Характеристика пояснювального потенціалу екзистенціалів рішучості та турботи для розуміння феномену чужого. Дослідження особливостей екзистенціального аналізу Гайдеґґера до інтерпретації ідентичності як буття спільноти в приналежності до її світу.

Філософське прояснення поняття Іншого та Чужого: сучасна категоризація. Ідентичність спільноти й виникнення чужості як результат колективного досвіду зіткнення різних національно-культурних світів. Культурний апріоризм турботи про збереження ідентичності.

Диференціювання форм і засобів вираження мудрості українського народу. Пошук мотиваційних домінант української народної і суспільної мудрості в сучасних умовах. Розробка пропозицій щодо напрямків ефективного функціонування і використання її надбань.

Вивчення соціально-філософського осмислення та визначення феномена мудрості. Аналіз духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму. Вирішення проблеми духовної єдності, цілісності українського народу.

Стаття присвячена дослідженню динаміки світоглядних уявлень українців про смерть як перехід до життя вічного. Співіснування у світогляді українців спокійного, виваженого ставлення до кінця віку людини, повсякчасної готовності переступити поріг життя.

Социально-культурная ценность народной музыки. Философско-культурологический анализ диалектического взаимодействия музыкальной традиции и современного общества. Тенденции и перспективы развития культуры личности в условиях современной цивилизации.

Социальная справедливость и социальное равенство как главные цели народников. Сущность понятия "философский антропологизм". Анализ признаков простонародничества. Знакомство с концепциями субъективной социологии. Особенности персонологии русской философии.

Исследование "народных рассказов" Л.Н. Толстого, их жанровая специфика, изучение их нравственной составляющей. Народные рассказы как ценность отражения важных идей мыслителя о вере в человека, в его умение прощать ошибки других и не противиться злу.

Позиция партии народных социалистов в отношении потенциала крестьянства как строителя социалистического общества в России. Крестьянство как основная часть населения Российской империи, являлось особым объектом интереса и заботы народных социалистов.

Феномен социокультурной ангажированности нарративных процедур и практик. Нарративный и риторический анализ науки и образования. Роль наррации с точки зрения легитимности, значимости, характеристик функционирования, методологической самостоятельности.

Процессы социального регулирования деятельности ученого с позиций философии. Роль социального программирования в мотивации научной сферы. Интеллектуальное наследие русских философов и ученых-гуманитариев начала ХХ в., Л.И. Петражицкого и Я.Э. Голосовкера.

Соотнесение мышления бытия и веры Откровения в современной немецкой евангелической теологии и в русской религиозной философии на примере творчества Юнгеля и А. Лосева. Уникальность концепции Слова Бога Юнгеля в сопоставлении с событийной природой у Барта.

Языковая игра как способ коммуникативного самоосуществления, бытия нарратива, инструмент интерпретации целого сообщения. Отрицание стиля терминологического мышления, характерного для логического атомизма - признак философского учения Л. Витгенштейна.

Рассматривается тема политического нарциссизма. В политике это проблема не только лидеров, страдавших деструктивной, а то и злокачественной патологией, но и масс, сознание и бессознательное которых фиксировано на всемогущественности политического целого.

Рассмотрение базовых постулатов трансгуманизма, значимых с точки зрения создания общества нового типа, в котором продолжается трансформация современной постсекулярной культуры. Сравнительный анализ признаков нарциссической культуры и трансгуманизма.

Взаимосвязь категории "священное" в истории и философии права и категорий "насилие", "жертвоприношение". Философское толкование современного типа публичного правосудия, архаического типа жертвоприношения. Проблема социальной квалификации жертвоприношения.

Насилие - подавление человека во всех его разновидностях и формах – прямое и косвенное, физическое и экономическое, и политическое, психологическое и всякое иное. Структура психологического и физического насилия. Роль государства в ограничении насилия.

Понятие насилия и ненасилия: сущность и характеристика. Насилие как один из способов, обеспечивающих господство. Основные признаки отношение государства к насилию. Принципы ненасильственного поведения. Уровень насилия в исторической ретроспективе.

Изучение философии насилия и ненасилия - двух противоположных практик, выражающихся в соответствующих ценностях. Принципы ненасилия в отношении к природе и в области взаимоотношений между людьми. Терпение и толерантность в этике и философии ненасилия.

Попытка рассмотрения концептуальной связки насилия и сакрального как общего места (или "топоса") французской научной, философской и религиозной мысли XX-XXI вв. Выделение в целях анализа трех "общих множителей", которые объединяют всех или часть из них.

Здійснення соціального насилля в сучасному суспільстві, яке зазнає впливу глобалізаційних процесів. Формування у масовій культурі образу суб'єктів, здатних до насилля: мусульмани, афроамериканці та іммігранти. Культивація насилля в західній цивілізації.

Висвітлення питань, пов’язаних з природою феноменів насилля та тероризму, що актуальні й поширені в сучасному житті. Аналіз зв’язку між практичною соціальною роботою з подолання насильства в сім’ї та філософською рефлексією. Суть поглядів Ж. Бодріяра.

Висвітлено деякі ідеї статистичної методології і практики, які особисто розробив чи яким надав нової інтерпретації Насім Ніколас Талеб. Розгляд соціально-філософських поглядів, які є підґрунтям його різнопланової науково-популяризаторської діяльності.

Висвітлення ключових ідей статистичної методології і практики, які особисто розробив чи яким надав нової інтерпретації Н. Талеб. Розгляд соціально-філософських поглядів, що є підґрунтям його різнопланової наукової та науково-популяризаторської діяльності.

Аналіз "конструктивістських" складових визначення нації Бенедиктом Андерсоном, як уявленої та суверенної спільноти, те, яким чином ріст населення, змушує людей об’єднуватися за допомогою уявлення, чому створюються національні мови, міфи та історія.

Рассмотрение биографии и педагогического наследия Аль-Фараби. Труды аль-Фараби, незаслуженно забытые в Европе в течение многих столетий (вплоть до конца XIX в.), оказали большое влияние на развитие философской и социально-политической мысли Востока.

Проведение исследования синтеза различных культурных элементов в исламской культуре. Проявление иранского наследия в весьма разнообразном творчестве наиболее значимого суфийского философа Ибн Араби. Выстраивание сюжета "Трактата о бытийном соединении".

Исследование предпосылок для возрождения кантианства, этико-социального учения представителей марбургской школы. Характеристика деятельности представителей фрайбургской школы неокантианства. Анализ учения Макса Вебера и его влияния на философию XX века.

Идейное наследие Маркса с учетом ленинизма, советского строительства, распада СССР и проведенных либеральных реформ. Изучение постлиберального и посткоммунистического дискурса. Кризис демократии в условиях глобализации, аспекты актуальности идей Маркса.

Ориентация на обучение основам научных знаний на энциклопедической основе как особенность советской образовательной сферы. Устранение препятствий для подбора, организации и преподавания учебного материала - результат секуляризации образования в СССР.