Аналіз твору Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема уроку: Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Співавторство з Іваном Біликом. Сюжетно-композиційні особливості роману

Мета уроку: навчальна - ознайомити десятикласників з основними рисами соціально-психологічного роману, дослідити особливості сюжету та композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

розвивальна - розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, надавати оцінку подіям, явищам, вчинкам героїв;

виховна - виховувати прагнення до чесного, духовно здорового, справедливого життя, прищеплювати риси чуйності, доброти; формувати в учнів почуття гордості за вершинні здобутки української літератури.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: фронтальне опитування; розповідь; ілюстрування (Б. Степанишин); репродуктивний метод (М. І. Кудряшов); бесіда, самостійна робота (Є. Пасічник); робота з підручником (Г. Ващенко).

Наочність і ТЗН: портрет письменника, літературний бліц-диктант (до життєвого і творчого шляху письменника), схема («Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), кросворд, картки (для самостійної роботи), ілюстрації (іл. до роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» І. Філонова; С. Світославського; іл. братів Рудченків; іл. хати Василя Гнидки).

Міжпредметні зв'язки: світова література, історія.

Міжмистецькі зв'язки: усна народна творчість, живопис.

Теорія літератури: соціально-психологічний роман, нарис.

План уроку

Організаційний момент (1 хв.)

Перевірка домашнього завдання (5 хв.)

Актуалізація опорних знань (7 хв.)

Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Вивчення нового матеріалу(20 хв.)

Систематизація і узагальнення знань (8 хв.)

Підведення підсумків уроку (2 хв.)

Пояснення домашнього завдання (1 хв.)

Хід уроку

Організаційний момент

Учитель (заходить до класу, вітається, відмічає відсутніх, вішає на дошку портрет письменника, записує епіграф).

(Портрет письменника див. набір унаочнення.)

Епіграф:

Будинок із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і за строгим планом. О. Білецький

Перевірка домашнього завдання

Учитель: Вдома вам потрібно було вивчити життєвий і творчий шлях Панаса Мирного, прочитати його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», а також ознайомитись з історією написання цього твору. Тож роботи у нас багато. урок роман сюжетний композиційний

А розпочнемо ми з того, що перевіримо, як добре ви знаєте біографію письменника. Тому до вашої уваги бліц-диктант до життєвого і творчого шляху Панаса Мирного.

(Учитель проводить бліц-диктант.)

(Бліц-диктант і відповіді до нього див. набір унаочнення.)

Актуалізація опорних знань

Учитель: Сьогодні ми з вами познайомимось із всесвітньовідомим романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Але, перш ніж ми перейдемо до розгляду цього матеріалу, нам потрібно з'ясувати декілька моментів. Скажіть, будь ласка, який жанр літератури зашифровано в такому визначенні: великий епічний жанр, в основі якого лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв'язку із суспільним розвитком.

Учень: Це роман.

Учитель: Правильно. А які ви знаєте види романів?

Учень: Роман-епопея, пригодницький роман, історичний роман, соціально-психологічний роман.

Учитель: Ви правильно зарахували до цього переліку соціально-психологічний роман, оскільки саме про нього сьогодні йтиме мова. А чи зустрічали ви раніше таке поняття як «соціально-психологічний роман»?

Учень: Так, на уроці зарубіжної літератури, коли вивчали «Червоне і чорне» Стендаля; «Пригоди Олівера Твіста» Діккенса; «Євгеній Онєгін» Пушкіна.

Учитель: Тепер у вас не виникне труднощів, коли я попрошу вас дати визначення соціально-психологічного роману. То що ж це таке?

Учень: Соціально-психологічний роман - це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.

Учитель: Запишіть, будь ласка, у зошити це визначення.

(Учні записують у зошити визначення.)

Учитель: А які ви знаєте основні риси соціально-психологічного роману?

Учень: Основні риси жанру соціально-психологічного роману:

зображення людини в складних формах життєвого процесу;

багатоплановість сюжету;

охоплення долі цілого ряду дійових осіб;

розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через виявлення спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів;

відтворення складних шляхів розвитку образів - персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством;

значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле);

докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо);

докладність розповіді про події та персонажів;

великий обсяг.

