Знайомство з головними особливостями мови ліричної поезії В. Самійленка. Аналіз способів визначення структури мовної моделі поетичного світу письменника. Характеристика мовних одиниць, що передають внутрішній світ людини в ліро-поетичних творах.

Психоаналітична інтерпретація художньої мови відомого українського письменника В. Винниченка на предмет виявлення у ній індивідуально-підсвідомого психологічного змісту. Аналіз вияви гіпертимної акцентуації на прикладі оповідання "Таємна пригода".

Дослідження наукових підходів до поняття мовної особистості персонажа художнього твору як цілісної та самостійної особистості. Поняття мовної особистості, його сучасні дефініції. Тенденції вивчення художнього тексту, мовної особистості персонажа.

Українська мова у листах митців художнього слова як засіб спілкування, вираження думок, почуттів, інструмент націє творення та національної інтеграції. Розгляд мовної проблематики, відбитої в епістолярії представника української культури Б. Грінченка.

Розглядається феномен синестезії, зокрема мовної і літературної, у новелі "Кавалер Глюк»" видатного німецького романтика Е.Т.А. Гофмана. Враховано не лише текстові аспекти новели, але й контекст життя письменника, особливості його світосприйняття.

Дослідження біографії визначного українського поета, філософа і вченого Григорія Сковороди. Огляд збірки ліричних поезій "Сад божественних пісень". Визначення вкладу поета в розвиток літературного жанру байки. Описання філософських трактатів і притч.

Дослідження духовних цінностей українського народу за матеріалами збірки В.С. Бойко "Планида". Лінгвокультурологічний аналіз концепту Бог у творчості харківського письменника. Оцінка еволюції емоційного, душевного та духовного станів українського поета.

Дослідження мовної ситуації Львова у ХХ столітті в міжвоєнний період на матеріалі художніх текстів. Зміни, які відбулися у просторі міста за радянської доби, вплив більшовицької політики на внутрішню структуру мовлення львів’ян і лінгвістичний ландшафт.

Історія розвитку літературної мови слов’янських народів в новому історичному, політичному та духовному контексті. Аналіз становлення чеської мовної ідентичності у трактаті Я. Коллара "Дискусії про слов’янську взаємність". Оцінка концепції письменника.

Дослідження ролі невербальних елементів в комунікативному акті передачі інформації. Встановлення мовних одиниць, що репрезентують мовчання у драмі-феєрії Л. Українки "Лісова пісня". Аналіз емоційних станів героїв. З'ясування семантичної структури лексем.

Поняття мовної особистості. Ознаки мовної особистості персонажа сучасної драми. Вияви мовного меланжу й варіанти його вербалізації в структурі реплік дійових осіб сучасних українських п’єс. Лінгвістичні причини використання мовного меланжу персонажами.

Аналіз мовних засобів вираження образу води в поетичній творчості П. Перебийноса. Характеристика лексико-семантичного наповнення образу води, з’ясування ролі головних та епізодичних образів водойм. Доведення вербалізації образу води на лексичному рівні.

Характерні риси української літератури пошевченківської доби. Особливості мовного авторського стилю І.С. Нечуя-Левицького. Виявлення етнографічних епітетних форм, метафоричних структур і семантики феномену "місто Київ" у художніх текстах письменника.

Зіставлення структури художнього простору в поезіях М. Семенка і В. Поліщука у зв’язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного та міського простору. Залежність мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.

Дослідження мовних засобів вираження та структури художнього простору в поезії Андруховича. Вивчення особливостей функціонування метафор з просторовими компонентами у збірці "Екзотичні птахи та рослини". Динаміка розвитку мовного образу світу поета.

Аспекти вербалізації образу-концепту священнослужителя у творах Руданського. Гумористично-сатиричне зображення священика, характерне для жанру співомовок, що продовжує традицію гумористичного омовлення служителів церкви, властиве прецедентним текстам.

Дослідження особливостей мовного портретування підлітка у трилогії про Бларта Домініка Баркера. Виокремлення лексико-семантичних одиниць відображення зовнішнього, психологічного, гендерного та соціального мовних портретів головного героя-підлітка.

Аналіз мовного образу поляка в художньому творі Генрика Сенкевича. Роль експресем емотивного змісту у моделюванні душевно-емоційного стану персонажів. Моделювання внутрішнього портрета персонажів через ознаки зовнішньої поведінки, конкретних дій.

Лексичні й лінгвостилістичні засоби створення психологічного, мовного й духовного портретів головного персонажа роману Г. Пагутяк "Слуга з Добромиля". Опис невербальної поведінки міфічної істоти в людському тілі, протиставлення людського та божественного.

Аналіз когнітивно-комунікативної природи, формування оказіональних прикметників і словосполучень з прикметником в англомовних текстах романів Дж. Ролінґ, що справляють значний вплив на процеси в можливостях синтаксичної сполучуваності англійської мови.

Огляд прийомів посилення виразності тексту в творах І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника. Підкреслення краси мовної метафори в українській літературі. Словотворення О. Гончара. Покладені на музику слова.

Аналіз мовних засобів у пейзажній ліриці сучасного українського поета А. Перерви. Роль словника тексту у реалізації ідейно-естетичного змісту твору. Функції іменників, прислівників, дієслів та займенників. Композиційно-семантичні зв’язки у тексті.

Мовні засоби вираження символів "вогонь", "вода", "земля", "повітря" у ліриці К. Бальмонта, А. Бєлого, О. Блока, В. Брюсова. Структура лінгвістичного символу, його аналіз в поетичних текстах російських символістів. Особливості використаних мовних засобів.

Проаналізовано мовні засоби волевиявлення, вжиті в поезії Лесі Українки. З'ясовано, що модальність волевиявлення є одною з основних у віршованій творчості поетеси. Також охарактеризовано мовні засоби волевиявлення у драматичному творі "Бояриня".

Характеристика особливостей мовного вираження комічного в поезії другої половини ХХ століття. Нарис основних періодів та стильових літературних напрямків цього періоду. Огляд лексико-фразеологічних засобів та загальних механізмів поетичної реалізації.

Дослідження лінгвальних особливостей утворення гумористичного ефекту в творах сучасного британського письменника жанру фентезі Т. Пратчетта. Частотні фонографічні, лексико-семантичні та синтаксичні засоби та прийоми створення гумористичного ефекту.

Екзистенційність як система мислення автора на рівні творення образів персонажів, використання художних деталей. Аналіз монологів, псевдо-діалогів, лейтмотивів, ретроспекцій, внутрішнього мовлення персонажів. Висвітлення тем сенсу людського буття.

Мовні засоби репрезентації мотивів у трагічних віршах Бориса Чичибабіна "Кончусь, останусь жив ли..." та "Сними с меня усталость, матерь Смерть". Мовні одиниці у віршових позиціях, глибокий поетичний сенс, пов’язаний з кризовими подіями в житті поета.

Лінгвістичний аналіз мовних одиниць на означення назв осіб. Лексико-семантичні групи цих назв і розгляд їх емоційного забарвлення. Позитивно оцінні та негативно оцінні лексеми, виявлені у поемах Т. Шевченка "катерина" і "гайдамаки", їх характеристика.

Оцінка вербального вираження психологічної акцентуації в українському художньому дискурсі. Розгляд психолінгвістичної характеристики новели М. Коцюбинського "Сон". Доведено належність цього твору до "світло-сумних" текстів (за класифікацією В. Бєляніна).