Визначення поняття "виконавська майстерність" та теоретичних аспектів її формування. Залежність ефективності формування виконавської майстерності студентів у процесі колективного музикування від мотиваційної спрямованості в умовах творчої взаємодії.

Роль музики в розвитку творчих здібностей підростаючого покоління. Стимулювання ціннісного ставлення майбутніх учителів до професії. Залучення студентів у сценічно-виконавську діяльність. Етапи та методи формування вмінь інтерпретації художнього образу.

Роль естрадного вокалу в музичному та загальному розвитку дитини. Аспекти процесу формування вокальних навичок естрадного співу школярів загальноосвітньої школи в позакласній роботі. Завдання вчителя на початковому етапі навчання естрадному вокалу.

Виявлення особливостей формування вокальної культури майбутніх учителів засобами естрадно-джазового мистецтва. Вивчення методики формування у студентів знань стилів і жанрів естрадної та джазової вокальної музики, а також характерних рис її виконання.

Обґрунтування ролі системного підходу у формуванні вокальної техніки здобувачів освіти та розкриття нових можливостей для підготовки фахівців у галузі вокального мистецтва. Дослідження у галузі вокальної педагогіки в контексті системного підходу.

Історичний розвиток хорового мистецтва України. Підвищення особистого та професійного саморозвитку майбутніх вчителів музики. Придбання школярами навичок спільної гри. Вдосконалення вокально-технічніх та художньо-виражальних можливостей виконавців.

Дослідження фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта з хорового диригування. Оволодіння ним системою музично-теоретичних знань, методологією і методикою творчої діяльності, численними вміннями і навичками. Аналіз формування мануальної техніки.

Визначення умов формування досвіду сприйняття і виконання музики ХХ століття у майбутніх учителів-музикантів. Специфіка музики ХХ ст., її нетрадиційна новаторська музична мова і музичні жанри. Пошук різноманітних форм, зіставлення педагогічних принципів.

Розгляд питання історичної спадкоємності традицій виховання музиканта, провідних ідей музичного навчання на основі аналізу трактатів епохи бароко. Формування музиканта-віртуоза як всебічно розвиненої, глибоко та різнобічно освіченої особистості.

Аналіз аспектів концертмейстерської майстерності, що виявляються в роботі музиканта, який виступає на концертній естраді партнером солістів. Розвиток вміння "читати з аркуша". Дослідження специфіки діяльності концертмейстера в роботі з вокалістами.

Аналіз наукових джерел з питань формування музично-аналітичних умінь студентів. Теоретичне обґрунтування змістовної характеристики умінь та критерії і рівні сформованості, у структурі музичної діяльності студентів при опануванні курсу "Сольфеджіо".

Підвищення рівня професійної вокальної підготовки студентів музично-педагогічних закладів. Розробка методів індивідуального підбору вправ для розвитку співацького слуху й постановки голосу. Аналіз педагогічних прийомів вдосконалення виконавської культури.

Мета наукової роботи – розкрити історичні аспекти становлення джазу як одного з напрямів музичного мистецтва; з’ясувати зміст та сутність понять "імпровізація" та "вокальна імпровізація" у сучасній музикознавчій та музично-педагогічній літературі.

Оновлення національної школи в Україні - процес, що зумовив необхідність вирішення завдань, пов’язаних з розвитком духовної культури особистості. Слух - компонент системи музичних здібностей дитини, що складає фундамент вокально-інтонаційної культури.

Дослідження процесу розвитку стильових засад словацької композиторської школи. Розгляд проблем національного стилю в музиці, типології розвитку музично-стильових систем. Аналіз різножанрових творів основоположників словацької композиторської школи.

Характеристика народно-інструментального мистецтва Слобожанщини у 1950-1960 рр. Дослідження творчості, репертуару та професіоналізму харківських композиторів. Жанрові пріоритети діяльності Оркестру народних інструментів ХНУМ імені І.П. Котляревського.

Дослідження аспектів професійної підготовки співаків народного напряму: співвідношення слова та наспіву, жанрові особливості репертуару, проаналізоване рекреативне відновлення автентичних форм фольклору на сучасному етапі. Специфіка жанрової стилістики.

Систематизація творів концертного жанру для дерев’яних духових інструментів китайських композиторів. Етапи формування концертної форми в професійній китайській музиці. Поєднання традиційної ладової системи з класичною тональністю, техніками композиції.

Вивчення й адаптація європейського досвіду викладання музики в університетах Китаю. Проведення майстер-класів і відеоконференцій у закладах вищої освіти. Гармонійний розвиток особистості китайських студентів, вміння читати ноти, навичок гри та співу.

Обгрунтування основних чинників та педагогічних умов формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу. Формування мотивації майбутніх педагогів-музикантів до виконавської діяльності.

Определение системных связей между формульными напевами и этнографическим контекстом их бытования, степенью "закрепленности" за определенными жанровыми группами. Характеристика наблюдений о полифункциональной природе напевов-формул закамских кряшен.

Специфика автоцитаты как особого типа заимствования. Проведение дифференциации автоцитат на виды по совокупности различных параметров. Формы автоцитат, многообразие и индивидуализированность их семантических, синтаксических и композиционных функций.

История романтической фортепианной миниатюры. Индивидуальность и неповторимость музыкального мышления Брамса. Барочно-романтическая тенденция в фактурно-полифоническом решении интермеццо. Приемы Брамса, получившие дальнейшее развитие у композиторов XX в.

Комплексное рассмотрение современной фортепианной миниатюры во взаимосвязи стилевой и исполнительской проблематики. Характерные особенности, формулировка интерпретаторских подходов, адекватных рассматриваемым сочинениям. Динамика существования жанра.

Цели музыкального воспитания общеобразовательной школы. Специфика профессиональной деятельности учителя музыки, его значение в развитии художественного вкуса. Роль исполнительского мастерства преподавателя в осмыслении современных фортепианных сочинений.

Освоение фортепианной музыки композиторов "Могучей кучки" китайскими учащимися-пианистами. Музыкальная платформа, основанная на традициях русского искусства. Обращение к традициям российского музыкального образования в области фортепианной педагогики.

Суть фортепианной сонаты № 2 b-moll С.В. Рахманинова с точки зрения драматургического и композиционного строения. Основание тематизма финала на важнейших интонациях Сонаты, которые проходят в концентрированном виде в мелодических и ритмических вариантах.

Выявление своеобразия преломления жанра транскрипции в китайской академической музыке на примере сравнения двух интерпретаций одной и той же песни китайскими композиторами. Обозначение особенности рецепции этих сочинений у современной китайской аудитории.

Выделение смыслового наполнения клавирно-фортепианного участия в барочном ансамбле трио-сонаты в ракурсе преемственности этого ансамблевого искусства для музыкантов ХХ века. Культурологические проекции интонационного видения музыки у Б. Асафьева.

Формирование представления о эволюции фортепианного стиля композитора Алмейды Праду. Место Алмейды Праду в современном фортепианном репертуаре, претворение современных тенденций и доминирование постмодернистской эстетики в творчестве композитора.