Учитель: Правильно. Запишіть у зошити: основні риси соціально-психологічного роману.

(Учні записують в зошити.)

Учитель: Як ви розумієте, я не просто так запитала вас подібний матеріал, оскільки сьогодні ми поговоримо про перший соціально-психологічний роман в українській літературі. Ви вже, мабуть, здогадалися, який твір я маю на увазі?

Учень: Перший психологічний роман в українській літературі - «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.

Мотивація навчальної діяльності

Учитель: А зараз запишіть у зошити, будь ласка, тему нашого сьогоднішнього уроку.

(Учитель оголошує тему і мету уроку.)

( Учні записують дату і тему уроку в зошити.)

Робота з епіграфом

Учитель: Як ви розумієте вислів О. Білецького про роман?

Учень: Можливо, тому що цей твір має своєрідну і досить розгалужену побудову, як того й вимагає жанр соціально-психологічного роману. Звичайно, може скластися враження, що роман, який витримав шість редакцій і має двох авторів, не відзначається композиційною стрункістю. Однак при уважному прочитанні та осмисленні місця і значення кожного з тридцяти розділів, які об'єднано в чотири частини, можна стверджувати, що сюжетні лінії мають абсолютно чіткі й завершені конфігурації, і їх розвиток, пересікання та переплетіння не ослаблює, а, навпаки, підсилює загальну динаміку сюжету.

Учитель: У когось є ще думки стосовно цього питання?

Учень: Складна композиція роману підпорядкована меті якнайширше показати соціальні умови життя українського селянства і мотивувати поведінку персонажів, розкрити ті обставини, причини, які штовхали людину на слизьку дорогу злочинів та аморальності, призводили до страшної трагедії людської душі. Своєрідність і складність композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зумовлена широкими хронологічними межами зображення життя.

Вивчення нового матеріалу

Учитель: А розпочнемо ми опрацьовувати цю тему з того, що зараз хтось із вас розповість нам історію написання цього роману. Які події стали поштовхом до написання твору? Є бажаючі відповісти на це питання?

Учень: Поштовхом для написання роману став розлогий нарис Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», за основу якого взято розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку (цю історію письменник почув по дорозі до батьків на Великодні свята 14 квітня 1872 р.).

Нарис було надруковано у львівському журналі «Правда» в 1874 р. У ньому розповідається, як заможний і здібний селянин із Заїчинців Василь Гнидка організував банду й кілька літ тримав у постійному страху чотири повіти. Панас Мирний назвав Гнидку «безталанною дитиною свого віку, скаліченим виводком свого побиту», адже йому Бог дав розум і силу для добрих справ.

Учитель: Ви сказали слово «нарис». А що ж воно означає?

Учень: Нарис -- оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор показує помічені ним у житті дійсні факти (реальних людей, події).

Учитель: Вірно. Запишіть, будь ласка, це визначення в зошити.

(Учні записують в зошити визначення поняття «нарис».)

Учитель : А зараз я пропоную вашій увазі ілюстрацію хати Василя Гнидки.

(Учитель демонструє ілюстрацію хати Василя Гнидки.)

(Учні розглядають ілюстрацію.)

(Ілюстрацію див. набір унаочнення.)

Учитель: А чи допомагав хтось Панасу Мирному у написанні роману? Чи був у нього співавтор?

Учень: У Панаса Мирного був співавтор - Іван Білик.

Учитель: А яка ж роль Івана Білика у написанні твору?

Учень: Іван Білик (він був братом Панаса Мирного) переконував, що суспільство тримається не на грішниках, а на святих, «воно тримається людською сутністю людини, а не звірячою. Звіряча сутність - злочини - лише є протестом проти мерзенного устрою людської сутності. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Йов)». Так метафора з біблійної Книги Йова, яку підказав Іван Білик, стала назвою майбутнього роману.

