Здійснено філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Окреслено основні концептуальні розбіжності у трактуванні наукового пізнання посткласичним та постнекласичним типами раціональності.

Філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Розгляд методологічної відмінності між класичною та постнекласичною концепціями раціональності. Розмежування гуманітарного та природознавчого знання.

Духовність як сукупність проявів духу в світі і людині. Визначення засад взаємодії наукового та релігійного дискурсів у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності. Формування специфічної методології "ери метанаукового знання".

Визначення засад взаємодії наукового та релігійного дискурсів у методології філософсько-освітнього дослідження феномена духовності. Характеристика основних періодів у відносинах релігії та науки. Переваги і недоліки релігійно-трансцендентального напряму.

Прориви в галузі наукового пізнання у ХХ ст. Важливі відкриття в медицині і фармацевтиці. Їх важливе значення для подальшого розвитку і впливу, як на науку і техніку, так і на побутове, буденне життя всіх жителів планети. Праці Э. Хаббла, В. Вернадського.

Аналіз соціально-філософських поглядів Франка, виражених в принципах антропологізму та прогресу. Цілісна соціальна система Конта. Механізми і чинники формування з "етнічної маси" народу самодостатньої української нації. Зміст концепту "еволюція" Спенсера.

Аналіз основних напрямів та шкіл дослідження права та правових феноменів. Вивчення наукових сучасних та класичних уявлень про правосвідомість молоді. Порівняння різноманітних позицій щодо її сутності, розгляд сильних та слабких сторін кожної концепції.

Особливості формування перших наукових спільнот. Шлях від неформальних товариств до наукових об’єднань в процесі їх інституалізації. Наука як складова європейської культури і чинник становлення новоєвропейської індустріально-технологічної цивілізації.

Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.

Роль ідеології і науки у формуванні історичної пам'яті в умовах її "перезавантаження". Проблема зростання небезпеки неадекватності історичних оцінок. Необхідність підвищення ролі об'єктивної і неупередженої науки в процесі формування історичної пам'яті.

Здійснено науковий огляд проблем пошуку науково-освітніми діячами України національно-освітньої парадигми в умовах реалізації політики перебудови. Окреслено завдання, що постали перед інтелігенцією стосовно адаптації навчального процесу до вимог часу.

Вплив НТР на структуру світового господарства. Відмінності еволюційного та революційного шляхів розвитку виробництва. Економічний потенціал людства. Світова транспортна система. Темпи зростання світової торгівлі. Галузева структура експорту капіталу.

Дослідження різноманітних способів сприйняття людиною навколишньої дійсності і характеристика найбільш популярних способів взаємодії планетарно-космічного типу особистості з матеріальним світом на прикладі такого способу, як науково-філософський.

Сущность и содержание, а также причины возникновения и основные этапы развития наукометрии как дисциплины, изучающей эволюцию науки через многочисленные измерения и статистическую обработку научной информации. Структура и определение показателей.

Дослідження та характеристика ключових особливостей розвитку високих наукомістких технологій на постнекласичному етапі розвитку науки. Ознайомлення з процесом розвитку планетарної цивілізації у зв’язку з експансією високих наукомістких технологій.

История создания системы положений Фихте. Принцип свободы - соединительное звено между практической и теоретической частями философии. Материализм и идеализм как противоположные решения вопроса об отношении мышления к бытию. Три основоположения Фихте.

Жизненный путь И. Фихте. Идеи Ф. Шеллинга о субъект-объектном тождестве, выраженном Абсолютом, и его трансформации в Бога. Связь натурфилософии и субъективного идеализма. Взгляды философов о вкладе человека в дело нравственного преображения мира.

Анализ особенностей формирования естествознания в эпоху Нового времени. Эмпиризм как направление в философии, утверждающее, что в основе познания лежит чувственный опыт. Определение вклада философских трудов Френсиса Бэкона в развитие наукоцентризма.

Формирование системы образования, воспитания и государственного управления в эпоху Нового времени. Философия Просвещения, субъективные и объективные элементы знания в философии Канта. Послекантовский немецкий идеализм и философское учение марксизма.

Назначение научной деятельности. Характеристика научного познания, его объектов, признаков и основных элементов. Создание математических теорий Эвклида, космологических моделей А. Самосского, формирование идей физики, биологии в античной культуре.

Анализ целостной системы представлений об общих принципах и законах устройства мироздания. Воззрения новой научной картины мира в общем виде. Формы движения материи на разных этапах истории философской мысли. Особенность постижения категории бытия.

Классификация умозаключений по числу посылок, направленности логического вывода, качеству вывода или степени достоверности. Понятие индуктивного умозаключения и его особенности. Отличие научной индукции от популярной индукции. Виды научной индукции.

Научная информация: понятие, документальные источники, типология. Первичные и вторичные источники информации. Аналитико-синтетическая переработка документов. Специфика анализа и синтеза. Главные особенности организации работы с научной литературой.

Понятие научной картины мира как особой формы систематизации знаний на основе их качественного обобщения и мировоззренческого синтеза различных теорий. Основные цели изучения концепций современного естествознания. Эволюция представлений о науке.

Основные черты ньютоновской и эйнштейновской научных картины мира (астрономические и физические представления). Упадок натурфилософии как первенства в формировании первой научной картины мира. Механицизм, деизм и стационарность в первенстве мира.

Картина мира как система интуитивных представлений о реальности. Результат синтеза знаний, получаемых в различных науках, представления о мире, вырабатываемые на стадиях развития науки. Обращение небесных сфер Коперника и космографическая тайна Кеплера.

Роль науки в преодолении современных глобальных кризисов. Дифференциация и интеграция научного знания. Мировоззренческие идеи и принципы науки как ее фундаментальные основания. Метод научного познания Ф. Бэкона. Негативные последствия развития науки.

Раскрытие особенностей научной картины мира как формы знания. Содержание научной картины мира, в отличие от научной теории, которую составляют онтологизированные образы, структурированные в систему при помощи философских и научных идей и принципов.

Понятие и специфика философской "картины мира". Исходный смысл проблемы бытия, иррациональное (интуитивное) постижение бытия. Определение категория материального и идеального. Философское учение о материи и современная научная картина социального мира.

Обзор философско-методологических проблем современных коллаборационных научных исследований. Обсуждаются вопросы авторства, эпистемической собственности и зависимости в коллаборациях, разделение эпистемического труда в междисциплинарном исследовании.