Аналіз еволюції фортепіанної освіти в Китаї, виявлення її впливу на культурний ландшафт та розкриття перспектив розвитку. Розкриття факторів, що визначають успіх китайської фортепіанної освіти в умовах сучасного світу з врахуванням культурної спадщини.

Определение жанрово-стилевых маркеров европейской фортепианной музыки в произведениях китайских композиторов ХХ века в качестве стилеобразующих элементов. Анализ стилистики фортепианной китайской музыки в аспекте претворения ее на национальной почве.

Педагогическая деятельность Е. Вальтер-Кюне - одной из выдающихся отечественных арфисток конца XIX — начала XX столетия. Изучение особенностей отбора учебного репертуара и требований к исполнительскому мастерству, выявление канонов европейской школы.

Аналіз творів християнських композиторів постмодерної доби. Поєднання музичних жанрів різних релігійних конфесій у ХХ ст. Молитовні практики та літургічна музика католицького світу. Оцінка діяльності вокального ансамблю "Harpa Dei" з позицій екуменізму.

Моделювання жанрового інваріанта елегії. Виявлення основних етапів історико-стильової еволюції жанру в музичній культурі Росії та України із врахуванням особливостей національних форм його екзистенції. Створення внутріжанрової типології елегії.

Окреслення особливостей електроакустики як напряму, що розвивається у сучасному українському мистецтві. Характеристика специфіки опери "Вишиваний. Король України" А. Загайкевич, яка є зразком твору, в якому поєднана симфонічна та електронна музика.

Радикальне переосмислення системи "виконавець — композитор" відбулося у зв’язку з поширенням неакадемічних, часто імпровізаційних музичних практик (екзотичних культур, фольклору, рок-музики), у яких функції композитора і виконавця зливаються у єдине ціле.

Використання композитором інноваційного підходу в роботі зі звуком, тембрами, стилями, мікшуванням, мастерингом, які потребують постійних пошуків і втілення модерних засобів виразності. Рушійна сила формування та еволюції звучання електронної музики.

Мелодичні і лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. Дослідження проблеми осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю.

Закономірності взаємодії технічних та виразових принципів строгого стилю поліфонічної теорії. Аналіз єдності теоретичного, аналітичного та дидактичного підходів до вчення про багатоголосся окремих мелодій. Еволюція музичних традицій письма в ладах.

Ознайомлення студентів з теоретичними та практичними аспектами формування емоційного інтелекту як показником сценічної майстерності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Аналіз поняття "сценічна майстерність майбутнього вчителя музичного мистецтва".

Застосування артистом у процесі виступу різноманітних виразових засобів. Висвітлення основних ознак естрадної пісні, які надають їй особливої емоційної та естетичної виразності. Формування та розвиток артистизму, акторської майстерності у студентів.

Історичне виникнення жанру. Особливості танців, що становлять класичну інструментальну сюїту. Характерні риси музичного твору Й. Баха "Французька сюїта" № 2 до мінор. Стилістичні різновиди жанру у періоди епохи романтизму та другої третини ХХ століття.

Проведення лінії еволюції творчості В. Власова від ансамблевого та сольного музикування через кіномузику до оригінальних академічних опусів естрадно-джазових компонувань для баяна. Суть перекладення композитором оркестрового твору "Свято на Молдаванці".

Наслідки модифікації композиторської техніки у практично-виконавській площині музичної творчості. Тенденції естетики і семіології ансамблевого виконавства в контексті мовно-інтонаційних видозмін, мистецьких течій, авторських стратегій постсучасної музики.

Засоби формування національної свідомості в Україні. Особливості підготовки вчителя музики до організації профільного навчання художньо-естетичного напряму. Підбор музичного репертуару для розвитку піаністичних здібностей і художніх цінностей студентів.

Розгляд досвіду музикознавчої рецепції жанру старовинної арії на прикладі французької air de cour як естетики європейського Бароко. Аналіз особливостей інтерпретації зразків барочної арії. Визначення ознаки національного світовідчуття людини доби Бароко.

Аналіз естетичних транспозицій ідей ісихазму на розвиток православного музичного мистецтва та на становлення вітчизняних естетичних ідей і духовної культури. Ісихастська традиція в сакральній музиці, що пройшла через історію української музичної культури.

Історичні умови розвитку популярної музики. Формування культу кантрі-року та "гурупу саундз". Бурхливий розвиток джазу. Формування фолькмузикальної контркультури, фолькмузики, репу, реггі, джазу, енка і дещо. Японська рок та поп музика, традиція караоке.

Дослідження жанру "музична кінострічка", виокремлення її ролі в контексті культури першої половини XX століття. Велика популярність музики, яка ставала відомою завдяки кінострічкам та сприяла формуванню масової культури та індустрії шоу-бізнесу.

Якісні показники еволюції стильових напрямків естрадно-джазової музики в контексті виконавської творчості вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністі. Стильові засади композиторської творчості Віктора Власова як одного з перших професійних авторів.

Особливості та сутність проблем, пов’язаних з естрадно-джазовим вокальним виконавством. Вивчення джаззінгових проявів у мистецтві в роботі О. Воропаєвої. Аналіз та вивчення явища джаззінгу у музикознавчих дослідженнях, спираючись на праці У. Сарджента.

Творчество Гайдна, создавшего симфонию и струнный квартет. Особенности музыкального стиля Бетховена. Вклад зарубежных композиторов в развитие классической и романтической симфонии. Крупнейшие русские симфонисты - Рахманинов, Прокофьев и Шостакович.

История развития симфонической инструментальной музыки. Классические формы симфонии и оркестровки. Особенности произведений Л. Бетховена, В. Моцарта и Дж. Саммартини. Основные немецкие симфонисты-романтики. Характеристика творчества русских симфонистов.

Відсутність ґрунтовних робіт, присвячених висвітленню регіональної специфіки етапів становлення сольного концертно-виконавського музикування баяністів Слобожанщини. Розгляд подій регіонального значення, які впливали на зміни у процесі музикування.

Виділено основні етапи розвитку угорського фортепіанного мистецтва за хронологічними показниками та визначено її основні стилістичні ознаки. Охарактеризовано його головних представників, їх творчий доробок та стилістичну спрямованість виконавства.

Головні моменти еволюції тромбонового інструментарію. Передумови і шляхи формування професійних виконавських і педагогічних традицій регіональних шкіл тромбона. Роль яскравих особистостей в утвердженні і становленні українського тромбонового виконавства.

Огляд історії професійного музичного мистецтва України. Особливості національної специфіки української скрипкової школи. Виховання скрипалів, оркестрантів і камерних музикантів у Київській консерваторії. Особливості виконавської манери Б. Которовича.

Аналіз фортепіанних творів Я. Ксенакіса в українському музикознавстві з нагоди 95-річчя від дня народження композитора. Вивчення об’єктивних і суб’єктивних причин обрання композитором авангардного напряму в музичній композиції, аналіз його творчої манери.

Актуалізація етноекологічної методики виховання співаків різного звуковияву на народнопісенному матеріалі. Класифікація сольного співу за типами звуковияву. Режим природної саморегуляції, необхідний вокалістам-початківцям і досвідченим співакам.