Аналіз твору І. Котляревського "Наталка Полтавка"

Размещено на http://www.allbest.ru/

І. Котляревський «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення найкращих рис української жінки. Усна порівняльна характеристика персонажів, їхніх дій, учинків у п'єсі «Наталка Полтавка»

Мета:виявити основні особливості першого драматургічного твору нової української літератури; охарактеризувати образ Наталки як уособлення кращих рис української жінки; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, уміння грамотно робити висновки, належним чином їх обґрунтовуючи; аналізувати художній твір; виховувати почуття поваги до І. Котляревського, історичного минулого рідного краю, любов до рідного слова, вітчизняної культури.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: текст п'єси, відео проектор, ноутбук, роз даткові завдання, аудіо книга «Наталка Полтавка», учнівські твори.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань та умінь школярів

Чи знаєш ти героїв твору?

Вікторина «Чи знаєш ти героїв п'єси «Наталка Полтавка»?

Ш «…скаржиться, що йому і подібним до нього» трудно становиться жити на світі, бо «взяточок, сиріч - ви нужденний подарочок, весьма - оченьіскусно у істцяіліотвітчика треба виканючити» (возний)

Ш «…заявляє, що театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати». (виборний)

Ш «…погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась одружитися з ним». (возний)

Ш «…пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без кска хліба» (батько)

Ш «..день і ніч чекає коханого, а, щоб догодити матері, дає слово одружитися з нелюбом» (Наталка)

Ш «…пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством» (Петро)

Ш «..хто тепер - теє-то як його - брешеть і хто не обманівать» (возний)

Ш На нас бідних і безпомощних, як на те похиле дерево, і кози скачуть» (Горпина Терпелиха)

Ш «все, здається, близило мене до щастя: но як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! Кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі!» (Петро)

Ш «..так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий ф хапун такий, що і з рідного батька злупить» (Микола про возного)

Ш «один собі живу на світі, як билинка на полі! Сирота - без роду, без племені, без талану і без приюту, «..що робить, і сам не знаю» (Микола про себе)

Ш «Чоловік і добрий був би, так біда - хитрий, як лисиця, і на всі стьобни мотається, де не посій, там і уродиться…» (Микола про виборного)

Запитання

- В якому році було написано п'єсу?

- Як ознаки класицизму має п'єса?

- Визначте жанр «Наталки Полтавки».

- Які ж проблеми порушує І.П. Котляревський у п'єсі «Наталка Полтавка»? (вірність і зрада, соціальна нерівність, батьки і діти, нове і старе, правда і брехня, працьовитість і лінь)

- У «Наталці Полтавці» І.Котляревського віддав данину театральній традиції кінця XVIII - поч. XIX ст. Як ви можете це довести?

- Як назвав «Наталку Полтавку» І.Карпенко-Карий?

3. Слово вчителя:

Сьогодні ми з вами поговоримо більш докладніше про образи твору, розглянемо образ Наталки, порівняємо дії і вчинки інших персонажів. Та спочатку, перед ти, як говорити більш докладніше про героїв п'єси, давайте поговоримо, якою ви уявляєте ідеальну жінку?

Учні відповідають

Учитель:

Давайте послухаємо, якою є ідеальна жінка з погляду наших хлопців.

Учні зачитують твори

Звучить аудіо запис (уривок з книги, початок, завершується словами: на сцену виходить Наталка)

Учитель:

Опишіть Наталку, в якому одязі вона з'являється, який вираз її обличчя?

Аудіозапис «Монолог Наталки на початку твору»

Чим супроводжується монолог гол. героїні, чи змінюється її голос?

Учитель:

А тепер поговоримо про Наталку. Якою ви її уявляєте?

Характер української дівчини	Якою була Наталка Полтавка?
Роботяща,	Мудра,
горда,	має власне почуття гідності і тверді моральні принципи,
чесна	уміє відстояти своє щастя,
поважає батьків	рішуча,
	роботяща, поважає матір,

- Якою ви її бачите , за допомогою яких засобів автор розкриває її характер? Яка роль монологів у творенні цього образу?

- Що вона сама про себе говорить, що- люди про неї і як характеризують Наталку , її вчинки? Якою ціною Наталка здобула власне щастя?

Добре, а тепер поговоримо про вчинки героїв, для цього ми згадаємо певні уривки з п'єси

Інсценізація

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

Як я, бiдна, тут горюю, прийди подивися.

Полетiла б я до тебе, та крилля не маю,

Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю.

