Дослідження синтетичної природи жанру історичного роману в теоретичному аспекті. Відображення об'єктивно існуючої реальності в белетристиці. Діяльність історика й історичного романіста. Співвідношення в історичному романі факту та художньої вимислу.

Романтична апеляція до різних видів мистецтва та їх поєднання - процес, який позначився на художній цілісності літературних творів. Презентація та осмислення міжмистецького діалогу - характерна риса художнього світу роману Жорж Санд "Замок Самотності".

Смешение признаков новеллы и очерка в одном произведении как тенденция в рамках английской малой прозы изучаемого периода. Рассмотрение значения очерковой стилистики, ставшей органичной частью новеллы, в расширении жанрообразующих признаков последней.

Світогляд Д. Гуменної як процес чуттєвопрактичного ставлення людини до світу і місця митця слова у ньому. Художня творчість як відбиток синтезу поглядів, переконань, принципів, оцінок, життєвої позиції, програми поведінки та діяльності письменниці.

Аналіз специфіки взаємодії літературного слова та музики, вплив синтезу на структурно-семантичний рівень новел "Intermezzo" та "На крилах пісні". Закономірності синтезування та використання звукових образів як головного компонента творення ритму.

Рассмотрение комического компонента в татарском романе постсоветского периода. Анализ путей развития татарской литературы рубежа ХХ-ХХI вв. Развитие гротескового начала в романах З. Хакима и Т. Миннуллина и особенности их пародийно-иронического стиля.

Анализ проблемы синтеза текста и изображения как элементов различных семиотических систем в художественной литературе. Рассмотрение поликодовых и иллюстрированных художественных текстов. Природа взаимодействия компонентов разных семиотических систем.

Философско-эстетические взгляды Георге в контексте немецкой и австрийской литератур рубежа XIX-XX вв. Своеобразие стилевого плюрализма в ранних циклах Георге "Гимны" и "Паломничество". "Поэтика орнамента" и стилевой синтетизм в цикле "Ковер жизни".

Характеристика основных условий возникновения синкретизма семантики обстоятельственных детерминантов с доминирующим значением причины. Особенность использования татарскими прозаиками обобщенно-символических форм отражения отдельных душевных состояний.

Определение синхронности жанров русской поэзии XVIII — начала XX веков на примере сонета, элегии, басни, эпиграммы, стихотворной пародии, повести, романа и художественной критики. Составление графиков антологий жанров русской поэзии 1720 – 1925 годов.

Категория оценки как объект лингвистического исследования. Типы оценочных значений в литературном произведении. Лексические и фразеологические средства выражения оценки в художественном тексте на примере романа "Обыкновенная история" И.А. Гончарова.

Основы художественной целостности декабристской поэзии. Познавательно-ценностные принципы творческого метода. Смысл обращения декабристов к традиции высокой поэзии. Представления декабристов о литературных жанрах, их роли в историческом процессе.

Провідні мотиви в художній прозі А. Платонова, їх роль у створенні художнього світу. Динаміка й типологія мотивів у творах митця. Генезис і функції мотивів у платоновських текстах різних періодів. Зв’язок між різними мотивами у творчості А. Платонова.

Исследовано один из аспектов художественного сознания Ф.М. Достоевского, который заключается в нравственно-этической насыщенности литературного произведения, в частности романа "Преступление и наказание". Идея объединения чувств и разума в романе.

Антигона — персонаж древнегреческой мифологии, старшая дочь фиванского царя Эдипа и Иокасты, оказавшейся неведомо для него родной его матерью. Краткое содержание трагедии "Антигона" Софокла, анализ смысла данного произведения и описание его образов.

История создания и сюжет драмы "Гроза", ее содержание и тематика. Исследование системы образов данного литературного произведения: хозяева жизни, смирившиеся под властью самодуров, герои, выражающие протест против темного царства, Катерина и гроза.

Художественный мир Достоевского, нравственно-философская идея, этический максимализм "Преступления и наказания". Персонализм у Достоевского, образы главных героев романа, идея, трагедия и смысл теории Раскольникова, семья Мармеладовых и ее роль в романе.

А. Солженицын как неразрешенный писатель России: краткая биография, жизненный и творческий путь писателя современности. Общая характеристика повести А. Солженицына "Раковый корпус", рассмотрение системы образов и идейно-художественного своеобразия.

Роман Владиславы Хоффманновой, Э. Бацигаловой "Осужденный" как предельно искреннее повествование матери, которая провела много лет, борясь с наркозависимостью своего сына. Знакомство с особенностями организации автобиографического повествования в романе.

Исследование системы персонажей как одной из сторон композиции, анализ взаимных связей и отношений между ними. Главные, второстепенные и эпизодические персонажи, их функции. Центральная фигура повествования. Композиционная структура произведения.

Библейские мотивы, мотивы вечного одиночества, изгнанничества, памяти и забвения, темы воспитания, предательства, тяжкого креста, Второго пришествия, связанные в одно целое сложным пересечением персонажей. Тема воспитания молодого поколения в романе.

И.М. Ефимов как известный советский и русский писатель, представитель литературы Русского зарубежья. Рассмотрение системы персонажей исторических художественных произведений И.М. Ефимова. Общая характеристика основных философских идей публициста.

Аналіз художніх засобів і головних прийомів, які використані вітчизняними повістярами першої половини ХХ століття для створення образів головних персонажів, як історичних, так і вигаданих. Загальна характеристика творчості літераторів Західної України.

Характеристика терміну "контркультура" як соціального та культурного явища. Виявлення специфіки творів контркультури на рівні персонажів. Функції дійових осіб у романах англомовних письменників І. Уелша "На голці" й Ч. Паланіка "Бійцівський клуб".

Основні етапи індивідуалізації чоловічих персонажів у чарівних казках. Дослідження особливостей об’єктивації архетипу Самості та Тіні крізь призму мотиву складних випробувань. Оцінка мотиву спокути як моделі подолання героями інстинктивного начала.

Доба Відродження як одна з найтрагічніших епох у житті європейської цивілізації. Ренесансний гуманізм - філософська основа літературної творчості Шекспіра. Образ Офелії — яскравий приклад драматичної майстерності великого англійського письменника.

Зарождение системного подхода к изучению литературы. Представление о литературе как о системе. Принципы изучения художественного произведения и всего творческого наследия автора как органического целого в синтезе структурно-функциональных представлений.

Дослідження особливостей ідіографізму Валерія Шевчука, системотворчих моделей і способів художнього вияву на ідейно-тематичному, образному, жанровому, стильовому та інтертекстуальному рівнях його конкретних творів. Особливий творчий почерк письменника.

Изучение истории развития и особенностей современных видов стихосложения. Античная, силлабическая, тоническая система написания стиха. Метры, стопы и размеры. Рифма и ее разновидности. Отличительные черты акростиха, верлибра, вольного и смешанного стиха.

Використання фольклору з комунікативною метою під час нічного чергування групи людей. Обмін фольклорними багатствами під час поїздки в поїзді, під час чекання на автобусній зупинці, на вокзалі. Особливість спілкування екскурсовода з екскурсантами.