Дослідження розвитку й особливостей спрямування української письменницької епістолярної публіцистики в добу романтизму. Аналіз причин домінування в епістолярній публіцистиці українських романтиків, зокрема П. Куліша, суспільно-політичної проблематики.

Розгляд соціально-інформаційної характеристики української національної публіцистики в контексті подій в Україні періоду кінця ХІХ — початку ХХ ст. Розвиток народно-демократичних традицій та національної культури. Формування інтелектуального образу.

Визначення наскрізних концептів "природа" і "краса", які характеризують основу японського національного світовідчуття. Розгляд мотиву кохання у діалектичній єдності з вище окресленими концептами, для означення неповторності природи і людського життя.

Дослідження текстів драматичних творів Лесі Українки з метою визначення їх впливу на українську літературу та культуру в цілому. Аналіз стилю, ідейного змісту і художньої форми п’єс. Оцінка національної основи в ідейній тематиці творів вказаної поетеси.

Парадигмальні характеристики концепту серця в поезії Т. Шевченка, що постає єдністю раціонального, естетичного, етичного та інтуїтивного. Національний вимір концепту, що виявляється через трансцендентно-метафізичний синтез синтагми та парадигми образів.

Парадиґмальні характеристики концепту серця в поезії Т. Шевченка як есенціальної образної форми відображення народного життя. Вияв його національного виміру через трансцендентно-метафізичний синтез сучасного й історичного, синтаґми та парадиґми образів.

Вплив колонізаторської політики імперій, що поділили між собою українські землі, на національний характер українців, суспільне життя та виховання молодого покоління. Українська література як механізм деколонізації, викриття негативних імперських явищ.

Аналіз франкознавчого досвіду українського журналіста, редактора Луки Луціва (1895-1984). Висвітлення життя і творчості І. Франка у монографії "І. Франко - борець за національну і соціальну справедливість". Спростування оцінок радянського франкознавства.

Порівняльний аналіз основних конституентів міфопоетики Б.-І. Антонича і Т. Шевченка. Спільні риси й унікальні відмінності їхнього образотворення. Поєднання християнської та язичницької символіки в межах одного образу, цілого твору, циклу і збірки поетів.

Аналіз художнього міфологізму Б.І. Антонича як літературного явища ХХ ст. Дослідження астральної символіки, співвідношення християнських і язичницьких мотивів в поезії Антонича і Шевченка. Вивчення невиражених апокаліптичних мотивів в есхатології митців.

Іван Франко - як школа українського політичного життя. Проблеми української державності в творчості і житті письменника. Суперечливі та своєрідні погляди І. Франка щодо національної ідеї. Філософія І. Франка як заповідь любові до своєї Батьківщини.

Національні орієнтири, символи в поезії відомого українського поета В. Барки. Аналіз філософської поезії В. Барки з точки зору художнього хронотопу, ностальгічно-патріотична настроєвість його поетичних творів. Важливі для поета генетичні зв’язки.

Аналіз поезії спротиву перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 р. російсько-української війни, що рефлексує емоційне потрясіння нації, усвідомлене і неусвідомлене сприйняття трагічних подій. Вплив даного феномену на трансформацію суспільства.

У статті розглянуто поезію спротиву перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 р. російсько-української війни, що рефлексує емоційне потрясіння нації, усвідомлене і неусвідомлене сприйняття трагічних подій. Страждання перших місяців вторгнення.

Висвітлення питання національних імперативів спадщини творця української ідеологічної системи - українського націоналізму - Тараса Шевченка. Аналіз ролі імперативу, як основної регулятивної ідеї мислення й основного елемента світоглядної бази індивіда.

Теоретичне дослідження питань зв'язку психологічних типів в творчості Т. Шевченко з національними образами. Аналіз варіантів органічних чинників загального психологічного образу персонажів, втіленого у вигляді етнопсихологичеськой матриці світогляду.

Дослідження ролі національно-виховного потенціалу повстанської творчості у формуванні самосвідомості молодого покоління України. Уснопоетична творчість організацій національного спрямування та національно-визвольні ідеї поезії стрілецьких січовиків.

Аналіз національно-культурного компонента в зображенні козацьких ватажків в історико-пригодницьких повістях 1920-1930-х рр. Роль національно-культурного колориту в огляді історичних подій в творах Я. Качури "Іван Богун", А. Чайковського "Перед зривом".

Проблеми виявлення характерних рис мовної особистості автора, оповідача та персонажа. Мовна палітра україномовних і російськомовних творів письменника шляхом виявлення національно-культурного компонента як засобу вербалізації мовної особистості.

Особливості національно-культурного компонента як етнолінгвістичної категорії. Визначення його місця в структурі української народної казки. Розкриття семантики аналізованих мовних одиниць. Відтворення етномовної інформації в текстах українських казок.

Національно-педагогічні погляди Т. Шевченка, котрий любив свій народ і Батьківщину, закликав нас бути чесними і справедливими, неупинно боротися з невіглаством, захищати й розбудовувати незалежну Україну. Сила вислову і вагомість творчості великого поета.

Трактування епіки Т. Осьмачки 40-50-х років ХХ ст. як тексту, у якому акумулюються національні світоглядні константи. Ідейне протистояння загарбницькій агресії Москви, як діахронний відбиток національної історії часів совєтсько-сталінського режиму.

Інтерпретація світоглядних засад творчості відомого українського вченого, доктора філологічних наук, професора Т. Салиги. Імперіалізм, космополітизм та націоналізм як базові суспільні світогляди та відповідні їм світоглядні настанови в культурній сфері.

Дослідження концепцій патріотизму Вітольда Ґомбровича і їх втілення у творах "Транс-Атлантик" і "Щоденник". Основні вектори реалізації національного мотиву і провідні колізії героя. Функціонування ідеї національної самоідентичності поляка в Ґомбровича.

Отличительные черты и история развития греческой литературы и эпической поэзии, полный расцвет которых приходится на появление "Илиады" и "Одиссеи". Сюжеты и циклы древнейшего эпоса. Искусство Гомера, изображение человеческой природы. Школа Гесиода.

Направления и этапы исследования истории поэтического искусства. Первые источники поэзии - гомеровские "Илиада" и "Одиссея". Особенности литературного языка произведений, их тематика и значение в мировой истории. Эолийская и ионийская эпическая поэзия.

Глубинная неприязнь к сотворенному Богом миру, к богообщению и к самому Богу в работах Горького. Главная особенность отвержения православия. Образы букв в священной церковнославянской письменности. Построение веры Горьким на основе книгопочитания.

Концепция Шахматова по изучению древнерусской письменности (в частности "Повести временных лет"). Рассказ о происхождении славян, о Русской земле до образования державы Рюриковичей. Следы дружинного эпоса в описании правления Святослава, Ольги, Владимира.

Особливості перебігу еміграції кінця ХІХ - початку ХХ ст. зі Східної Галичини до південно-американської країни, покладені в основу драматичного фрагмента. Участь Франка в еміграційному русі. Особливості поетики начерку драми, варіанти розгортання сюжету.

Открытость жизни и творчества С. Есенина. Любовь как движущая сила таланта великого русского поэта: глубокое и сильное чувство, почти фанатичная, острая привязанность к Родине, увлечения женщинами, депрессия, пьянство в стихотворениях С. Есенина.