До кого я пригорнуся, i хто приголубить?

Коли тепер того нема, який мене любить.

Петре! Петре! Де ти тепер? Може, де скитаєшся в нуждi i горi i проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище; а може (плачет), забув, що я живу i на свiтi. Ти був бiдним, любив мене - i за те потерпiв i мусив мене оставити; я тебе любила i тепер люблю. Ми тепер рiвня з тобою: i я стала така бiдна, як i ти. Вернися до мого серця! Нехай глянуть очi мої на тебе iще раз i навiки закриються...

Возный. Лукавиш - теє-то як його - моя галочко! i добре все розумiєш. Ну, коли так, я тобi коротенько скажу: я тебе люблю i женитись на тобi хочу.

Наталка. Грiх вам над бідною дiвкою глумитися; чи я вам рiвня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бiдна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не пiд пару.

Возный. Скажи одно слово: "Люблю вас, пане возний!" - i я, вишеупом'янутий, виконаю присягу о вiрном i вiчномсоюзi з тобою.

Наталка. У вас єсть пословиця: "Знайся кiнь з конем, а вiл з волом"; шукайте собi, добродiю, в городi панночки; чи там трохи єсть суддiвен, писарiвен i гарних попiвен? Любую вибирайте... Ось пiдiть лиш в недiлю або в празник по Полтавi, то побачите таких гарних, що i розказати не можна.

Возный. Бачив я многих - i лiпообразних, i багатих, но серце моє не iмiєть - теє-то як його - к ним поползновенiя. Ти одна заложила ему позов на вiчнiї роки, i душа моя єжечасно волаєть тебе i послi нишпорной даже години.

Наталка. Воля ваша, добродiю, а ви так з-письменна говорите, що я того i не зрозумiю; та i не вiрю, щоб так швидко i дуже залюбитись можна.

Возный. Не вiриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тiлько ви перейшли жити в нашеє село. Моїх дiлоколичностi, возникающi її знеудобних обстоятельств, удержували соді лати признанi є пред тобою; тепер же, читая - теє-то як його - благость в очах твоїх, до формального опредiленiя о моєйучастi, откроймнi, хотя в термiнi, партикулярно, резолюцiю: могулi - теє-то як його - без отсрочок, волокити, проторов i убитков получити вовiчноє i потомственноє владiнiє тебе - движимоє i недвижимо є i мiнiє для душi моєй - з правом владiти тобою спокойно, безпрекословно i по своєйволi - теє-то як його - розпоряджать? Скажи, говори, отвiчай, отвiтствуй, могулiбить - теє-то як його - мужем пристойним i угодним душi твоєй i тiлу?

Учитель:

> Яку ж відповідь дала Наталка возному? Чому?

> Скажіть, чому Наталка, коли звертається до Петра, говорить, що вони стали тепер рівнею?

> Про що свідчить наступна фраза Наталки: «Нехай глянуть на тебе мої очі ще раз і навіки закриються»?

> Чим Наталка привабила возного? Чому він весь час повторює про двіжимоє і недвижимоєімущество?

Наступна сценка

Выборный. А вам що до Наталки? Будто всi дiвки на неї похожi? Не тiлько свiта, що в вiкнi; сього дива повно на свiтi! Та до такого пана, як ви, у iншої аж жижка задрижить!

Возный (в сторону). Признаюсь йому в моєй любвi к Наталцi. Послухай, пане виборний! Нiгде - теє-то як його - правди дiвати, я люблю Наталку всею душею, всею мислiю i всiм серцем моїм, не могу без неї жити, так її образ - теє-то як його - за мною i слiдить. Як ти думаєш? Як совiтуєш в таковом моєм припадцi?

Выборный. А що тут довго думати? Старостiв посилати за рушниками, та й кiнець. Стара Терпилиха не зсунулась iще з глузду, щоб вам одказати.

Возный. Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне! Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад бурякiв - теє-то як його - так де! Нi приступу!

Выборный. Що ж вона говорить, чим одговорюється i що каже?

Возный. Она iзлагаєть нерезоннiї - теє-то як його - причини; она приводить в довод знакомство вола з волом, коня з конем; нарицаєть себе сиротою, а мене паном; себе бiдною, а мене багатим; себе простою - теє-то як його - а мене возним; i рiшительний приговор учинила - що я їй, а она мнi не рiвня - теє-то як його.

Выборный. А ви ж їй що?

Возный. Я їй пояснил, що любов все равняєть.

