Биографические сведения о жизни композитора Н. Римского-Корсакова, педагогическая, дирижёрская и общественная деятельность. Первые опыты сочинительства. Работа над операми "Царская невеста", "Майская ночь", "Снегурочка", "Псковитянка", "Золотой петушок".

Знакомство с деятельностью А.К. Лядова. Общая характеристика русской музыкальной фольклористики. Рассмотрение творческих методов А.К. Лядова в аранжировке народного мелоса. Особенности фортепианного сопровождения в песне "Нам бы, девушкам, горелки".

Исследование обработок народных песен, ставших для композитора А.К. Лядова самостоятельной сферой творчества. Опыт аранжировки народной песни в понимании А.К. Лядова как стилистически точный прием общего сопровождения новых граней народного мелоса.

Аналіз традиційних центрально-українських величальних пісень, виконуваних на Великдень. Побутування, зміст й музично-поетичні форми даного жанрового різновиду, його типологічні ознаки. Аналіз христувань у контексті місцевого етномузичного діалекту.

Период романтизма как один кульминационных этапов осмысления национальной специфики музыкальных культур. Гимническая традиция в её духовно-религиозном и светском вариантах - наиболее важный музыкальный символ венгерской национально-религиозной идеи.

Особенности творчества композитора Й. Гайдна. Структура и особенности исполнения симфонии и сонаты. Основные произведения В. Моцарта. Основные периоды творчества Л. Бетховена. Произведения для большого симфонического оркестра. Понятие партитуры.

Связи композитора Бетховена с российскими аристократами — одна из важнейших страниц в биографии. Общение Бетховена с российским дипломатическим корпусом Бетховен после переезда из Бонна в Вену. Знакомство с "Камаринской" через "посредничество" Джорновики.

Виявлення внутрішнього діалогу оперних словесних логоформ, що відбивається у музичному змісті опери, як зумовленого взаємодією типів літературного слова, поетичного та прозаїчного. Образна єдність вербальних та музичних чинників оперного інтонування.

Анализ художественного значения творчества китайского композитора Тан Дуна в европейском музыкальном мировом сообществе. Исследование особенностей отражения и специфики подачи веристского метода на примере вокальных партий оперы "Первый император".

Определены принципы функциональности в мультимедиа, а также показаны формы их проявления в перформансе и хэппенинге. Основой анализа является теория вероятностей. С ее помощью можно найти закономерности отношений в произведениях, где присутствует жест.

Стиковий, перехідний та фронтирний різновиди етномузичних кордонів. Ареали розповсюдження весільних та колядних обрядових наспівів в межах історичної зони Мараморош. Одно- та дворядкові колядки. Високогірний та долинний переходи між діалектними групами.

Історична ретроспектива публікацій весільних пісень, які походять із сучасної Сумської області з прилеглими територіями. Процес накопичення фольклорних записів з регіону, етапи їх публікації, систематизація регіональних досліджень весільних пісень.

Ознакомление с композиторским наследием Танеева и автором литературного текста "Вечерней песни". Рассмотрение особенностей музыкально-теоретического и вокально-хорового анализа произведения. Характеристика основных дирижерско-технических трудностей.

Анализ возможности понимания музыкального произведения как иконы в свете учения Православной церкви. Соотношение свободы творчества и религиозного канона. Анализ разработанной Тавенером системы выразительных средств, укорененной в апостольской традиции.

Основна характеристика вивчення рівноправного союзу музики і танцю, прослідкувавши їх поєднання в мистецькому історичному аспекті у світовому культурному процесі. Особливість відображення танцювальних мелодій у творах в творчості видатних композиторів.

Розвиток музичних жанрів в XVI-XVII ст. Визначення ролі basso continuo у становленні оркестру. Посилення виражальності інструментальної складової. Діалектичне поєднання злагоди і змагальності у концертних композиціях, використання тембрового нюансування.

Етимологія терміна концертмейстер. Оцінювання ансамблю в єдності нероздільних компонентів художнього вираження. Професійна майстерність концертмейстера до "лицедійства в різних іпостасях" згідно із засобами і технікою інструментального вираження.

Психологічні механізми взаємодії мовної та музичної інтонації. Вплив музики на розвиток лінгвістичних здібностей. Визначення ознак музичної традиції українців та можливості їх застосування у розвитку лінгвістичних здібностей при опануванні іноземної мови.

Місце регіонального музичного мистецтва Дніпропетровщини в загальнонаціональному культурному процесі. Діяльність просвітницьких установ, музично-освітніх закладів регіону. Представники музичного процесу краю. Творчий доробок місцевих композиторів.

Методологічні принципи історизму, системного підходу, джерелознавства. Музична культура як багаторівнева система, що включає різні види і жанри музичного мистецтва композиторська і виконавська творчість, концертні, театральні та музичні освітні установи.

Мета статті – це спроба висвітлення традицій китайської культури у західному музичному мистецтві. Вперше зроблено спробу систематизації творів західних композиторів з китайською тематикою, що обумовило входження музичного мистецтва у діалог "Схід-Захід".

Характеристика значення публічно-словесних жанрових форм в розвитку музичної мови опери, виявлення специфічних тенденцій їх перетворення у музичному тексті опери. Визначення синтетичних форм оперних сольно-вокальних лексикодів у творчості М. Мусоргського.

Особливості взаємодії західних і східних джерел в європейській культурі, літературі, образотворчому мистецтві на музику. Використання стильових елементів в’єтнамського музичного мистецтва у творчості світових композиторів у порівняльному аспекті.

Порівняльний аналіз підходів до використання музично-виконавського арсеналу у жанрі скрипкового концерту першої третини XIX століття на прикладі творів Дж. Б. Віотті та Л. ван Бетховена. Протиставлення категорій "скрипкового" та "нескрипкового".

Анализ результатов обобщения представлений музыковедов по поводу межкультурного взаимодействия в Евразии в рамках музыкальной деятельности. Изучение потенциала развития музыкально-художественных традиций в евразийском пространстве в современных условиях.

Проблемы художественного синтеза в оперном жанре. Глубинные механизмы смыслопорождения при переводе музыкального действия в сценическое. Значение звукозрительного контрапункта в невербальном "перевыражении" смысла музыкальной партитуры "Борис Годунов".

Статья посвящена вопросам жанрового синтеза в итальянской опере на библейский сюжет первой половины XIX века. В тексте анализируются принципы жанрового взаимодействия оперы и духовной оратории, выявляются истоки данного феномена, история его бытования.

Исследование узбекского композиторского и исполнительского искусства. Рассмотрение тенденций разделения функций композитора и исполнителя в связи с интенсивным развитием музыкального профессионализма. Усложнение технологии сочинения музыки композитором.

Особенности творчества композитора и исполнительской практики. Акцентирование значения текста как носителя сообщения автора адресату через интерпретатора, способного ориентироваться на свойства нотного текста, превращаемого им в аудиосообщение.

Проблема музыкального образования: взаимоотношение музыки и слова. Эмоциональное воздействие музыки и роль слов в этом. Изучение музыкальных произведений на уроках, связанных с литературными источниками. Восприятие словесно-музыкального произведения.