У листопаді 1872 р. Панас Мирний закінчив повість «Чіпка» - першу редакцію майбутнього роману, написану на основі нарису. Згодом письменник відгукнувся на заклик брата створити «народний роман на основі щирого реалізму». Сам Іван Білик також долучився до роботи над новою версією твору. У романі переплелися два художні підходи - публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Тому в історії української літератури обох братів Рудченків уважають співавторами твору.

Учитель: А зараз я хочу, щоб ви переглянути ось таку ілюстрацію, на якій зображено братів Рудченків.

(Учитель демонструє ілюстрацію.)

(Учні розглядають ілюстрацію.)

(Ілюстрацію див. набір унаочнення.)

Учитель: За співавторство ми з'ясували, але мене цікавить ще таке питання: чи був роман відразу опублікований? Коли він вперше побачив світ?

Учень: Через сумнозвісний Емський указ 1876 р. роман зумів надрукувати Михайло Драгоманов тільки за кордоном - у Женеві в 1880 р. на кошти українських громад. Після виходу твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше легально роман було опубліковано в 1903 р. в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».

Учитель: Тобто цей роман спочатку був заборонений і опублікований аж у 1903 р., напевно, тому що в ньому розповідається про події, які не повинні були потрапити в народ. Ну а які це події та ідеї, ми з вами зараз з'ясуємо.

Сьогодні ми спробуємо ґрунтовно дослідити композиційно-сюжетні особливості роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», визначити, чому цей твір майже 130 років не залишає байдужим жодного читача.

Скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте твердження академіка О. Білецького про те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нагадує «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»?

Учитель: Перш ніж перейти до розгляду самого роману, я хочу вам продемонструвати ось таку схему, яка стосується композиції роману.

(Учитель демонструє схему за допомогою якої пояснює композицію роману і вішає її на дошці.)

(Учні розглядають схему і слухають пояснення вчителя.)

(Схему див. набір унаочнення.)

Учитель: А тепер приступимо до безпосередніх спостережень над твором. Нас цікавить насамперед, як розвивається сюжет, як це впливає на композицію, характери та проблематику роману.

Що ви можете сказати про першу частину роману? Користуйтеся схемою, яка перед вами.

Не забувайте використовувати текст і підтверджувати свої думки цитатами з твору.

Учень: Перша частина містить сім розділів: «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна», «Дознався», Хазяїн». Розпочинається роман експозицією з інтригою: у першому розділі ми зустрічаємося з Чіпкою, Галею і Мотрею (Чіпчиною матір'ю), але нічого конкретного про них поки що не дізнаємося. Однак уважному читачеві запам'ятовується картина зустрічі Чіпки з вродливою, жвавою веселоокою дівчиною, яка зачепила в серці юнака особливі струни: «А в серці - почував він - прокидалось щось невідоме, чудне: і важко мов, і легко, і сумно, й весело, і хочеться співати, й хочеться плакати…».

З другого розділу починається розгортання головної сюжетної лінії, пов'язаної з долею Чіпки: народження дитини-«чортеняти» у Мотрі Жуківни. Батьком хлопчика був Іван Вареник (він же Хрущ, Хрущов, Притика), якого за двожонство віддали в москалі. Розділи «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна» розповідають про дитячі літа Чіпки, про його юність, а в розділі «Дознався» ми знову стаємо свідками мимовільного побачення Чіпки і Галі. У цей час парубок взявся за господарювання: «Закипіла в Чіпки у руках робота. Найняв плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив, зійшло - як щітка!.. Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний!»

Учитель: Тобто в першій частині роману ми знайомимося з головним героєм, дізнаємося про його дитячі роки, його сім'ю. Також ми бачимо, яким роботящим і завзятим постає Чіпка на початку роману, як береться за роботу, з яким задоволенням виконує її .

Що ж відбувається далі? Є бажаючі продовжити?

