Ігор Леонтійович Муратов - український поет, перекладач, драматург. Вивчення індивідуального стилю автора. Описово-белетристичні традиції української прози. Зображення фронтових вражень в поемах Муратова. Ліричний зошит учасника боїв війни з білофінами.

Постмодернізм - одна з найбільш неоднозначних, суперечливих культурних течій другої половини ХХ століття. Гра - засіб мислення, модель художнього мистецтва, що розглядається з позицій універсальної категорії та визначає вектор ставлення до дійсності.

Визначення функцій гри у модерністській та постмодерністській літературі. Характеристика найприкметніших художніх творів англійської літератури останньої третини ХХ століття під кутом зору їх ігрового потенціалу. Аналіз проявів літературної гри.

Досліджено основні функції літературних містифікацій. Ігровий аспект явища висвітлено на прикладі містифікованого образу П. Горотака. Збірка "Дияболічні параболи" проаналізована на предмет гри вигаданого образу із сучасниками авторів містифікації.

Аналіз фабули та пластів художнього тексту у романі "Три листки за вікном" В. Шевчука. Одночасне виділення альтернативних можливостей інтерпретації як всього тексту, так і його окремих елементів за допомогою максимальної амбівалентності ігрового тексту.

Проблема прекрасного у філософії та літературі. Шевченківські концепції прекрасного в природі, мистецтві, людині та суспільстві. Вплив філософських ідей на формування світогляду поета. Специфіка ідеалу прекрасного в прозі Тараса Григоровича Шевченка.

Аналіз творів церковних письменників Київської Русі, які мали величезний вплив на виховання милосердної особистості. Формування виховного ідеалу, для якого були характерні любов до Бога, любов до ближнього, добросердечність, співчутливість, патріотизм.

Визначення місця і ролі соціально-політичної складової богословської спадщини Проханова в його проекті духовного реформування релігійно-церковного життя суспільства. Ознайомлення з основними причинами виникнення та зародження євангельського руху.

Дослідження інтерпретації емансипаційного дискурсу Е. Ожешко й Н. Кобринської. Типологічно подібні й індивідуально авторські постулювання емансипаційних ідей в літературно-публіцистичному доробку письменниць. Функції жінки в соціальному контексті.

Використання методів ґерменевтичного, стилістичного та контекстного аналізу для дослідження богословських трактатів середньовіччя. Специфіка лексики, ритміки та композиції "плетіння словес" Є. Премудрим. Відмінність руського сприйняття ісихастських ідей.

Дослідження усіх граней життєвого та творчого шляху Віталія Дубенського. Опис творчого доробка В. Дубенського, аналіз його інтерпретації основних ідей ісихазму. Визначення ролі та місця В. Дубенського у національно-культурних процесах в Україні.

Розгляд наукових гіпотез і езотеричних відкриттів у науковій фантастиці О. Бердника. Футурологічні теорії розвитку людини майбутнього і розвитку цивілізації у творчості письменника. Моделювання еволюційних шляхів досягнення "ноосфери" в романах Бердника.

Особливості ідейного звучання та художнього втілення образу чутливості героя у мораліте "Природа" англійського драматурга Генрі Медвола. Літературне зображення небезпеки чуттєвого розкріпачення людини. Асоціювання чутливості з безглуздям у п’єсі.

Концептуальні критерії документалістики. Дослідження тематичних, жанрових і стильових особливостей документальної прози української літературної еміграції. Аналіз формування світобудови, ідентичності та лінгвістичних позицій діаспорних письменників.

Т. Шевченко – новий тип письменника в українській літературі й новий тип особистості, громадянина в історії України. Принципи й постулати представників українського націоналізму: волелюбність, народність, національна честь і гідність, патріотизм.

Комплексний аналіз ролі ліричних відступів у художньому полотні прози Івана Нечуя-Левицького. Відзначено їхній функційний потенціал у структурі жанрово-стильового оформлення тексту роману "Хмари" у контексті розвитку української літератури ХІХ століття.

Комплексний аналіз ролі ліричних відступів у художньому полотні прози Івана Нечуя-Левицького. Відзначення функційного потенціалу відступів у структурі жанрово-стильового оформлення тексту роману "Хмари" у контексті розвитку української літератури.

Аналіз художніх творів С. Черкасенка. Розкриття ідейних колізій у драматургії автора, його світогляду, індивідуального стилю. Основна проблематика драматургії автора, його соціальні мотиви. Роль самобутності індивідуальної авторської манери С. Черкасенка.

Дослідження ідейного контексту, який передував появі формалістів, внесок ідей Платона, Аристотеля, Гербарта, Гумбольдта, Морісі Дені та Потебні. Полеміка навколо питання образності мислення, з усіма контекстами і темами, які випливають з нього.

Мовно-політичний світогляд лінгвоперсони Д. Донцова як ідеологічне продовження думок Т. Шевченка. Розгляд індивідуального мовленнєвого символу, вжитого з позитивною конотацією, який автор подає як ідейну домінанту. Зв’язок максими "любов" з Україною.

Аналіз заглибленості Д. Донцова в українську історію, гетьманське та козацьке минуле, що дозволило йому віднайти ті первині, які є базовими для життя держави. Мовно-політичний світогляд лінгвоперсони автора як ідеологічне продовження думок Т. Шевченка.

У статті аналізується значність неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів Г. Хаггарда. Описані підстави для зарахування їх до корпусу творів якщо не "високої" художньої літератури, то принаймні до класу явищ мідл-літератури.

Дослідження питання про статус романістики Г.Р. Хаггарда. Аналіз значності неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів письменника. Розгляд підстав для зарахування їх до розважальної літератури чи до класу явищ мідл-літератури.

З'ясування спільних та відмінних рис романтичного типу творчості Т. Шевченка і Й.В. Ґете. Аналіз світоглядних, ідейних, концептуальних, образних особливостей творчості Шевченка та Ґете. Суголосність творчих принципів українського й німецького поетів.

Аналіз існуючих квіткознавчих студій з метою сенсуальної ідентифікації примату літературно-критичного освоєння спадщини письменника та виявлення оптимальної характеристики рецептивної парадигми його творчості. Літературний спадок Г. Квітки-Основ’яненка.

Обґрунтування характеру ідеологічних тенденцій у літературознавчому тлумаченні проблем, пов'язаних із творчістю Г. Квітки-Основ'яненка. Специфіка змістових, структурно-композиційних, жанрових, нараційних та образотворчих засад творчості письменника.

Ідеї та естетичні принципи літературно-критичної та літературознавчої творчості А. Ніковського. Еволюція ідейно-естетичних поглядів А. Ніковського, роль і місце його наукових праць в історії українського літературознавства та літературної критики.

Основні віхи життєвої та творчої біографії А. Ніковського, ідейно-естетична еволюцію його наукових поглядів. Аналіз і оцінка внеску письменника як перекладача та інтерпретатора світового письменства, а також значення як критика та літературознавця.

Формування уснооповідної структури "Малороссийских повестей" Г. Квітки-Основ'яненка. Механізми вироблення захисної ідеології, яка давала змогу утверджувати культурну окремішність та самодостатність українців за умови відсутності політичної автономії.

Дослідження особливостей функціонування художньої деталі, як мікрообразної структури у романі Івана Франка "Борислав сміється". Вивчення деталі, як засобу психологічної характеристики образів роману. Характеристика жіночих образів і колористики твору.