Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему

Каденції. Період. Речення

План

1. Розчленовування музичного твору

2. Період, речення

3. Каденції в періоді

4. Основні види каденцій

5. Інші різновиди каденцій (досконалі і недосконалі)

Література

1. Розчленовування музичного твору

Музичний твір розгортається в часі, і в цьому його специфічна особливість як мистецтва тимчасового. Будучи чимось єдиним по думці і ціле формою, музичний твір разом з тим розчленовується на окремі складові його розділи, звані побудовами. Побудови відмежовуються один від одного цезурою. Цезура є момент, відділяючий кінець однієї побудови від початку, іншого, незалежно від їх масштабу.

2. Період, речення

Найпростішим зразком закінченої музичної побудови, що висловлює (експонуючого) лише одну тему, одну музичну думку, є період. Звичайно він складається з двох рівнопродувжуваних (чотиритактових) побудов, званих реченями. Ці речення відмежовуються цезурою і полягають двома різними, функціонально зв'язаними, каденціями.

Восьмитактовий з рівними по довжині реченями період, званий звичайно квадратним, отримав дуже велике розповсюдження в жанрі танцю, скерцо, маршу, пісні хороводу, для яких істотна велика опора на метрику. Цей вид періоду буде переважаючим в наших практичних завданнях.

До простих видів періоду можна віднести і період єдиної будови, на речені що не розчленовується (див. Л. Ветхо-вен. Allegretto з сонати № 6; головна тема другої частини 5-й симфонії), і період з рівним по довжині, але не квадратними реченями (див. дванадцятитактовий з двох речень період в ансамблі «розанець виблискує» з опери «Іван Сусанін» М. Глінки).

3. Каденції в періоді

Каденціями або кадансами називаються гармонічні обороти, що укладають окрему музичну побудову і завершальні виклад музичної думки (або самостійної її частини).

По своєму місцеположенню в періоді каденції розділяються на дві категорії: серединні (кінець першої пропозиції) і заключні (кінець другої пропозиції, загальний висновок періоду):

Звичайно серединні і заключні каденції періоду розрізняються ще по функціональних властивостях останнього акорду; наприклад, перша каденція на D або S (нестійка функція), а друга - на Т (стійка функція). Це створює тяжіння на відстані нестійкої D (S) до стійкої Т і, таким чином, пов'язує одну каденцію з іншою, підпорядковує їх, а тим самим сприяє об'єднанню обох речень в одне музичне ціле, не дивлячись на цезуру

Примітка. Зв'язок музичних побудов із загальним тематичним розвитком музичного твору і їх співвідношення усередині музичного цілого утворює смислову сторону музичної мови або її синтаксис (по аналогії із словесною мовою і її синтаксичними особливостями).

4. Основні види каденцій

З гармонічної точки зору всі каденції розділяються на дві основні функціональні групи: 1) каденції, що закінчуються стійким акордом, - Т і 2) каденції, що закончуються нестійкою гармонією, - D або S.

Стійкі каденції у свою чергу мають три наступні різновиди: 1) автентичні, 2) плагальні і 3) повні (як різновид автентичних).

Автентичними каденціями називаються гармонічні обороти D-Т в кінці речення або періоду

Плагальними каденціями називаються гармонічні обороти S-Т в кінці речення або періоду

період каденція музичний гармонічний

Повними каденціями називаються гармонічні обороти з акордами обох нестійких функцій в кінці речення або періоду, а саме S-D-Т

Каденції, що закінчуються акордами нестійких функцій (D або S), називаються половинними і можуть бути розділений ще на наступні дві групи:

1) половинні автентичними, що закінчують перше речення домінантовою гармонією;

2) половинні, плагальні, закінчуючі перше речення субдомінантовою гармонією

Автентичні каденції для висновку періоду є безумовно переважаючою нормою в музиці цілого ряду епох і стилів. Плагальні ж каденції в кінці періоду мають менше значення і місце. Вони спочатку з'явилися в практиці не як самостійні обороти, а як додаткові висновки, що вводяться після автентичного висновку періоду або для розширення його масштабу, або ж для більш повного закріплення тональності (тоніки). Даємо зразкову схему такого періоду:

1-ше речення + 2-ге речення + додаткове

плагальна каденція (4 такти) (4 такти) (2 такти) (десятитактовий період)

Якщо основна автентична каденція вводиться раніше звичайного закінчення квадратного періоду (наприклад в 7-у такті), то плагальна каденція в цьому випадку тільки доповнює (вирівнює) побудову. Див., наприклад, перший період в «Похоронному марші» з 3-й симфонії Л. Бетховена)

В західній після класичної і особливо в російській музиці плагальні каденції зайняли відносно більше місце і отримали велику самостійність, частково замінивши собою і автентичні (див. різні плагальні обороти в каденції в «Селі» М. Мусоргського; в Пісні Варяжського гостя з опери «Садко» Н. Римського-Корсакова; в романсах «Ночі божевільні», «Він так мене любив» П. Чайковського; в обробці російської пісні «Рай, серед двору» А. Лядова; в романсі «На старому кургані» В. Калінникова; в головній партії 5-й симфонії (ч. I) і романсі «Подвиг» П. Чайковского (початок)

Речення періоду можуть бути не рівними по довжині не тільки завдяки додатковій плагальній каденції, але і за рахунок загального музичного розвитку; наприклад, перше реченя 4 такту, друге - цілий шеститакт. Див., наприклад, подібний 10-тактовий період в сонаті В. А. Моцарта Соль мажор

Половинні автентичні каденції мають значне переважання над половинними плагальними, що природно зв'язується з роллю і особливостями домінанти.

5. Інші різновиди каденцій (досконалі і недосконалі)

По ступеню загальної закінченості автентичні і плагальні каденції у свою чергу розділяються на досконалі і недосконалі.

Досконалою називається каденція, в якій заключна тоніка дана на сильній долі такту, в мелодичному положенні основного звуку.

Недосконалою називається каденція, в якій заключна тоніка дана на слабій долі такту або в мелодичному положенні терції або квінти

Зрозуміло, що досконала каденція взагалі за інших рівних умов дає велику ступінь закінченості, ніж недосконала. У зв'язку з цим перше речення періоду може іноді закінчуватися недосконалою каденцією, а друге - досконалою. При таких закінченях речень ми не чуємо простого повторення каденцій; завдяки різному ступеню закінченості останніх акордів, ці каденції доповнюють один одного і знаходяться в супідрядності, не дивлячись на схожу по складу акордику

Примітка. В порівняно окремих випадках недосконала каденція застосовується і для висновку всього періоду, поряд з такою ж рідкісною D (пошлемося на наступні приклади: Л. Бетховен. Соната № 4, Largo; соната № 18, Менует; П. Чайковській. Куплети Тріке з опери «Євгеній Онєгін:»; Р. Шуман. «Warum?>).

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе. - М., 1983.

2. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания. - М., 1983.

3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній основі в І класі.- К., 1977.

4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1 - 3-х класах. - К., 1982.

5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания в школе. - М, 1989.

Размещено на Allbest.ru