Учень: Поряд із цією сюжетною лінією бере свій початок і лінія Грицька (розділи «Жив-жив» і «Хазяїн»): хлопчик-сирота спочатку був, як і Чіпка, підпасичем у діда Уласа, а, ставши парубком, пішов на заробітки, і, наскладавши грошей, «купив величезний огород з новою хатою, з повітками, погребом, колодязем». Невдовзі Грицько одружився з наймичкою, сиротою Христею - «веселою, моторною й робочою дівчиною, хоч і невеликою красулею». Односельці говорили своїм дочкам та синам, щоб ті брали приклад із Грицька та Христі, бо «стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою…»

Учитель: Тож який висновок можемо зробити? Якими ми бачимо героїв на початку твору?

Учень: Чіпка мріє служити громаді, вбачаючи в цьому найвищий обов'язок, а Грицько, розбагатівши, «зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда…»

Учитель: А скажіть, будь ласка, чи випадково автори протиставляють прагнення Чіпки й Грицька?

Учень: Іван Білик радив Панасу Мирному втілити в образі Грицька «ідею труда с мозольними руками». Але Панас Мирний, всупереч цим порадам, показав народження сільської буржуазії.

За задумом Івана Білика, Грицько як дбайливий, зразковий господар, що чесною працею вибивається зі злиднів, мав протистояти як Чіпці, так і Максимові. Але Панас Мирний, протиставляючи Грицька і Чіпці, і Максимові, показуючи формування його характеру, розвінчує обмеженість, черствість, егоїзм власника.

Учитель: Але чи вдалося авторам глибоко вмотивувати розвиток характерів Чіпки, Максима, Грицька? Якого висновку можна дійти?

Учень: Найглибше досліджено характер Чіпки як складної, суперечливої натури: протягом усього твору Чіпка постає як правдошукач, але, прагнучи боротися зі злом, він сам стає на стежку зла, не усвідомлюючи, що правди, справедливості, добра не можна досягти, використовуючи прийоми, властиві злу (крадіжки, грабіж, розбої, вбивства тощо). Не випадково Галя напередодні найжахливішого злочину Чіпки сказала з докором і болем чоловікові, що так любив правду і в той же час нехтував нею: «А ще кажеш: немає правди між людьми!.. А де ж у тебе правда?.. де?..».

Характери Максима і Грицька теж досить ґрунтовно розкриті, хоч їм приділено менше уваги, ніж Чіпці. Але це теж зрозуміло, оскільки Чіпка - головний персонаж, а всі інші - другорядні, які підсилюють, поглиблюють, увиразнюють образ Чіпки і в той же час є самодостатніми персонажами (окрім Максима та Грицька, сюди віднесемо насамперед образи Мотрі, Христі, Галі) Учитель: Тобто можемо сказати, що автори великої уваги приділяють розкриттю еволюції образу Чіпки, але інших героїв теж не залишають осторонь.

А зараз, щоб ви трішки відпочили і відволіклися, я пропоную вашій увазі ось таку ілюстрацію до роману І. Філонова.

(Учитель показує учням ілюстрацію.)

(Учні розглядають ілюстрацію.)

(Ілюстрацію див. набір унаочнення.)

Учитель: А ми йдемо далі: які ж сюжетні лінії розгорнуто у другій частині роману, який їх взаємозв'язок?

Учень: У шести розділах другої частини («Січовик», «Піски в неволі», «Пани Польські», «Махамед», «У москалях», «Максим - старшим») розгортаються три взаємозалежні сюжетні лінії:

історія закріпачення колись вільного, козацького села Пісок;

історія Максима Ґудзя;

історія панів Польських.

Згадками про прадіда, діда й бабу по батькові Чіпки автори зв'язують ці сюжетні лінії з головною.

Учитель: А тепер ми зробимо виклад сюжетних ліній другої частини, проаналізувавши вузлові епізоди. Хто бажає почати? А інші слухають і будуть продовжувати.

Учень: У цій частині роману ми зустрічаємось з подіями закріпачення села Піски панами Польськими (зростання панщини при генералові, при генеральші, при їхньому синові («...одсипного трохи, платили невеликий чинш...», «піщани, як ті воли, робили на неї чотири дні в тиждень та зносили у двір курей, гусей...», коли всі збереження генеральші пішли на косач дочкам, «задали п'ятий»; «Він (Іржа) підбив Василя Семеновича на шостий день і поле назад одібрав»).

