Транспозитивна лірика - літературний феномен поетичної рецепції історико-літературних фактів, інтерпретація яких породжує новий, синкретичний, художній текст. Специфічні особливості щодо відображення образу П. Куліша в ліричній творчості Є. Маланюка.

Розкриття сутності перекладацької майстерності П. Куліша, яка стала європейським виміром його творчості. Розгляд постаті Куліша-перекладача та її взаємозв'язок з постаттю Куліша-поліглота. Внесок митця в розбудову української та світової літератури.

Значення перекладацького внеску Куліша в українську і світову літературу, його усвідомлення перекладів Біблії та кращих зразків світової поезії для збагачення скарбниці української літератури і прагненням митця підняти її до рівня осмислення "вічних" тем.

Дослідження й висвітлення внеску П. Куліша у формування ідеології української держави, розкриття особливостей його підходу до висвітлення цих поглядів у філософічних, історичних і літературних працях та обґрунтування його "хутірської філософії".

Аналіз сюжету та параболічної структури новели О. Кобилянської “За готар". Відображення ментальних традицій, побуту та світогляду буковинської сільської громади. Архітектонічні основи притчі про милосердного самарянина, сакральна перспектива твору.

Дослідження текстового масиву художньої спадщини Ю.I. Крашевського. Аналіз тісного взаємозв’язку творчості письменника з місцевими суспільно-політичними реаліями Волині. Особливості процесу пізнання Ю.I. Крашевським чужого духовно-морального простору.

Аналіз художньо-екзистенційних, естетичних та поетикальних особливостей постмодерністської чуттєвості. Екзистенціальні вияви постмодерністської чуттєвості в онтологічній сфері характеру персонажа. Аналіз характеру та форм рецепції екзистенціального.

Морально-психологічні аспекти кінцевості земного існування у ліриці О. Тарнавського. Художньо-філософські та мистецькі інтерпретації українського поета-емігранта. Осмислення концепту "смерть" як переходу від земного буття до вічності у збірці "Життя".

Дослідження аспектів художньої рецепції Г. Сковородою образів античної міфології. Вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини. Особливість з’ясуванням розуміння "вічних образів" античного походження.

Відносини між гетьманом, козацькою старшиною і козацтвом у літописі Самовидця. Опис національно-визвольного повстання під проводом Б. Хмельницького. Образ гетьмана І. Виговського як повністю суперечливий до образу Хмельницького в інтерпретації Самовидця.

Розгляд питання мовної парадигми пісок-поле-земля у романі Степана Процюка "Пальці поміж піском". Дослідження лексем на розкриття змісту літературного твору, характеристики персонажів, формування загального сприйняття тексту, філософського змісту.

Загальна характеристика естетико-художніх парадигм Просвітництва: класична, конвергентна, амальгамна. Аналіз феномену європейського та українського літературного Просвітництва в його найяскравіших виявах. Розгляд особливостей української літератури.

Художньо-естетичні тенденції європейського літературного Просвітництва. Місце української літератури доби Просвітництва в системі європейських літератур. Провідні парадигми художнього мислення. Основні тенденції просвітницького дискурсу в кожній з них.

Огляд категорії модальності як проблеми. Системне вивчення художньої модальності, поетичної зокрема, парадигматичних особливостей їхньої художньої реалізації в поетичній творчості та художній літературі у контексті переходу від реалізму до модернізму.

Постколоніальна дійсність України після здобуття нею незалежності, особливості протиборства різноманітних ідеологій та його відображення в літературі. Чинники та фактори, що вплинули на формування нової української літератури, проблематика творів.

Мотив самовольного "бегства из рая", противостоящий мотиву "изгнания из рая", распространенному в западных литературах. Романтическое противостояние сентиментальному разделению "устойчивой" и "движущейся" жизни. Появлению идеала "неприкаянного" странника.

Актуализация парадоксальности критического мышления Л. Шестова, обусловленная его концепцией мировидения и афористичностью письма. Характеристика парадоксальных суждений критика о русской литературе. Философия трагедии и философия парадоксального.

Особливості сублімаційного процесу Лесі Українки. Обґрунтування існування паралелей між стосунками героїв драми "Одержима" Міріам і Мессії та стосунками Лесі Українки та Сергія Мержинського. Виявлення причин витіснення ненависті до коханої людини.

Аналіз ролі стилістичного засобу парадоксу в сонетах В. Шекспіра, дослідження місця парадоксу серед інших стилістичних засобів, що вживаються у сонетах. Особливості заключних двовіршів, індивідуальність та філософська глибина сонетного циклу поета.

Дослідження на порівняльно-типологічному рівні явища парадоксу як засобу вияву ідейної позиції автора. Драматургія В. Винниченка та Б. Шоу з точки зору функціонування парадоксу у сюжеті твору. Проблеми людини, репрезентовані її свободою, виною, страхом.

Статтю присвячено аналізу використання парадоксу у медитативних творах індійського містика Ошо. Виокремлюємо парадокс як ключовий компонент, який використовує автор для актуалізації своєї світоглядної позиції і профілювання думки про помилковість.

Метафоризації художнього тексту О. Вайльда, яка вирізняється високим рівнем індивідуалізованості, що втілюється в парадоксальності та символічності метафори, її вишуканості та аристократичності. Метафоричне переосмислення навколишньої дійсності.

Розгляд творчості Марії Матіос. Розкриття парадоксу в сюжетно-композиційній структурі роману, його ідейно-художньому та філософському наповненні. Особливість осмислення життя та відбиття історичних реалій, яким відведене чільне місце у прозі письменниці.

Відмінності сприйняття і переосмислення образу героїні пізньої трагедії В. Шекспіра в різних культурних контекстах. Розгляд векторів рецепції неоднозначного образу Клеопатри як ключа до інтерпретації основних колізій трагедії "Антоній та Клеопатра".

Розгляд окремих компонентів успішності мистецької діяльності визначного німецького письменника, драматурга, поета, режисера Бертольта Брехта. Дослідження засад культурознавчого літературознавства. Аналіз історії успіху прем'єри "Тригрошової опери".

Фудожні особливості філософської лірики Тараса Федюка, представника поетичного покоління 80-х років XX. Концепція А. Бергсона "безкінечної тривалості". Естетична оригінальність лірики письменника. Роль іронії, метафори, парадоксу у вираженні мотиву часу.

Изучение и характеристика одного из важнейших романов русского модернизма – "Петербург" Андрея Белого. Исследование и анализ особенностей геометрической темы, которая задает центральные мотивы романа и на разных уровнях отражает его магистральный сюжет.

Изучение Рассказчика (или Хроникера) "Бесов". Ознакомление с мнениями исследователей Достоевского, в фокус внимания которых редко попадают странности Рассказчика и его манера повествовать. Анализ его влияния на суждения о происходящем в "Бесах".

Анализ нового подхода к изучению теории и практики конфликта – с позиций паралингвистики. Доказательство, что паралингвистический знак может быть как провокатором конфликта – конфликтогеном, так и средством его минимизации и прекращения – синтоном.

"Сто лет одиночества" как отражение судьбы латиноамериканского континента. Формирование мировоззрения Г.Г. Маркеса. Историческая и идейная основа романа Маркеса "Сто лет одиночества". Художественное своеобразие романа Маркеса "Сто лет одиночества".