Выборный. А вона ж вам що?

Возный. Що для мене благопристойнiє панночка, нiж простая селянка.

Выборный. А ви ж їй що?

Возный. Що она - теє-то як його - одна моя госпожа.

Выборный. А вона ж вам що?

Возный. Що она не вiрить, щоб так дуже - теє-то як його - можна полюбити.

Выборный. А ви ж їй що?

Возный. Що я її давно люблю.

Выборный. А вона ж вам що?

Возный. Щоб я одв'язався од неї.

Выборный. А ви ж їй що?

Возный (с жаром). Що? Нiчого!.. Тебе чорт принiс - теє-то як його - Наталка утекла, а я з тобою остався.

Выборный. Ой ви, письменнi! Вгору деретеся, а пiд носом нiчого не бачите: Наталка обманьовала вас, коли говорила, що ви їй не рiвня. У неї не те на серцi...

Возный. Наталка неблагорозумна: любить такого чоловiка, которго - теє-то як його - можеть бить, i кiстки погнили. Лучче синиця в жменi, як журавель в небi.

Выборный. Або, як той грек мовляв: "Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник"... А я все-таки думаю, коли б чоловiк добрий найшовся, то б Наталка вийшла замуж, бо убожество їх таке велике, що невмоготу становиться.

Выборный (немного подумав). Що ж? Спрос не бiда. Тут зла нiякого нема. Тiлько Наталка не промах!.. О, розумна i догадлива дiвка!

Возный. Осмiлься! Ти умiєш увернутись - теє-то як його - хитро, мудро, недорогим коштом; коли ж що, то можна i брехнути для обману, приязнi ради.

Выборный. Для обману? Спасибi за се! Брехать i обманьовать других - од бога грiх, а од людей сором.

Возный. О, простота, простота! Хто тепер - теє-то як його - не брешеть i хто не обманиваєть? Повiрмнi: ежелi б здесь собралося много народу i зненацька ангел з неба з огненною рiзкою злетiв i воскликнул: "Брехуни i обманщики!.. ховайтесь, а то я поражу вас!.." - єй-єй, всiприсiли би к землі совiстi ради. Блаженна лож, корда биваєть в пользу ближнiх, а то бiда - теє-то як його - що часто лжемiлi ради своєй ви годи, iлi на упад других.

Выборный. Воно так, конечне, всi люди грiшнi, однако ж...

Возный. Що "однако ж"? Всi грiшнi, та iще i як!.. I один другого так обманюють, як того треба, i як не верти, а виходить - кругова порука.

Ш Чим зумовлена допомога возному з боку виборного?

Ш Хто з персонажів п'єси найвлучніше характеризує Макогоненка?

Ш Який епізод у п'єсі є найкращим підтвердженням тому, що виборний уміє «увернутись.,, хитро, мудро, недорогим коштом»?

Ш А позитивного у виборному ви нічого не помітили?

Ш У чому виявляється показна доброта виборного?Як поводить себе виборний у хаті Терпелихи, виконаючи прохання возного?

Ш Чим добрий вчинок Петра до сліз розчулив підпилого Макогоненка?

Ш Як ви думаєте, чи є виборний щирою, доброю людиною?

Ш Чому для нього першооснова - гроші, а не почуття?

Ш Що у його розумінні є щастя?

Наступна сценка

Терпилиха. Ти оп'ять чогось сумуєш, Наталко! Оп'ять щось тобi на думку спало?..

Наталка. Менi з думки не йде наше безталання.

Терпилиха. Що ж робить? Три роки уже, як ми по убожеству своєму продали дворик свiй на Мазурiвцi, покинули Полтаву i перейшли сюди жити; покойнийтвiй батько довiв нас до сього.

Наталка. I, мамо!.. Так йому на роду написано, щоб жити багатим до старостi, а умерти бiдним; вiн не виноват.

Терпилиха. Лучче б була я умерла: не терпiла б такої бiди, а бiльше через твою непокорность.

Наталка (оставляя роботу). Через мою непокорность ви бiду терпите? Мамо!

Терпилиха. Аякже? Скiлько хороших людей сватались за тебе - розумних, зажиточних i чесних, а ти всiм одказала; скажи, в яку надежду?

Наталка. В надежду на бога. Лучче посiдiю дiвкою, як пiду замуж за таких женихiв, як на менi сватались. Уже нічого сказать - хорошi люди!

