Музично-мистецькі фестивалі Львова початку ХХІ століття: структурно-системний аналіз

Дрогобич

MUSIC AND ART FESTIVALS OF LVIV AT THE BEGINNING OF THE XXI CENTURY: STRUCTURAL AND SYSTEM ANALYSIS

The article describes the panorama of the music festival movement (varieties ofmusic and artfestivals) on the example of a separate city today. The research methodology is based on system-analytical and comparative methods. Structural and systematic analysis of the study is an attempt to comprehensively structure the local music and festival movement on the basis of the basic characteristics of artistic events. It is understood and proved that the festival movement on the scale of one city can serve as an illustrative example of its multifaceted structure. Its development was conditioned by multiculturalism and polyconfessionalism, wide international connections, the presence of numerous music and educational centers, developed tourism and many years of experience in festival activities. The favorable attitude to the festival forms is due to the predominance of the possibilities of representation of artistic achievements in comparison with the more strict and full of high demands competitive beginning. This gives them a more democratic character, a positive stimulus for artistic activity. The structure of the music andfestival life of the city can be displayed based on the following parameters: 1. by frequency: periodic and occasional (anniversary); 2. by the scale of representation of participants: city, regional, national, international; 3. by age of the target audience: public, youth, children; 4. by musical component: complex, general music, specialized (narrow profile); 5. by national component: multicultural, national-folklore, ethnic, representative; 6. by function of musical art: entertaining, spiritual, educational-thematic, patriotic, reconstructive, authentic; 7. in the professionalfield: universal, academic (choral, bandura, guitar, opera); experimental, rock, pop, popjazz and rock festivals. The given basic structure of classification of a festival complex can be extrapolated to its regional or national level, having supplemented with additional parameters (for example, initiators, forms of financing, specifics of management, marketing, regulations of awards, etc.).

Key words: festival movement, music and art festival, education, upbringing, presentation of creative achievements.

Постановка проблеми

У культурному житті суспільства нашого часу фестивальний рух займає доволі значиме місце. Причинами цього є демократичність, відкритість і багатоаспектність цього явища. Численні різновиди фестивалів об'єднує масовість, видовищність і презентативність досягнень майстерності в різних галузях. Відповідно, найстарішу музично-мистецьку групу фестивалів характеризує представлення досягнень колективної та індивідуальної творчості в різних сферах цієї культурно-мистецької діяльності. Згідно з енциклопедичною дефініцією, музично-мистецький фестиваль є «циклом концертів і вистав, об'єднаних спільною програмою, що відбуваються в особливо урочистих обставинах. Їх тривалість коливається від кількох днів до півроку, зміст також є різноманітним: монографічні присвячуються музиці певного композитора, тематичні - певному жанру, епосі чи стилістичному напряму, виконавчої майстерності та ін. Влаштовуються зазвичай у містах, що славляться музичними традиціями, або пов'язані з життям і діяльністю великих музикантів» (Фестиваль, 1940: 732).

Зі здобуттям незалежності перед країною, діячами культури, духовенством, громадськими активістами постали нові завдання та виклики щодо піднесення духовного розвитку й моральнокультурного рівня населення. З усією гостротою окреслилися потреби усвідомлення національної самоідентичності, сприяння збереженню культурної спадщини й народної творчості, прищеплення підростаючому поколінню любові до національного мистецтва, української пісні.

Розглядаючи історіографію музично-фестивального руху в Україні серед найбільш ранніх з усталених у 1990-х роках, варто відзначити такі: фестиваль української музики «КиївМузикФест», «Два дні й дві ночі нової музики» (2Д2Н, Одеса), міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» та міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти» (Львів), всеукраїнський молодіжний фестиваль сучасної пісні й популярної музики «Червона рута» (Чернівці), «Юність», «Джаз на Дніпрі», (Дніпро), всеукраїнський фестиваль «Нівроку» (Тернопіль), рокфестиваль «Тарас Бульба» (Дубно). Справжній розквіт музично-фестивального руху припадає на 2005-2015 рр., коли започатковано «БарРокКо» (Бар, Вінницької області), «ШеТезІ» (с. Моринці, Звенигородського, району Черкаської області), «Млиноманія» (с. Сокілець, Тульчинського району, Вінницької області), «Таврійські ігри» (Каховка), «Шешори» (с. Шешори, Івано-Франківщина), Міжнародний дитячий музичний фестиваль «Квітка миру», «ФранкоФест» (с. Нагуєвичі) та масштабні групи львівських і київських мистецьких подій: «ЯвірФест» (Львів), Міжнародний фольклорний фестиваль «Етновир» (Львів), «Stare Misto» (Львів), Міжнародний фестиваль середньовічної культури «Львів Стародавній», «Західфест» (с. Родатичі, Городоцького району, Львівської області), «Музична Трибуна Київської Молоді» (Київ), «Країна Мрій» (Київ), «Кобзарська Трійця» (Київ), «Рок'№Січ» (Київ), «Під Покровом Тризуба» (Боярка, Київської області), «Рок-екзистенція» (Київ), «Ukrabilly bang!» (Київ), «SEVAMA-фест» (Київ) тощо.