Також ми зустрічаємося з таким героєм роману, як Максим Ґудзь. Бачимо події, які призвели до того, що він опинився в москалях.

Учитель: У цій частині роману ми зустрічаємося із ще однією «пропащою силою», яку уособлює образ Максима. Скажіть, а який вплив на Максима мав дід Мирон. Зачитайте цитату.

Учень: « Од тих переказів січова кров голосно загомоніла у серці малого онука».

Учитель: А яким зображено Максима? Як про це сказано у романі?

Учень: «Душа його прохала волі; молоді сили - простору…Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив…Як же дійшов до літ та убрався у силу, - біда з ним, та й годі!..».

Учитель: Яким, на вашу думку, є значення другої частини, її місце в композиції та сюжетній канві твору? Чи вдалося літературознавцям применшити вагу цієї частини твору? Чому?

Учень: Відомо, що літературознавці радянських часів намагалися применшити вагу другої частини роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стверджуючи, що вона нібито «випадає» із загального контексту, руйнує стрункість композиції тощо. Але місце цієї частини в романі важко переоцінити. Згадка про козацтво та Запорозьку Січ, жалкування за козацькою вольницею, що чітко «проступає» крізь авторську розповідь, - це перший вагомий аргумент на «захист» другої частини.

Учитель: Правильно. Можливо, в когось є інші думки?

Учень: У цій частині засуджується кріпаччина як величезне соціальне зло.

Учитель: Так. Хто ще що думає?

Учень: Ще один важливий аргумент, що дає право об'єктивно оцінити зміст та побудову цього твору: брати Рудченки показали, що московська неволя зруйнувала не лише державність України, багатий і освічений колись край, а й мораль українського народу, спотворила його долю і душу. І це ми виразно бачимо на прикладах життєвого шляху персонажів-українців - Максима, Чіпки, його батька Івана Вареника, його матері Мотрі, Галі, Христі, Грицька, діда Уласа та інших.

Учитель: І це правильно. А ще?

Учень: Страшним наслідком поневолення стала деформація моралі українського народу, його психіки, поведінки. Неволя і рабська психологія призводили до прислужництва, аморальності, зросійщення, приниження національної гідності.

Учитель: Усі ваші відповіді є правильними. Тобто можемо зробити висновок, що друга частина є важливою, як би не намагалися літературознавці применшити її роль, оскільки саме в ній ми бачимо, як російська влада зруйнувала не лише нашу державність, а й спотворювала духовний світ, знищувала патріотів, роблячи їх рабами.

А ми йдемо далі. Тепер нам потрібно опрацювати третю і четверту частини роману. Про що говориться в третій частині твору?

Учень: Третя частина містить дев'ять розділів (ХІY-ХХІІ): «Нема землі», «З легкої руки», «Товариство», «Сповідь і спокута», «Перший ступінь», «Слизька дорога», «На волі», «Сон в руку», «Наука не йде до бука». ХІY розділ є зав'язкою головної сюжетної лінії, а далі йде напружений розвиток подій через такі перипетії: марне звертання Чіпки до суду, запій, п'яне товариство, повне розорення Чіпки, проблиск хліборобської совісті, перша крадіжка, помста сільським властям, захист кріпаків, страшна образа і план помсти.

Учитель: А які сюжетні лінії ми бачимо у цій частині роману?

Учень: У третій частині продовжується сюжетна лінія Грицька, переплітаючись із Чіпчиною (Чіпка віддає своє жито Грицькові, щоб не пропити, Христя жаліє і підтримує Чіпку). З цими двома лініями сплітається лінія історії села Пісок та лінією панів Польських в епізоді, де розповідається про каральну акцію над селянами (розділ ХХ «На волі»).

Учитель: Опрацювавши третю частину роману, можемо дійти висновку, що автори хочуть показати, що у трагедії Чіпки винен не тільки він сам, а й влада, яка знущалася над людьми, які шукали правди, хотіли бути чесними і справедливими. Тобто Чіпка перетворюється від правдошукача на волоцюгу, розбійника, п'яницю, що свідчить про людську зневіру.