Терпилиха. А чому й нi? Дяк тахтауловський чом не чоловiк? Вiн i письменний, розумний i не без копiйки. А волосний писар i пiдканцелярист Скоробрешенко - чому не люди? Кого ж ти думаєш -може, пана якого або губерського панича? Лучче б всього, якби вийшла за дяка, - мала б вiчнийхлiб; була б перше дячихою, а послi i попадею.

Наталка. Хотя б i протопопшею, то бог з ним! Нехай вони будуть розумнi, багатi i письменнiйшi од нашого возного, та коли серце моє не лежить до їх i коли менi вони осоружнi!.. Та i всi письменнi - нехай вони собi тямляться!

Терпилиха. Знаю, чом тобiвсi не люб'язнi; Петро нав'яз тобi в зуби. Дурниця все те, що ти думаєш; чотири годи уже, як об нiмнi слуху нема, нiпослушанiя.

Наталка. Так що ж? Адже i вiн об нас нiчого не чує, та ми живемо; то i вiн жив i так же пам'ятує об нас, та боїться вернуться.

Терпилиха. Ти не забула, як покiйнийтвiй батько напослiдок не злюбив Петра i, умираючи, не дав свого благословенiя на твоє з ним замужество; так i мого нiколи не буде.

Наталка (подбегает к матери, схватываетее руку и поет).

Ой мати, мати! Серце не вважає,

Кого раз полюбить, з тим i умирає.

Лучче умерти, як з немилим жити,

Сохнуть з печалi, щодень сльози лити.

Бiдность i багатство - єсть то божа воля;

З милим їх дiлити - єсть щаслива доля.

Ой хiба ж я, мати, не твоя дитина,

Коли моя мука тобi буде мила?

I до мого горя ти жалю не маєш,

Хто прийшовсь по серцю, забуть заставляєш!..

(Пропевши, говорит).

О мамо, мамо! Не погуби дочки своєй! (Плачет).

Терпилиха (с чувством). Наталко, схаменись! Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погубити? Убожество моє, старость силують мене швидше замуж тебе оддати. Не плач, дочко! Я тобi не ворог. Правда, Петро добрий парубок, та де ж вiн? Нехай же прийде, нехай вернеться до нас; вiн не лежень, трудящий, з ним обiднiти до злиднiв не можна. Але що ж! Хто вiдає - може, де запропастився, а може, i одружився де, може, забув i тебе. Тепер так буває, що одну нiбито любить, а о другiй думає.

Наталка. Петро не такий; серце моє за його ручається, i воно мені вiщує що вiн до нас вернеться. Якби вiн знав, що ми тепер так бiднi - о, з кiнця свiта прилинув би до нас на помощ.

Терпилиха. Не дуже довiряй своєму серцю: сей вiщун часто обманює. Придивися, як тепер робиться в свiтi, та i о Петрi так думай. А лучче, якби ти була мені покорна i мене послухала.

Чи я тобi, дочко, не добра желаю,

Коли кого зятем собi вибираю?

Ой дочко, дочко! що ж мнiначати?

Де ж люб'язного зятя достати?

Петро десь блукає, може, оженився,

Може, за тобою не довго журився.

Ти на те ведеш, щоб я не дождала бачити тебе замужем, щоб через твоє упрямство не дожила я вiку: бiдность, сльози i перебори твої положать мене в домовину. (Плачет).

Наталка. Не плачте, мамо! Я покоряюсь вашiй волi i для вас за первого жениха, вам угодного, пiду замуж; перенесу своє горе, забуду Петра i не буду нiколи плакати.

Терпилиха. Наталочко, дочко моя! Ти все для мене на свiтi! Прошу тебе: викинь Петра з голови - i ти будеш щасливою.

Наталка (одна)

Трудно, мамо, викинуть Петра iз голови, а iще труднiше iз серця. Но що робить!.. Дала слово за первого вийти замуж - для покою матерi треба все перенести. Скроплю серце своє, перестану журитись, осушу сльози свої i буду весела. Женихи, яким я одказала, в другий раз не прив'яжуться; возному так одрiзала, що мусить одчепитися; бiльше, здається, нема на примiтi. А там... ох!.. Серце моє чогось щемить...

Наступна сценка

Терпилиха. От так все вона - приговорками та одговорками i вивертається; а до того iще як придасть охання та сльоз, то я i руки опущу.

