Аналіз лінгвостилістичної природи інтелектуальної лексики українських прозових текстів в аспекті авторської модальності. Розгляд текстової вербалізації поняття інтелектуалізація мови письменника на прикладі текстів кінця XX – початку XXI століття.

Вивчення інтелектуалізму творів Шевчука як своєрідного типу художнього мислення автора. Аналіз індивідуальних художньо-стильових прийомів умовності у творах В. Шевчука в контексті загальної моделі прози, індивідуальні художньо-стильові прийоми умовності.

Типологічна спорідненість поетики творів В. Шевчука з поетикою "химерного" роману. Вплив положень екзистенціалізму на проблематику прози письменника. Комплексний літературознавчий аналіз прозового доробку В. Шевчука. Основні риси новаторства його прози.

Дослідження особливостей інтелектуальної драми у культурно-історичному та літературному контексті на матеріалі творчості британського драматурга Т. Стоппарда. Аналіз сучасної інтелектуальної драми як тексту у традиційному й постмодерністському розумінні.

Окреслення суспільного та інтелектуального феномену Великого Каменяра, величність його постаті в контексті історії та сучасності. Особливості та значення використання літературної спадщини І. Франка, документальних видань та соціогуманітарних досліджень.

Жанрово-стильові риси романів В. Петрова (Домонтовича) "Дівчина з ведмедиком" і "Доктор Серафікус". Значення інтертекстуальних запозичень для розкриття філософського підтексту романів. Функція історичних і міфологічних символів у романі "Без ґрунту".

Розгляд літературно-критичних поглядів Ю. Шереха періоду Мистецького українського руху. З’ясування розуміння митцем феноменів "вісниківства" та неокласицизму. Аналіз світоглядних й естетичних позицій митця в контексті ідеологічних і літературних дискусій.

Особливості поетичної прози Ю. Івакіна, спрямованої на формування образу життя науки. Початок творчого життя письменника, розвиток таланту пародиста. Характеристика пародії на роман Ю. Мушкетика "Біла тінь". Опис та специфіка творчості Остапа Вишні.

Особливості поетики прози Ю. Івакіна, спрямованої на формування образу життя науки. Художні засоби, які ілюструють перетин традицій і новаторства, минулого і сучасності у його художньому світі. Лейтмотив гумористики Ю. Івакіна, імітація пошуку істини.

Аналіз образів професорів і концептуально значущих ознак інтелектуального дискурсу І. Багряного. Особливості пріоритету тоталітарної дійсності та реальної практики над науковою теорією, творчої думки над ерудованістю, простонародної етики над наукою.

Проблема становлення жанру українського інтелектуального роману в контексті загальносвітового розвитку жанрового різновиду. Аналіз архітектоніки інтелектуальної романістики на тлі модерністського оновлення жанру. Формування жанрового різновиду.

Визначення стану еліт як одного з найважливіших показників стану та розвитку суспільства. Роль інтелігенції у визвольній боротьбі українського народу у трактуванні І. Франка. Розгляд Франком проблеми вироблення нової національно-духовної ментальності.

Аналіз впливу філософії екзистенціалізму, насамперед її французької гілки, на творчу топологію українських шістдесятників, котрі намагалися поєднати слово і вчинок у моральному імперативі. Специфіка екзистенційного бунту в її шістдесятницькому варіанті.

Знайомство з особливостями поетичного мовлення К. Мордатенка. Аналіз механізму творення образу Богоматері в поезіях С. Жадана. Розгляд семантичних інтерпретацій релігійних образів у поезії 1920-1930-х років. Загальна характеристика творів О. Ірванця.

Дослідження стратегій Д. Віконської у компаративістичних зіставленнях літератури та інших видів мистецтв. Виявлення спільних і відмінних рис у творчості Джойса і Архипенка. Форми вираження засобів узагальнення та формалізації у письменстві та скульптурі.

