Образність та циклічність фортепіанних творів Івана Карабиця очима молодих виконавців

Суть фортепіанних творів українського композитора І. Карабиця. Представлення образності його музики та інших особливостей й циклів музичних творів. Враження слухачів академії які слухали першу, другу та третю прелюдії з циклу композитора "24 прелюдії".

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.08.2022
Размер файла 19,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вільнюської академії Сузукі

Образність та циклічність фортепіанних творів івана карабиця очима молодих виконавців

Габія Лунскуте, Раса Шаучювєнайте

Литва

Анотація

Науковий керівник - магістр музичної освіти, викладач-експерт «Suzuki Academy»

У статті розглянуто фортепіанні твори українського композитора Івана Карабиця. Представлено образність його музики та інші особливості й цикли музичних творів. Проведено аналіз думок учнів, які виконали композиторську Прелюдію № 1 та враження слухачів академії які слухали першу, другу та третю прелюдії з циклу композитора «24 прелюдії».

Ключові слова: творча спадщина, циклічність, динаміка, засоби виразності, внутрішня культура, особисте зростання.

Постановка проблеми

Святе Письмо говорить, що ми є листом кожного до кожного. Спочатку діти починають читати в очах мами і тата, пізніше, як книги, відкриваються для них очі вчителів, друзів, близьких. Ці очі як «книги без обкладинки», які ми не можемо закрити [7, с. 146]. Можливо, саме тому людина стає творцем, таким бажаним в люблячих очах батьків. Або як стимул до створення краси вона розуміє вираз любові в очах, який супроводжує її з перших днів. Коли ви стаєте композитором, звуки музики наповнюються цією любов'ю. Це відлунює в серцях інших людей.

Кожна людина з самого народження піддається впливу навколишнього середовища. Тільки світ народженої дитини обмежується домом, середовищем, створеним батьками. Пізніше це середовище доповнюється вчителями, друзями, заходами, іншими дорослими, а дитина починає формуватися в контексті навколишнього культурного та соціального середовища [6]. Таким чином ми прагнемо зрілості особистості, яка ґрунтується на духовності [3, с. 55]. Під впливом культурних явищ людина сама починає впливати на культуру і вже дорослою стає її частиною. Чим різноманітніше життя дитини, пізніше молодої людини, тим більше вона готова зрозуміти, прийняти й оцінити.

У статті досліджується, як зрілий досвід, заснований на спільних цінностях і засобах вираження, впливає на наявний досвід особистості, що формується [4] Тому відображення внутрішньої культури дитини, що виникає в контексті зрілої музичної культури, є актуальною педагогічноюпроблемою. Як показує досвід, навіть початківці, роблячи перші кроки у світі музики, виконуючи низку творів класиків і дитячих п'єс, природно сприймають і концентруються на прослуховуванні або навіть виразному виконанні незвичайного та складного для них твору [5].

Аналіз досліджень і публікацій.Композитор Іван Карабиць народився в Ялті 1945 року. У той час відбувалися сталінські депортації, і батькові композитора довелося приховувати, що він грецького походження, тому що сім'ї загрожувало заслання. Тому, коли композитор був зовсім маленьким, родині довелося переїхати з Ялти до Дзержинського (нині Торецьк). Ці життєві обставини вплинули на характер молодого композитора, який на той час був ще дитиною, - він був чутливою, сором'язливою людиною, і труднощі, які він переживав у дитинстві, розвивали силу характеру, без якої він, можливо, не зміг би так багато досягти в житті[2].