Аналіз досліджень

Численність і різноманітність тематики, цільової аудиторії, маркетингу, стилістики й форматів фестивалів зумовлює потребу наукового осмислення їх ролі в суспільному житті, цілей, завдань, здобутків тощо. Глобальним осмисленням окремих аспектів мистецького фестивального руху в Україні вирізняються праці Ірини Бермес (2015), К. Давидовського (2011), Михайла Шведа (2010), Ірини Сікорської (2003). Зокрема, у праці І. Бермес на підставі «Положень» про музичні фестивалі розглянуто питання їх організації в Україні, визначено головні елементи та принципи проведення цих культурних акцій, виокремлено завдання організаційного комітету: «Сьогодні фести - це не тільки форма організації музичного життя, яскраві культурні події, це й потужний інструмент для поширення різних видів виконавського мистецтва, які сприяють піднесенню національної музичної культури. Рівень організації та проведення фестивальних заходів впливає на їх популярність як серед учасників форумів, так і слухачів» (Бермес, 2015: 150).

Спеціальні групи фестивалів (фестивалів академічної, джазової, молодіжної музики), а також регіональний аспект фестивального руху розглядаються Сергієм Виткаловим (2016), Оленою Зінкевич (2004). Так, наприклад, у статті «Музика говорить мовою нашого часу» О. Зінькевич порівнює два фестивалі сучасного академічного мистецтва з доволі довгою історією: «Київ Музик Фест» (Київ) і «Два дні і дві ночі» (Одеса).

В окремі проблеми наукового дослідження виокремлено засоби та цілі функціонування фестивалю, аналіз маркетингових технологій і методик у фестивальному проекті (Меншиков, 2004), формування світогляду та професійних якостей майбутніх педагогів (Черкасов, 2021). У деяких із них здійснено спроби їх класифікації в найбільш загальних рисах на національному та регіональному рівнях. Натомість характеристика фестивальної діяльності в масштабах міста ще не здійснювалася, а багатство її різновидів не вичерпується наявними параметрами класифікації.

Мета статті - охарактеризувати панораму музичного фестивального руху (різновидів музично-мистецьких фестивалів) на прикладі окремого міста в сучасності. Спроба системно-структурного аналізу полягає в комплексній структуризації локального музично-фестивального руху на підставі базових характеристик мистецьких подій.

Виклад основного матеріалу

Вибір Львова як об'єкта дослідження мистецько-музичного життя є не випадковим. За тяглістю фестивальних традицій, їх багатством, масштабом і численністю він в Україні поступається лише Києву. Будучи містом з потужними традиціями академічного виконавства, поліконфесійним і полікультурним осередком, а також значним туристичним центром, Львів став локацією численних фестивальних акцій, серед яких музичним відводиться левова частка.

Одним із найстаріших музичних фестивалів міста є Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози», завданням якого є популяризація академічної музичної культури різних епох, жанрів і стилів. Він триває майже місяць (травень-червень), здебільшого на філармонійній сцені. Цього року відбувся ювілейний, сороковий, фестиваль, який поєднав вшанування Л. ван Бетховена та М. Скорика. Бетховенські опуси звучали програмах концертів «Класична Романтика» (28 травня), «Вогонь у темряві» (29 травня), а композиції Мирослава Скорика - у творчих вечорах «Вічная пам'ять» (1 червня), «Станкович & Скорик & Сильвестров» (2 червня), «Музика світла» (4 червня) та в концерті-закритті фестивалю - «Vitae & Mortis» (6 червня). Також у програмі фестивалю були концерти, у яких імена і твори солінізантів фігурували поряд: «Бетховен & Скорик» (3 червня) та «In Memoriam & Мелодія» (6 червня).

