Зв’язок між реальними фактами біографії В. Сухомлинського та сюжетними колізіями, які лежать в основі його художніх творів про школу та школярів. Домінанти авторської педагогічної системи: дитиноцентризм, партнерство учасників освітнього процесу.

Дослідження автобіографічності та автотематичності роману "Майстер корабля". Роль і значення біографічних фактів у глибшому розкритті специфіки художньої майстерності митця, а також висвітленні процесу творчості як засобу самовираження письменника.

Вивчення життя В. Стефаника крізь призму аналізу емоційно-духовного становлення його особистості. Автобіографічна творчість письменника, виявлення етапних моментів, що визначили його долю як людини і як митця, стали вирішальними на його життєвому шляху.

Теоретичний і філософський аспекти дослідження автобіографічного жанру. Подібність творчих засад, механізм проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах Еліаса Канетті та книгах спогадів Уласа Самчука.

Дослідження творчої манери раннього модерніста П'єра Лоті на прикладі роману "Книга жалю та смерті". Особливості наративної організації твору. Імпресіоністичні тенденції письменства П. Лоті. Автофікціональні й автографічні модуси письма П'єра Лоті.

Дослідження деструктивної взаємодії колективної ідеології з індивідуальною психологією у прозі Бориса Антоненка-Давидовича. Важливість мікросоціального конфлікту особистості з суспільством як мотиву автодеструктивної поведінки персонажів письменника.

Аналіз суб’єктно-об’єктної сфери лірики Т. Шевченка періоду заслання. Використання скомплікованих форм вираження авторської свідомості в поезії. Викладові форми оповідача, розповідача, ліричного персонажа ("рольова лірика"), автодієгетичного наратора.

Визначення лінгвостилістичних особливостей надписів на картинах Васі Лопотухіна. Характеристика особливостей функціонування прецедентних текстів у надписах до картин. Розкрити роль вербальної складової як іконічного знаку у художній композиції твору.

Загальна характеристика автоінтертекстуальних стратегій М. Хвильового. Аналіз автобіографічного характеру сюжетів, мотивів, ситуацій у контексті формування модерністського та авангардного письма літератора-реформатора. Сутність поняття "автотематизм".

На основі зіставлення новел Є. Кононенко "Драні колготи" та "Нові колготи", встановлено, що автоінтертекстуальність стає способом нового прочитання подібної життєвої колізії, що виявляється у схилянні дружини до адюльтера заради меркантильних міркувань.

Контекстный анализ позднего творчества Н.В. Гоголя. Взаимосвязь книги с поэмой. Эстетическое своеобразие книги "Выбранные места из переписки с друзьями" через призму статей "Об Одиссее, переводимой Жуковским" и "Четырех писем по поводу "Мертвых душ".

Описання лінгвістичного забезпечення автоматичного укладання електронного словника словосполучень тексту. Порівняльний лінгвістичний аналіз отриманих авторських словників словосполучень поетичного тексту Ліни Костенко і Миколи Вінграновського.

Принципы философско-поэтического мировоззрения известного русского поэта Иосифа Бродского. Понимание поэтом языка и времени, соотношения языка и поэта, поэзии и прозы, человека и мира. Ценность "частного" существования и Я (или private persona) для поэта.

Анализ поэтических особенностей стихотворений эгофутуриста И. Северянина "Июльский полдень" (1910) и "Коляска" (1918) с точки зрения автопародирования на разных уровнях организации художественного текста. Реакция на расшатывание постсимволистской поэтики.

Рассматривается автопародия в произведениях Всеволода Иванова 1910-1920-х гг. Автопародии Иванова были рождены осознанием невозможности воплощения своих стремлений, а также желанием утвердить для себя правильность своего нового пути в жизни и в искусстве.

Прямий і опосередкований спосіб створення автопортрета у книзі Є. Сверстюка "На полі чести". Смисл і структура назви книги із застосуванням значення слів поле і честь, поданих за тлумачним "Словником української мови". Поняття честі як стрижневе поняття.

Осмислення ролі мемуаристики у формуванні уявлення сучасників про історичне тло доби шістдесятництва, суб’єктивно-особистісний зміст мемуарної літератури та автопортрет покоління шістдесятників. Аналіз ідеологічних і світоглядних засад шістдесятників.

Розгляд проблеми авторської присутності в романі англійської письменниці М. Сінклер. Обґрунтування вживання поняття "автопсихологізм". Відображення у творчості Сінклер світоглядних і естетичних принципів модернізму на стадії його становлення і розквіту.

Анализ истории рецепции наследия русского мыслителя и ученого М.М. Бахтина во Франции в том социокультурном контексте 1960-х — первой половины 1980х гг., в котором она началась и развивалась. Работы Ю. Кристевой, открывшей М. Бахтина французской публике.

Поэма в творчестве А.А. Ахматовой. Творческая история и жанровое своеобразие "Поэмы без героя". Отражение в поэме состояния эпохи и отношения автора к происходящим событиям. Отличия воплощения образов автора и героя в разных редакциях произведения.

Анализ повествовательных структур романа И.С. Тургенева "Дворянское гнездо" и романа Г. Джеймса "Женский портрет". Разбор позиций, занимаемых повествователями двух произведений по отношению к персонажам. Обзор различий в понимании объективности у авторов.

Мировоззренческая и эстетическая позиция А.К. Толстого в поэме "Иоанн Дамаскин". Анализ субъектно-объектного мира произведения, специфика речевой организации текста. Образ героя поэмы как диалектически восходящий к образу преподобного Иоанна Дамаскина.

Изучение автобиографического образа лирического героя поэмы Н.А. Клюева "Повесть скорби". Анализ отсылок текста поэмы к фактам биографии Пушкина и его произведениям для уяснения глубинных смысловых пластов одного из известных произведений данного поэта.

Структура романа Ф.М. Достоевского "Идиот". Идеи о потребности веры, о соблюдении евангельских заповедей в основе сюжета, композиции и системы образов романа. Мотив смирения в поступках князя Мышкина. Мысли о христоцентризме как идее, связующей общество.

Рассматривается повесть "Натурщица" (1866), опубликованная в журнале "Отечественные записки" сотрудником издания, критиком и писателем Н.Д. Ахшарумовым. Изучаемый текст являет собой яркий пример обнажения приема и открытой литературной рефлексии.

Определение тенденций в оценке современниками образа главного героя и автора в романе "Герой нашего времени". Основание морализаторской тенденции Бурачка на официальной народности. Рецензия Шевырева на роман Лермонтова. Лермонтовская трактовка Печорина.

Проблема автора, авторской позиции и самосознания как одна из центральных в современном компаративном литературоведении. Критический анализ научной литературы и представление определения понятий "автор", "авторская позиция", их ключевые положения.

Структурный принцип литературного произведения и его определение взаимодействием разных субъектно-стилистических типов. Отказ Конрада от традиционной для его предшественников стилевой системы с обобщением от "я" автора. Образ рассказчика-посредника.

Исследование проблем изменения коммуникативных отношений автор-текст-читатель в структуре художественного текста в новейшей русской литературе. Приёмы дописывания художественных текстов и ремейков. Понятие литературной репутации как основы импликации.

Теоретичні засади "проблем автора і героя", процес виокремлення серед них самодостатніх та наявність розмаїття типів взаємодії. Парадигми усвідомлення автора і героя в контексті ліричної прози. Характеристика своєрідності автобіографізму А. Дімарова.