Розгляд складових моделей світу героя-дитини на матеріалі творів українських прозаїків Кави, В. Медвідя, Лариси Письменної, Гр. Тютюнника. Дослідження автобіографічного маркеру, функційності імен, прізвищ і прізвиськ. Підкреслення концептуальності сну.

Наукова оцінка особливостей української літературної казки другої половини ХХ ст. - першої половини ХХІ ст. Вивчення казки як особливого жанру, спираючись на здобутки сучасного літературознавства та фантастичних повістей української письменниці Г. Малик.

Інтерпретація типу творчості Ю. Тарнавського в літературознавстві. Замкненість світу цивілізації з погляду ліричного героя. Екзистенціалістська інтерпретація опозиції "мисливець-жертва". Мотив руйнації як кульмінація в зображенні цивілізаційного світу.

Аспекти творчості І. Сенченка, які не вкладалися в канони соціалістичного реалізму. Широта діапазону іронії та сатири в памфлеті "Із записок" І. Сенченка. Творення світомоделі, що передавала бачення письменником суспільно-політичних подій у країні.

Декодування сенсів, закладених письменником у тексти, з огляду на їхній універсалізм - один з недостатньо вивчених дотепер аспектів гоголезнавства. Особливості моделі універсуму, представленої М. Гоголем у циклі "Вечори на хуторі поблизу Диканьки".

Знакомство с описанием модели урока по произведению итальянского драматурга К. Гольдони "Слуга двух господ". Общая характеристика основных черт просветительской комедии. Труффальдино как одна из разновидностей маски Арлекино, образ плутоватого слуги.

Дослідження семантики образу жінки в творчості Т. Шевченка. Символізація пташкою-душею гріхів України, вчинених у різні періоди державотворення. Інтерпретація держави як жінки, котра втратила свободу. Розгляд гендерної опозиції в поемі "Великий льох".

Висвітлено особливості питання семіотичного моделювання наративної ідентичності жінки Вікторіанської епохи через призму культурно-історичного контексту. Виявлено семіотичні коди культури Вікторіанства, де чільну позицію посідає моральний кодекс.

Аналіз основних концептуальних понять, що моделюють авторський стереотип української нації в романі Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Засоби актуалізації характерних ознак українців. Відтворення автостереотипу в художньому тексті.

Аналіз риси щоденника П. Куліша як жанру автобіографіки, аспекти вираження авторського "Я", виявлення цілі Куліша-автобіографа, створення позитивний образ гідного лідера нації після смерті Тараса Шевченка, людини високих морально-етичних принципів.

Огляд головних творів сучасного італійського письменника і журналіста С. Бенні. Зображення проблеми першого зіткнення дитини зі світом дорослих в романі "Маргарита Дольчевіта". Створення портрету підлітка початку ХХІ ст. в боротьбі з ворожим оточенням.

Аналіз способів та художніх форм репрезентації фікційної свідомості персонажа в драматичній сцені Лесі Українки "Іфігенія в Тавріді". Сукупність трансформаційних процесів, які відбулися у фікційній свідомості героїні під впливом внутрішніх переживань.

Критичний огляд модерної естетики в українській прозі 20-х років ХХ століття. Аналіз творчості М. Хвильового, Ю. Яновського та Г. Шкурупія в контексті філософської парадигми О. Шпенглера й А. Бергсона. Тема села в умовах формування нової культури міста.

Співставлення біблійного сюжету з реальними історичними фактами на прикладі історичної поеми В.А. Моргуна "МАР. "Поема вольного"". Аналіз самобутності таланту письменника на прикладі його поетичної творчості. Авторська архітектоніка творів Моргуна.

Особливості становлення модерністської парадигми Л. Українки в українському літературному процесі. Своєрідність її світовідчуття й світобачення. Оригінальність модерних реінтерпретацій міфології, біблійних мотивів, мандрівних сюжетів у її творчості.

Анализ процессов модернизации апперцептивных моделей национальной авторской поэзии. Формирование идиоматических фигур в художественном мышлении кабардино-балкарского народа. Основные направления генезиса понятийно-символических единиц в текстах Кулиева.

Качественное изменение американской литературы, модернистский подход. Преодоление пуританской ограниченности национальной культуры в поэзии Эзры Паунд и Т.С. Элиот. Художественный эксперимент и абстракции театральных форм Луиджи Пиранделло и Б. Брехта.

Исследование русской поэзии конца XIX – начала XX века и определение ее основных направлений. Изучение понятия модернизма и основных модернистских течений. Развитие и основные представители символизма, акмеизма, футуризма и имажинизма в России.

Анализ поэтики романов австрийских писателей Д. Кельмана "Измерение мира" и К. Рансмайра "Летающая гора" как движущегося динамического феномена, в котором выражаются нарративные принципы и элементы различных парадигм. Повествовательные стратегии авторов.

Раскрытие основных аспектов феномена модернистской литературы с точки зрения концепции опыта у Вальтера Беньямина. Изучение взаимосвязи современности и традиции в модернизме и проблемы конструирования автором собственного мифа для решения своих задач.

Объяснение цитатной плотности, характерной для поэзии русского модернизма. Осмысление цитатного мышления модернистских поэтов в категориях фольклористики в рамках модели эпического сказительства. Характерные черты сознания носителя фольклорной традиции.

Визначення жанрових особливостей п’єси. Аналіз ролі діалогу як домінантного фабульного компонента драматичного тексту. Посилення теми абсурдності людського буття зовнішнім чинником голодом. Використання драматургами діаспори релігійної міфопоетики.

Вивчення модерної сутності драматичних поем Лесі Українки. Постановка питань, пов'язаних із внутрішніми законами розвитку світу, процесами людського пізнання, функціюванням мови, розумінням та інтерпретацією слова у драмі Лесі Українки "Кассандра".

Специфіка українського окциденталізму 1920-х років, "взаємини" модернізму з добою "червоного ренесансу". Ідентифікаційні, стильові і функціональні стратегії прозового варіанту модернізму. Специфіка української модерністської прози періоду, що вивчається.

Розбіжність модернізма і авангардизма як культурно-історичних й філософсько-естетичних феноменів. Рецепція і ставлення до революційної дійсності представниками літературних течій. Осмислення тенденцій духовного буття, самоцінності людини й мистецтва.

Визначальні риси модернізму, під яким розуміють комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності. Імпресіонізм, неоромантизм, символізм, експресіонізм, як окремі напрями модернізму.

Аналіз особливостей дескрипції особистого простору жінки у модерному і постмодерному текстах. Розгляд літературно-теоретичних аспектів поняття "жіноче письмо" у співвідношенні з біологічними категоріями ген, генетика; феміністичний дискурс творів.

Аналіз модерністської новели в українській і російській літературах. Визначення чинників, які спричинили типологічні збіги жанрового різновиду в обох літературах. Вияв спільних рис модерністської поетики в новелістичній творчості митців порубіжжя.

Світоглядні та естетичні засади модерністського мистецтва. Письменники-модерністи: Бодлер, Верлен, Рембо, Джойс, Кафка, Пруст, Рільке, Блок, Вороний, Олесь, Коцюбинський. М. Пруст - представник французької модерністської прози. Творчий метод письменника.

Філософські та культурологічні концепти модерністського дискурсу в літературі Англії початку XX століття. Діяльність групи "Блумсбері". Пошуки імажистів та вортицистів, у середовищі яких формувалися ідейно-естетичні принципи англійського модернізму.