Учитель: Зараз трішки відпочиньте і розгляньте таку ілюстрацію до роману С. Світославського.

(Учитель показує учням ілюстрацію.)

(Учні розглядають ілюстрацію.)

(Ілюстрацію див. набір унаочнення.)

Учитель: А як щодо четвертої частини? Про що в ній ідеться? До якого висновку підводять нас автори?

Учень: Четверта частина містить вісім розділів (ХХІІІ-ХХХ): «Невзначай свої», «Розбишацька дочка», «Козак - не без щастя, дівка - не без долі», «На своїм добрі», «Новий вік», «Старе та поновлене», «Лихо не мовчить», «Так оце та правда?!». У цій частині сюжетні лінії, пов'язані з долею Чіпки та Максима розвиваються, тісно переплітаючись, оскільки, по-перше, Чіпка стає отаманом ватаги грабіжників, до якої належить і Максим, а по-друге, Чіпка одружується з Галею - дочкою Максима та Явдохи.

Учитель: Які сюжетні лінії бачимо у цьому розділі?

Учень: Лінія історії села Пісок теж отримує подальший розвиток: колись вільне, козацьке село пройшло через століття кріпацтва, а тепер, після оголошення «волі», йому (як і скрізь в Україні) влада пропонує нову форму закабалення селянської громади - земство. Ця сюжетна лінія пересікається з головною: селяни вибирають Чіпку у гласні, а потім навіть у члени управи. Чіпка лагодився «громаді служити - добро робити», а «давнє забути і слід його загладити». Однак пани добилися, щоб «мужика» вивели з управи. На Чіпку знайшли компрометуючі матеріали. Повітовий письмоводитель Шавкун попросив секретаря Чижика, і той, перевернувши десяток справ, таки «відкопав» потрібне: у справі про крадіжку пшениці в коморах пана Польського Чіпка проходив як підозрюваний.

Учитель: Можемо дійти висновку, що Чіпка прагнув забути минуле, стати на новий шлях, виправитися, але для влади було невигідно, щоб він дізнався про ті «добрі справи», якими вони там займаються і це не поширилось серед народу, тому Чіпку вирішують будь-яким способом прибрати із земства, і все ж таки досягають свого. У цій частині бачимо не тільки те, що Чіпка став розбійником, главою ватаги, але й те, що він перетворився на вбивцю, за що його і відправили на каторгу.

Яка ж кульмінація і розв'язка зображена в кінці роману?

Учень: Виведення із земства (кульмінація головної сюжетної лінії) стало останньою краплею, яка переповнила Чіпчину душу й вивела його на шлях сліпого розбою. Зразу ж за кульмінацією настає розв'язка - винищення козацької родини Хоменків на хуторі та арешт Чіпки.

Учитель: Правильно. Але ж, крім Чіпки, у романі ще є герої, доля яких склалася по-різному.

Зараз ми з вами проведемо таку собі гру: я по черзі називаю героїв, а хтось із вас встає і розповідає долю, яка спіткала цього персонажа в романі.

Тож, що сталося з Максимом Ґудзем? Хто хоче розповісти?

Учень: Максим помирає важкою смертю, зазнавши побоїв під час чергового грабежу. Важливими в цьому епізоді є роздуми Чіпки біля померлого тестя: «Чіпка зиркнув - і затрясся… Він ніколи не бачив такого страшного, холодного погляду. Перед ним війнула друга смерть - бабина. Там - тихо, наче забуваючись або засипаючи, упокоювалась добра душа. Тут - зі страшним болем, муками та прокльонами покидала вона землю…».

Учитель: А як щодо Явдохи?

Учень: Смерть Явдохи, Максимової дружини, сприймається як покара за гріхи, причому, не тільки за минулі, а й за знущання над Мотрею: «А Явдоха гризлася з Мотрею, не давала їй спокою. Прийде оце в її хату - перекидає все, лає її… Думала Мотря про смерть, виглядала її, сподівалася, а вийшло так, що Явдоха несподівано вмерла».

