Особливості формування київської гобойної школи на сучасному етапі. Висновки, щодо синтезу західних та радянських традицій у вихованні гобоїстів. Біографічні дані провідних київських музикантів. Стильові тенденції напрямків київської гобойної школи.

Изучение мировой музыкальной культуры. Использование синтеза жанровых атрибутов и их формообразующих компонентов в современной украинской музыке. Объединение инструментальной циклической формы с симфоническими методами в баянном творчестве В. Рунчака.

Аналіз стилістики клавірних токат Й.Я. Фробергера, в результаті чого виявлення окремих рис, притаманних італійській та французькій клавірним школам. Розгляд деяких фактурних особливостей токат та характеристика деяких виконавських прийомів їх втілення.

Характеристика музики до театральних вистав В. Камінського як прикладу синтезу музичного компоненту з драматичним дійством. Визначення специфіки музичного компоненту сучасних театральних вистав на прикладі творчості композитора Віктора Камінського.

Висвітлено основні стилістично-манерні напрями роботи соліста, артиста хору національного академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю "Гуцулія". За основу взято нотний матеріал (обробки народних пісень, авторські композиції, вокальні фрагменти).

Синтезатор как основной источник звука виртуальной студии, MIDI-клавиатура - популярное средство для занесения нотной информации в память ПК. Совмещение в современных синтезаторах функций частотного синтеза звука и воспроизведения записанных семплов.

Клавишный синтезатор сегодня как возможность музыканта и педагога расширить рамки творчества. Воспроизведение звучания любых музыкальных инструментов с их характерными особенностями. Создание звуков, не имеющих аналогов в списке музыкальных инструментов.

Поглиблено уявлення про проблему синтезу мистецтв, як відображення культурно-історичної цілісності людини-митця, на основі реконструкції формотворчого пошуку в творчості відомого композитора. Досліджено своєрідність творчого досвіду С. Прокоф’єва.

Структурирование тембров в инструментальной музыке. Развитие навыков синестетического восприятия качества звучания. Исследование роли мультимедиа-проектов в коммуникативном пространстве искусства. Сонорная специфика современного музыкального языка.

Розгляд проблеми художньої комунікації та системи взаємодії композитора і виконавця з погляду музичної комунікації та ролі виконавця в донесенні твору до слухача. Специфічні прояви індивідуальності виконавця-скрипаля і формування композиторського задуму.

Специфика проявления баритонового тембра в вокальной музыке староевропейской храмовой и новоевропейской светской традиций, в проекции на актуальные исполнительские аспекты трактовки ведущих мужских партий оперы Вольфганга Моцарта "Свадьба Фигаро".

Анализ специфики проявления баритонового тембра в вокальной музыке староевропейской храмовой и новоевропейской светской традиций, в проекции на актуальные исполнительские аспекты трактовки ведущих мужских партий оперы В. Моцарта "Свадьба Фигаро".

Основні завдання уроку музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі. Музично–педагогічні погляди Золтана Кодая на виховання дітей. Відносна сольмізація як спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду.

Розгляд сутності системи свідомого нотного співу болгарського педагога Б. Тричкова, розкриття ролі дидактичного методу "Столбіца" в розвитку музичних здібностей учнів закладів загальної середньої освіти в Україні. Основні етапи читання нотного тексту.

Статтю присвячено проблемам жанрової специфіки та типології однієї з основоположних сфер музичного мистецтва – фортепіанного виконавства. У дослідженні систематизовано види фортепіанного виконавства як явища та визначено їх жанрово-типологічну специфіку.

Аналізується жанрова специфіка основних типів сольного фортепіанного виконавства дворучного та одноручного (мономануального). Визначено специфіку і жанрову типологію ансамблевого фортепіанного виконавства та охарактеризовано його жанрові різновиди.

Понятие и структура голосового аппарата, его физиологические особенности и составные части. Механизмы его интегральной организации. Применение положений теории функциональных систем к изучению принципов системной организации вокальной функции человека.

Аналіз системно-динамічних аспектів творчої діяльності видатного українського композитора, піаніста, хорового диригента, етномузиколога, педагога та музично-громадського діяча Миколи Лисенка. Аналіз музикознавчих досліджень, присвячених творчості митця.

Характеристика міметичного, логістичного та рефлексивного підходів щодо формування виконавської майстерності музиканта на прикладі вокальних й інструментальних складових. Дослідження й аналіз сучасної виконавської майстерності, яка є технологізованою.

Роль та функції ударних і духових музичних інструментів скіфо-сарматських племен у контексті культури іраномовних кочівників Євразії. Семантична інтерпретація форм і декору шумових ударних інструментів в комплексах культово-обрядових сакральних предметів.

Понятие и клиническая картина сколиоза, основные причины и факторы риска его развития. Степени развития данного заболевания и негативное воздействие на организм. Условия использования массажа, требования к профессиональной подготовке массажиста.

Потенціальні можливості й особливості використання скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Оцінка ступеню складності вимови приголосних і звукосполучень. Аналіз ефективності використання скоромовок для розвитку вокально-хорової дикції.

Потенціальні можливості й особливості використання народних скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Розгляд класифікації жартівливих віршів за ступенем складності вимови приголосних і звукосполученням. Робота з постановки голосу в хорі.

Комплексное рассмотрение скрипичных концертов в единстве культурной, аналитической и исполнительской проблематики. Анализ стилистических и композиционных особенностей концертов, взаимодействия с другими жанрами творчества Моцарта и его современников.

Осмысление творческой позиции Ф. Мендельсона в аспекте взаимодействия традиции и новаторства. Особенности преломления Ф. Мендельсоном достижений ведущих скрипачей XIX века, его понимание виртуозности. Роль композитора в эволюции скрипичного искусства.

Композиторское наследие Изаи, привлекавшее видимый интерес отечественных музыкантов-практиков на протяжении 1950-1980-х г. Наиболее значимые преобразования, осуществленные Э. Изаи в процессе "транскрибирования". Замысел Прелюдий ор. 35 для скрипки соло.

Значення творчості Т. Шевченка для української культури. Проведення вечорів, присвячених пам’яті поета з виступами хорових колективів та виконанням скрипкової музики. Розвиток концертної діяльності у Галичині, становлення національної виконавської школи.

Розгляд фортепіанної виразовості у творчості Валентина Сильвестрова на прикладі скрипкової сонати "Post Scriptum". Виконавський аналіз твору, його стилістичні особливості, специфіка фортепіанних виразових засобів та виконавські складності композиції.

Дослідження унікальної спадщини І. Стравінського, для усвідомлення ролі тембру як інтерпретаційного чинника, виявлення, завдяки яким тембровим засобам композитор втілює творчі методи й винаходить версію темброво-акустичної взаємодії соліста та оркестру.

Розкрито історію створення та виконання Концерту для скрипки з оркестром ор. 22 Сергія Борткевича. Залучено раніше невідомі первинні джерела (епістолярій), які дають змогу спростувати хибну інформацію, що побутує в українських та зарубіжних матеріалах.