Выборный. Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дiвка, не дитя. Кого ж ти дожидаєшся? Чи не iзгорода ти таку примху принесла з собою? О! там панночки дуже чваняться собою i вередують женихами: той не гарний, той не багатий, той не меткий; другий дуже смирний, iнший дуже бистрий; той кирпатий, той носатий, та чом не воєнний, та коли i воєнний, то щоб гусарин. А од такого перебору досидяться до того, що послi i на їх нiхто не гляне.

Наталка. Не рiвняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую i не перебираю женихами. Ви знаєте, хто за мене сватався. Чи уже ж ви хочете спхнути мене iз мосту та в воду?

Выборный. Правда, замуж вийти - не дощову годину пересидiти; але менi здається, якби чоловiк надежний трапився, то б не треба нi для себе, нi для матерi йому одказовать; ви люди не багатi.

Терпилиха. Не багатi! Та така бiднiсть, таке убожество, що я не знаю, як дальше i на свiтi жити!

Наталка. Мамо! Бог нас не оставить: єсть i бiднiйшi од нас, а живуть же.

Терпилиха. Запевне, що живуть, але яка жизнь їх!

Наталка. Хто живе чесно i годується трудами своїми, тому i кусок черствого хліба смачнiший од м'ягкой булки, неправдою нажитої.

Терпилиха. Говори, говори! А на старостi гірко терпiти нужду i во всiм недостаток. (К выборному). Хоть i не годиться своєї дочки вихваляти, та скажу вам, що вона добра у мене дитина; вона обiщала для мого покою за першого жениха, аби б добрий, вийти замуж.

Выборный. Об розумi i добрім серцi Наталки нiчого i говорити; всі матерi примiром ставлять її своїм дочкам. Тiлько нiгде правди дiвати, трудненько тепер убогiй дiвцi замуж вийти; без приданого, хоть будь вона мудрiйша од царя Соломона, а краща од прекрасного Iосифа, то може умерти сiдою панною.

Терпилиха. Наталко! Чуєш, що говорять? Жалiй послi на себе, а не на другого кого.

Ш Чи все вам зрозуміло в її поведінці?

Ш Через що Терпилиха звинувачує дочку у примхливості?

Ш Яким вбачає щастя для своєї дочки Терпилиха?

Ш У чому вбачає свій материнський обов'язок Горпина для Наталки?

Ш Як мати реагує на намір дочки вийти заміж за возного?

Ш Чим пояснюється вдоїсте ставлення Терпилихи до Петра?

Ш Як ви вважаєте, Терпилиха - позитивна чи негативна героїня твору?

Учитель. Зрозуміло, що не для себе Терпилиха хоче достатку. Роблячи помилку, вона її усвідомлює, бо в душі не ворог своїй дитині.

Котляревський Наталка полтавка

Наступна сценка

Наталка. Бога бiйтесь, пане виборний! Менi страшно i подумати, щоб такий пан - письменний, розумний i поважний - хотiв на менi женитись. Скажiте менi перше, для чого люди женяться?

Выборный. Для чого? Для того... а ти буцiм не знаєш?

Наталка. Менi здається, для того, щоб завести хазяйство i сiмейство; жити люб'язно i дружно; бути вiрними до смертi i помагати одно другому. А пан, которий жениться на простiй дiвцi, чи буде її вiрно любити? Чи буде їй щирим другом до смертi? Йому в головi i буде все роїтися, що вiн її виручив iзбiдностi, вивiв в люди i що вона йому не рiвня; буде на неї дивитися з презирством i обходитися з неповагою, i у пана така жiнка буде гiрше наймички... буде крепачкою.

Терпилиха. От так вона всякий раз i занесе, та й справляйся з нею. Коли на те пiшло, то я скажу: якби не годованець наш Петро, то й Наталка була б як шовкова.

Выборный. Петро? Де ж вiн? А скiлько рокiв, як він пропада?

Терпилиха. Уже рокiв трохи не з чотири.

Выборный. I Наталка так обезглуздiла, що любить за пропастившогося Петра? I Наталка, кажеш ти, добра дитина, коли бачить рiдну свою при старостi, в убожествi, всякий час з заплаканими очима i туж-туж умираючу од голодної смертi, - не зжалиться над матiр'ю? А ради кого? Ради пройдисвiта, ланця, що, може, де в острозi сидить, може, умер або в москалi завербовався!..

Наступна сценка

Петро (один).

