Образний світ фортепіанної музики сучасного українського композитора Людмили Шукайло

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізького державного педагогічного університету

Образний світ фортепіанної музики сучасного українського композитора людмили шукайло

Інна Лаврентюк студентка І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету мистецтв

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Могілей І.В.

Анотація

У статті обгрунтовано важливість використання у музично-естетичному вихованні учнів початкової школи музичних творів, що належать до сучасної національної школи. «Альбом фортепіанної музики» Л. Шукайло переконливо втілює образний світ дитини. Введення вчителем цих творів у контекст уроків музичного мистецтва сприятиме розвитку у школярів емоційно-почуттєвої сфери, уяви, фантазії, вміння створювати власні художні образи.

Ключові слова: музично-естетичне виховання, учень початкової школи, урок музичного мистецтва, емоційно-почуттєва сфера, уява, художній образ.

Постановка проблеми. У сучасних умовах гуманізації освіти пріоритетним у навчально-виховному процесі початкової школи є обумовленість його змісту загальнолюдським цінностям. Музичне мистецтво виступає як певна форма свідомості, маючи емоційну складову, яка впливає на формування емоційно- почуттєвої сфери, сприяє художньо-естетичному розвитку особистості.

Особливо важливу роль у музично-естетичному вихованні відіграють музичні твори, які належать до сучасної національної школи, що пояснюється доступністю їх сприйняття. Сучасний український композитор Людмила Шукайло - автор багатьох симфонічних та камерних творів. Особливе місце у її творчості займає фортепіанна музика, яка завдяки засобам музичної виразності переконливо втілює образний зміст світу дитини. Одним із таких найяскравіших зразків є «Альбом фортепіанної музики» Л. Шукайло. Введення вчителем цієї фортепіанної музики у контекст уроків музичного мистецтва сприятиме розвитку в учнів початкової школи емоційно-почуттєвої сфери, уяви, фантазії, вміння створювати власні художні образи.

Аналіз досліджень і публікацій. Виховний вплив музичного мистецтва окреслює його емоційна складова, яка проявляється у музично-художніх образах, які в свою чергу мають багато форм виявлення. Це підтверджено у філософсько-естетичних (Платон, Аристотель, Г. Гегель, Ф. Шиллер, Г. Лессінг, Д. Дідро, Л. Левчук, О. Потебня), психолого-педагогічних (А. Береза, Н. Ветлугіна, Л. Дмітрієва, Л. Масол, Т. Рейзенкінд, Л. Ракітянська, О. Ростовський, А. Шамне, О. Щолокова) та музикознавчих (І. Казак, Р. Комурджи, Є. Найзайкінський, О. Опанасюк, Г. Панова, В. Салій, Г. Ципін) дослідженнях.

Мета статті - розкрити образний світ музичних творів у збірнику «Альбом фортепіанної музики» Л. Шукайло, які доцільно використовувати на уроках музичного мистецтва в початковій школі.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження. Людмила Шукайло - український композитор, піаністка, педагог, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України.

Особливе місце у творчості Л. Шукайло займає фортепіанна музика: два концерти для фортепіано з оркестром; прелюдія і токата; обробки народних пісень; «Пісні-картинки» для дітей; «Токката-Кампана»; скерцо; інтермеццо. У фортепіанному доробку композитора переважають п'єси малих форм, які об'єднані в цикли, що відображає вплив законів драматургії великих форм [2]. музичний естетичний фортепіанний образний

Л. Шукайло - не тільки яскравий композитор, а ще й прекрасний виконавець, що дозволяє автору переконливо втілювати образний зміст її творів у досконалих засобах фортепіанної виразності. Твори Л. Шукайло мають яскраву національну забарвленість у поєднанні з сучасною композиторською технікою. Не випадково, що її твори для фортепіано були обов'язковими для учасників I, II та Ш Міжнародних конкурсів юних піаністів імені В. Крайнєва [2].

Розглянемо більш детально збірник «Альбом фортепіанної музики» Л. Шукайло [1], який складається з сімнадцятьох фортепіанних п'єс, призначених для учнів музичних шкіл та шкіл мистецтв. До складу збірника також входять сім п'єс з дитячого зошита «Мої іграшки». Решта інших п'єс являють собою самостійні музичні твори. Останній твір збірника «Рондо» був обов'язковою п'єсою на Першому Міжнародному конкурсі юних піаністів імені В. Крайнєва.

Проаналізуємо музику дитячого зошита «Мої іграшки», який міститься на початку збірника. До складу зошита входять сім фортепіанних п'єс, призначених для виконання учнями 1 - 4 класу музичної школи.

«Горобець» - перша п'єса зошита і загалом усього збірника. Вона призначена для дітей 2 класу або для учнів 1 класу, які мали нульовий підготовчий клас. П'єса досить цікава для учнів, оскільки наявність форшлагів у високому регістрі гарно зображує цвірінькання пташки. Легке стакато, що по закінченню фраз підкреслюється акцентами, передає грайливий настрій горобця, який зістрибує з гілки на гілочку, ховаючись за листячком.

