Вивчення модерністських музичних тенденцій ХХ ст. Розгляд стильових засад творчості К. Дебюссі. Аналіз історії взаємин композитора з П. Дюком і Ф. Шміттом. Роль меморіальної нотної збірки "Tombeau de Claude Debussy" у європейському культурному просторі.

Вивчення проблеми впливу європейського оперного мистецтва на китайську музику періоду кінця ХVIII - першої половини ХХ ст. в контексті культурного діалогу "Схід-Захід". Роль творчої діяльності співаків-емігрантів в поширенні європейської опери в Китаї.

Регіональні чинники, що впливають на ставлення реципієнтів до твору мистецтва, зокрема до індивідуальної композиторської спадщини. Кароль Мікулі та його роль в популяризації творчості Ф. Шопена. Творчість Р. Шумана в Галичині другої половини ХІХ ст.

Аналіз сучасних праць, присвячених вживанню понять "пам’ять" і "рецепція" в науці про музику. Головні принципи, які забезпечують художню цілісність музичного твору. Систематизація результатів рефлексій музикантів в концептуальних альбомах прогресив-року.

Дослідження взаємозв’язку між особисто-емоційним життям Б. Бартока та його творчістю на прикладі Першого концерту для скрипки з оркестром. Його тематичний зміст, принципи розвитку, особливості форми та співвідношення сольної та оркестрової партій.

Вивчення структурно-стильових компонентів виконавського фольклоризму у світлі етно-регіональної специфіки. Характерні риси гуцульського фольклору та їх вплив виконавський фольклоризм на сучасному етапі. Визначення типів виконавського фольклоризму.

Основні риси стилю Форкере і тенденції французької клавесинної музики середини XVIII століття, які знайшли своє відображення у творчому доробку митця. Ще однією характерною рисою письма Ж.-Б. Форкере є загострений пружний ритм (La Ferrand, сюїта c-moll).

Жанрово-стильовий та музичний аналіз Фантазії-квартеті для гобою та струнних Б. Бріттена. Поєднання фантазійності та концертності британським композитором. Виконавські труднощі гри на гобої. Трансформація жанрового генотипу інструментальної фантазії.

Звернення до фольклорних джерел народної музики є типовим явищем у композиторській практиці. Специфічні прояви неофольклоризму в баянно-акордеонній творчості Віктора Власова. Приклади творів, що відображають ранній та зрілий етапи його творчості.

Характерні риси пізнього стилю Йоханнеса Брамса на прикладі циклу його органних хоральних прелюдій, що стали останнім творенням композитора. Поєднання у даному циклі бахівських моделей і відмінних від них, авторських варіантів трактування хоралу.

Яскравим представником англійського музичного романтизму є Едвард Вільям Елгар (1857-1934) – відомий композитор, творчість якого наблизила англійську музику до європейського рівня. Творчість Е. Елгара належить до видатних явищ музичного романтизму.

Дослідження розвитку джазової музики. Поява нових технологій звукозапису та концертного звуковідтворення. Характерні риси мелодики, ритму й інструментарію напряму ф’южн. Розкриття характерних рис творчості українського джазмена і педагога В. Степанова.

Характеристика концерту А. Гайденка для баяна з камерним оркестром в аспекті відбиття у ньому театрального начала, що є одним з проявів атрибутивної ознаки концертного жанру - принципу гри. Літературна програма твору, пов’язана зі святом східних слов’ян.

Аналіз баянного концерту в аспекті відбиття у ньому театрального начала, що є одним з проявів атрибутивної ознаки концертного жанру - принципу гри. Інтонаційні джерела музичного тематизму. Вплив театральності на драматургічну побудову окремих частин.

І. Алексійчук є однією з провідних українських композиторок. Серед музичних опусів авторки наявні композиції створені для різного типу хорових складів a cappella та для вокально-інструментальних складів. У творчості композиторки наявні різні хорові жанри.

Специфические особенности псалмодического типа воспроизведения богослужебных текстов, который является ключевым элементом русской литургической музыки. Исследование основных псалмодических форм в певческой практике казанской старообрядческой общины.

Изучение целостных культурных явлений, в том числе и авторской песни. Формализация инструмента, напоминающего LR(k)-анализатор контекстно-свободных грамматик. Двухпроходный анализ двух произведений разных авторов, объединенных общей темой преодоления.

Основные слогоритмические формы вокально-инструментальных произведений С. Сайдашева. Анализ места и принципов функционирования в музыке Сайдашева долготных форм татарского музыкально-поэтического фольклора, революционных и советских массовых песен.

Повторение элементов музыкального языка. Рассмотрение ритмического остинато в контексте эволюции мышления современных музыкантов. Исследование коммуникативной функции музыки. Взаимодействие ритмического остинато с другими элементами музыкального языка.

Ритміка як пропедевтичний вид хореографічного виховання дошкільників. Психофізіологічні особливості дітей 5-6 років. Засоби розвитку рухової діяльності дітей дошкільного віку. Методика проведення уроків з ритмічного виховання у дитячій школі мистецтв.

Теоретичні дослідження над виявами ритмічного варіювання в музичному фольклорі. Мовні засоби суто стилістичного характеру, які модифікують початкову структуру вірша та породжують похідні роздроблення основних (первісних) ритмічних тривалостей у наспіві.

Виявлено ритмічні варіювання в музичному фольклорі. Розглянуто спеціальні мовні засоби стилістичного характеру, які модифікують початкову структуру вірша та породжують похідні роздроблення ритмічних тривалостей у наспіві, змінюючи його ритмічний малюнок.

Обоснование и осмысление "фигур риторики" творчества П.И. Чайковского с позиции изучения внутритекстовых отношений его произведений. Анализ организации вокальных и камерных сочинений. Корреляция вербального и музыкального уровней поэтики в романсах.

Изучение связи речитативных интонационных формул с музыкально-риторическими фигурами. Выявление эмоциональных предпосылок, образных условий введения речитативных формул в вокальный язык опер Монтеверди. Пение специфического оперного словесного текста.

Монодія, як одноголосна музична інтерпретація сакральних текстів. Молитовні слова піснеспівів, що залишаються незмінними з моменту їхнього історичного впровадження. Вивчення вербальної сторони церковних піснеспівів з урахуванням наукових розробок.

Особенности проявления ритуалики в условиях посткультурного пространства социума. Специфика выявления ритуалики и ритуализованных форм отношений в музыкальной и музыкально-дидактической сфере. Проявление позитивных-отрицательных ритуальных акций в музыке.

Р. Вагнер как один из наиболее выдающихся немецких композиторов и музыкантов, творчество которого оставило заметный след в истории музыкального искусства Европы, краткий очерк его биографии и творческого становления, анализ известных произведений.

Рассмотрение места вокального цикла Р. Штрауса "Лепестки лотоса" в украинском музыковедении. Выявление и анализ особенностей образной драматургии цикла, как особенности функционирования и изменений основных интонаций, ритмических структур и темпа.

Исследование понятия и сущности драматургии. Характеристика вокального цикла Р. Штрауса "Лепестки лотоса". Анализ особенностей образной драматургии цикла как особенности функционирования и изменений основных интонаций, ритмических структур и темпа.

История создания мюзикла Нотр-Дам де Пари. Создание французско-канадского мюзикла по мотивам романа Виктора Гюго Собор Парижской Богоматери. Написание великолепного поэтического материала. Сценическое решение, декорация, трюковые эффекты в русской версии.