Знайомство маленького читача з літературою, формування процесу читання, визначення його змісту. Вивчення інтермедіальних взаємозв’язків між сюжетами і персонажами, які з’явилися у тексті. Проблема перекодування твору одного виду мистецтва засобами іншого.

Аналіз художньої прози М. Хвильового із збірки "Сині етюди". Розгляд новели "Арабески" як інтермедіальної матриці із образотворчими (зоровими) та музичними елементами конструкції. Оцінка значення твору у створенні інтертекстуальної свідомості читача.

Актуальність інтерпретаційних практик і нестандартних підходів до аналізу літературних творів, зокрема сучасних, які створюються в епоху постмодерну. Аналіз роману сучасної французької письменниці Л. Ґійом "Блукальці". Методологія інтермедіальних студій.

Аналіз роману письменниці Л. Ґійом "Блукальці" крізь призму інтермедіальних студій дає можливість простежити присутність різних медіа у структурі твору. Своєрідний фото колаж, який лежить в основі композиції, дозволяє авторці мандрувати у часі і просторі.

Визначення ролі інтермедіальної та інтертекстуальної складової у розвитку сюжету роману Д. Брауна "Інферно". Дослідження різних варіантів використання екфрастичних елементів, визначення яких ґрунтується на досягненнях сучасних літературознавчих розвідок.

Аналіз естетико-теоретичних поглядів М. Зерова з погляду сучасної теорії інтермедіальності. Діяльність поета у модернізації української літератури, поєднання національних форм з європейським класичним каноном. Рівні художнього стилю у творчості М. Зерова.

Використання техніки verbatim, дописів у соцмережах, блоків, інших інтернет-текстів, включення до драматичних текстів елементів, що репрезентують різні прийоми, жанри і формати нових медіа. Дослідження їх впливу на традиційну структуру драматичного твору.

Елементи інтермедіальності в романі сучасного німецького письменника Т. Бруссіґа, аналіз їх функціональності на рівні проблематики твору. Взаємодія художнього світу твору зі світом музики та кінематографу, візуальний, музичний та кінематографічний коди.

На прикладі поезій "Ван Гог", "Українська мелодія" та "Язичницька весна" визначення основних функцій живописних, музичних та кінематографічних елементів у побудові ліричних творів, які вписані в контекст української літератури періоду "шістдесятників".

Дослідження взаємозв'язку архітектурного та малярського інтертексту з ідейно-стильовими домінантами неоромантичного струменя творчого мислення Ю. Яновського на прикладі роману "Чотири шаблі". Розуміння ідеологічних засад національної самосвідомості.

Аналіз зв'язків літературно-художніх текстів з образними структурами інших мистецтв. Цитування літературним текстом текстів музики, театру, кінематографа чи живопису, шляхи зближення мовних засобів вираження з художніми засобами невербальних мистецтв.

Місце теорії інтермедіальності в сучасному українському літературознавстві. Аналіз проявів синтезу та діалогу мистецтв у творах, написаних художниками. Вільна гра формами, змішування європейських і східних елементів у романі "Вільхова кров" М. Бабака.

Обґрунтування використання українським письменником елементів міжмистецької взаємодії літератури з живописом, музикою, хореографією та скульптурою. Визначення впливу інтермедіальності на проблемно-тематичний, сюжетний, образний рівні романів М. Дочинця.

Аналітичне висвітлення досвіду інтермедіального формату літературної актуалізації поетики образотворчого мистецтва. Прецедентна cистематизація окремих проявів інтермедіальності у дискурсі сербського роману. Аналіз романів З. Басари, Д. Киша, М. Павіча.

Українські інтермедії як драматургійний жанр. Інтермедії з Дернівського збірника та до драм Довгалевського й Гаватовича. Розвиток шкільної драми. Автори українських інтермедій в українській драматургії XVII—XVIII ст. Найстаріші українські інтермедії.