Представление самоопределения человека в аспекте философии постмодерна, которая выявляет особенности идентификации человека посредством воображения и фантазии. Воображение и фантазия как универсальные феномены культуры, отображающие человеческие качества.

Становление философии как особого типа мировоззрения и специфической структуры общественного сознания. Монистические и плюралистические концепции бытия. Соотношение чувственного и рационального в познании. А. Шопенгауэр и Ф. Ницше и восточная философия.

Сущность идеи общих закономерностей развития природы и общества, их единства и взаимодействия. Философское осмысление единства процессов самоорганизации и управления в обществе, содержания и перспектив нового управленческого мировоззрения XXI века.

Изучение вопросов самоорганизации материи, в универсальном смысле понятия развития, в рамках концепции онтологического негеоцентризма В.П. Бранского о множественности миров. Обоснование начала восходящей стадии эволюционного процесса и самоорганизации.

Исследование вопросов самоорганизации современного информационного социального пространства посредством сети. Сеть как социальная децентрализованная структурно-функциональная модель общества, в которую включен каждый социокультурный субъект отношений.

Філософсько-методологічне обґрунтування механізму самоорганізації історичного процесу. Визначення і характеристика методологічного та світоглядного значення цієї концепції. Дослідження генезису ідеї самоорганізації історичного процесу в філософії.

Генезис та засади теорії самоорганізації. Риси нового типу мислення, що проявляються при вивченні систем. Можливості трансдисциплінарного підходу при дослідженні самоорганізації складних систем. Механізм самоорганізації системи "соціум-індивід".

Самоосвіта як форма задоволення пізнавальних потреб, розвитку інтелектуальних, вольових, емоційних ознак особистості. Вплив процесів суспільно-політичної трансформації життя країни на формування та розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Становление философской практики самопознания в античности. Взаимосвязь философского и христианского осмысления самопознания. Утверждение приоритетности познания души перед познанием мира и понимание самопознания как гносеологического самоограничения.

Использование сократовского вопроса о самопознании в качестве критерия классификации философских учений. Характеристика практического, теоретического и прикладного мышления по вопросам понимания смысла и назначения философии, путей достижения истины.

Самореализация личности: взгляд с позиции христианской психологии. Особенность потребности в самореализации. Концепция творческой самореализации человека. Самореализация как высшая способность человека. Смысл жизни и сущность своего "Я" по Фрейду.

Социально-философское исследование феномена социальной эксклюзии. Особенности преодоления ее последствий в пожилом возрасте. Содержание самореализации пожилых людей в рамках непрерывного образования как способа преодоления изоляции в современном обществе.

Компоненти стратегії самореалізації жінки в авторитарно-патріархальному суспільстві. Підтримання домашнього затишку і відвідування церкви в якості відпочинку й отримання моральних настанов. Реалізація сценарію Музи-Творця - жінки, яка здатна надихати.

Визначення релігії як першої форми самореалізації особи. Розгляд порівняння індуїзму і християнства в релігійно-філософському плані. Аналіз специфіки духовної практики, яка грає головну роль у вдосконаленні людської особистості в релігійній сфері.

Розгляд різноманітних форм прояву самореалізації особистості в постіндустріальному суспільстві. Аналіз сутності змісту поняття "стратегія самореалізації", підкреслення усвідомленого характеру цього процесу. Огляд ресурсних можливостей освітнього простору.

Огляд різних форм прояву самореалізації особистості в постіндустріальному суспільстві. Зміст поняття "стратегія самореалізації", характер цього процесу. Взаємозв’зок самореалізації сучасної особистості із ресурсними можливостями освітнього простору.

Спроба узагальнення різних напрямків дослідження феномену самореалізації особистості. Паліваріативність інтерпретації поняття самореалізація особистості в сфері гуманітарного знання. Дослідження самореалізації особистості в межах філософського знання.

Дослідження механізмів самостановлення людини. Аналіз шляхів саморозгортання її внутрішнього світу в процесі міжособистої взаємодії. Характеристика феномену морального самоусвідомлення, в якому відображається відношення людини до обставин та діяльності.

Изучение понятий идентичности и самоидентичности индивида, рассматриваемых через призму эпистемологии наблюдателя, предложенной австрийско-американским математиком Х. фон Ферстером. Анализ кибернетического направления радикального конструктивизма.

Рассмотрение вопросов о сознании и самосознании в истории европейской философии и русской литературе. Ознакомление с сущностью цивилизованности как отличительным признаком развития индивида. Определение понятия творческой индивидуальности человека.

Границы личности, тела человека и его духовного мира. Формирование мировоззрения и характера. Структура самосознания: убеждения, самооценка, самоконтроль. Рефлексия как критическое переосмысление собственной личности. Идея обладания сущностью личности.

Рассмотрение специфики самосознания человека. Особенности формирования духовности общественных отношений. Определённость образа жизни человека, физический уход за своим телом и поддержание здоровья. Исполнение индивидом социальных ролей, выбор знакомств.

Історична та раціональна реконструкції здійснення соціальної самоідентичності у демократичних містах—республіках доби Відродження з метою кращого розуміння сучасних засад здобуття соціальної ідентичності — зокрема на прикладі європейського суспільства.

Предмет, структура и функции философии. Мировоззрение и его виды, философское учение индуизма и даосизма. Основы философии Сократа, Платона и Аристотеля. Рационализм эпохи Нового времени и эпохи Просвещения. Позитивизм и основные этапы его развития.

Результаты комплексного исследования самости в методологических рамках телеологии Аристотеля. Функции и характеристики эйдоса в качестве источника самодвижения, как блага. Аргументы в пользу полагания самости как основания субъектности индивида.

Співвідношення основних типів самотності та статі респондентів. Виявлення і пояснення більш високого рівня почуття самотності у чоловіків у міру дорослішання. Взаємозв’язок рівня і типу самотності з віковими та тендерними характеристиками чоловіків.

Умови та фактори, що ведуть у бутті сучасної людини до втрати ідентичності, стають передумовою самотності. Оцінка змісту самотності як тотального феномену людського існування в основних його формах і вираження цих форм у практиці українського мовлення.

Зміст самотності як тотального феномену людського існування в основних його формах і вираження цих форм у практиці українського мовлення. Дослідження особливостей осмислення феномену самотності представниками української духовно-культурної традиції.

Анализ культурно-исторических представлений о феномене самоубийства в религиозных традициях разных времен, народов и в философском смысле. Причины и истоки явления самоубийства. Изучение отношения к самоубийству (суициду) христианских конфессий, ислама.

Исследование категоризации причинно-следственной связи в философской системе санкхье и ее развитие. Доказательство высшей причины бытия – пракрити – с учетом ее качественных характеристик. Воззрения адептов санкхьи касательно непроявленного принципа мира.