Композитор Іван Карабиць з дитинства дуже цікавився музикою. Ще в підлітковому віці він навчився грати на фортепіано, вивчав музикознавство й композицію. У 13 років він серйозно захопився диригуванням. Під час навчання в Академії музики в Києві Іван Карабиць був учнем відомого тоді українського композитора Бориса Лятошинського. Борис Лятошинський став не лише вчителем Івана Карабиця, а й близьким другом, керівником, духовним учителем. Тісні стосунки зі вчителем завжди спонукають молодого музиканта не боятися шукати свій шлях у світі музики[1].Для того щоб відкрити для себе свою музичну мову, молодий композитор повинен добре пізнати музику різних епох. Іван Карабиць цікавився класичною музикою, тому назви перших, як і пізніших, творів, звучать як назви творів класичної музики й утворюють цикли. Наприклад: Прелюдія і Токата, створені в 1965-1966 роках. У віці двадцяти двох років, 1967 року, композитор написав Сонатину для фортепіано. Згодом Іван Карабиць не припиняв творити і 1968 року написав Концерт для фортепіано з оркестром № 1, в 1971 році - Концерт для фортепіано з оркестром № 2. Пізніше, у 1976 році, дві збірки прелюдій - «П'ять прелюдій» і «24 прелюдії». 1999 року він створив «П'ять музичних моментів». 2000 року побачив світ його Концерт для фортепіано з оркестром № 3 під назвою «Плач» [2].

Однак перші твори, а особливо пізніші, звучать не так, як класична музика, оскільки композитор поєднував класичний стиль із оригінальними ідеями. Хоча в житті він був сором'язливим, у своїй творчості діяв сміливо, шукаючи нових засобів виразності. Грецьке коріння композитора, занурене в українську природу, зумовило поширення його таланту, що виявився в нових, несподіваних співзвуччях, засобах виразності, які швидко стали поміченими як слухачами, так і професійними музикантами. У творчості Івана Карабиця енергійність і полум'яний темперамент, що виливається аж до fff, часто «poco a росо», переходячи у ніжний ліризм, мрійливість або романтичний настрій, привертає увагу слухачів і веде крізь лабіринт емоцій.

Мета статті - розглянути, як відчувають та оцінюють творчість композитора Івана Карабиця молоді виконавці з огляду на образність та циклічність його творів. фортепіанний композитор музичний прелюдія

Виклад основного матеріалу

Щодо життя Івана Карабиця, то можна знайти зв'язки з литовським композитором Мікалоюсом Константинасом Чюрльонісом. Роки свого недовгого життя М. К. Чюрльоніс не тільки складав музику, але й малював картини, виступав як піаніст, диригував у хорі та займався громадською діяльністю. Також й Іван Карабиць, який досить рано помер, проявив себе не лише як композитор, а й як активний громадський діяч, диригент.Обом творцям притаманна чутлива душа, яка розкривається у звуках музики, в їх м'яких тонах, у повільному темпі мелодії. Композитори поєднують різні стилі музики, відкриваючи таким чином своєрідну музичну мову. Однак обидва композитори відрізняються за темпераментом: М. К. Чюрльонісу притаманне литовське мислення та неквапливість, а у творах Івана Карабиця часто спалахує полум'яний український темперамент.

Мова музики Івана Карабиця складна й різноманітна. Пізнати і освоїти її - завдання не з легких навіть для професійного музиканта. Проте навіть учні, які займаються музикою лише кілька років, сприймають його музику природно та з інтересом. Так, для нас стали цікавими роздуми юних виконавців, які навчаються виконувати і слухати Прелюдії І. Карабиця зі збірки «24 прелюдії».Аустея Лунксуте (12 років) і Лідія Раманаускайте (7 років) діляться своїм нещодавно набутим досвідом під час навчання виконання Прелюдії № 1. Обидві учениці вивчають музику протягом чотирьох років і зіграли ряд різних творів. Хоча дівчата мають музичний досвід, на їхню думку, твір спочатку здавався дуже складним, але водночас дуже красивим і веселим. Навчання його виконувати приносило радість обом.

