Аналіз із рецептивної позиції ідилічних пейзажних візій Т. Шевченка, дослідження їх поетики. Дослідження статей, в яких вивчаються окремі образи-символи шевченкового пейзажу, і праць, де досліджується художня манера письменника у змалюванні природи.

Ідіодискурс американського письменника-гумориста Д. Баррі. Авторська індивідуальність та творчий потенціал як прояв лінгвокреативного мислення. Креативність як інструмент створення карнавальної моделі світу автора. Комічна тональність художніх текстів.

Висвітлення ролі ідіолекту Л. Українки в історії української літературної мови. Доведення, що письменниця збагатила художній, науковий, публіцистичний стилі, поповнила епістолярій та перекладну літературу. Виражальні можливості літературної мови.

Аналіз загального розуміння основних векторів розвитку мови та культури певної епохи. Виявлення, що концепція мовної особистості є синтезом психологічного та мовознавчого знання, що сприяє узагальненню образа носія мови як об’єкта мовного впливу.

Аналіз стилістичних особливостей репрезентації художнього світу Н. Бічуї з урахуванням мистецько-літературних домінант другої половини ХХ ст. Розмежування індивідуально-авторських прийомів стильового оформлення текстового простору художніх творів авторки.

Аналіз концептосистеми художнього простору Дена Брауна, що відтворює концептуальну картину світу письменника і яку реконструйовано виокремленням концептуальних домінант термінами гіпо-гіперонімії. Домени епістемічного порядку в концептосистемі Брауна.

Проаналізовано розширену типологію прийомів метадрами. Доведено, що п'єса Павла Ар'є "Людина в підвішеному стані" є прикладом оригінального застосування метадраматичної поетики, зокрема за рахунок концептуально ускладненої ієрархії зазначених прийомів.

Аналіз розширеної типології прийомів метадрами. П'єса П. Ар'є "Людина у підвішеному стані" як приклад оригінального застосування метадраматичної поетики за рахунок концептуально ускладненої ієрархії прийомів на персонажному і просторовому рівнях.

Аналіз життєвого шляху і поетично-пісенної творчостї колишньої учасниці ОУН, зв’язкової Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, довголітнього політв’язня найсуворіших совєтських тюрем, відомої громадської діячки, Героїні світу Ольги Ільків.

Репрезентація художньої спадщини Максима Рильського в двадцятитомному зібранні його творів. Уявлення про поетичний доробок письменника. Збереження епістолярного діалогу М. Рильського та М. Рудницького. Робота М. Рильського над перекладом П. Карманського.

Основні завдання літературознавства. Аналіз історії літератури (на думку І. Франка), з точки зору національної специфіки як органічної частини світової літератури. Значення психологічних основ творчості. Початок творення українських історій літератури.

Аналіз поезії "- Чого ти ходиш на могилу?", написаної Шевченко у травні 1847 р. в казематі Третього відділу в Петербурзі. Характеристика її жанрової належності, сюжет, національного підґрунтя, композиційної побудови твору зі своєрідним римуванням.

Фонетичні явища в урумській мові. Синкопа у віршах Валерія Кіора. Випадіння афікса в ізафетних конструкціях віршованого тексту. Різниця у вимові урумських слів за рахунок фонетичних явищ, виявлення схожих і відмінних рис з іншими тюркськими мовами.

Розгляд творчості американського православного богослова Д. Гарта. Теологічне обґрунтування феномену ікони, її розрізнення від ідола. Характеристика типів релігійності. Осмислення специфіки християнського гуманізму. Визначення джерел культа насильства.

Визначення теоретико-літературного значення поняття "іконічність" як специфічної властивості літературно-художнього образу. Аналіз образної системи творів І.С. Шмельова "Сонце Мертвих" та "Куликове Поле". Виявлення специфіки прояву іконічного начала.

Дослідження специфіки, методології, іконічно-конвенційної виразовості термінології та "емблематичної" акомодації у висвітленні "психоісторії" української літератури Н. Зборовської. Поструктуралістичне уявлення про форму і зміст художнього повідомлення.

Іконічно-конвенційні взаємодії наукового та художнього констатування естетики та філософії постмодерну. Автор статті зосереджується на увиразненні художніх відображень цих явищ у "Воццеку" Ю. Іздрика. Інтерпретації свідомісної акційності Воццека.

Аналіз імагологічної рецепції образу української столиці в романі франкомовного бельгійського письменника Тірі "Проїздом у Києві". Суть гетерообразу Києва як цінного засобу осмислення історичної дійсності 1917-1918 років і власного етнокультурного "Я".

Особливості художньої нарації в паломницькому творі-подорожі В. Григоровича-Барського "Мандри...", котрі розглянуто з позиції бінарних опозицій, насамперед - антитези "свій / чужий". Сприймання та осмислення фактів культури різних націй автора-оповідача.

Дослідження подібностей та відмінностей у рецепції імагологічних явищ Києва Н. Королевої та І. Немировської. Аналіз автобіографічної повісті української письменниці "Без коріння". Переосмислення суспільно-політичних та культурних подій 1905-1906 років.

Дослідження імагологічного виміру культурних, урбаністичних і театральних образів новели франко-марокканського митця Тагара Бен Джеллуна в системі постколоніального та "донкіхотівського" дискурсів. Взаємодія образів різних культур у художньому тлі твору.

Аналіз подорожніх нарисів Г. Пагутяк "Новий рік у Стамбулі" та "Сентиментальні мандрівки Галичиною" крізь призму імагологічного творення образів "себе", "свого" ("чужого"). Визначення робочого поняття літературної імагології, що досліджує образи "інших".

Питання взаємодії культурних традицій у здебільше агресивному середовищі. Образ чужинця, що намагається інтегруватися в суспільство, яке його відкидає. Розгляд національної ідентифікації на прикладі єврейської складової. Жіночі образи в романі "Замок".

Компаративний аналіз крізь призму імагологічних теорій "міського тексту" із творчого доробку представників "Празької школи". Розгляд творчої ідентичності поетів в контексті взаємопроникнення, взаєморозуміння, взаємного діалогу з іншим, взаємозбагачення.

Реконструкція образу етнічно-чужого (італійця, француза) у творчій свідомості американця Дж. Стейнбека. Образ слов’янських народів, створений письменником у його публіцистиці. Автостереотипна уява Америки та американця у творчій свідомості Дж. Стейнбека.

Розгляд книжок, які стосуються соціально-політичної, культурної та моральної ситуації, а також аспектів повсякденного життя сучасних мешканців Польщі. Багатокультурна спадщина Османської Імперії та етнокультурна ситуація сучасної Турецької республіки.

Розвиток теорій інтерпретації художнього твору в німецькій філологічній науці до середини ХХ ст. Етапи духовного становлення Е. Штайґера як літературознавця. Особливості впливу іманентної поетики на загальний розвиток європейського літературознавства.

Визначення своєрідності мистецького втілення проблематики катастрофізму у творчості П. Загребельного межі ХХ-ХХІ століть. Прояви кризових обставин, мотивів регресу, деградації жіночої особистості на матеріалі повісті "Гола душа" та роману "Брухт".

Аналіз історії становлення та жанрової системи української літератури жахів. Поєднання містики, специфічної емоційної тональності (таємничість, страх перед невідомим) та міфологічної образності, які в ході літературного поступу набувають нових ознак.

Дослідження контроверсійності між визнанням літераторами високого соціального статусу і висуненням високих вимог до особи вчителя. Розгляд художніх образів педагогів, що виявлялися в показі їхніх різних типів як фахівців-професіоналів та індивідів.