Здійснення експлікації одного з підрозділів роботи Юргена Габермаса "Постметафізичне мислення", який має назву "Метафізика після Канта". Доведення захисних положень посткантівської метафізики, що нехтує істину. Подолання Габермасом інтелектуальної кризи.

Основні тенденції розвитку вчення про дискурс. Дискурсивне проявлення реалій сучасного життя завдяки інформації та комунікації. Розуміння поняття "дискурс" як соціокультурного феномену, який виступає комплексом комунікативних подій між суб’єктами.

Обговорення підходів у західній науковій традиції до дискурс—аналізу: теорії дискурсу М. Фуко, соціально-пізнавального підходу Т. ван Дейка, критичного дискурс-аналізу Н. Ферклау та Дуйсбурзької школи, дискурс—історичного методу Віденської школи.

Наскрізні дискурси самореалізації особистості в Інтернеті через сегментацію його комунікативного простору. Вплив Інтернету на спілкування й духовність людини. Перестороги щодо сценаріїв тотальної інформатизації суспільства. Стратегії поведінки у мережі.

Суть дискурсивної взаємодії влади і мас як чинника відображення позицій представників елітарних і масових верств у сучасній соціальній онтології. Вплив інформатизації на філософське осмислення комунікації. Модальність тоталітарного дискурсу влади і мас.

Глобалізація як відмінна риса сучасного суспільства. Розвиток нових соціально-політичних, економічних та ідеологічних тенденцій під час процесу глобалізації. Дискурсивна етика: загальне поняття, значення, властивості, переваги, предмет, головні вимоги.

Соціальна природа громадянського суспільства у його історичному аспекті з погляду переоцінки концепції відкритості Ю. Габермаса. Три моделі громадянського суспільства, їх відмінні риси. Внутрішньо-теоретичні суперечності концепції Габермаса, їх природа.

Визначення ролі дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Розгляд теоретичної модернізації інституційного підходу в аналізі соціальних явищ - залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу.

Аналіз моделі гендерної ідентичності та процесуальності гендерних ідентифікацій. Вивчення їх симулятивно-конотативної перспективи. Розгляд поняття квазі-статі — конструкту соціокультурного порядку, який відображає споживацьке відношення до сексуальності.

Поняття "дискурс" і "дискурсивний бар’єр". Роль мови і мовлення у подоланні недемократичного політичного дискурсу. Риси європейського феномену. Дискурсивна практика запровадження радянських норм життя і поведінки. Подолання суспільного атомізму і хаосу.

Проблема легитимации правовых норм в политической философии. Проведен теоретический анализ легитимации права в современном обществе. Проанализирована идея возможности реализации политической справедливости на уровне наднациональных мировых сообществ.

Исследование творческого процесса с той позиции, внутри которой находится его инициатор, то есть исследователь находится на позиции художника. Исследование особенностей проблем философской герменевтики и управления креативными индустриями.

Анализ проблем понимания тайны происхождения человека. Исследование древнейшего и наиболее сложного для понимания искусства именования, которое, согласно древним источникам культуры, было присуще только богам и наиболее продвинутым служителям культа.

Рассмотрение особенностей музыкального мышления с позиций эпистемологии. Обоснование ошибочности разведения научного и художественного мышления на уровне сферы когнитивной деятельности субъекта. Музыкальное искусство как локальная рациональность.

Значение и типология дискурса как ценностного языкового сообщества. Ценность дискурсивного анализа для религиоведения. Анонимность и креативность дискурса. Особенности формирования медийного и дискурсивного фактов. Процесс опредмечивания дискурса.

Аналіз сучасних когнітивних та філософських досліджень патологічності суб’єкта. Онтологічні умови конституювання суб’єкта у філософсько-клінічному дискурсі. Філософський дискурс патології суб’єкта в руслі екзистенціально-феноменологічної традиції.

"Зовнішня історія" виникнення "Критики сили судження", що ґрунтується передусім на листуванні філософа Імануеля Канта. Можливість існування якогось принципу apriori для почуття задоволення чи незадоволення. Особливості фази еволюції думки Канта.

Підходи щодо визначення сутності та складу фінансових важелів, їх класифікація за групами. Ознаки інструменту та важелю. Застосування системи фінансових важелів у діяльності суб’єктів підприємницької діяльності спеціальних (вільних) економічних зон.

Дискурсивні відмінності західної та східної свідомості. Особливості соціокультурної ситуації в Україні після занепаду комунізму. Визначення засад постмодернізму в українській науці та філософії, дискредитація та руйнування радянського метанаративу.

Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.

Виникнення концепції цінностей в межах філософії сучасного лібералізму. Практика ієрархізації цінностей. Засади практичної політичної позитивної доктрини "звільнення через розум". Проведення аналізу інтелектуальних переваг однієї людини над іншою.

Хронологічна та логічна реконструкція дискусії, яка розгорнулась між професорами світських і духовних навчальних закладів Києва, щодо місця філософії в системі освіти. Особливість введення викладання філософії в середніх навчальних закладах Києва.

Психологія ведення дискусії, логічна та мовна культура дискусій. Основні правила та форми організації дискусії. Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Дискусія "Мозковий штурм". Дебати, методика проведення. Культура мовлення під час ведення дискусій.

Проблема рациональности как наиболее обсуждаемая в современной философии. Утверждение о существовании общих критериев научности. Рассмотрение взглядов П. Фейерабенда. Формально-логические требования к чистоте теории. Требования к идеальным конструкциям.

Рассмотрение специфики неоднозначного понимания свободы на примере двух политических моделей: советского коммунизма и российского капитализма. Уважение к человеку, предоставление возможности определять жизненные ориентиры самостоятельно, без принуждения.

Анализ дискурса, связанного с проблемой активного интеллекта и представленного в анонимном латинском компендии, озаглавленном "Заключается ли блаженство в активном интеллекте?". Обзор теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.

Понятие "дискуссии", ее основные правила и вопросы. Характеристика принципов конструктивного характера спора. Особенности тактики защиты при дискуссии. Цели и сущность аподиктической, эвристической и софистической дискуссий, анализ их результатов.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества между Б. Бозанкетом, Ш. Ходжсоном и Дж.Э. Муром. Ознакомление с тезисом о нереальности времени (Б. Бозанкет - Дж. Э. Мур), где время понимается как видимость, или способ презентации реальности.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества, посвященной вопросу о реальности/нереальности времени. Тезис о нереальности времени, где время понимается как видимость, или способ презентации реальности. Время как общая основа существования.

Дискуссия о "консервативном экуменизме" как самостоятельном феномене, отличном от традиционных форм экуменического взаимодействия. Исторические формы экуменизма. Замечание Коэна о необходимости для него стремления к восстановлению церковного единства.