Учитель: Чому, на вашу думку, трагічною є розв'язка лінії Галі?

Учень: Галя покінчує життя самогубством, не витримавши страждань, завданих їй Чіпкою та батьками (не можна відкидати й того, що на її психічний стан негативно впливала «аура» злодійського гнізда, адже з пелюшок і до останніх хвилин життя «польову царівну» супроводжувало цей злий фатум).

Учитель: Як ви оцінюєте ситуацію, коли Мотря заявляє у волость на Чіпку?

Учень: Мотря продовжує галерею шевченківських матерів-страдниць. Як би не було їй важко, які б злидні не оточували її, вона завжди жила по совісті, по правді. Мати раділа, коли Чіпка брався до праці, був дбайливим господарем, і ніколи не мирилася з тим, що її син став на слизьку стежку злодійства, грабежу, намагалася переконати Чіпку в неправильності його поведінки, його вчинків. Чашу терпіння Мотрі переповнила страшна розповідь десятирічної дівчинки, що дивом урятувалася: «Я з хутора…розбишаки були… усіх побили… порізали… постріляли… батька… й матір… діда… бабу… дядьків… дядину… маленького братіка… усіх… усіх…». Мотря заявляє у волость на сина-вбивцю.

Учитель: А що ж сталося з Грицьком?

Учень: Коли Чіпку та інших арештантів вели через Піски на каторгу, в Сибір, Грицько «вертався з поля з снопами - аж трьома возами». Побачивши Чіпку, промовив до нього з тяжким жалем: «Що це, брате Чіпко?». Грицько забрав Чіпчину матір і доглядав її до смерті. Якщо порівняти Чіпку, Максима і Грицька, то саме останній з них виявився найбільш «стійким» до життєвих випробувань. В образі Грицька показано типового селянина того часу - працьовитого, боязкого, покірного законам і звичаям, якого не турбувала людська біда, не обурювала людська кривда і який завжди жив за принципом: «Своя сорочка ближче до тіла».

Учитель: Добре, з композицією, сюжетними лініями, змістом роману ми розібрались, тому можемо зробити ідейно-тематичний аналіз.

Тож хто хоче визначити тему цього твору?

Учень: Тема роману - розкриття всієї складності соціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характер гнівного бунтаря і месника за кривди, які терпить народ від зграї гнобителів.

Учитель: Запишіть, будь ласка, в зошити тему роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

(Учні записують в зошити тему твору.)

Учитель: Тепер нам потрібно визначити ідею. Є бажаючі?

Учень: Ідея роману - заперечення боротьби з несправедливістю через зло­чин, пролиття крові. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на «слизьку дорогу», калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.

Учитель: Запишіть, будь ласка, в зошити ідею роману.

(Учні записують в зошити ідею твору.)

Учитель: А які ж проблеми, на вашу думку, прагнули розв'язати автори роману через складне переплетіння людських доль?

Учень: У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний та Іван Рудченко прагнули розв'язати цілу низку проблем:

добра і зла;

кріпацької неволі (цьому підпорядкована вся система образів-персонажів);

«пропащої сили» (Чіпка та Максим);

народної моралі (більшість персонажів);

батьків і дітей (зіставлення таких персонажів: Мотря - Чіпка, Максим - його батьки; Галя - її батьки);

землі й достатку (Чіпка, Грицько);

кохання й сімейного щастя (Галя, Христя) та ін.

Варто підкреслити, що жодна з цих проблем не є локальною, незалежно від того, яка кількість персонажів утягнута в їх вир. Кожну проблему автори розглядають масштабно, в контексті всього твору.

Учитель: Запишіть це у зошити.

(Учні записують основні проблеми роману.)

