Компаративний аналіз крізь призму імагологічних теорій "міського тексту" із творчого доробку представників "Празької школи". Розгляд творчої ідентичності поетів в контексті взаємопроникнення, взаєморозуміння, взаємного діалогу з іншим, взаємозбагачення.

Реконструкція образу етнічно-чужого (італійця, француза) у творчій свідомості американця Дж. Стейнбека. Образ слов’янських народів, створений письменником у його публіцистиці. Автостереотипна уява Америки та американця у творчій свідомості Дж. Стейнбека.

Розгляд книжок, які стосуються соціально-політичної, культурної та моральної ситуації, а також аспектів повсякденного життя сучасних мешканців Польщі. Багатокультурна спадщина Османської Імперії та етнокультурна ситуація сучасної Турецької республіки.

Розвиток теорій інтерпретації художнього твору в німецькій філологічній науці до середини ХХ ст. Етапи духовного становлення Е. Штайґера як літературознавця. Особливості впливу іманентної поетики на загальний розвиток європейського літературознавства.

Визначення своєрідності мистецького втілення проблематики катастрофізму у творчості П. Загребельного межі ХХ-ХХІ століть. Прояви кризових обставин, мотивів регресу, деградації жіночої особистості на матеріалі повісті "Гола душа" та роману "Брухт".

Аналіз історії становлення та жанрової системи української літератури жахів. Поєднання містики, специфічної емоційної тональності (таємничість, страх перед невідомим) та міфологічної образності, які в ході літературного поступу набувають нових ознак.

Дослідження контроверсійності між визнанням літераторами високого соціального статусу і висуненням високих вимог до особи вчителя. Розгляд художніх образів педагогів, що виявлялися в показі їхніх різних типів як фахівців-професіоналів та індивідів.

Розгляд спроби "розкодувати" Франкові погляди на театр, його роль у суспільному житті, природу драми, її поетикальні й естетичні особливості. Аналіз історико-культурного контексту, в якому критик розглядає поступ у психологізмі драматургічного мистецтва.

Поняття імпліцитного автора як втіленої свідомості у художньому прозовому тексті та окреслює когнітивну перспективу розуміння наративу. Когнітивний підхід розширює горизонти лінгвістичного опрацювання художнього тексту та зосереджується на мові.

Оновлення та збагачення наратологічних концепцій в Україні. Дослідження наративів в українській літературі та культурі. Розвиток теорії тексту, лінгвістичної прагматики та когнітивної лінгвістики. Моделювання імпліцитним автором художнього світу читача.

Зображення існування персонажів після апокаліпсису та їхнього мислення. Дослідження характеру мислення героїв постмодерністських текстів. Відтворення процесу розпаду пам’яті, свідомості на мікроструктури: відчуття, моменти часу, спалахи пам’яті, сюжети.

Дослідження генезису і розвитку літературного імпресіонізму в українській прозі на рубежі століть. Аналіз особливостей взаємодії українського літературного імпресіонізму із неоромантизмом, символізмом, експресіонізмом та його впливу на прозаїків ХХ ст.

Аналіз стильових особливостей новели "Intermezzo" М. Коцюбинського. Виділення картин світу персонажа-імпресіоніста (спокій, гармонія, легкість) та персонажа-експресіоніста (небезпека, страх, крик, біль). Дослідження експресіоністичного світу в тексті.

Імпресіонізм як художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, та його представники у живопису. Особливості напрямку у літературі, творчість Михайла Коцюбинського та Григорія Косинки - найвидатніших стилістів української прози.

Естетичні і філософські чинники формування імпресіоністичних тенденцій творчості О. Фета. Характер розвитку ліричної системи Фета від ранньої поезії 1840–1850 рр. до зрілої лірики 1880-х. Принципи втілення музикальності на різних рівнях поетичного тексту.

Імпресіонізм як літературний напрям, характерні риси імпресіоністичної поетики. Новели М. Коцюбинського як вияв імпресіонізму в українській літературі. Дослідження особливостей імпресіоністичної манери письма М. Коцюбинського у новелі "Intermezzo".

Специфіка жанру та семантика кольору в творі соціально-психологічного типу "На камені". Імпресіоністичний малюнок в етюді "Цвіт яблуні". Системи образів та контрасти в їх тлумаченні. Внутрішній світ та світ природи, пережиті враження у "Intermezzo".

У статті розглянуто мистецький інтертекст у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Ґрея", зумовлений розвитком імпресіонізму в образотворчому мистецтві й у художній літературі Європи. Мистецький інтертекст твору визначає захоплення автора ідеями Дж. Рескіна.

Аналіз імпресіоністичної манери зображення міського простору в романі "Місіс Делловей" В. Вулф та циклі повістей "Метелики на шпильках" І. Вільде. Типологічні збіги та відмінності замальовки внутрішніх станів різних людей, розмаїтість і мінливість життя.

Особливості імпресіоністичної манери М. Коцюбинського, функції імпресіоністичних елементів. Заглиблення у внутрішній світ людини, відтворення яскравими зоровими і слуховими образами, промовистими художніми деталями найтонших змін у настроях і в природі.

Дослідження імпресіоністського начала в ліриці Ігоря Сєверяніна. Виявлено синкретизм поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів. Встановлено, що синестетичність виступає основним фактором формування структури поетичного образу.

Розгляд жанру васф у творчості Імруулькайса. Аналіз головних об’єктів опису, акцентованих на вживанні порівнянь, епітетів та гіпербол у поезії автора. Дослідження поетичних уривків, що містять елементи пейзажної лірики та просторового зображення подій.

Дослідження Арнольдом ван Ґеннепом інваріантної структури похоронних ритуалів у його праці "Обряди переходу". Диференція стадій обрядів переходів на передлімінарні. Загальні уявлення у різних культурах про потойбіччя як простір, подібний до світу живих.

Представлений загальний огляд ґенези й подальшої еволюції гамлетівського сюжету як традиційного. Особлива увага приділяється інтерпретаційній стратегії інверсійного прочитання на прикладі трагедії В. Шекспіра "Гамлет", Дж. Апдайка "Гертруда і Клавдій".

Сутність поняття "поетичний твір", особливості його формального та змістового аспектів. Дослідження специфіки вербальної репрезентації знаків-індексів на семантичному, синтаксичному та прагматичному рівнях поезії Т.Г. Шевченка "Як маю я журитися".

Дослідження семантики творчої психології, спрямованої на аналітичне і інтуїтивне осягнення коду українства через формування нової високодуховної художності в романі Ніли Зборовської "Українська реконкіста". Дослідження жіночих образів роману Зборовської.

Розгляд біографії сучасного українського письменника, автора першого українського технотрилера – М.Кідрука. Особливості відображення типової лексики, використаної письменником у своїх творах. Аналіз творів та питання в них індивідуального стилю творчості.

Дослідження індивідуального стилю сучасного українського письменника, автора першого українського технотрилера – Макса Кідрука. Типова лексика, використана письменником у творах ("Бот", "Твердиня", "Навіжені в Мексиці", "Навіжені в Перу", "Трансфер").

Своєрідність епіграфа як комунікативно-прагматичної мовної одиниці. Його індивідуальність і функціональне призначення у тексті роману. Типологічна класифікація епіграфа. Закономірності його використання автором і роль у сприйнятті твору читачем.

Дослідження літературної творчості і поетики творів В. Симоненка на основі своєрідних художніх засобів, які за походженням і структурою зумовлені еволюцією національної художньої свідомості на кожному етапі її саморуху. Метафорична система мовлення поета.