Выявление поэтико-интонационных и жанровостилевых особенностей камерно-вокального творчества композитора Ж.Б. Векерлена. Развитие пасторали в европейском искусстве, характеристика её музыкального топоса. Жанры и этико-философские ценности пасторали.

Анализ жанрово-стилевых, драматургических особенностей, определенного мировоззрения, вокального и актерского мастерства, стилистических сценических приемов, характерных для бродвейской музыкальной драмы 1940-60-х годов. Исполнительские стили мюзиклов.

Поєднання французької та німецької музичних традицій у вокальному циклі "Три романтичних пісні про кохання". Виявлення неоромантичної стильової направленості циклу та виконавських труднощів. Характеристика та драматургічні функції пісень циклу.

З’ясування специфіки композиторської інтерпретації жанрово-стильової моделі інструментального концерту в сучасному історичному контексті. Специфіка мистецької ситуації сьогодення. Еволюції музичного стилю та її ідея стратегії моделювання цього явища.

Загальні тенденції музичної культури другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Роль постаті Жюля Массне серед оперних композиторів Франції. Музикознавчій розгляд традицій та канонів жанру відтворених у роботах композитора. Творча спадщина Массне.

Виявлення поетико-інтонаційних особливостей камерно-вокальних творів О. Негруци в контексті жанрово-стильових шукань музичної культури Республіки Молдова ХХ XXI ст. Камерно-вокальні мініатюри О. Негруци на вірші російських поетів для голосу і фортепіано.

Проблеми співіснування в музичній культурі в одному часовому просторі різних стильових шарів, які розглядаються на прикладі церковної монодії, партесних творів. Характеристика стильового нашарування в українській музиці кінця ХVІ - початку ХVІІ століття.

Виявлення жанрово-стильових властивостей Варіацій Й. Брамса на оригінальну тему та визначення глобальних виконавських завдань задля популяризації та підйому інтерпретаційного потенціалу. Синтез відчуттів романтичного напряму та осмисленого класичного.

Визначення специфіки трактування одночастинної форми другого фортепіанного концерту Богдани Фроляк, виявлення можливих варіантів його поділу на розділи, визначення принципів взаємодії соліста з оркестром та загальної характеристики музичної поетики.

Вияв ключових аспектів розвитку поліфонії у XX ст. на прикладі творчості композитора Бібіка. Дослідження традиційності та новаторських ознак поліфонії, основні композиційні та драматургічні ідеї та принципи їхньої реалізації у художньому просторі твору.

Дослідження творчого доробку І. Тараненка. Характеристика композиторського стилю українського митця. Визначення психологічної глибини образів, мелодичного та змістового багатства авторської музики. Аналіз п’єс "В пошуках шляху", "Птах зі зламаним крилом".

Визначення жанрово-стильових та виконавських особливостей творів для духових інструментів Олександра Щетинського. Відтворення в них провідних тенденцій розвитку української музики кінця ХХ - початку ХХІ ст. в контексті постмодернізму та поставанґарду.

Італійська опера - культурне та художньо-семантичне явище, яке сприяло формуванню окремого музично-стильового, стилістичного напряму. Антропософійність — виведення у центр композиції образу людини як розумної істоти, що здатна осягнути закони природи.

Сравнительный анализ двух ансамблевых опусов А. Шнитке для семи инструменталистов - "Септет" и "3х7", которые являются своеобразными сочинениями-двойниками. Определение аналогий с различными жанрами, а также параллелей к "Септету" И. Стравинского.

Исследование цикла Л. Самодаевой "Пять историй про Хню", благодаря которому данное произведение можно отнести к авторской жанровой номинации мини-моноопера. Черты вокального цикла и камерной оперы, что соответствует тенденции жанровой интерференции.

Ознакомление с творчеством Д. Киценко – великого композитора, представляющего молдавскую композиторскую школу. Рассмотрение истории сочинения Концерта для органа. Жанровая и стилевая трансформация произведения, поиск автором собственного идиостиля.

Рассмотрение сонаты для виолончели и фортепиано советских композиторов в свете жанрового синтеза. Осуществление процесса жанрового взаимодействия на разных уровнях. Использование элементов барочных жанров, внедрение черт концертности и симфоничности.

Особенности кантаты в контексте вокально-хоровых жанров. Специфика кантаты композиторов-романтиков. Жанровый стиль кантатных произведений Шуберта, Шумана, Мендельсона, Брамса. Особенности исполнительской интерпретации кантатных сочинений романтиков.

Личные методы симфонизации жанра сонаты и прелюдии-фуги в творчестве Глазунова и Ляпунова. Анализ комплекса приемов оркестровой трактовки фортепиано в жанре фортепианной сонаты и полифонического цикла в контексте тенденций классицизированного романтизма.

Оригинальный музыкально-критический очерк Гримма содержит прозрения будущего Парижской оперы, ценные наблюдения над эволюцией музыкальных вкусов парижан. Его публикация подготовила почву для последующих дебатов о судьбах национальной оперы во Франции.

Семья, жизнь и творчество Людвига ван Бетховена. Обучение у юного Бетховена было без системы: один учитель сменял другого, и хотя среди них были и знающие музыканты, никто из них не оставил заметного следа в музыкальном воспитании будущего композитора.

Раннее детство Вольфганга Амадея Моцарта. Композиторские успехи десятилетнего Вольфганга. Характерные особенности камерной, клавирной и церковной музыки Моцарта. Инструментальное творчество и оперы. Отношения композитора с зальцбургским архиепископом.

Детство и отроческие годы, игра на фортепиано и свободное чтение нот Римского-Корсокова, композиторский дар и абсолютный слух, восприимчивая музыкальная память. Глубокие перемены и плавание за океан, творчество и Первая симфония, оперы и успех.

Рассмотрение биографии и творческой деятельности великого русского композитора Н.А. Римского-Корсакова. Участие в балакиревском кружке. Занятия композицией. В 1867 году написал "музыкальную картину" "Садко" для оркестра, принесшую ему заслуженную славу.

Детство и юные годы Фредерика Шопена, проявление музыкального таланта. Поиски композитором своего стиля, создание крупных концертных произведений. Признание выдающегося дарования Шопена, знакомство с Ж. Санд. Последние годы жизни и значение творчества.

Фредерик Шопен: детство, юные годы. Париж, период творческой зрелости, общение с выдающимися людьми эпохи, их духовное влияние на музыканта. Звуковая динамика, мелодия - основа выразительности музыки Шопена. Национальная сущность шопеновского гения.

Жизнь и творчество Фридерика Шопена. С самого начала артистической жизни Шопен пленял оригинальностью всего своего музыкального облика. Виртуозно-техническая сторона его игры была безупречна. Шопен ограничил свое творчество рамками фортепианной музыки.

Бетховен как одно из величайших явлений мировой культуры. Семья, детские и юношеские годы. Венский период в творчестве Людвига Ван Бетховена в 1792–1802 гг. Создание Четвёртой, Пятой и Шестой симфоний в 1805–1809 гг. Последний период жизни и творчества.

Роберт Шуман как великий немецкий композитор. Первые шаги в музыке. Женитьба и поворот его творчества в сторону вокальной музыки. Выразительность песен, композиция музыкальных произведений. Капельмейстерская деятельность. Заболевание и смерть композитора.

Жизненный путь и творчество Людвига ван Бетховена, немецкого композитора, пианиста, дирижёра. Его сочинения: оперы, для хора и солистов с оркестром, арии, для симфонического оркестра, увертюры, для духового оркестра, для ансамбля инструментов.