Для Аустеї слухати запис, а потім грати Прелюдію № 1 було особливо цікаво, оскільки в минулому вона рідко порівнювала свій виступ із виступом інших виконавців. Твір за звучанням нагадував їй колискову пісню чи навіть сон, а сама вона відчувала себе дослідницею сну. Кульмінація твору - «це як кошмар уві сні, від якого прокидаєшся і який швидко розвіюється і все стає тихо й спокійно».Лідія була в захваті від того, що в дитинстві змогла зіграти дорослий твір. Прослухавши перший мотив Прелюдії № 1 вперше, Лідія не розуміла, як його ритмічно грати, в якому темпі грати, але це тривало недовго, тому що вона швидко вивчила добре виконувати мотив і відчувала задоволення щоразу, коли його виконувала.

Кілька інших учнів, яких попросили послухати Прелюдії № 1, 2 і 3, також висловили свої думки. Усі діти вивчають музику вже не перший рік і мають досвід гри та концертів. Вони оцінили твори як дуже красиві й емоційно та детально описали кожну зміну в динаміці або темпі. Раса (12 років) створювала історію про хуртовину, яка раптово почалася, але пізніше вщухла. Габія (10 років), описуючи музику кольорами, розповідала про балерину, яка танцює біля струмка, лева, що стрибає через сітку, антилопу, яка навчає свою дитину бігати. Амелія (7 років) навіть зобразила враження на малюнку. Прелюдії № 2 і 3 для Року (8 років) виявилися схожими на музику для комп'ютерних ігор.

Оскільки наявний досвід дітей розкривається за допомогою музичного твору як культурного явища, ми можемо розглядати це явище як дієвий спосіб сприяння самосвідомості й культурної зрілості дитини. Елементи мови творів можна оцінити як природно сприйняті та прийняті дітьми - виразна мелодія, яка звучить як у високих, так і в низьких регістрах, насичена, але не перевантажена гармонія, раптові акценти творів, що чергуються зі звуком піано й піанісімо, інтонаційні стрибки, часті зміни ритму, коротка тривалість творів, коли думка висловлена дуже концентровано, утримують увагу дітей до кінця твору.Діти вже знайомі з більшістю цих елементів музичної мови, виконуючи класичні твори та дитячі п'єси.

Підсумовуючи, можна виділити ряд ключових елементів, які були виявлені в наданих дітьми описах робіт. С саме:

Опис елементів музичної мови. Під час створення розповіді, що ілюструє хід твору, діти передавали елементи його мови власноруч створеними образами: яскравий звук крещендо, форте - гроза, що насувається, хуртовина. Акцентований ритм - лев, що стрибає. Лірична мелодія - балерина, що танцює біля струмка, що дзюрчить, тощо;

Формування нових навичок виконання. Під час виконання твору діти вперше грали за допомогою педалі, легато поєднувало акорди у виконанні арпеджіатто, і довгий час підтримувало рівний звук піано;

Емоційна чутливість. Виконання та прослуховування музики викликало різноманітність вражень, гордість за свої досягнення, що зміцнює зв'язок із музичною діяльністю і вселяє більшу впевненість у своїх силах;

Концентрація уваги. Як під час гри, так і під час прослуховування прелюдій діти зосередилися, були уважні й цілеспрямовані досить довго.

Підключення уяви при описі творів.Величезна різноманітність образів, створених дітьми до творів, які вони слухали й виконували, свідчить про вплив творів композитора на емоції та переживання дітей.

Висновки

Досліджуючи творчість композитора Івана Карабиця як основу для розкриття культури учнів, були створені умови для учнів не тільки слухати, а й виконувати твори композитора. Творчість Івана Карабиця пробудила уяву учнів, а досвід наповнився новими елементами та враженнями, спонукаючи їх експериментувати й відкривати нові можливості.

Під час прослуховування й виконання творів композитора було помічено, що елементи, характерні для його музичної мови, близькі до навичок, які учні вже мають у виконанні та осмисленні музики, але потребують більше зусиль для їх успішного виконання. Тривалість і характер творів, виразні елементи музичної мови дали змогу добре зрозуміти і прийняти зміст музики. Отже, можна дійти висновку, що в разі правильного підбору творів учні не лише цінують їх, а й сприймають як цінність, виходячи з уже наявної внутрішньої культури. Таким чином створюються нові структури внутрішньої культури і заохочується зрілість і розвиток внутрішньої культури особистості.

