Специфика исследования народной словесности в первой половине XX в. Аксиологический анализ наслоения разновременных и противоречащих ценностей, отразившихся в былинах. Отражение единой системы самобытных ценностных концептов русского эпического сознания.

Знакомство с циклом публикаций, посвященных ценностному анализу русского эпоса во второй половине XX века. Общая характеристика основных работ отечественных былиноведов, опубликованных в 1980-е годы. Герой как актор, исполняющий ритуальную роль.

Анализ истории ценностного анализа в былиноведении и характеристика периода второй половины XX века – времени утверждения классового подхода к анализу ценностей былин и закрепления принципа партийного "историзма". Сопоставление кодов былинных сюжетов.

Cтановление ценностного анализа в былиноведении второй половины XX в. Применение классового подхода. Достоинства и недостатки исследования ценностей эпоса в советское время и аксиологический подход. Работы российских эпосоведов второй половины ХХ века.

Главная особенность исследования повести В.П. Астафьева "Веселый солдат". Характеристика специфики взаимодействия ценностных миров автора-демиурга, героя и рассказчика в структуре художественного целого, организованного автобиографическими ценностями.

Аксиологический подход в литературоведении - междисциплинарное направление исследований, возникшее на пересечении философии ценностей и науки о литературе. Интерференция контекстов автора и героя - одно из необходимых условий эстетического события.

Атрибутирование драматургии Н. Коляды в границах нового сентиментализма. Характеристика спецификации драматургического мира автора через систему аксиологии, традиционной для сентименталистской эстетики, рефлексии психологических переживаний человека.

Рассмотрение образа крестьянина-слуги, созданного в поэме Н.А. Некрасова и поименованного автором ярко и образно "лизоблюдом". Степень объективности Некрасова, создавшего характер преданного своему господину слуги, традиции "дворянской" литературы.

Сопоставление текстов романов "Бэббит" и "Атлант" с точки зрения представления в них оппозиции "социализм—капитализм", изображения предметно-вещного мира, персонажей, концепций смысла человеческого существования. Различия и сходство двух романов.

Основные этапы и роль развития идей изучения образно-языковой структуры художественного текста. Формирование геопоэтических образов,связанное и с регионами географического пространства, и с концептуализацией этих образов в аксиологическом осмыслении.

Висвітлення проблеми аксіологічної ідентичності і самоідентичності в поезіях А. Ґрифіуса, що має створити нову перспективу для осягнення екзистенції поета. Дослідження складників конструювання аксіологічної ідентичності в поетичних текстах А. Ґрифіуса.

Аксіологічний контекст творів Ю. Яновського, історичною основою яких були події Української революції 1917-1921 рр. Аналіз історичної прози Ю. Яновського, написаної під впливом участи в цих подіях та матеріалах усної історії, спогади отамана Ю. Тютюнника.

Аксіологічний аспект аналізу роману "Чорне Сонце", оцінка подій з погляду смисложиттєвих, національних, сімейних, політично-громадянських груп вартостей. Оцінка уявлень про добро та зло в долі українців, які ведуть на Сході України війну з загарбниками.

Аналіз французьких любовних замовлянь під кутом зору когнітивної лінгвістики з метою дослідження репрезентації в них концепту кохання. Формальність та суміжність фольклорної лексики, широка парадигматичність і узагальненість семантики фольклорного слова.

Розгляд літературних репортажів "Ти наче камінь їла" та "Я намалюю тобі смерть" В. Тохмана, присвячених геноциду на Балканах та в Руанді в 1990-х роках. Феномен репортерської творчості В. Тохмана, осердям якої є аксіологічно-етична проблематика.

Аксіологічно-онтологічні особливості складової образу хати в контексті дослідження поетики малої прози О. Довженка. Основне функціональне навантаження зазначеного образу - окреслення просторової координати художніх текстів письменника (житло).

Аналіз впливу християнства на розвиток літератури. Місце євангельської теми та образу Марії Магдалини у творах українських письменників. Зображення гріховного минулого, драматизму духовного переродження та формування національної свідомості в Україні.

Дослідження базових концептів мовної картини світу у поетичному дискурсі В. Свідзинського. Їх зв’язки з національною традицією. Простеження внутрішньої природи поетичного образу, ті "вихідні пункти", з яких поет осмислював сучасну йому дійсність.

Сучасний канон дитячої літератури. Зародження нових культурних ідентичностей у кожній окремій нації. Порівняння канонічних процесів у розвитку літератури для дітей та юнацтва в Україні та Німеччині. Різноманіття тем, "дорослішання" літературних творів.

Конфлікти й зародження нових культурних ідентичностей у кожній окремій нації, переплетення яких реалізує сучасний канон дитячої літератури. Ілюстрація та порівняння канонічних процесів у розвитку літератури для дітей та юнацтва в Україні та Німеччині.

Выявление отличительной черты поэзии Олжаса Сулейменова — актуализации внутренней формы слова в поэтическом тексте. Главные причины авторской этимологизации в поэзии. Примеры восстановления утраченных языковых связей в рамках поэтического произведения.

Оппозиция мужского и женского начал как важнейший структурообразующий элемент человеческой культуры. Определение понятий социального, гендерного, культурного и речевого стереотипов. Рассмотрение стереотипных моделей в русском публицистическом дискурсе.

Характеристика интертекстуальных связей в современной русской поэзии на примере одного из стихотворений М. Щербакова. Работы, касающиеся категории "интертекст" в художественной литературе и раскрывающие связи при взаимодействии "своей" и "чужой" речи.

Лингвокультурные признаки концепта "dream". на основе анализа способов его реализации в поэтическом дискурсе, а именно в романтических стихотворениях Джона Китса. Описание основных групп его реализаций, отличительные черты в английской лингвокультуре.

Аналіз концепту як вербального і ментального утворення, його типологія за класифікацією А.М. Приходька. Характеристика психологічного архетипу смерть за типологією, запропонованою К. Юнгом, як концептуальної імплікації психологічного архетипу "темрява".

Дослідження концепту як вербального і ментального утворення, його типології за класифікацією А. Приходька. Характеристика психологічного архетипу смерть за типологією, запропонованою К. Юнгом, як концептуальної імплікації психологічного архетипу темрява.

Особливості семантики слова у рок-поезії – вияві субкультурного напрямку кінця ХХ – початку ХХІ ст. Стилістичні засоби, що актуалізують естетичні значення лексичних одиниць у поетичному тексті. Роль контексту у розвитку естетичної семантики слів.

Придворна культура в роки правління двох перших Тюдорів - Генріхів VII і VIII. Реконструкція ідеологічного контексту п’єс англійських драматургів із династії Тюдорів. Повідомлення глядачам про новини політичного життя країни засобами ігрового майданчика.

Аналіз сучасних афоризмів з позицій теорії інтертекстуальності. Форми інтертекстуальності- цитати та алюзії, що вказують адресатові на "чужі" тексти, до яких апелюють афористи. Головні прецедентні феномени: імена, висловлення, тексти та ситуації.

Вивчення теорії національного відродження Бориса Грінченка як авторської конкретизації загальнонародницької теорії етнокультурного закорінення. Вивчення під аксіологічним оглядом дитячих та амбівалентних творів Б. Грінченка на історичну тематику.