Деавтоматизация восприятия рассказа А.П. Чехова "Человек в футляре", соотнесение сюжета рассказа (и всей маленькой трилогии) с близкими по смыслу чеховскими контекстами. Оценка качества чеховской иронии, объектом которой являются персонажи-рассказчики.

Ознакомление с творчеством Ивана Бойко в рамках истории украинской диаспорной и российской локальной литературы. Описание в прозаичных произведениях "Хата", "Мама", "Бог" подвержения украинской идентичности принудительной и искусственной маргинализации.

Осенью 1926 г. участник экспедиции на Демянку И. Шухов опубликовал статью, в которой рассказал о встрече с кочевой семьей тунгусов. В 1928 году М. Никитин написал рассказ "Река Ганнихар", где творчески переработал сюжеты и добавил этнографические детали.

Роль кулінарної тематики у сучасному детективі та поняття жанру детективу, кулінарного детективу на прикладі сучасної літератури німецькою мовою. Аналіз правомірності віднесення творів сучасної німецької літератури до жанру кулінарного детективу.

Розгляд ролі кулінарної тематики у сучасному детективі та поняття жанру детективу. Загальний огляд звернення до кулінарної теми як художнього засобу розкриття сюжету та зображення герою. Аналіз творів німецькомовної літератури детективного жанру.

"Ізборник" Святослава 1073 року як давня антологія творів різних авторів, тлумачення складних понять Євангелія, Апостола та інших церковних книг. Аналіз зв’язку між літературою Київської Русі та літературою Візантії, розгляд головних особливостей.

Рассмотрение образа "нереально-реальной" женщины в натурфилософской прозе второй половины ХХ века. Облик воображаемой вдохновительницы как совершенное воплощение бытия всего существующего, преклонение перед которым отличает это литературное направление.

Характеристика стилю життя й мислення "фен лю". Аналіз лаоських поетичних мотивів. Відображення теми вина в поетичній творчості Ду Фу и Бо Цзюй. Семантичне наповнення в китайській пейзажній ліриці вживання вина. Значення алкогольного напою для Лі Бо.

Процесс формирования литературной репутации Генри Джеймса. Особенности книги Саймона Ноуэлл-Смита "Легенда Мастера". Проявления литературоведческого интереса к наследию Джеймса. Образ писателя в анекдотах и рассказах, суть его кружка молодых литераторов.

Асаблівасці паэтычнага радка Максіма Танка. Жаночыя вобразы ў мастацкай сістэме твораў М. Танка. Вобраз маці, каханай. Пачуццё кахання як універсальная з’ява асабістага жыцця. Прыгажосць свету як эстэтычная прыгажосць у паэзіі. Канцэпт "дарога".

Отражение трансформаций европейских ценностей в творчестве французского писателя Мишеля Уэльбека. Концептуализация понятий культурного единства стран Европы. Осмысление идентичности современного европейца. Раскрытие символики безжизненного мегаполиса.

Семейное чтение как один из главных способов формирования и развития книжной культуры в дворянском доме. Знакомство с особенностями зарождения в России нового вида искусства – искусства художественного слова. Характеристика деятельности А.Я. Закушняка.

Деталі одягу як психологічні двійники своїх власників у творі В. Земляка. Розгляд концепції нового ладу в художньому осмисленні прозаїка, її вплив на героїв через манеру та деталі одягу, фасон, аспекти її носіння і порушення традиційної кольорової гами.

Энциклопедические и метаязыковые примечания П.И. Шаликова к переводу "Путевых записок из Парижа в Иерусалим" Франсуа-Рене де Шатобриана. Рефлексия по поводу отрывков других авторов, цитируемых в тексте Шатобриана. Выбор перевода и ссылка на источники.

Значение культуры речи в жизни общества, основные критерии: правильность, точность, ясность и простота, уместность и чистота. Алогизмы речи и их устранение. Информационная насыщенность и речевая избыточность. Эмоциональность и выразительность речи.

Особенности и общая характеристика разговорной (устной) речи и ее уместность. Нормы, присущие разговорной разновидности литературного языка. Жанры речевого общения: беседы, разговор, спор, рассказ, письма. Этика и речевые этикетные формулы общения.

Аналіз явища культурної амнезії як одного зі складників посттоталітарної пам’яті. Суспільне забуття культурних кодів минулого як найбільш дієвий метод утвердження ідеологій тоталітаризму. Особливості відображення цього процесу в художній літературі.

Поняття культурної ідентичності та самоідентифікації персонажів у сучасній австрійській прозі на матеріалі роману "Без неї. Подорожні замітки" Марлени Штрерувіц. Особливості зображення життя жінки в широкому контексті суспільно-політичної тематики.

Анализ функций древней культурной модели оборотничества в авторской модели фэнтези. Слитие героя-человека с своей зооморфной ипостасью с сохранением функции защитника слабых и борца со злом. Положительная семантика оборотничества в романах Семеновой.

Рассмотрение сказки как механизма хранения и передачи информации морального, практического и т.д. порядка в рамках общей теории памяти культуры. Феномен поразительной живучести рассказываемой в сказке истории. Испытание временем сказочных повествований.

Історично зумовлені умови розвитку української культури і літератури - фактор, що сприяє політичній коректності. Визначення місця, що займає тема міфолологізму і фантастики в літературному творі Ярослави Бакалець і Ярослава Яроша "Із сьомого дна".

Актуалізація культурного коду західноукраїнської жіночої прози міжвоєнного двадцятиліття. Аналіз інтертекстуальних та інтерсеміотичних зв’язків творів Дарії Віконської з українською та світовою культурою. Суть концептів мистецтва, кохання й безсмертя.

Семіотичний підхід у визначенні кросдисциплінарних термінологічних обрисів поняття "код". Інструментальне використання категорії коду як функціонального елементу методології досліджень з літературо-, мистецтвознавства, культурології, естетики, філософії.

Причини, які впливають на вибір перекладацьких рішень щодо відтворення культурних реалій у словацьких і чеських множинних перекладах ключових романів І. Гончарова. Етнокультурні елементи тексту, реалії, які можуть бути джерелом помилок при перекладі.

Аналіз історії збирання народних казок українськими та польськими вченими, наявності казкових мотивів та образів у творчості письменників. Вербальні семантичні коди календарно-побутових обрядодій, представлені язичницькими і християнськими компонентами.

Основные идеи культурно-исторической школы. Формирование системы взглядов к середине 40-х гг. XIX в. на базе философии позитивизма в работах И. Тэна. Художественное произведение как "дух" (мысли и нравы) народа в различные исторические периоды его жизни.

Определение понятия культурного стереотипа как феномена. Текстовая роль аллюзий, их классификация и функции. Исследование полисемантичности культурно-исторических аллюзий в романе Д. Брауна "Код да Винчи" как средства формирования культурных стереотипов.

Восстановление национально-специфического и исторического фона поэмы как иллюстративный момент процесса ее рецепции. Наличие непроизвольно возникающих добавочных смысловых оттенков из неожиданных словосочетаний - один из признаков прозы Н.В. Гоголя.

Характер восприятия философских текстов начала ХХ в. Маяковским, реализация идей ведущих философов современной поэту эпохи в его творчестве. Формы взаимосвязи творчества поэтов, принадлежащих к символизму: Блока, Бальмонта, Белого с поэмами Маяковского.

Хронотоп как интегральная характеристика произведения. Анализ антропонимов и топонимов как средств репрезентации культурно-исторического хронотопа в романе российского писателя Павла Басинского "Полуденный бес, или Жизнь и приключения Джона Половинкина".