«Курчата». Л. Шукайло передає образ маленьких метушливих пташенят шляхом низхідного хроматичного ходу у партії лівої руки з одночасною репетицією на ноті «ре» другої октави правої руки. Подібний прийом використовується у творі чотири рази. Динаміка побудована на різкому переході з piano до forte і навпаки. Закінчується музичний твір на ноті «ре» третьої октави, яка прикрашена форшлагом, що знову нагадує цвірінькання пташки.

Третій твір - «Лебідь». Для передачі образу гарного величного птаха, який ніби гойдається на хвилях озера, композитор використовує спокійний темп, розкладає тризвуки у фактурі. Мелодія рухається паралельними терціями протягом усього твору. Кожна нова гармонія підкреслюється зміною педалі. Майже весь твір виконується на piano. Лише наприкінці твору на декілька тактів ми чуємо mezzo forte. Мелодія з глибини басів поступово піднімається вгору, розчиняючись у звуках третьої октави.

«Поні». Задля зображення образу поні Л. Шукайло на початку та наприкінці твору використовує прийом стукання паличкою або олівцем по дереву, що нагадує цокіт копит. Головна мелодія викладена тріолями, де на другу восьму тривалість у першій групі тріолей стоїть пауза. На другу долю майже у кожному такті четвертна нота з крапкою та й ще з акцентом. Цей прийом допомагає передати характер маленької, грайливої та трішки незграбної тваринки. Виконується твір у жвавому темпі, але протягом твору бувають невеличкі відхилення від основного темпу. Динаміка побудована на зіставленні контрасту (forte та piano). Закінчується твір, як і починався, стукотом паличкою по дереву, але вже в уповільненому темпі.

«Маленьке негреня» - це невеликий за обсягом твір, написаний у джазовому стилі. На це вказує наявність альтерованих дисонуючих акордів у гармонії, ламана мелодична лінія, гострий пунктирний ритм, мінливість мажору та мінору. Всі названі засоби музичної виразності створюють образ маленького хлопчика, який уособлює у собі риси афро-американської культури. Можливо композитор написала цей твір під враженням від музичної мініатюри відомого французького композитора К. Дебюссі, який має аналогічну назву.

«Котик і мишка». Характер цього твору передає гру - охоту між маленьким мишеням та недосвідченим кошеням. Образ мишки, яка бігає з кутка в куток, намагаючись втекти від котика, передається повторюваними секундовими інтонаціями, які виконуються від різних звуків шістнадцятими нотами. На зміну характеру метушливого мишеняти приходить образ зацікавленого грайливого кошеняти, який передається низхідними терцовими інтонаціями восьмих тривалостей в мелодії. Ближче до закінчення твору характер котика уповільнюється, адже тварина втомлюється від цієї забави. Закінчується п'єса висхідним рухом секундових інтонацій, що створює образ мишки, якій вдалося втекти від загрози.

Остання п'єса нотного зошита «Мої іграшки» має назву «Барабан». У ній Л. Шукайло надає головну роль ритму, який передає характер звучання цього інструменту. Починається твір ритмічною репетицією на одному звуці з поступовим розширенням діапазону. Протягом майже усього твору композитор дотримується певного ритмічного малюнку. Л. Шукайло дуже часто використовує зміну розміру: 4/8; 5/8; 3/4, що також додає ритмічності п'єсі в цілому.

«Петрушка» являє собою п'єсу простої тричастинної форми, де третя частина повністю повторює першу. Мелодія крайніх частин звучить яскраво, гостро. Мелодія злітає вгору, потім поступово спускається вниз гострими секундовими сполученнями. Майже кожне музичне речення закінчується повторюваними гострими дисонуючими акордами на staccato. Друга частина побудована на музичному матеріалі першої, але виконується все на piano і майже скрізь legato, що надає м'якості цій частині. Однак головний характер «Петрушки» повертається на закінченнях речень раптовими дисонуючими повторюваними акордами, які звучать на forte. Всі вищевказані прийоми яскраво зображують образ жартівливого персонажа лялькового театру.

«Старовинний танець». П'єса написана в дусі старовинної музики і своїм звучанням нагадує менует. На це вказують тридольний розмір, спокійна, стримана мелодія, в гармонії композитор часто використовує затримання. Темп Moderato лишається постійним протягом усього твору, лише на останніх трьох акордах композитор вказує на те, що необхідно трохи уповільнити, тут стоїть позначка ritenuto. Цей прийом характерний для старовинної музики.

Твір «Варіації на тему російської народної пісні «Катенька весёлая» складається з теми та чотирьох варіацій. Тема уявляє собою мелодію з оригінальної російської пісні, викладена одноголосно без підтримки супроводу. Характер мелодії теми передає образ веселої, грайливої дівчинки.

