Поняття пам'яті, її основні завдання та порядок дослідження. Процес забування як головна умова здійснення людської свободи. Вирішення проблем формування та збереження історичної свідомості. Основні правила розгляду соціальних процесів, її методи.

Метою є концептуальне осмислення феномена конспіративізму, визначення його сутнісних рис, в контексті чого здійснюється характеристика конспіративізму як суспільного явища та явища суспільної свідомості. Виокремлюється соціально-етичний вимір феномена.

Формування історіософських, націоцентричних поглядів Вассияна, Донцова, Липи, Маланюка, Ребета. Онтологічні витоки концепції континуїтивності нації в історіософській рефлексії. Принципи, вироблені світовою філософською та суспільно-політичною думкою.

Комплексный экзистенциально-философский анализ феномена кризиса в философии О. Шпенглера. Исследование методологического аспекта кризиса европейской культуры, прояснение сущности "кризиса современности", обозначенного философом в работе "Закат Европы".

Філософське осмислення психологічних та ментальних реакцій індивіда і соціуму на раптовість катастрофічної ситуації, пов’язаної з пандемією COVID-19. Узгодження світоглядних, когнітивних та соціальних компетентностей із можливостями суспільства.

Обґрунтування концепції культурної ідентичності як поняття культурного "Я", що виникає завдяки акту рефлексії, спрямованого на пізнання первинних смислів культури, онтологічного підґрунтя існування культури, її центрального ядра або прафеномену.

Висвітлення соціокультурних підстав медичної та філософської творчості видатних лікарів-філософів доби Відродження. Виявлення факторів впливу духовних змін в процесі переходу від теоцентризму до антропоцентризму на світогляд та мислення лікарів-філософів.

Основная характеристика состояния исследований феномена логической культуры. Проведение исследования системного качества мыслительной деятельности, обеспечивающей ее направленность на достижение главного результата, соответствующего нормам логики.

Представление о любви как онтологическом единстве личностей в русской философии, творческий синтез ценностей Запада и Востока. Любовь – главное условие возрождения цельности человеческой личности и обретения ее свободы. Божественное содержание феномена.

Реконструкція погляду на сенс любові на основі збережених фрагментів представників досократичних шкіл. Антична філософія любові – початок усвідомленого розуміння даної ідеї в історії людства, початок формування культур любові, романтичної і куртуазної.

Анализ креативной и деструктивной составляющей социокультурной маргинальности. Характеристика феномена маргинальности, как основания и фактора личностной или групповой самоидентификации. Изучение проявления маргинальности в сфере художественной культуры.

История возникновение марксизма. Роль классической марксистской теории во взаимодействии социально-экономических отношений с материально-техническими основами экономики и социально-культурной жизнью. Характеристика и содержание философии марксизма.

Анализ феномена массовой культуры (МК) в рамках современного культурфилософского знания. Исследование разрозненности мнений представителей научного сообщества относительно ценности МК для общества. Влияние МК на социализацию и инкультурацию индивида.

Особливості сприйняття милосердя на Заході крізь призму любові до людини, на Сході – любові до всього живого (людина сприймається як частинка цілого). Його аналіз в контексті релігійно-філософських та релігійних (християнство, іслам, буддизм) традицій.

Обґрунтування актуальності парадигмального повороту від інструментальної до комунікативної раціональності на основі аналізу дискурсів комунікативної дії Габермаса, Тулміна, Хоннета. Домінування інструментальної раціональності в суспільній свідомості.

Феномен моралі як духовно–практичний спосіб освоєння світу через призму добра і зла. Роль релігійного чинника в становленні моралі нового типу. Головні пріоритети становлення нової моралі незалежної України. Вплив ідеології на мораль у суспільстві.

Методологічний потенціал комунікативної філософії в осмисленні феномену навчання. Аналіз комунікативної взаємодії як простору переформатування навчання з розширенням обріїв власного. Роль комунікативної дії у підвищенні ефективності навчальної діяльності.

Понятие "научная революция", факторы ее возникновения, причины. Научная революция как выбор новых стратегий исследования. Характеристика глобальных научных революций, их основные механизмы осуществления в контексте концепции научного знания Томаса Куна.

Анализ научных революций – этапов развития, связанных с перестройкой исследовательских стратегий, их роль в динамике научного знания. Эволюция представлений научной картины мира о структуре электромагнитного поля, идеи корпускулярно-волнового дуализма.

Характеристика возникновения аномалий, которые разрушают привычную научную практику и приводят данную область к новой системе предписаний. Исследование основных глобальных научных революций и особенностей перестройки картины мира и идеалов познания.

Дослідження виникнення імперій. Аналіз методологічної концепції національної ідентичності британського дослідника Е. Сміта. Характерні особливості націогенезу як феномену. Роль просторового (територіального) аспекту як засадничого у формуванні нації.

Аналіз дослідження сучасних наукознавчих інтерпретаціях явища неодетермінізму та узагальнення результатів вивчення науковцями нелінійних процесів самоорганізації складних систем. Характеристика феномену так званого "нелінійного мислення" у науці.

Феномен "необароко", як полідисциплінарний дискурс історії філософії. Витоки, становлення та розвиток необарокового світовідчуття у історико-філософських працях сучасних дослідників. Трансформація процесу реальності світу в межах цього феномену.

Розгляд феномену обдарованості як філософської категорії. Розкриття основних історико-філософських концепцій трактування обдарованості. Виявлення рис загальної розумової обдарованості. Аналіз обдарованості в контексті інноваційних процесів в освіті.

Исторические аспекты развития общественного мнения и выдающиеся представители в области изучения феномена. Формирование основного определения в науке. Характеристики способов исследования данного понятия. Описание основных современных концепций феномена.

Определение сущности понятия "социальное отчуждение" с точки зрения философии. Анализ взаимосвязи отчуждения и процессов социальной коммуникации. Определение возможных направлений формирования неотчужденного сознания человека в современном мире.

Исследование становления парадигмы как культуроориентированной модели, представляющей ценностную основу развития общества. Характеристика необходимости формирования приоритета современной образованной личности, ориентирующейся в пространстве культуры.

Аналіз проблеми існування паралельних світів, які можуть бути осередками інопланетних цивілізацій з їх феноменологічними характеристиками, які можуть надавати змогу їх представникам з відповідним рівнем розвитку технічних можливостей досягати Землі.

Розглянуто ретроспективне та сучасне бачення зарубіжних науковців стосовно покликання, яке знайшло відображення у визнаному багатьма дослідниками класичному, неокласичному та сучасному підходах. Показано вектор розвитку наукової думки стосовно покликання.

Дослідження міфологічного мислення як унікального феномену, що бере початок від архаїчної свідомості та формує сучасну політичну свідомість. Обґрунтування структури політичного міфу та розуміння елементів, що репрезентують його систему цінностей.