Чотири годи уже, як розлучили мене з Наталкою. Я бiдний був тогдi i любив Наталку без всякой надежди. Тепер, наживши кровавим потом копiйку, спiшив, щоб багатому Терпиловi показатись годним його дочки; новмiсто багатого батька найшов мать i дочку в бiдностi i без помощi. Все здається, близило мене до щастя, но, як на те, треба ж опiзнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! Кого безталання нападе, тому нема нi в чiмудачi. Правду в тiйпiснi сказано, що сосiдовi все удається, всi його люблять, всi до його липнуть, а другому все як одрiзано. (Поет).

> Якою постає в цьому епізоді Наталка?

За твердження психологів, сім'я- це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості. Члени сім'ї об'єднуються емоційними зв'язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю, взаємодопомогою.

4. Проблемне запитання: які погляди на сім'ю існують у творі Котляревського «Наталка Полтавка»?

Сім'я через призму поглядів Возного

Красуня дружина

Спільний побут

Багатство

Покірність дружини чоловікові

Любов без взаємності

Повна влада над дружиною

Сім'я через призму поглядів Наталки

Взаємне кохання

Повага між чоловіком та жінкою

Рівність за соціальним статусом

Повага дітей до батьків

Довіра

Взаємопідтримка

Вірність

Сім'я через призму поглядів Горпини Терпилихи

Достаток, заможність

Чоловік вищий за статусом од жінки

Покірність

Повага дітей до батьків

Спільний побут

Піклування чоловіка про дружину та сім'ю

> Для чого люди одружуються на її думку?

> Як ви думаєте, що ж для неї значить сім'я?

> А для вас?

> Ми підійшли до завершального етапу уроку. Багато сказано було про героїв п'єси «Наталка Полтавка». А тепер спробуймо визначити, яка риса характеру для всіх (без винятку) дійових осіб є спільною?

Учитель. Так, доброта -- більша або менша, а то й мізерна, епізодична, але доброта. Саме через це «Наталку Полтавку» полюбили в народі. І якщо у Наталки, Петра, Миколи, Терпилихи цю рису помітити не важко, бо вона є визначальною, то у возного, виборного вона затінена, прихована, може, не зовсім зрозуміла з першого погляду. І те, що поруч з добрими людьми хай хоч трішечки виріс духовно і возний -- це безсумнівно і прекрасно. І те, що в цій музичній п'єсі, де лунає 22 пісні, ви, мої учні почули музику доброти і гуманності, якою твір так щедро наділений, це також прекрасно. І якщо хоч часточку тієї доброти, що «із серця І. П. Котляревського перейшла на його твір», ви винесете із цього уроку і збережете в собі -- це буде теж прекрасно!

> І до сьогодні п'єса й опера користується незмінним успіхом. Сценічну славу творили корифеї українського театру:Саксаганський, Карпенко-Карий, Кропивницький, Старицький, Марія Заньковецька, Садовський.

Ш Кого б ви хотіли побачити в головних ролях п'єси «Наталка Полтавка» із сучасників і чому?

Але герої п'єси мені нагадують і багатьох із вас. І зараз побачимо вашу роботу.

Справді, перипетії твору зачепили душу не одного читача, і всі ті, цінності, які проповідуються у п'єсі, а також порушені проблеми, напевно, тому і до сьогодні тримають у міцних вуздечках таку популярність.

«Коло ідей»

Якби до вас прийшла любов, а на заваді стали батьки? Ваші дії.

Реаліті-шоу «Міняю жінку»

Шоу «Міняю жінку» - це реалістичне шоу, в якому ми бачимо сім'ї, що обмінюються жінками на тиждень. Основна інтрига шоу - це те, що при обміні героям не кажуть, куди вони потраплять: це може бути як інше місто, село, так й інша країна, культура, звичаї.

Як поведе себе жінка у незвичній атмосфері, чи виконає усі домашні обов'язки, чи покаже свій справжній характер - ось чого чекають глядачі!

Я вважаю, що в дечому ця передача має сенс, бо справжня жінка, дружина, мати повинна у будь-якій ситуації поводити себе достойно, дотримуючись усіх вимог народної моралі, адже вона є представницею своєї сім'ї, охоронницею домашнього вогнища.

З ким би ви поміняли Наталку Полтавку, якби у вас убула змога провести таку незвичайну передачу?

Наталка - Роксоляна

Наталка - Соломія

Наталка - Дідона

І наостанок - Наталка Полтавка на новий лад

Інсценізація уривку

Чому Наталка - це уособлення найкращих рис української жінки?

Підсумки

Домашнє завдання: скласти хронологічну таблицю життя і творчості Григорія Квітки-Основ'яненка.

Размещено на Allbest.ru