Дослідження на основі документальних, літературних та наративних джерел процесу формування імагологічного образу "Україна" як суб'єкта історичного процесу в "українській" школі польської літератури ХІХ ст. Критика "класичної моделі" примордіальної школи.

Рассмотрение "Преступления и наказания" с точки зрения храмовой поэтики, Проявление литургичности через поэтизацию церковных служб и таинств. Сопровождение героя романа христианскими сюжетами, образами и символами. Трансисторичность литургических сюжетов.

Выявление следов влияния на повесть "Неточка Незванова" Ф. Достоевского жанра бульварного романа. Выделение основных сюжетных особенностей повести, сближающих ее с бульварным романом, черт сходства между Неточкой и главными героинями жанра и средой.

Фигура Б. Лившица в книге П. Нерлера. Воспоминания, письма, дневниковые записи Е.К. Лившиц, документы из ее личного архива как важный источник исследования русской литературы начала ХХ в. Значение книги Нерлера для изучения советской повседневности.

Дурник, молодший син, пасинок чи пасербиця-замазура або безрідний сирота - одні з найбільш традиційних героїв чарівних казок. Казковість - диво, що входить до світу буденності разом з літературним героєм, в якому кожен зможе впізнати самого себе.

Основные линии становления и трансформации параллелей, связанных с реализацией "георгиевского" и "никольского" комплексов в произведениях В.Г. Распутина. комплекс идей, связанных с софийностью национального бытия, как структурный принцип поэтики.

Определение существования устно-поэтического и мифологического фона в стихотворениях сборника "Ничья земля" Десанки Максимович. Анализ особенностей поэтического мира автора сборника в контексте устной поэзии и прозы и в рамках сербской этномифологии.

Анализ хронотопа и переходных обрядов, проиллюстрированных стихотворениями. Сборник "Ничья земля" отражает важное качество авторской поэтики: использование фольклорных сербских песен и мифов в качестве толчка к созданию собственных стихотворений.

Изучение слов-символов в художественном произведении, которые не столько апеллируют к сознанию читателя, сколько вступают в диалог со сферой его бессознательного. Символ как онтологическая константа. Основные дефиниции символа и его разновидности.

Розгляд словникової, текстової, психолінвістичної характеристики концепту душа. Визначення його основних складових у поетичних текстах другої половини ХХ ст., семантико-функціональне навантаження та усталення їх в статусі мовно-естетичних знаків культури.

Художня біографія як об’єкт дослідження біографістики. Роль белетризації реконструювання життя героя твору на базі проаналізованих історичних документів. Аналіз розвідок українських дослідників, які вивчали осмислення О. Кобилянською вчень Ніцше.

Питання пошуку людиною початку ХХ ст. власної самосвідомості в тогочасному культурному просторі в аспекті долання стереотипів, виходу в нову естетичну площину. Творчість Лесі Українки як успішна спроба долання "ночі" літератури у у різних її вимірах.

Роман Руссо "Юлія, або Нова Елоїза" як сентименталістська енциклопедія почуттів. Структура і сюжет роману. Висвітлення почуттів героїв як основного критерію природності людини. Намагання автора довести, що неможливо знищити почуття розсудливими роздумами.

Дослідження формування в українській та польській літературах "нового героя" інтелігента в суспільних умовах другої половини XIX століття. Зображення в творах проблеми, пов’язаної з негативним впливом на особистість вихідців з села міського середовища.

Анализ периода второго рождения детской литературы Китая с 1978 по 1989 г. События данного этапа, названного "новой волной". Теоретическая база китайской детской литературы, её классификация по возрасту читателя. Жанры и темы литературных произведений.

Начало драматической реформы. Отличие "Новой драмы" от классицистической. Мировоззренческий кризис в драматургии рубежа XIX—XX вв., противопоставивший свои принципы классицистической и романтической театральной системам. Особенность искусства Ибсена.

Проблема применения традиционной литературоведческой терминологии для описания явлений, наблюдаемых в современной отечественной драматургии, на примере конкуренции терминов "театр в театре" и "метатеатральность", в основе которых лежат разные основания.

Исследуется феномен "новой сентиментальности", характер функционирования сентименталистского дискурса в романах М. Шишкина "Письмовник" и Е. Водолазкина "Авиатор". Доказано, что диалог с сентиментализмом осуществляется по закону отрицания отрицания.

Исследование принципов эстетической теории литературно-критических текстов английского поэта Томаса Хьюма (1883-1917). Вклад Хьюма в развитие англоязычной поэзии ХХ в. Основные направления мысли поэта о субъективности языка, выраженные в ранних текстах.

Взаємна рецепція наукового доробку Івана Франка та Александра Брюкнера на матеріалі рецензій ті відгуків у періодиці. Погляди українського наукового середовища, спадщини, розділеної між різними державними організмами, але свідомої національної єдності.

Дослідження існуючої в літературознавстві та гуманітаристиці проблеми термінологічної та класифікаційної невизначеності для групи понять, які об’єднані спільною назвою "новий гуманізм". Питання опису та диференціації сучасних форм та напрямків гуманізму.

Аналіз змін характеру французької літератури третього тисячоліття на основі роману-дослідження В. Депант "Teen Spirit". Вивчення наративної стратегії авторки твору для аналізу зумовленості сучасних форм письма соціальними конфігураціями в суспільстві.

Запозичення методики "нового історизму" для дослідження історії та культури доби "Відлиги". Методологія семіотики та вплив філософії постмодерну на основні положення "нового історизму". Сприйняття історії та культури представниками "нового історизму".

Художественное своеобразие одного из ранних произведений Ван Мэна - "Новичок в орготделе", в основу которого легли автобиографические факты выдающегося мастера современной китайской литературы. Процесс духовного преображения молодого героя-интеллигента.

Черты беллетристики "первой волны" русской эмиграции. Функции творчества Крымова. "Нововременский" слой романа "Хорошо жили в Петербурге", некоторые прототипы, способ их изображения. Негативные стороны личности прототипа героя, ее слабости, недостатки.

Анализ суждений А. Горького о новых течениях в искусстве конца XIX века. Выявление особенностей его взглядов на предназначение культуры, содержание и форму творчества. Рассмотрение направления публикаций Горького в газете "Нижегородский листок".

Отличительные характеристики новой литературы, в т.ч. формате "доходчивого повествования", массовости, "всеядности" и простоте социальной проблематики. Обоснование необходимости осмысления художественной прозы Кельмана как подчеркнуто дистанцированной.

Исследование дневниковых записей поэта второй половины ХХ в., бывшего узника сталинских лагерей А.В. Жигулина, касающиеся истории популярного в годы хрущевской "оттепели" журнала "Новый мир" и деятельности его главного редактора А.Т. Твардовского.

Анализ текстов как манифестов, определяющих комплекс главных проблем, решаемых "новым реализмом". Художественные признаки "нового реализма". Художественный мир произведений Р. Сенчина, З. Прилепина, С. Шаргунова, выявление их константных признаков.

Аналіз часопросторових характеристик драми "Носороги" Е. Йонеско й "Танго" С. Мрожка. Вияв спільних рис, продиктованих поетикою абсурду та відмінностей, які становлять собою вияв оригінального ідейного задуму та основу неповторного авторського стилю.