Діяльність диригента як єдність мануальної та художньої техніки виконавця. Висвітлення еволюції та формування майстерності в різних сферах виконавського інструменталізму - один з найбільш важливих напрямків дослідження традиційної музичної науки.

Визначення фортепіанно-ансамблевої специфіки гри піаніста в ансамблі із виконавцями на народно-академічних інструментах як художнього процесу та науково-класифікаційної роботи піаніста-педагога та виконавця в одній особі, фіксованого поняттям тонус-ідея.

Стан сучасного вітчизняного музикознавства, що в останні десятиліття ХХ — на початку ХХІ ст. зазнало впливу "культурологічного буму", зміна його наукових обріїв. Найбільш тривалі та універсальні з них, якщо виходити з позитивних засад людського досвіду.

Развитие национально-романтической школы в музыке Германии и Австрии. Расцвет национального фольклора и появление новых демократических форм музыкальной жизни в начале XIX в. Бытовой романс, главные особенности. Героический пафос в бетховенском искусстве.

Анализ национального своеобразия музыкального языка дагестанских композиторов как актуальная исследовательская задача. Проведение музыковедческого анализа средств музыкальной выразительности. Индивидуальные способы раскрытия музыкальной образности.

Роль и значение ритмики в ведущих жанрах традиционной таджикской музыки, основные черты сходств и отличий. Причины выбора скрипки в качестве ведущего инструмента. Определение черт авторского стиля с позиций претворения традиционного и инновационного.

Характеристика понятия и сущности школы пения. Изучение особенностей национальных традиций профессиональных певческих школ в России. Описание основных музыкально-педагогических правил воспитания певца. Анализ важнейших принципов музыкальной педагогики.

Дослідження національної вокальної традиції у сучасних умовах культурного глобалізму. Прояви національного як частина процесу самоідентифікації етнічної спільноти та прагнення зберегти власну культуру. Національні вокальні школи академічного мистецтва.

Визначення провідних тенденцій діяльності Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди в контексті розвитку академічного народного вокально-інструментального мистецтва. Внесок диригентів колективу у його професійне становлення.

Визначення та аналіз змісту концепції національної ідеї автора на основі детально вивченої камерно-інструментальної спадщини Е. Гранадоса. Дослідження та характеристика особливостей доробку майстра у світлі пануючого в мистецтві Іспанії напрямку.

Вивчення творчого виявлення національної характерності виконавської гри і співу, що складають невідривну якість художнього виявлення суб’єкту, демонструючи особливого роду ритмізацію психічних реакцій, що мають ритмо-темпове, динаміко-агогічне вираження.

Параметри впливу "російського образу світу" на формування національного стилю в російській художній і музичній культурі. Його взаємозв'язок з симфонічним мисленням російських композиторів. Характеристика початкового етапу розвитку російського симфонізму.

Спроба створення Е. Грігом і Б. Бйорнсоном першої національної опери в період християнізації Норвегії. Роль образу норманського народу та національні акценти у драматургії оперного прологу. Нотний текст незавершеної опери, структура хорових сцен.

Дослідження впливу європейської традиції на формування українського музичного мистецтва. Особливості культурної спадщини козацького бароко. Опоетизування образів гетьманів, козацьких ватажків і народних месників. Аналіз хорової спадщини Д. Бортнянського.

Становлення національних традицій камерно-інструментальної творчості, що складають міцну підоснову функціонування цього мистецтва в культурному середовищі України на межі ХХ-ХХІ ст. Творчі здобутки камерно-інструментального мистецтва України в ХХ ст.

Висвітлення національних традицій у творчості українських композиторів ХХ ст., які вплинули на розвиток музичного мистецтва. Втілення національних засобів музичного мистецтва, удосконалення стилістики та образності української класичної музики.

Висвітлення національних традицій у творчості українських композиторів ХХ ст, які вплинули на розвиток музичного мистецтва. Засоби втілення національних засобів музичного мистецтва, удосконалення стилістики й образності української класичної музики.

Визначення архетипів і ментальних особливостей степової культури. Синтезування монгольського етнохарактерного мелосу та засад європейського музичного професіоналізму. Аналіз тенденцій розвитку співочого мистецтва та вокальної музики Внутрішньої Монголії.

Розгляд аспектів розвитку фортепіанного виконавського процесу та композиторську творчість в контексті сталих осередків проживання українців за кордонами автохтонних земель. Виокремлення їх мотивації та адресної аудиторії. Фортепіанне мистецтво діаспори.

У статті на конкретних прикладах розглянуто художню образність історико-героїчних, патріотичних, ліричних, фольклористичних, сакральних творів подільських композиторів у контексті українського національно-культурного відродження на межі ХХ – ХХІ століть.

Методические рекомендации работы с детскими голосами. Характеристика и специфические особенности голосового аппарата ребенка. Охрана детского голоса. Методическая разработка урока на тему "Начальный период обучения сольному пению детей младшего возраста".

У публікації проведено аналіз основних проблем, пов’язаних із формуванням неправильних технік вокального виконання, а також супутніми психологічними й поведінковими ускладненнями. Втрата інтересу до професії вокаліста як ознака професійного вигорання.

Аналіз проблеми співучасті слухача у процесі сприйняття музики. Вивчення питання активності слухача у співвідношенні між потенційним, найімовірнішим розгортанням думки композитора і реальним звучанням музичної композиції. Види музичної недомовленості.

Дослідження комунікативного та художнього потенціалу недомовленості в музиці як фактора активного сприйняття. З’ясування жанрово-стильового контексту, в якому виникає відчута слухачем недомовленість. Віртуально присутні елементи музичного твору.

Создание множества народных и профессиональных песен о Великой Отечественной войне. Создание и историческая основа песни "Темная ночь". Биографические ведомости о поэте В.Г. Агатове и композиторе Н.В. Богословском. Идейно-художественный смысл песни.

Изучение ранее не исследованных музыкально-критических публикаций иркутского оперного критика начала XX в. "Баяна". Исследование оперного репертуара и ведущих солистов иркутского театра. Сочетание информативности с критико-аналитическим компонентом.

Аспекты педагогической деятельности педагога ДМШ в современных условиях, важность наличия собственной методики преподавания, обеспечивающей возможность обучать игре на скрипке в удалённом режиме. Меры по обеспечению успешного педагогического процесса.

Рассмотрение подготовки студентов в Государственной консерватории Узбекистана по специальностям - оперный исполнитель и педагог по академическому вокалу. Специфика обучения, критерии, направления, по которым следует развиваться будущим профессионалам.

Отличие романсов Рахманинова от романсов его предшественников. Зарождение камерности в ранних романсах Рахманинова. Усложнение стиля композитора к зрелому периоду его творчества. Роль и значение рахманиновских фортепианных заключений в мировой музыке.

Исследование возникновения и развития музыкальной культуры США. Характеристика основных этапов эволюции американской скрипичной школы и определение степени воздействия на неё музыкальной жизни Европы. Направления современных скрипичных методик США.