Рассмотрение противоположности идеалистического и материалистического мировоззрений с точки зрения теоретиков марксизма. Идеология вообще, немецкая в особенности. Предпосылки, из которых исходит материалистическое понимание истории развития цивилизации.

Виявлення причин виникнення гендерних стереотипів, відображення їх у класичній та посткласичній західноєвропейській філософії. Аналіз впливу патріархатної та феміністичної ідеологій на соціальну систему. Критика позиції жінки в суспільстві у Модерні.

Визначення логіки змін в осмисленні фемінного та маскулінного начал та стану проблематики гендерної рівності в Україні періоду незалежності. Аналіз процесу самоідентифікації жінки, як ланки суспільства та активної діячки соціокультурних процесів.

Разделение Израильского царства после смерти царя Соломона - важнейший фактор развития мессианства у иудеев. "Разрыв” исторического времени в философских учениях - понятие, которое применяется для описания ощущения нарушения континуальности истории.

Агресія в людському досвіді як соціальний феномен і невід’ємний компонент буття людини і суспільства. Вплив цього феномену на становлення ненасильницького світу. Методи практичної реалізації блокування агресії та сублімації у соціально-сприйнятні форми.

Античная философия как совокупность учений, развивавшихся в Древней Греции и в Древнем Риме, предпосылки возникновения и основные черты. Ранняя античная онтология: милетская, пифагорейская, элейская школы, антропологические и этические учения античности.

Аналіз феномену безсмертя у філософії. Релігійно-філософські аспекти проблеми безсмертя людини. Системно філософський аналіз даної проблеми. Осмислення феномену безсмертя в умовах сучасного суспільства. Легенди, пов’язані з досягненням повного безсмертя.

Проблема демаркации науки от ненауки в рамках эссенциализма и конструктивизма. Анализ социального исследования биохакеров. Практика выстраивания границы между наукой и ненаукой, исследование слабых сторон эссенциалистских и конструктивистских концепций.

Исследование философско-антропологического ракурса феномена бренда. Человек-бренд как инструмент сборки и смысложизненный ориентир для других людей. Коннотативное значение бренда, транслирующее определенную мифологию, опирающуюся на уникальность вещи.

Дослідження зовнішніх і внутрішніх механізмів соціальної регуляції людини. Характеристика регулятивного потенціалу цінностей. Особливість вивчення конфуціанського образа "благородного мужа". Визначення специфіки нормативного та морального взірця.

Генезис категорії "відчуження" і її експлікація в контексті соціуму. Соціокультурна реальність як відчужена форма абсолютної ідеї, яка знімається в процесі розпредмечування. Порушення взаємодії особистісного і надособового в системі "людина-соціум".

Характеристика феномену віртуальної реальності в контексті соціальних трансформацій кінця ХХ - початку ХХІ ст., а саме переходу сучасного суспільства у якісно новий стан інформаційного суспільства. Дослідження ідеї віртуалізації низки суспільних явищ.

Специфические возможности искусства в отношении описания и объяснения основополагающих философских категорий на примере категории времени. Основная характеристика роли художественной формы при передаче амбивалентных смыслов экзистенциальных феноменов.

Понимание сути героизма и героя в различные исторические эпохи. Истолкование "Этоса" как совокупности нравственно-императивных принципов, которыми люди руководствуются в своей деятельности. Роль подвигов героя в воспитании подрастающего поколения.

Напрямки та школи формування глобалістичних концепцій. Застосування неоінституціональної методології соціокультурного та історичного аналізу у дослідженні та осмисленні процесів глобальних змін. Формулювання синтетичної теорії глобальних трансформацій.

Дослідження і осмислення естетичного феномену гри, тісно пов’язаного з мистецтвом у філософських та культурологічних концепціях першої половини ХХ століття на прикладі теорій представників німецької філософії Й. Хейзінга, Х. Ортеги-і-Гассета та Г. Гессе.

Система паралелей між культурно-філософською концепцією діалогізму та діалогічною природою джазу. Спроба співвіднести основні теорії діалогічної філософії (М. Бубера, М. Бахтіна) із феноменом джазової імпровізації. Діалогічність мистецтва джазу.

Изучение проблем соотношения духовности и рациональности, составляющих сущность внутреннего мира человека, анализ форм и вариантов их взаимосвязи. Трансформация человеческих потребностей и интересов, целесообразность в действиях и взаимоотношениях.

Підходи та методи у сучасних методологічних дослідженнях культури, які потребують систематизації та узагальнення. Ключові аспекти існування культури, її історичний розвиток та ціннісні орієнтири. Трансформація філософії — від неї до культурософії.

Есхатологічне світоставлення глибоко укорінене в специфіці людського буття як незмінний супутник глибоких історичних трансформацій. Загальна характеристика міфологічно-релігійних комплексів, які містять есхатологічні ідеї, знайомство з особливостями.

Методологический анализ понимания сущности "живого" в биологическом и философском аспекте. Анализ грани "живое"-"неживое". Исследование методологического подхода, характерного для биологического познания в форме аргумент (точка зрения) - контраргумент.

Феномен жуткого в психоанализе и экзистенциализме. Роль, место смерти во фрейдовском анализе жуткого. Понимание человека как существа, выброшенного в безразличный к нему мир, в котором лишь в бездомности экзистенциального страха он приходит к самому себе.

Анализ концепции дара французского феноменолога Жана-Люка Мариона. Описание понятия "одаряемый" в контексте его возникновения. Характеристики "принимающего" субъекта в работах французских философов. Основные постулаты событийной герменевтики К. Романо.

Мораль как предмет философского анализа. Моральное измерение личности и общества. Категории нравственных представлений человека. Единство свободы воли и всеобщности. Проблемы критериев добра и зла, смысла жизни и назначения человека, справедливости.

Определение критериев истинности информации в рамках соотношения ее видов. Создание теоретической конструкции, рассматривающей семантическое разнообразие информации и разнообразие ее видов как достаточное условие развития систем и управления в социуме.

Специфіка інтерпретації ідентичності в соціально-філософських та психологічних парадигмах. Взаємозв'язок ідентичності й самосвідомості в європейській філософській традиції. Особливості ідентичності у різні історичні епохи та її головні тенденції.

Становлення теорії ідентичності, ознаки концептуальної відповіді епохи "оголення коренів". Субстанційність самосвідомості в персоналізмі. Роль техніки самосвідомості для становлення особистості та справжності її існування. Світоглядні основи ідентичності.

Феномен інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Підхід Р Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання.

Семантико-етимологічний аналіз текстів античних авторів, з цілю визначити терміни, що репрезентують феномен інтуїтивного пізнання. Дослідження процесу еволюції поняття "інтуїція", а також термінів, що його виражають; уявлення про інтуїтивне пізнання.

Досліджено феномен інформаційної культури в сучасному науковому дискурсі. Розкрито теоретичні підходи до її розуміння. Проаналізовано структуру інформаційної культури як поєднання інформаційної грамотності, інформаційної компетентності й етичних норм.