Висвітлення закономірностей формування і розвитку міфопоетичної парадигми та її реалізації в творах російських романтиків. Випрацювання моделі літературного процесу початку ХІХ ст. та обумовленість характеру міфологічного модусу в російській прозі.

Сутність літературної міфотворчості, поняття міфопоетики літературного твору та міфопоетичної парадигми. Характер художнього втілення теми землі в українській і європейській прозі кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Біблійні мотиви у творах О. Кобилянської.

Розгляд тексту пам’ятки з метою виявлення в ній міфологічних мотивів, образів, сюжетів. Визначення основних параметрів міфологічного аналізу. Обґрунтування художності, літературності тексту літопису. Визначення образотворчої функції міфів у літописі.

Модель організації світу із мотивом "дорога-море", міфопоетичне підґрунтя маркерів дороги, ознаки моря та його місце і роль у структуруванні світу. Образи чарівних та героїко-фантастичних казок, їх семантика та особливості еволюції образові і мотивів.

Основні положення теорії міфу, розробленої Робертом Грейвсом. Аналіз використання різновікових та різнонаціональних міфологічних мотивів у ліриці Р. Грейвса. Визначення місця Р. Грейвса в літературному та літературно-критичному процесі ХХ століття.

Дослідження критичної, епістолярної та прозової спадщини М. Грабовського щодо акцептації та інтерпретації історичного роману як літературного жанру. Характеристика жанрових особливостей прозової історіографічної творчості цього літературного критика.

Кнігі паэзіі і графікі "Нетры", "Палын. Чарнобыль". Першыя паэтычныя спробы. Самы значны ўплыў на фарміраванне як паэта Юрый Фатнеў. Школа паэтычнага майстэрства. Першае знаёмства з Польшчай. Запамінальныя сустрэчы з творчай інтэлігенцыяй Карпача.

Анализ художественной функции образа камня в романной трилогии А. Гончарова. Образ камня как одна из "нитей", скрепляющих три романа в эпическую трилогию. Развитие связанных с ним сюжетных линий. Многозначность образа в контексте каждого из произведений.

Анализ символического образа мыши в произведении Ф.М. Достоевского "Записки из подполья" с целью определить еще одну грань художественного замысла, характер взаимосвязи с фольклором, расширить представление об идейной стороне творчества писателя.

Анализ проблемы многозначности эстетического онима "la Peste" ("чума") в одноименном произведении писателя-экзистенциалиста А. Камю. Признаки интертекстуальности и множества смыслов онима: реальная болезнь, социально-политический кризис общества, фашизм.

Исследование понятия романтизма, как явления вневременного, сопровождающего духовную жизнь человечества в различные исторические эпохи. Рассмотрение и анализ специфики романтизма, который теряет "этический иммунитет", присущий эпохе Просвещения.

Панорамный срез современной российской поэзии. Доминирование формально-содержательных свойств частных поэтик в творчестве известных современных поэтов. Тенденции современной отечественной лирике. Движение от феномена прозаизации к "лирическому началу".

Гражданско-патриотическая лирика Маяковского. Антимещанская и антибюрократическая темы поэта. Совпадение романтических устремлений личности Маяковского с утопическими умонастроениями эпохи. Тема поэта и поэзии. Образ Америки в творчестве Маяковского.

Тематическая классификация психологически необычного в малой прозе Эдгара По. "Ужас души" как символ двойника и персонифицированная совесть, особенности его отражения в новеллах автора. Место в них ужаса обреченности человека перед ожиданием смерти.

Исследование символических категорий, проходящих через все творчество А. Грина. Выявление многоплановости образа несбывшегося в романе автора "Бегущая по волнам". Интерпретация писателем жажды души Фрези Грант познать Вечную Истину и Женственность.

Анализ особенностей повествовательной организации романа П.И. Мельникова-Печерского "В лесах". Рассмотрение "кодирующей" функции сказового дискурса романа. Отражение многослойности структуры романа "В лесах" на многообразии субъектов повествования.

Нравственные и философские проблемы общества, поднятые Булгаковым в романе "Мастер и Маргарита". Многослойность романа: свобода и насилие, художник и власть, смысл бытия человека, духовная сущность мира, любви, назначение личности и выбор жизненного пути.

Рассмотрение проекции архетипа Смерти в "военных новеллах" Амброза Бирса. Мифологические, христианские и философские коды импликаций архетипа Смерти в новеллистике писателя. Масштаб смерти в авторском осмыслении в рамках функционирования архетипа.

Дослідження поезії, жанрових особливостей якої не завжди вписуються у вимоги тих реалій, які стають прототипом ліричного зображення. Аналіз поетичних рефлексій війни, яку ліричні персонажі спостерігають і як власний досвід, і як досвід історичний.

Співвідношення традиційних і новаторських підходів у гінді-мовній поезії першої половини ХХ століття. Ставлення до санскритського слова в Індії. Розгляд санскриту в традиційній індійській культурі як вищої мови, санскритського слова як вищого слова.

Чинники формування національно-мовних позицій М. Чернявського. Значення творчості письменника в мовно-літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Фольклорні традиції в мовній спадщині М. Чернявського, компоненти образних домінант у його творах.

Особливість художнього почерку Набокова. Синестезія мови, що виражена тонкою тілесністю оповідання і колірною деталізацією зовнішнього рівня твору. Досягнення автором якнайглибшого психологізму при максимальній економії експресивних лексичних засобів.

Дослідження мовотворчості українського культурного діяча, класика української літератури І. Нечуя-Левицького. Представлення у художніх образах історії українського суспільства другої половини ХІХ століття, його соціальних, національних та мовних проблем.

Епістолярні тексти та їх специфічні особливості, а також зміст та напрямки вивчення. Образ рідної мови в епістолярії Олеся Гончара. Лінгвопоетика образів Шевченка, Гоголя, Довженка у щоденниках Олеся Гончара, використовувані мовні засоби та портрети.

Ідеалізований чоловік в якості мовної особистості - представник соціуму відповідного історичного періоду, який виражений в текстах, що створені жінками-письменницями. Мовленнєва поведінка ідеалізованого героя романів Джейн Остін початку ХІХ століття.

Дослідження текстуальної особистості чоловіка як носія унікального мовного коду у прозі Івана Франка. Аналіз стратегії і тактики маскулінної комунікації та ознак ґендерлекту, виявлення засобів ословлення маскулінного психотипу у прозі І. Франка.

Наявність людей з особливими потребами зумовлює появу художньої літератури для них і, відповідно, про них. Проаналізовано мовленнєві портрети героїв з особливими потребами у творах "Квіти для Елджернона" Деніела Кіза та "Форест Гамп" Вінстона Грума.

Аналіз характеристики співіснування різних літературних напрямів: модернізму, постмодернізму. Визначення художнього тексту та експерименту над змістом і формою, виявом яких є мовна гра. Вивчення необароковий та слов’яно-християнський простір лірики.

Текстові репрезентації емоцій і почуттів людини в художньому дискурсі. Мовні засоби номінації, дескрипції і вираження емоції гніву в романі Д. Гнатко: вигуки, емотивно-оцінна лексика й прокляття. Опис мімічних, просодичних і кінетичних реакцій персонажів.

Аналіз та надання результатів дослідження світомоделюючого потенціалу жанру загадки, в умовах, коли однією з особливостей моделювання дійсності в жанрі є подання об'єктів з переліком їхніх прагматичних ознак, а також зовнішніх фольклорних характеристик.