Цей же напрям репрезентує Міжнародний фестиваль музики Маттіаса Кендлінгера у Львові (цього року відбувся в Національній філармонії 11 і 16 липня). В основі його програм - виступи австрійсько-українського симфонічного оркестру K & K Philharmoniker, співзасновник K & K Балету й Українського національного хору міста Львова (заснував та очолив) - диригент, композитор та ініціатор проекту Маттіас Георг Кендлінгер. Оркестр під його керівництвом понад двадцять років успішно виступає на міжнародному рівні й випустив уже понад 20 альбомів із записом концертних живих виступів.

Міжнародний Фестиваль Сучасної Музики «Контрасти» (у жовтні 2021 року відбувся двадцять сьомий раз) ініціює Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика. У його програмах фігурують твори новітньої симфонічної, хорової, камерної та електронної музики, зокрема в цьогорічному фестивалі вони представляли доробок митців з України (Мирослава Скорика, Михайла Шведа, Ганни Гаврилець, Олександра Козаренка, Богдана Селіна, Олександра Щецинського, Богдани Фроляк), Чехії, Угорщини, Австрії, Німеччини, Швеції, Латвії, Іспанії, Ірландії, Польщі, Швейцарії, Франції, США. Представницьким був і склад виконавців: окрім українських музикантів, сучасне академічне й експериментальне музичне мистецтво представляли інструменталісти та диригенти з Японії, Швейцарії, Польщі й Німеччини. Родзинкою фестивальних пругам традиційно є світові та національні першовиконання, ювілейні вшанування митців і презентація новітніх форм концертних програм. Так, цьогоріч прем'єрами були оркестрові твори Германа фон Ґленка, Ганса Шойбле, Германа Ґьотца, партитури яких було віднайдено в нововідкритому музичному відділі Цюріхської бібліотеки та проекту «Скорик-Мусоргський» у рамках вшанування патрона Львівської національної філармонії. Нетрадиційними презентаціями творів стали кілька камерних концертів у «Ніч Контрастів» та аудіовізуальний перформанс біля пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту.

До яскравих фестивальних подій академічної музики варто віднести також Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької (XVII фестиваль відбувся 13-18 листопада 2018 року у Львівській національній опері), у якому беруть участь національні театри України, Польщі, видатні солісти опери й артисти Австрії, Болгарії, Іспанії, Японії. У контексті фестивалю було проведено виставку «OPERA ART»: Євген Лисик та учні, Тадей і Михайло Риндзаки, лекції та презентації видань.

«Фестиваль давньої музики» у Львові представляє напрям історично інформованого виконавства, де подаються твори давніх епох на автентичних інструментах (чи їх копіях) і зі збереженням відповідних манер виконання. Засновником фестивалю у 2003 році був відомий львівський музикознавець Роман Стельмащук. Протягом минулих років завдяки його музичним контактам, а також контактам С. Тихоненка фестиваль відвідали виконавці-автентики зі Швеції, Швейцарії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Чилі, США, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Росії, Білорусі, України. Особливістю фестивальних програм є їх формування навколо дослідження музичних традицій регіону. Зокрема, тематикою програм були: «Львів-750» (2006), «З часів Речі Посполитої» (2008), «З часів Гетьманщини» (2009), «Музичний Львів і спадщина Габсбургів» (2010), «Слідами Львівської лютневої табулятури» (2011), «Похвала Музиці або Львівська Цециліада 2012» (2012), «З-над берегів Дунаю» (2014) тощо. Цьогорічний фестиваль, присвячений музиці барокової доби (16-17 та 23-24 жовтня), відбувся у вісімнадцятий раз.

Фольклорні й етнофестивалі в полікультурному місті мають вагоме представництво. Однією з найбільших подій є Міжнародний фестиваль фольклору «Етновир», який відбувається в межах святкувань Дня Незалежності України під егідою Міжнародної ради Організацій фестивалів фольклору і традиційних мистецтв. Він проводиться на відкритих площадках і включає конкурс оркестрів, етнофешн, кухню народів світу, марш-паради.

Свідченням поваги до мультикультуралізму музичного середовища регіону є проведення комплексних і спеціалізованих етнофестивалів.

