Дослідження творчості українського композитора Б.М. Лятошинського. Виявлення психологічних складових образу Мирослави в опері "Золотий обруч". Аналіз розвитку мелодичного малюнку, виконавської інтерпретації та вокальних інтонацій головної героїні драми.

Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.

Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".

Розвиток музично-виконавського мистецтва в Україні. Визначення комунікативних складових успішної публічної презентації музичного твору. Індивідуалізація технічних умінь музиканта. Пошук ефективних шляхів підвищення виконавської майстерності скрипаля.

Розгляд питання професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта до виконавської діяльності. Аналіз поглядів українських і зарубіжних науковців щодо тлумачення поняття "компетентність", визначення сутності поняття "виконавська компетентність".

Аналіз базових умов, які впливають на розвиток виконавської майстерності майбутнього педагога. Технології читання нотного тексту з аркуша та ескізне вивчення інструментальних творів на акордеоні. Використання образно-виражальних властивостей інтонації.

Дослідження баянного виконавства, популяризованого у діяльності музичних ансамблів. Висвітлення особливостей виконавської майстерності баяніста у зв’язку з переосмисленням значення й сучасної ролі народного мистецтва у напрямку його актуалізації.

Спільні та відмінні риси при застосуванні белтінгу на українській естраді. Практичні поради з опанування аналізованої вокальної манери. Оптимальні вокальні техніки для передавання різних емоцій і може бути важливим інструментом для музичних педагогів.

Аналіз сутності поняття "виконавська стабільність музикантів у концертно-сценічній діяльності". Успішна реалізація уявно створеної варіативно-образної моделі музичного твору під час прилюдного виступу. Домінування спонукальних видів естрадного хвилювання.

Розвиток вокально-естрадної культури України. Осмислення жанрових ознак сучасної української естрадної пісні в контексті творчості композиторів, поетів і співаків. Вивчення провідних тенденцій, якісних і кількісних ознак діяльності виконавців у XXI ст.

Вивчення особливостей реконструкції обряду обжинок, як одного з механізмів трансмісії фольклору. Аналіз можливості відтворення обряду у науково-виконавській інтерпретації, що дає можливість мінімалізувати стильові втрати через вторинну форму виконання.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

Аналіз гітарної транскрипції "Гольдберг-варіацій" Й.С. Баха, здійсненої угорським гітаристом й викладачем Й. Етвьошем. Порівняльний аналіз оригіналу даного твору та його гітарної версії з урахуванням акустичної та технічної специфіки інструмента.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Зміст та структура поняття "стабільність" з позицій різних галузей науки. Сутність поняття "виконавська стабільність піаністів". Доведено, що статична виконавська стабільність піаністів проявляється у процесі сценічного відтворення виконавських навичок.

Квартет імені М.В. Лисенка як один з тих, хто визначає характер та тренд розвитку вітчизняного квартетного музикування. Розгляд особливостей виконавської стратегії струнного квартету № 1 Валентина Сильвестрова у версії квартету імені М.В. Лисенка.

Характеристика творчої діяльності провідного вітчизняного колективу - Квартету ім. М.В. Лисенка: основний склад, репертуар, співпраця з відомими українськими композиторами. Особливості виконавської стратегії Струнного квартету №1 В.В. Сильвестрова.

Розгляд феномену виконавської вокальної традиції, відокремлення її від зафіксованого у нотописі тексту та індивідуальної виконавської інтерпретації. Аналіз вокально-педагогічного та інтерпретаційного аспектів виконавської традиції в академічному співі.

Аналіз часової специфіки музичних творів, яку музикознавці досить часто порівнюють із живописом і скульптурою. У музично-виконавській творчості виконавець є постійним співавтором. Інтерпретація музики і рівні культури сприйняття її слухацькою аудиторією.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Визначення місця виконавського аналізу в системі аналітичних методик музикознавства, з’ясування його специфіки та функцій. Розробка головних методичних прийомів і можливих алгоритмів аналітичної роботи з обраними для інтерпретації музичними творами.

Розгляд виконавського аналізу, який поєднує в собі об'єктивний і суб'єктивний фактори. Вивчення його мети - формування власного задуму музичного твору. Обгрунтування інтуїтивних знахідок. Аналіз теоретичних висновків, що наповнюються емоційним змістом.

Основні елементи виконавської техніки балалаєчника. Конструкція балалайки, її стрій та прийоми гри на ній. Модифікування м'язового напруження в пальцях, кисті, передпліччі у процесі контактування з грифом балалайки, координування з діями правої руки.

Визначення художньо-інтерпретаційного дискурсу глобалізованого та глокалізованого простору. Аналіз особливостей класико-романтичного, автентичного підходів та модернізованих форм виконання бахівської клавірної музики. Розгляд особливостей нотного тексту.

Особливості обробок народних пісень, аналіз інтерпретацій "Щедрівки" для мішаного хору acappella різними вітчизняними хоровими коллективами. Виконавський потенціал хорових творів О. Яковчука на цьому прикладі, вираз природи українського хорового співу.

Мета статті – дослідити процес виконавського семіозису в музичному мистецтві на прикладі аналізу інтерпретант певної композиції. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному методі, призначеному для проведення функціональних паралелей.

Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.

Зв’язок слова, музики й сценічної дії в українській класичній опері. Сценічна мова як засіб впливу на слухача, завдяки якому до глядацької аудиторії доноситься ідейний зміст і внутрішній світ персонажа. Процес роботи співака-актора над створенням образу.

Дослідження основ естетики романтичної доби та музичної культури Відня. Аналіз виконавської та педагогічної практики Віденської фортепіанної школи. Оцінка внеску Й.Н. Гуммеля та К. Черні у розвиток і впровадження фортепіано в культурний простір Австрії.

Розглянуто проблематику квартетного виконавства як окремої галузі музичної творчості. Визначено основні етапи розвитку камерно-інструментального виконавства в Європі, що мали характерний вплив на особливості становлення жанру струнного квартету в Україні.