Учитель: Тож, загальний висновок, який ми можемо зробити: зло -- огидне, бридке, хто б його не вчинив. Які б мотиви не керували людиною, вона не має права позбавляти життя інших. Не можна ненавидіти всіх людей через те, що серед них є байдужі і злі, лицемірні і підлі, жорстокі і підступні. Грабунки, убивства зводять нанівець протест Чіпки проти несправедливості. Найблагородніші пориви перекреслюються злочином. Щодо цього є влучними слова І. Я. Франка:

Не може при добрі той жить,

Хто хоче злу й добру служить,

Бо, хтівши догодить обом,

Він швидко стане зла рабом.

Ці слова Каменяра точно характеризують життя головного героя роману. З правдошукача Чіпка стає кримінальним злочинцем.

Систематизація і узагальнення вивченого

Учитель: Ми опрацювали з вами матеріал, а тепер, щоб краще його засвоїти, виконаємо декілька завдань. Я зараз роздам вам картки, а ви запишете в зошит номер картки і відповіді. На кожній картці перше завдання відкритого характеру, у другому - потрібно продовжити речення, а в третьому - відгадати героя роману.

(Учитель роздає картки, учні виконують завдання).

(Картки і відповіді до них див. набір унаочнення).

Учитель: Що ж, картки ви опрацювали, а тепер я пропоную вашій увазі кросворд, який ви маєте розгадати. Я буду зачитувати вам питання, а ви відповідатимете на них.

(Кросворд - див. набір унаочнення)

(Учні відгадують кросворд).

Підведення підсумків уроку

Учитель: Що ж, наш урок добіг кінця. Ми розглянули один із кращих творів нової української літератури.

У процесі аналізу сюжету та композиції, кожен з вас відчув силу й красу мистецького слова, психологізм, глибину та багатогранність змалювання характерів. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає і складністю побудови, і розгалуженням та переплетінням багатьох сюжетних ліній, і місткістю, вагою кожного образу, важливістю піднятих проблем. Захоплення викликає не тільки великий талант авторів цього твору, але й їхня надзвичайно вибаглива, філігранна робота над художнім словом.

Панас Мирний наголошував: «У кожній роботі велику вагу має не тільки зміст, а й те, як той зміст вироблено». Називаючи себе «великим пунктатором», першовідкривач соціально-психологічної прози дбав насамперед про точність і виразність кожної дрібниці, кожної деталі, кожного тропу, кожного слова. Тому ми з певністю можемо сказати, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», який колись назвали «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами», буде знову і знову чарувати читачів справжньою мистецькою красою і неповторністю.

А зараз ми поставимо оцінки за урок, оскільки ваші старання повинні бути оцінені.

(Учитель ставить оцінки за урок, учні несуть щоденники).

Пояснення домашнього завдання

Учитель: Вашим домашнім завданням буде знайти у творі цитати, які б розкривали широту представлення народного життя, а також бути готовими до детального аналізу образів роману (особливо звернути увагу на еволюцію образу Нечипора Варениченка) з використанням підтверджуючих цитат.

Дякую за роботу!!!!



Список використаних джерел

Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі: Підручник / Г. Л. Токмань. - К.: Академія, 2012. - С. 156-165.

Сиваченко М. Панас Мирний і доля його літературної спадщини // Панас Мирний (П. Я. Рудченко). Зібрання творів: У 7 т. - Т. 1. - С. 100-153.

Ільницький О. Конфлікт між козацьким і селянським світоглядом у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» / О. Ільницький // Слово і час. - 2000. - № 4. - С. 51-57.

Майдан О. Психологічні спостереження Панаса Мирного в жанрі роману / О. Майдан // Слово і час. - 1999. - № 10. - С. 28-32.

Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. - К.: Видавництво А. С. К. , 2004. - 192 с.

Образки з життя: Твори Панаса Мирного: Навч. посіб.: В 2 кн./ Упоряд. Мукомели О. Г.; Передм. Гаєвської Н. М. - К.: Грамота, 2003 - 495 с.

Шуляр В. Сучасний урок української літератури. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - С. 57-60.

Степанишин Б. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя / Б. Степанишин. - К.: Проза, 1997. - 270 с.

Скоморовська Н. Розвиток критичного мислення на уроці / Н. Скоморовська // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. - 2013. - № 2. - С. 36-39.

Размещено на Allbest.ru