Зокрема, уже традиційним є проведення Міжнародного фестивалю єврейської музики - «LVIVKLEZFEST» (від 2009 рік). Його започатковано за ініціативою ВЄБФ «ХЕСЕД-АР'Є», за підтримки Американського єврейського об'єднаного розподільчого комітету «Джойнт» і компанії «Холдинг емоцій». Він розгортає свою концертно-театралізовану діяльність у поєднанні з народними ремеслами і кухнею на відкритих майданчиках міста за участю зірок єврейської музики з України, Росії, Молдови, Польщі, Австрії, Німеччини, Франції, Великобританії, Швеції, Ізраїлю, США. Дійства доповнюються концертами канторської музики, лекціями, семінарами, кінопоказами, виставками, дитячими розвагами, молодіжними квестами тощо.

Нову особливу тематику задала фестивальному рухові політична ситуація. У 2015 році було проведено перший в Україні спільний Фестиваль вимушених переселенців та львів'ян. Метою заходу був обмін культурним досвідом і боротьба зі стереотипами про переселенців. У ньому взяли участь вихідці з окупованої частини Донбасу та Криму, виконувався джаз і фолк, окрім цього, ставилися вистави, велися публічні дискусії та обговорення.

Щорічною подією став Міжнародний фестиваль «Французька весна», який націлений на знайомство з музичними творами французьких авторів різних трямків і перегляд допрем'єрних показів культових французьких стрічок. У Львові гостями цьогорічного 20-денного фестивалю стали Ірена Карпа, Оксана Муха, Павло Табаков, Давід і Стефан Фоенкіноси, Луї-Сіріль Требюше, Поль Ґоґлер та інші.

Традиційним для Львова став також Міжнародний фестиваль, присвячений постаті польського піаніста, композитора, політичного та суспільного діяча Ігнація Яна Падеревського, пов'язаного з нашим містом важливим подіями творчого життя. Він включає симфонічні, камерні й сольні концерти виконавців з України, Польщі, Німеччини, Швейцарії, театральні вистави, покази фільмів, зустрічі з легендами музики та вручення почесної відзнаки «Paderewski».

Від 2011 року у Львові проводиться міжнародний джазовий фестиваль «Leopolis Jazz Fest» (що до 2017 року іменувався «Alfa Jazz Fest»), який входить до переліку найбільших джазових фестивалів у Європі, унесений до переліку найкращих фестивалів Європи. Крім концертних виступів видатних виконавців включає джем-сейшени, майстер-класи й автограф-сесії світових зірок джазу. На гала-концерті фестивалі у Львові відбувається вручення Міжнародної музичної премії «Leopolis Jazz Music Awards» ім. Едді Рознера.

У Львові як у важливому осередку хорового мистецтва та професійного плекання співаків і хорових диригентів велика увага приділяється хоровим фестивалям. Їх метою є популяризація жанру хорової музики, усебічне сприяння розвитку хорового виконавства в Україні, сприяння налагодженню контактів між хоровими колективами.

Дитячі хорові фестивалі, окрім загальних цілей, обов'язково містять просвітницький складник. Так, наприклад XV Всеукраїнський хоровий фестиваль «Жайвір скликає друзів» ставить завдання залучення дітей і молоді до вивчення, розуміння та вшанування хорової спадщини українських (Микола Колесса, Філарет Колесса, Микола Леонтович, Анатоль Кос-Анатольський, Станіслав Людкевич тощо) і зарубіжних композиторів, хорових диригентів, громадських діячів хорової культури. Його організовує Народний художній колектив України - камерний хор «Жайвір» у співпраці з Департаментом з питань культури, національностей та релігій ЛОДА, Громадським об'єднанням «Разом» і Центром творчості дітей та юнацтва Галичини м. Львова. Фестиваль орієнтований на найширший спектр учасників: хорові колективи спеціалізованих музичних закладів (спеціалізовані музичні школи, школи мистецтв, музичні школи, музичні ліцеї, коледжі, музичні факультети вищих педагогічних навчальних закладів, музичних вищих навчальних закладів, хори загальноосвітніх шкіл і позашкільних навчальних закладів), дитячі та молодіжні хорові колективи м. Львова, області, інших регіонів України, української діаспори й хорові колективи з інших країн. У контексті перебігу фестивалю, окрім концертів, відбуваються тематичні лекції, майстер-класи, презентації методичних і репертуарних видань. Умови карантинних обмежень змусили до пошуку варіативних форм участі. Зокрема, цьогорічний XV дистанційний Всеукраїнський он-лайн фестиваль хорового мистецтва «Жайвір скликає друзів» відбувся 12-13 червня 2021 року. У день Європи він поставив завданням спільне виконання «Оди до радості» із симфонії № 9 Л. Бетховена.