Особливості трансформації елементів (сюжетів, мотивів, образів) національного фольклору у структурі творів української літератури початку ХХ ст. Специфіка переосмислення фольклорного матеріалу з огляду на його семантико-функціональний потенціал.
Проблема художнього слова та його міфологічна природа. Поняття неологізму, та аналіз його міфопоетичних принципів. Прояви міфологічних аспектів авторських неологізмів, крізь призму езотеричного слова та однослів'я. Зміст міфологічного синкретизму слова.
Наукові дослідження жанру українських казок про тварин. Основні структурні компоненти сюжету казки про тварин. Парадигма образу трікстера. Зв’язок українських народних казок про тварин із ритуально-обрядовою дійсністю. Міфологічні основи казкового жанру.
Відродження фольклорної традиції в поезії Тодося Осьмачки. Дослідження специфіки художньої трансформації міфологічних та фольклорних мотивів у поетичній збірці Т. Осьмачки "Круча". Звернення письменника до образів, мотивів та символіки міфології.
Дослідження міфологічних мотивів й архетипів матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Художні парадигми українських та російських письменників у зображенні архетипів та мотивів материнської тематики.
Дослідження міфологічних архетипів матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Визначення міфологічних мотивів, пов’язаних з материнськими образами. Особливості трактування письменниками образу матері.
Досліджуються міфологічні мотиви й архетипи матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Автором окреслюються різноманітні міфологічні мотиви: помсти, прохання милостині, сліпої материнської любові.
Народні вірування про вовкулаків, їх особливості як персонажів української демонології. Образ русалки в українській народній уяві, звичаї і обряди пов'язані з ними. Мавки, чугайстер, повір'я про упирів. Відьми, сутність відьмацької натури в народній уяві.
Суть дохристиянських вірувань українців, які відбивають їх етнічну свідомість. Арсенал фольклорно-міфологічної образності, який переосмислюється сучасними митцями. Використання здобутків фольклорного типу мислення, що є результатом нової міфотворчості.
Творчість Пьотра Биковського; бібліографія його творів. Висвітлення у творах етнокультурних взаємин багатонаціональної громади Поділля. Міфологічні та аксіологічні концепти взаємовідносин польського та українського народів у повісті "Син знайди".
Роль літературних творів жанру фентезі як засобу занурення в інші світи для захисту від реальності. Американська та британська школи фентезі. Міфологічні та казкові мотиви творів цього жанру. Міфологія і міфи стародавньої Греції як витоки фентезі.
Аналіз малодослідженого в сучасному українському літературознавстві твору-повісті П. Куліша "Огняний змій". Фольклорна й філософська семантика смислотвірного й структуротвірного образу повісті огняного змія, оречевленого втілення спокуси й гріха.
Аналіз міфопоетичної парадигми містичного любовного роману першого десятиліття ХХІ ст. в Україні. Принципи побудови міфопоетичних систем помітних у вітчизняній літературі творів Л. Баграт "Зло", Л. Таран "Дзеркало єдинорога" і Д. Корній "Гонихмарник".
Понятійний апарат міфопоетики. Вплив нової міфотворчості на драматургію Беккета. Специфіка міфопоетичної інтерпретації драматургічних творів "театру абсурду". Спільні міфопоетичні риси європейських абсурдистів із беккетівською міфопоетичною моделлю.
Духовні й естетичні засади звернення В. Дрозда до мотивів і образів міфу. Зміст і особливості використання міфологічних рецепцій (традиційних сюжетів, образів, міфологем) у конкретних творах письменника, їх інтерпретація в художньому світі прозаїка.
Домінантні риси міфопоетики В. Дрозда, їхні функціональні і естетичні особливості. Художня своєрідність вираження концепції особистості, проблеми загрози її духовної спустошеності, відчуженості, самотності, руйнування, що наявні в прозі письменника.
Вивчення проблеми діалогу культур як один з ключових напрямків сучасного літературознавства. Специфічні особливості вираження мотиву зваблювання людей дияволом грошима та вічною молодістю у літературному романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита".
Міфопоетичний аналіз ІОМ як фрагменту "міського тексту" російської літератури. Історіософська концепція Салтикова-Щедріна та її витоки, космогонія та основні риси світу міста Глупова. Виявлення закономірностей, яким підкоряється світобудова "Казок".
Розгляд проблеми реміфологізації образу Змія в контексті прозової творчості жінок-письменниць ХХІ століття. Реміфологізація образу Змія Л. Лузіною, Г. Пагутяком та О. Забужко, що трактують його як хтонічне чудовисько, а тако як антропоморфну істоту.
Основні концептуальні підходи до трактування міфопоетики Т. Шевченка у вітчизняній і діаспорній науковій думці. Позиціонування поета як міфотворця. Використання Т. Шевченко дохристиянських, біблійних, народних та національно-культурних міфологем.
Основні характеристики міфологічного дискурсу у творчості Д.Г. Лоуренса, особливості їхнього поетичного втілення. Зв'язок теоретичного і художнього у процесі міфотворення. Принцип дуальності, що становить основу тлумачення Лоуренсової міфосвідомості.
Аналіз архаїчних феноменів міфопоетики М.М. Коцюбинського через такі літературознавчі категорії як: архетип та міфологема. Характеристика міфологічного змісту творів письменника в різних культурологічних проявах (ритуал, свято, первинний образ).
Аналіз особливого характеру міфологізму як методу авторського освоєння дійсності. Жанрові та стильові інновації, пов’язані зі сценічними інтерпретаціями українських, польських та єврейських міфопоетичних драматичних текстів на кону Театру М. Садовського.
Вплив міфологічної культурної традиції на рівні художньої структури фольклору, його образно-стильову систему, еволюцію жанрів. Відстеження семіотично-моделювальних властивостей фольклорного образу, що постають результатом культурної трансформації міфу.
Дослідження функції міфопоетичних форм у фольклорній та літературній творчості. Реорганізація стереотипів міфологічного мислення. Вивчення особливостей ранньої творчості Гоголя. Розгляд основних художніх словесних структур у літературному сюжеті автора.
Реконструкція міфопоетичної картини світу в ранній драматургії франкомовного письменника-символіста М. Метерлінка на прикладі драми "Алладіна і Паломід". Огляд художньої концептуалізації в контексті франкомовного бельгійського символістського семіозису.
Проведено аналіз міфопоетичної картини світу у творі "Непрохана" (1890) визначного бельгійського драматурга М. Метерлінка, який справив разючий вплив на розвиток драматичного мистецтва. Зроблено критичний аналіз досліджень міфопоетичного семіозису.
Дослідження процесу реконструювання давньогрецької міфолопоетичної картини світу в авторській концептуальній системі франкомовного бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка на матеріалі знакового драматичного твору "Семеро принцес".
Реконструювання міфологічної космології в ранній поетичній творчості письменника-символіста М. Метерлінка на матеріалі етапної збірки віршів "Теплиці" для визначення особливостей його художньої концептуалізації в контексті символістського семіозису.
Аналіз елементів давньогрецького міфологічного інтертексту у структурно-семантичному ядрі авторської картини світу франкомовного бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка. Розгляд міфічно маркованої дієсхеми в тексті "Пелеас і Мелісанда".
