Выбор сценического имени певицы и его соответствие музыкальному стилю. Дебют на вершине британского хит-парада. Личная жизнь Ланы Дель Рей. Музыкальная карьера группы Panic! At the Disco. Концерты в Австралии, Новой Зеландии и континентальной Европе.

Характеристика жанра фортепианной сонаты в творчестве Людвига ван Бетховена. Главные черты сонатного цикла второго этапа творчества. Стилевые признаки фортепианной музыки. Некоторые аспекты исполнительского анализа последних сонат Людвига ван Бетховена.

Рассмотрение творчества М.И. Глинки. В истории русской музыки, Глинка, подобно Пушкину в литературе, выступил как зачинатель нового исторического периода: его произведения определили общенациональное и мировое значение русской музыкальной культуры.

Интерес Равеля к импровизации и созданию композиции. Участие музыканта в конкурсе на получение Римской Премии. Скандальное дело Равеля. Гастрольные туры композитора по Италии, Голландии и Англии. Новаторское произведение "Дитя и чудеса (волшебство)".

Ознакомление с творческой деятельностью Николая Римского-Корсакова: создание симфоний "Сербская фантазия", "Садко", "Антар", "Царская невеста". Отражение увлеченности композитора фольклором и древнеславянской мифологией в операх "Снегурочка" и "Млада".

Творчество композитора и место в развитии музыки ХХ в.. Характеристика фортепианного наследия Прокофьева, его вклад как пианиста. Специфика произведений для фортепиано, циклов "Сарказмы", "Мимолетности", "Сказки старой бабушки", "Музыка для детей".

Импровизаторский талант Далькроза. Комические оперы, лирическая легенда, музыкальная идиллия, лирическая комедия, поэма в стихах. Поэмы и пьесы для детей. Зарождение идеи ритмической гимнастики. Открытие первого курса в стенах Женевской консерватории.

Осмислення екзистенційної здатності музики у творчому акті, як феномену особистісного буття людини. Розглядання науковцем Аллою Олександрівною Васюріною властивість музики пробуджувати чуття естетичної насолоди. Філософські питання Фрідріха Ніцше.

Дослідження нових форм творчої взаємодії суб’єктів сфери культури та феномену продюсування в музичній індустрії. Аналіз роботи продюсера з виконавцями під час роботи над проектом у студії звукозапису. Шляхи набуття професійних навичок продюсерами.

Відродження української національної культури. Розвиток всіх напрямів і жанрів музичного мистецтва в Україні. Позициювання провідних філармоній відповідно до стандартів світового й європейського рівнів. Аналіз спадку виконавців і композиторів Сумщини.

Творчі взаємини Л. ван Бетховена з тогочасними жінками-інтерпретаторками його фортепіанних композицій - відомими піаністками Л. Благеткою, М. Біжо, Ф. Мендельсон (Гензель), Л. Фарранк - позитивно позначились на промоції фортепіанного доробку композитора.

Можливості встановлення ефективних творчих взаємовідносин між виконавцем-вокалістом і концертмейстером у контексті українського виконавства. Проблеми, які можуть виникнути на кожному етапі роботи, шляхи їх подолання. Поради починаючим концертмейстерам.

Основні творчі принципи Сема Сміта як відомого британського співака та композитора. Динамічний характер його музичного стилю, вплив на нього творчості представниць британської поп-сцени – Адель та Емі Вайнгауз. Тематика пісень та вокальні техніки.

Значення творчості Глінки в історії російської музики. Глінка як творець першої національної патріотичної опери. Основні риси його творчості: народність і реалізм. Сюжет опери "Іван Сусанін", характерні риси російської селянської пісні в опері.

Дослідження творчості В. Зубицького в контексті неофольклорного стильового руху в Україні кінця ХХ – початку ХХI ст. Синтез "неактуальних" пластів архаїчного фольклору з "актуальними" композиційними системами як основа творчого методу композитора.

Особистість В. Безкоровайного як композитора, фольклориста, педагога. Узагальнення і систематизація музично-педагогічної, вокально-хорової спадщини В. Безкоровайного та ознайомлення читачів, науковців, педагогів-музикантів з життям і діяльністю митця.

Естетико-мистецтвознавчі засади дослідження художньої творчості. Оркестр як головний чинник виникнення нового типу музичного виконавця. Специфіка здійснення творчого процесу диригентом. Особливості хейрономічного способу керування музичним колективом.

Архетип українського культурно-мистецького простору ХХ століття. Феномен Д.М. Гнатюка як творчої особистості. Світоглядні засади митця. Становлення Дмитра Гнатюка як оперного виконавця. Ідентифікація самобутності української нації та її традицій.

Дослідження історії вокального естрадного виконавства. Висвітлення характерних ознак творчої діяльності співака та композитора І. О. Рупіна (Рупіні) в контексті процесів формування базових засад музичного мистецтва естради в Російській імперії в ХІХ ст.

Вивчення біографії та творчості Стеценка, який створював глибоко народні як за характером образів та сюжетів, так і по засобам їх музичного втілення музичні твори. Особливості творчості проявляються у народності, реалізмі, художності музичної спадщини.

Функціонування губернської культури на прикладі музичної творчості М. Колачевського. Контекст епохи та романтичні стильові тенденції української музичної культури ХІХ століття. Основа творчого синтезу різних національних культур у вокальній музиці.

Характеристика перекладів опер і праць композитора, науково-популярних монографій та статей у львівській пресі про творчість Р. Вагнера, виданих у Львові польською мовою. Віднайдені в бібліотечних фондах міста праці польських і львівських музикознавців.

Дослідження процесу формування музичного ландшафту України. Відновлення та розвиток національного народного мистецтва та культури. Аналіз творчості сучасних українських композиторів і музикантів. Використання тематики природи у хорових творах О. Іванька.

Систематизація творчих і педагогічних методів старшого викладача Київської національної музичної академії імені П. Чайковського Тамари Анатоліївни Ходакової, яка є ученицею Є.С. Мірошниченко. Характеристика засад вокально-педагогічної методики педагога.

Розкриття на основі історико-генетичного методу жанрово-стильових витоків "інтонаційного словника" Тані Марії. Взаємодія метроритмічних та мелодичних структур бразильської самби та хот-джазової складової. Інтонаційно-фактурні особливості композицій.

Аналіз тематико-змістового наповнення радіопередач, присвячених фундаторам української музики, які знаходяться в архіві Українського Вільного Університету (Німеччина) та проведено їх смисловий дискурс до наукового обігу культурологічного простору України.

Біографія віденського композитора Шуберта. Значення у вокальній літературі великих збірок пісень на вірші Вільгельма Мюллера. Музична продуктивність композитора та таємниця "Незакінченої" симфонії. Фортепіанна музика як одна з основних сфер творчості.

Дослідження особливостей творчої спадщини Фридерика Шопена. Перші яскраві музичні враження митця. Створення варіацій мі-мажор на тему німецько-швейцарської пісні. Вплив традицій італійського бельканто на виконавчу та педагогічну діяльність композитора.

Ч. Паркер є одним із найвідоміших джазових музикантів, засновником нових течій сучасного джазу, що змінили його сутність. У статті дан аналіз найбільш видатних творів музиканта з позицій формування виконавської поетики та еволюції виконавського стилю.

Характеристика постаті митця-діяча, будителя національної свідомості, економічного реформатора, державного діяча. Реалізація О. Нижанківського у традиційних для галицької музики жанрах – духовних і світських хорах, солоспівах, вокальних ансамблях.