Анализ творчества французского романиста начала XIII в. Жана Ренара. Характерные черты средневекового реализма. Отражение элементов эпохи в произведениях писателя. Использование деталей повседневной жизни при создании психологического портрета персонажей.
Тенденции в развитии британского романа ХХ–ХХI веков для определения литературного контекста творчества К. Исигуро. Влияние национальных культурных традиций на творчество, сочетание японских и английских компонентов в его художественном универсуме.
Сюжетно-композиционная роль и философская значимость мифо-поэтических реминисценций и вставных конструкций у Леонова в соотнесении с каноническими Евангелиями, апокрифами. Приемы создания поэтического языка и стиля, психологизм в романной прозе Леонова.
Раскрытие понятия "дворянского гнезда" как социально-культурного, психологического явления. Народные корни главных героев. Смысл заглавия "Отцы и дети". Истинный нигилист – "и не гений". Отношения Базарова с А. Кирсановым. Идейные споры родителей и детей.
Огляд особливостей розквіту "натуральної школи", фізіологічного нарису. Опис зауваження щодо вичерпання фізіологічного нарису до початку 50-х років. Ускладнення жанрової структури, її становлення гнучкою й універсальною завдяки зросту ролі автора.
Аналіз жіночої мемуарної прози ХІХ століття з точки зору типологічних особливостей вияву особистісного сприйняття. Соціально-культурні уявлення військових наполеонівської епохи. "Записки" Н. Дурової в контексті поведінкових орієнтирів людини ХІХ ст.
Конфлікти, що актуалізувалися на межі ХІХ-ХХ ст. Типологія персонажів (жіночі, чоловічі та дитячі образи; абсурдистські персонажі) російської жіночої драматургії середини 80-90-х років ХХ століття. Чинники, що визначають специфіку сучасного хронотопу.
Факти й чинники впливу російської літератури на російський імідж у французькій літературі й громадській думці. Міра впливу на імагологічний дискурс російської літератури стереотипного національного іміджу "авторів" "тексту про Росію" – французів.
Використання російської літератури для пропагування моноідеології та створення образу ворога. Реалізація політики зміцнення "культурного ядра" українців. Формування образу історичного минулого, національної пам’яті та ціннісних настанов в Україні.
Вивчення художньої специфіки мемуарно-автобіографічної прози 1990-2000-х років. Дослідження особливостей синтезу жанрових форм мемуаристики. Виділення ознак автобіографічного модусу творів "ліричного постмодернізму". Типологія автобіографічного героя.
Поетичний процес 1980-2000 рр. як новий тип цілісності в аспекті культурної спадкоємності і типологічної подібності концептосфери релігійно-поетичної свідомості з попередньою перехідною епохою - Срібним віком. Феномен релігійно-поетичної свідомості.
Специфіка асиміляції та модифікації художньої мови минулої епохи в нових літературних контекстах у межах авангардних і постмодерністських поетичних течій і в рамках ідіостилів окремих митців. Інтертексти поезії XVII–XVIII ст. у творах новітнього часу.
Вивчення міфологічної інфраструктури російської прози 80-90-х років. Визначення мономіфу і базових архетипних моделей. Характеристика основних параметрів системи символів російської постмодерної прози та особливостей "східної" модифікації постмодерну.
Огляд вивчення творчості Т. Мура і вплив на інонаціональні літератури. Характеристика критичних матеріалів щодо сприйняття письменника в російській літературі. Специфіка перекладів поетичних творів та "мурівські" мотиви у творчості російських поетів.
Способи розвитку окремих жанрових різновидів російського оповідання. Основні типи малого епічного жанру. Аналіз індивідуальних особливостей оповідань письменників - Л. Андреєва, М. Арцибашева, І. Буніна, Б. Зайцева, О. Купріна, Ф. Сологуба i І. Шмельова.
Історична фантастика в російській літературі, її елементи у творчості Ф. Булгаріна, О. Вельтмана, М. Загоскіна, О. Сенковського. Внутрішньожанрове виявлення головних ознак різних типів історико-фантастичного роману останнього десятиріччя ХХ століття.
Дослідження російськомовних повістей Т.Г. Шевченка з метою виявлення особливостей творчого стилю та глибинної сутності текстів повістей в річищі світогляду митця і біографічних колізій через призму жанрових зв’язків та української народної творчості.
Виявлення семантики і символіки рослинної і бестіарної образності в художній структурі роману Г. де Мопассана "Наше серце", її функції у реалізації романної опозиції природного/штучного. Вивчення репертуару флористичних і зооморфних образів у романі.
Загальна специфіка обрядової символіки. Дослідження особливості семантики і функцій рослинних символів у контексті української календарної обрядовості. Роль еротичного підтексту рослинної символіки в українських календарних обрядах української культури.
Дослідження рослинного коду у контексті чуттєвості матеріального світу в поезії Петра Мідянки. Особливості його розгляду не тільки як важливого інструменту виявлення важливих концептів Мідянчиної лірики, а також як метафори людини, її дому, світу і мови.
Иван Алексеевич Бунин, Борис Леонидович Пастернак, Шолохов, Александр Исаевич Солженицын, Иосиф Александрович Бродский - российские писатели, поэты, лауреаты Нобелевской премии по литературе. Перечень всех лауреатов Нобелевской премии по литературе.
Наличие в литературном произведении некоего загадочного происшествия, обстоятельства которого неизвестны и должны быть выяснены - основной признак детективного жанра. Стереотипность поведения персонажей - один из признаков классического детектива.
Проводится мысль о том, что сюжет "Мертвых душ" Н.В. Гоголя является модификацией лиминальной схемы событийной цепи, кульминация которой – "пересечение границы между жизнью и смертью" (В. Тюпа). Лиминальная интрига в "Мертвых душах" и ее развитие.
Русская литература в конце XIX – начале XX века. Лирика Александра Блока. Анализ его основных произведений. Тема любви к Родине и нищета России как общие и противоположное в творчестве поэта. Создание Сергеем Есениным неповторимого образа России.
Героиня раннего творчества поэта в облике сказочной царевны из русских сказок. Образы русской культуры в стихах. Через мотивы страшного мира к постижению родины подлинной, далекой от чарующей сказки. Внутренний драматизм в поэзии А.А. Блока о России.
Причастность творчества Владимира Набокова к истории двух национальных литератур – русской и американской. Тема России в его произведениях. Биография писателя, этапы становления. Поэзия и проза Набокова. Романы "Машенька", "Дар" – анализ произведений.
Жизнь и творчество Некрасова. История написания задумки Некрасова "народной жизни" - "Кому на Руси жить хорошо". Некрасов писал поэму в течение двадцати лет, собирая материал для нее "по словечку". Изображение Некрасовым пореформенной России в поэме.
Комплексное рассмотрение восприятия творчества Ф.М. Достоевского Юлием Айхенвальдом (1872-1928), философом и известным литературным критиком первой четверти ХХ в. Вопрос о судьбе России, ее отношении к Западу. Интерпретацию или анализ идей Т. Масарика.
Система образов обоих стихотворений, которая основывается на одной и той же аллегории: волны разбушевавшейся водной стихии, под которой понимается революция, оказываются не в силах сокрушить утес или великана. Христологические черты в образе великана.
И.С. Тургенев показан как глубокий знаток русской жизни и русского хозяйства, которые он прекрасно знал и описывал в своем творчестве. Анализ экономической записки И.С. Тургенева и его рассказа "Хорь и Калиныч" из цикла рассказов "Записки охотника".