Список використаних джерел

1. Берегова О. Загадка життя і творчості Івана Карабиця. // Музика. 2012. № 1.,С. 30-33.

2. Берегова О. Іван Карабиць відомий і невідомий // Музика. - 2020.

3. Кашаускєне Л. Музична освіта - це простір для поширення духовності. Духовність світу людини / Spirituality in the Human World. Колективна монографія. Склав і підготував Й. Кевішас і Р. Кондратєне. Вільнюс: Вільнюський педагогічний університет, 2009.

4. Кевішас Й. Становлення музичної культури школяра. Монографія. Мінськ: Міністерство культури Республіки Білорусь, Білоруська державна академія музики, 2007.

5. Кевішас Й. Розвиток духовності в освіті / Development of Spirituality of Education. Колективна монографія. Склав і підготував Й. Кевішас. Вільнюс: Чайка, 2016, с. 55.

6. Рекомендації щодо реформування освіти Литви. Підготувала М. Лукшєне та інші. Вільнюс: Центр видавництва, 1993.

7. Отець Станісловас. Про любов і служіння. Вільнюс: Строкаті візерунки, 1997, с. 146.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вивчення інструментальної творчості французького композитора, піаніста та музичного критика Клода Дебюссі. Стильові особливості творів композитора та жанровий аналіз збірки "24 прелюдії для фортепіано". Образна тематика музичних портретів Дебюссі.

    курсовая работа [22,7 K], добавлен 31.01.2016

  • Аналіз музичної творчості Степового: фактурна частина ліро-епічних романсів, народна пісенно-романсова лірика, музична мова фортепіанних творів композитора. Твори Степового у радянський період. Дитинство та юнацтво композитора, розвиток його таланту.

    курсовая работа [7,9 M], добавлен 08.10.2009

  • Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.

    презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014

  • Дитинство і родина Миколи Лисенка. Навчання в Лейпцігській консерваторії. Обробки народних пісень, праця про український музичний фольклор. Спілкування з композиторами "Могутньої кучки". Написання фортепіанних творів, опер, заснування хорового товариства.

    реферат [19,4 K], добавлен 07.10.2009

  • Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.

    реферат [29,9 K], добавлен 03.02.2011

  • Здійснено порівняння основних естетичних напрямів бароко - німецького "musica poetica" та італійського "musica pathetica". Наведено приклади музичних творів Баха. Розкрито музикознавчі аспекти бароко: теорія афектів та зв’язку риторики з музикою.

    статья [136,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Основні біографічні дані з життя та творчості відомого російського композитора Сергія Рахманінова, етапи його особистісного та творчого становлення. Аналіз видатних творів митця, їх характерні властивості та особливості, суб'єктивна оцінка з боку автора.

    реферат [21,0 K], добавлен 02.11.2009

  • Сучасні напрацювання в області сприйняття і емоційної оцінки музики. Розробка стимульного матеріалу. Оптимальний об’єм експериментальної групи. Визначення шкал, з якими працюватимуть опитувані. Перевірка правомірності, ефективності проведених досліджень.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 06.06.2011

  • Аналіз специфіки інтерпретації хорових творів доби бароко. Формування художнього задуму. Дослідження особливостей тембрального забарвлення, нюансування та функціонального навантаження. Використання композиторами риторичних фігур. Форми звуковідтворення.

    статья [15,3 K], добавлен 07.02.2018

  • Б. Лятошинський як один з найвидатніших українських композиторів, автор блискучих симфонічних партитур, вокальних та інструментальних творів. Аналіз творчої діяльності композитора, характеристика біографії. Розгляд основних літературних інтересів митця.

    реферат [29,0 K], добавлен 10.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.