Перша варіація побудована на мелодичному матеріалі теми. Починаючись весело, яскраво на forte, вона поступово затихає до pianissimo. У другій варіації мелодія вже повністю видозмінюється: злітаючи знизу вгору по звуках арпеджіо, вона потім поступово рухається вниз.

Третя варіація вносить контраст двом попереднім, мелодія звучить м'яко та наспівно, відчуваються інтонації основної теми. Далі звучить яскрава та стрімка за характером четверта. Мелодія переходить з правої руки до лівої, ніби грає то тут, то там. Музика цього твору досить виразно передає образ грайливої дівчинки та зміни її настрою.

За основу твору «Варіації» на тему В. Шаїнського «Песенка про кузнечика» взята оригінальна пісня В. Шаїнського «В траве сидел кузнечик». У своєму незмінному вигляді ця мелодія звучить у темі варіацій. Загалом твір складається з теми та п'яти різних за своїм характером та образним строєм варіацій.

Перша варіація побудована на інтонаційному матеріалі теми. Мелодія має вигляд звукових переливів, які лунають у другій октаві на ріаш. Тут створюється образ безтурботної тваринки, яка насолоджується життям під промінчиками сонця.

Весь музичний матеріал другої варіації побудований на зіставленні двох тем: перша тема - це тема загрозливого хижака коника, а друга, самого коника, що ховається серед рослин, намагаючись уникнути загрози.

У третій варіації повертається безтурботний, радісний характер - загроза минула. Однак четверта варіація вносить нотки смутку. Темп Tranquillo, тональність змінюється на мінорну фактуру, яка викладена важкими акордами на forte. Лише наприкінці ми чуємо тему ріаш на декілька тактів. Наприкінці знову повертається forte, що додає основному образу коника впевненості та непереможності.

«Прелюдія». Це яскравий, урочистий твір. Початок твору нагадує удари великого дзвону, до якого поступово приєднуються інші дзвони, різного розміру та звучання. Загалом вся п'єса побудована на звукових переливах, які ми відчуваємо у різних регістрах. Закінчується твір первісною темою, яка поступово розчиняється у стоячих акордах.

П'єса «Карнавальна хода» витримана у характері маршу, але сучасні різнобарвні акорди, які використовує композитор у своєму творі, створюють образ яскравого свята. Цього принципу побудови твору композитор дотримується протягом усього твору.

У творі «Ляльки танцюють» Л. Шукайло створює образ іграшок, що ожили і почали танцювати, але танець їх здається дещо незграбним, а іноді комічним.

«Інтермеццо» уявляє собою п'єсу, яка написана у формі фортепіанної мініатюри. На фоні розкладеної фактури ми чуємо красиву ліричну мелодію.

П'єса «Спогад» занурює нас у вир внутрішніх почуттів, спогадів, які ми можемо відчути, як спогади змінюють один одне, змінюється і характер почуттів, які відчуває герой. Врешті-решт все заспокоюється, ніби розчиняється у звуках До мажорного тризвуку.

«Рондо» - останній твір альбому. Внизу сторінки ми бачимо примітку, що ця п'єса була обов'язковою на Першому Міжнародному конкурсі юних піаністів імені В. Крайнєва. Ця п'єса має жвавий, грайливий характер. Мелодія протягом усього твору ніби кружляє навколо певних звуків. Звісно, на зміну блискавичному рефрену приходять декілька епізодів, музичний матеріал яких певною мірою схожий, а іноді перегукується з основною темою рефрену.

У нашому дослідженні ми запропонували розробку уроку музичного мистецтва у 1-му класі загальноосвітньої школи на тему «Як музика малює», яка має на меті ознайомити учнів із творчістю Л. Шукайло, зокрема, зі збірником «Альбом фортепіанної музики» [1]. Слухання окремих п'єс збірника (Горобець, Курчата) та їх художньо-педагогічний аналіз, використання дидактичної гри «Маленькі пташенята», творчо-ігрового завдання із застосуванням методичного прийому пластичного інтонування допомагає школярам створювати в уяві більш яскраві образи грайливих або метушливих пташок. Це сприяє розвитку у школярів ініціативи, фантазії, емоційно-почуттєвої сфери, стимулює образне та асоціативне мислення.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. «Альбом фортепіанної музики» Л. Шукайло - це п'єси-мініатюри, що належать до кращих зразків дитячої музики. Створюючи в «Альбомі» цілий калейдоскоп яскравих образів, Л. Шукайло робить його цікавим і доступним для сприйняття учнями початкової школи. Цілеспрямоване використання п'єс збірника на уроках музичного мистецтва впливає на виникнення та розвиток різноманітних емоцій, асоціацій, створення власних художніх образів, уявлень про навколишній світ і є підґрунтям емоційно-образного розвитку молодших школярів.

Бібліографія

1. Шукайло Л. Альбом фортепіанної музики / Людмила Шукайло. - Київ : Мелосвіт, 2005. - 36 с.

Размещено на Allbest.ru