Возрождение житийного канона в литературе начала 1930-х годов. Поэма В. Маяковского как канонический текст ленинской агиографии. Автожитийные тенденции в "Педагогической поэме" Макаренко. Контексты иносказательности в поэме-сказке М. Цветаевой "Крысолов".

Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Образ книги як емотивний маркер щасливого дитинства, модель проживання травматичного досвіду. Аналіз уведення в жанрову систему твору блогів та коміксів.

Рассмотрение метакультурного эффекта, произведенного русской классической литературой на самосознание китайской, японской и корейской культур. Анализ культурного влияния русской литературы на примере творчества Ф.М. Достоевского на азиатскую культуру.

Характеристика етапів поетичної творчості С. Воробкевича, пошук різноманітних форм. Використання металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментація із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Рання творчість С. Воробкевича. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів. Характеристика тропа у словнику за редакцією Я. Славінського. Риторика і поетика як загальний рід поетичних фігур.

Перший етап поетичної творчості С. Воробкевича - пошук різноманітних форм. Використання митцем металогічних, синтаксичних та фонічних засобів увиразнення художньої мови своїх текстів, експериментування із силабічними, рідше силабо-тонічними розмірами.

Використання металогічних, синтаксичних і фонічних засобів увиразнення художньої мови українськими поетами. З’ясування поетичних засобів і специфіки віршованих творів С. Воробкевича. Експериментування поетом з силабічними та силабо-тонічними розмірами.

Розгляд наративних стратегій роману М. Зузака "Крадійка книжок" під кутом зору метамодерної естетики та поняття метаксису. Форми здійснення та побутування наративу в межах художнього твору як функційної системи, яка має ознаки закритості й відкритості.

Дослідження метамодерністської специфіки, експлікованої через систему ідей, а також виявів інтертекстуальності (зокрема паратекстуальності) в романі Д. Лессінґ. Аналіз сюжетно-фабульного комплексу роману письменниці в парадигмі філософії скептицизму.

Особливості автобіографізму в американській літературі першої декади ХХІ ст. Яскравим прикладом трансформації автобіографічного наративу є твори постмодерністів Дж. Барта, Геллера і Діксона, в яких еталонна модель жанру автобіографії деконструюється.

Цикл розвідок, які демонструють досвід релігієзнавчого прочитання значущих праць видатних київських професорів-академістів останньої третини ХІХ - початку ХХ століття. метаморфози власне теїстичних уявлень у процесі постання талмудичного юдаїзму.

Еволюція літературної пародії в контексті літератури американського постмодернізму. Трансформації, в результаті яких постмодерністська пародія зазнала змін. Аналіз пародії на прикладі роману "Білосніжка" американського постмодерніста Д. Бартельма.

Специфіка відтворення двосвіту, варіативність міфологеми дзеркала у романі-хоррорі Шевченків "Бранці мороку". Розщеплення особистості героїв, що вступили в поєдинок з інфернальним двійником, наділеним демонічною силою. Міфологеми у фольклорних текстах.

Аналіз характеру показу І. Франком дійсності та людини в ній. Метаморфози простору смерті як відбиття трансформацій психоемоційної сфери персонажів творів письменника. Символізація й алюзійність образів швидкоплинності життя в збірці "Зів’яле листя".

Іронічно-феміністичне осмислення Вірджинією Вулф усталених конструкцій гендерної ідентичності. Дослідження межі сексуальності і гендеру, створення характеру, вивільненого з-під обмежень статі. Вплив перевтілення героя з чоловіка у жінку на образ наратора.

Основные вопросы изучения эволюции жанра травелога в России в начале XIX века, в период, который ученые традиционно называют "эпохой путешествий". Исследование метаморфоз природной и человеческой красоты как приема сюжетосложения в путевых записках.

Анализ роли метамотива насильственной смерти в поэтике прозы Газданова ("Возвращение Будды", "Призрак Александра Вольфа", "Пленник"). Мотив убийства и сна как единый смысловой комплекс, отражающий трансгрессию выхода за рамки наличной реальности.

Изучение Чеховым собственного творчества и творчества писателей-современников. Эпистолярный характер метапоэтики, ее диалогичность. Новый тип рассказа как оперативная форма отображения действительности, дающая возможность посмотреть на жизнь углубленно.

Анализ текстовых структур, определяющих возможность говорить о метапоэтике антиутопии и выделение категории "метаповествование" и "рефлексия-метарефлексия". Литературная антиутопия: о границах жанра. Экзистенциальный тип художественного сознания.

Изучение метапрозы как вида художественной литературы в отечественной и зарубежной лингвистике, нарратологии. Анализ влияния метатекста на восприятие произведения. Рассмотрение фикциональных авторских комментариев в фантастических романах Сэнди Митчелла.

Рассмотрение особенностей поэтического языка А. Еременко. Анализ стихотворений и выводы о логике и специфике дискурсивных практик, с помощью которых автор создает сложные для интерпретации "мерцающие" образы, а также совмещает художественные пространства.

Художня структура прози Г. Пагутяк, виявлення в ній властивостей метароману. Домінантні мотиви в прозі, їх концептуальність і функціональність у зображенні світу, місце у структурі тексту, співвідношення із текстовою системою творчого набутку мисткині.

Исследование тенденций развития лермонтовского творчества в его диалектическом противоречии и в единстве на основе динамики статистических показателей метаструктурных паттернов. Статистика проявления золотого сечения и зеркальной симметрии в лирике.

Переселение крестьян в Сибирь - проблема, которая получила особую актуализацию в литературе конца XIX века вследствие кризиса реалистической эстетики и перестройки жанровой системы. Концепции происхождения мотивов в современном литературоведении.

Исследование специфических свойств и характеристик метатекста, его целостная теоретическая модель в постмодернистской литературе. Принципы анализа литературных нарративных произведений с метатекстовой составляющей, функции метатекста в литературе.

Дослідження метатекстової основи драми "Заздрісник" російського драматурга Марії Арбатової та створення на її основі авторського міфу про творця в процесі актуалізації пошуку власної ідентичності в умовах передкризових періодів культурних перетворень.

Паняцце метафары ў навуковай літаратуры, якая з`яўляецца адным з прадуктыўных сродкаў выразнасці паэтычнай мовы. Аналіз метафар у паэме Якуба Коласа "Сымон-музыка", іх класіфікацыя, а таксама высвятленне, з якой мэтай ужываюцца тыя ці іншыя метафары.

Рассматриваются метафизические аспекты власти, представленные в романе И.И. Лажечникова "Ледяной дом". Показано, что произведение дает богатый материал для исследования типологии власти, способов ее реализации, а также ее трансгрессии (преодоления).

Анализ (квази) детективных и других претекстов романа, встроенных в контекст русской и мировой культуры, интертекстуальных отсылок. Исследование системы интертекстуальных и автоинтертекстуальных отсылок романа для представления акунинской историософии.

Анализ семантической связи морфологической метаструктуры художественного текста и его эмоционально-смысловой наполненности, проявленной в паттернах золотого сечения и зеркальной симметрии. Изучение паттернов на основе лирики Пушкина и Лермонтова.