Монологичность, ригоризм и дефицит дискурсивности как черты философии и личности Хайдеггера, рецепция его идей современным научным сообществом. Особенности некоммуникабельности, игнорирования актуальных дискуссий и неконвенционального использования языка.

Эротическая революция в ХХ веке. Преобразования, коснувшиеся частной жизни индивида. Рассмотрение сущности феноменологии любви. Сущность эротизма, его функции и "суммарное" значение для индивидуальной и социальной жизни человека в период постмодернизма.

Общее описание право-структуры и право-процесса как онтологических оснований правовой жизни. Возможности применения феноменологической дескрипции и модели права в качестве оснований исследования тенденций развития современного российского права.

Роль и значение фантазии в конституировании объектов актуальной и виртуальной реальностей, представление несуществующих объектов-иллюзий. Соотношение человеческой фантазии и образов, уже существующих в культуре, а также их воспроизведение в ориджинале.

Взаимоотношение части и целого как одна из фундаментальных философских проблем. Эстетика веданты на примере учения бхакти гаудия-вайшнавизма. Принцип причинности и понятие свободы. Элементы метафизической системы. Дефиниция времени в "Бхагавата Пуране".

Феноменология как философский метод или философская система, предложенная Гуссерлем в его работе "Логические исследования". Понятие "ноэма" и учение о феноменологической редукции. Лозунг "Назад, к предметам!" Сознание как ноэзис: смыслоформирование.

Сущность и предмет феноменологии. Понятие "ноэма" и учение о феноменологической редукции. Сознание как ноэзис. Феноменологическая редукция смыслоформирования: сознание как переживание. Учение о жизненном мире, очевидности. Развитие идей Гуссерля.

Аналіз вивчення феноменологічного досвіду конституювання та визначення дисциплінарного статусу естетичної науки. Особливість перевірки гіпотези про пряму залежність між способом обґрунтування та розбудови естетики і її епістемологічним потенціалом.

Розгляд музичної свідомості з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Визначення головного сенсу феноменологічного конституювання. Аналіз процесу формування інтерсуб'єктивних зв'язків.

Філософський аналіз онтологічних засад людської тілесності. Обґрунтування тілесності та інтерсуб’єктивності як взаємозалежних явищ, з точки зору феноменології. Аналіз онтологічної основи цих концепцій, та можливості усунення суперечностей між ними.

Аналізуються теми редукції, редукційного, когнітивного досвіду, інтенціонального в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання. Розгляд творчості відомого французького письменника Жоржа Перека в контексті даного аналізу.

Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.

Феномене розуміння культури як життєвого світу людини, розкриття його інтерсуб’єктивні виміри у філософській рефлексії Е. Гуссерля, М. Хайдегера, А. Шюца. Особливість духовно-моральної проблематики у дослідах Київської світоглядно-антропологічної школи.

Комунікативна модель суспільної реальності, аутентичний опис інформаційного суспільства. Взаємозв'язок дискурсивної моделі комунікації і проблеми суспільних симулякрів зі специфікою моделювання віртуальних форм взаємодій в інформаційному суспільстві.

Підходи до визначення характеристик і типологізації російсько-української війни, що триває вже 9 років. Елементи війн четвертого, п’ятого та шостого поколінь, їх відображення в даному конфлікті, а також властивості тотальної війни, притаманні йому.

Специфіка філософії у контексті феноменології. Ідея життєвого світу Едмунда Гуссерля. Феноменологічна критика натуралізму, психологізму та історицизму. Вплив феноменології на філософію XX століття. Дослідження гуссерліанського поняття "життєвого світу".

Мова як ейдетична трансформація світу в філософській концепції Г. Шпета. Естетична свідомість і проблема синтезу феноменального ряду в філософії. Формоутворююча підструктура мови в філософії Г. Шпета. Семантична інтерпретація в естетиці і герменевтиці.

Актуальність естетичних ідей феноменолога М. Мерло-Понті у вивченні мови образотворчого мистецтва. Розгляд концепції стилю та перцептивного смислу М. Мерло-Понті під впливом теорії Ф. де Соссюра та її продуктивність у вивченні мови образотворчості.

Исследования игры в культурологии и философии. Ее роль в эстетике и герменевтике, связь с искусством. Философские воззрения на смерть и бессмертие; одиночество и самопознание; смысл и искусство любви. Коммуникации как общение между индивидами, их способы.

Рассмотрение концепции французского историка философии Фердинана Алькье, специалиста по проблемам классического рационализма. Методология историко-философского исследования, связанного с общефилософской концепцией в период влияния экзистенциализма.

Английский эстетизм на рубеже XIX-XX в. Создание совершенного произведения искусства жизни. Проблема взаимоотношения эстетического и этического. Зарождение дендизма. Развитие философской мысли Уайльда. Художественные произведения английского модернизма.

Учение о силлогизме как исторически первый законченный фрагмент логической теории умозаключений. Логика высказываний. Изучение умозаключений. Категорические высказывания. Фигуры категорического силлогизма. Основные правила фигур. Особые правила фигур.

Анализ основных положений "науки о природе" Аристотеля, которая является отражением его восприятия окружающего мира и дает представление о миропонимании великого философа. "Бесконечное" в понимании физиков как начало существующих вещей в природе.

Физикалистский редукционизм и идея единой науки. Проблемы языка науки как базис для редукционной процедуры в философии. Разделение биологии на две области по теории Карнапа. Поиск универсального языка, на который можно перевести все языки частных наук.

Анализ физикалистских моделей сознания, критика решения психофизической проблемы соотношения сознания и мозга в современной западной и отечественной философии. Анализ связи "физического", физической реальности с сознанием как субъективной реальностью.

Мифология - "предыстория" рациональной цивилизации. Анализ представлений об иерархическом устройстве мироздания в древнегреческой мифоэпической традиции. Линии развития представлений о власти в мифе. Возникновение философии как нового типа миросозерцания.

Мировоззрение и философская субъективно-идеалистическая концепция Г. Файхингера, учение о фикциях, понятие фикционализма. Истоки русского фикционизма, теоретические дискуссии вокруг проблемы фикций в трудах П.А. Флоренского, П.Л. Лаврова, И.И. Лапшина.

Суть состояния человечества как наличного бытия, развертывающегося в настоящее время. Появление обнаружения глубоких различий в самих принципах жизнедеятельности человека как "клеточки" человечества и человека как самостоятельной эволюционной единицы.

Филогенетический подход к анализу языковой деятельности - инструмент, позволяющий воссоздать тенденцию ее становления и совершенствования. Звук - результат воздействия колебательных движений атомов, молекул, мелких частиц воздуха на слуховую систему.

Анализ положения философии в структуре современного гуманитарного знания. Повторение истории философии в ее отдельных моментах. Логическая наука как необходимый результат исторического развития философии. Преодоление следующей ступени развития философии.