Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Відмінності між історичними типами світогляду. Взаємозв’язок знання, переконання і віри. Аналіз впливу менталітету на погляди і діяльність людини, співтовариства людей.

Наукова діяльність Г. Гоббса, Р. Декарта, Г.В. Лейбніца. Філософські і соціально-політичні ідеї французьких просвітителів. Основні положення світоглядної системи Жана-Жака Руссо і його внесок у формування нового образа суверенної людини і суспільства.

Аналіз духовних складових людської особистості, які є надзвичайно важливими під час вивчення причин злочинності. Обґрунтування феномена злочинності з точки зору онтологічної структури та антропологічної перспективи як простору, у якому здійснюють злочин.

Порушення проблем духовного розвитку народу та його світоглядного зростання. Аналіз наукового доробку М. Руденка в галузях філософії, космології та економії. Висвітлення ним глобалізаційних проблем, що разом становлять філософсько-світоглядну цілісність.

Сутність, основні атрибути та форми світоглядного протистояння як необхідної передумови філософського усвідомлення світоглядних чинників соціально-політичних конфліктів. Розгляд сучасного стану досліджень проблематики світоглядного протистояння.

Забезпечення гендерної рівності як запорука миру та процвітання. Виявлення причин, які зумовили повернення суспільної уваги до дискримінаційних в основі своїй патріархальних гендерних стереотипів та відродження відповідних їм соціальних стратегій.

Розгляд світоглядних складових сучасної системи освіти, що формується. Особливості освітніх систем, що мають різні підходи до формування та вибору цінностей освіти, визначення їх особливостей у контексті особистісного самовираження та самоствердження.

Аналіз витоків формування сучасної есхатологічної свідомості як фактора, що впливає на визначення історичної перспективи людської цивілізації. Рух від несвідомих архетипічних підвалин до фіксації есхатологічних ідей у сучасної суспільної свідомості.

Дослідження засад волонтерства в Україні: безприбутковість, відкритість, духовність та гуманізм, прозорість, безпечність та співпраця з державними структурами та військовими. Взаємодія громади та держави, яка сприяє забезпеченню допомоги постраждалим.

Осмислення поняття "вітогляд" як соціально-філософської категорії. Аналіз типології світогляду і проблем існування наукового світогляду особи як окремого типу. Дослідження співвідношення індивідуального світовідчуття і масових установок орієнтації особи.

Орієнтація особи в природно-соціальному оточенні. Смисл і перспективи людини в життєвому світі. Мінливість, рухливість, змінюваність світогляду особи. Світоглядна орієнтація на "агресивне соціальне порівняння", сильну особу і "соціальне самобудування".

Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.

Соціально-філософська сутність свідомості як фактичної правосвідомості. Мотиваційні домінанти міфології як засоби об’єктивації природних прав людини. Етико-правова і соціально-духовна спрямованість мотиваційних імперативів релігійного світогляду.

Лідерство як процес соціальної дії, коли особа цілеспрямовано впливає на інших людей з метою структури відносин в групі чи в організації. Характеристика основних стадій становлення та розвитку взаємовідносин студентського колективу і особистості.

Дослідження світоглядно-філософських аспектів лідерства в студентському середовищі. Вивчення прогресивного суспільного розвитку культивування лідерських якостей серед молоді. Типи, види, стилі, стадії становлення інституту лідерства серед студентів.

Проблематика мировоззренческой ориентации человека в современном мире. Специфика понимания ответственности с точки зрения философии. Роль духовных ценностей в жизни общества. Содержание идей фатализма и детерминизма. Понятие личной свободы индивида.

Обзор формирования мировоззренческой культуры человечества. Изучение проблемы свободы воли, связанной с проблемой причины и действия, с проблемами философии религии и моральной философии. Анализ аспектов ответственности: активного и ретроспективного.

Проблемы свободы воли и выбора человека, вопросы о справедливости, наградах и наказаниях как одни из ключевых при рассмотрении этического учения "Бхагавадгиты". Продолжение истории о борьбе между двумя индийскими племенами: Кауравами и Пандавами.

Определение степени свободы воли, существующей в падшем мире, где правит закон причинности. Противоречие между идеей предопределенности и свободой человека. Свобода как источник нравственного закона. Обоснование необходимости мотивированного выбора.

Аналіз дискусії навколо проблеми співвідношення "Gratia Dei" (Божественної благодаті) і "liberum arbitrium" (свободи вибору) в епоху Реформації та Контрреформації. Вивчення теолого-філософської полеміки між Мартіном Лютером та Еразмом Ротердамським.

Проблема свободи волі в філософії А. Шопенгауера. Аналіз його філософських принципів. Можливі джерела, на підставі яких Шопенгауер будував свої філософські припущення. Огляд проблеми свободи в тісному взаємозв’язку з індивідуальними якостями особистості.

Понимание сущности творчества одним из самых ярких представителей философии Средних веков Фомой Аквинским. Способность к творчеству как двойственная природа самого человека, сочетающая в себе как собственно человеческое, так и божественное основания.

Раскрытие содержания понятия свободы как основной характеристики сути человеческого бытия. Категории права неравенства и свободы в философии русского философа Бердяева. Изучение проявлений свободы личности как важнейшей ценности цивилизованного общества.

Проблема ограничения индивидуальной свободы ресурсами и обществом. Анализ свободы на социальном уровне. Условное преодоление виртуальной реальностью (реальностью, созданной ЭВМ и воспринимаемой человеком как реальная реальность) данных проблем свободы.

Интерпретации понятия свободы. Разграничение юридического и фактического смысла свободы и права. Понимание значимости идеи достоинства личности в качестве нравственной основы построения правового государства. Ее связь с категорией ответственности.

Категория свободы в соотношении с необходимостью, которая воспринимается в виде судьбы, рока, предопределения, повелевающих поступками человека и отрицающих свободу его воли. Свобода и ее взаимосвязь с другими категориями во взглядах западных философов.

Ни одна философская проблема не обладала столь большим социальным и политическим звучанием в истории общества, как проблема свободы. В то же время в истории философской мысли свобода традиционно рассматривалась в ее соотношении с необходимостью.

Понятие свободы, ее сущность и особенности, история зарождения и развития как определения. Свобода воли как философская категория, ее содержание и обоснование. Духовные ценности и их место в современном мире. Сущность волюнтаризма, его значение.

Рассмотрение проблемы свободы как одной из самых сложных нравственных проблем, встающих перед человеком с позиций соотношения свободы и необходимости. Связь свободы с нравственной ответственностью. Выбор как форма проявления и осуществления свободы.

Понятие свободы как основной философской категории. Специфика понимания свободы и ответственности человека на рубеже 20-21 вв. Философия права и юриспруденция, свободы в государственном праве. Феномен ответственности, ее юридическая и социальная стороны.