Круг лексики, номинирующей религиозные понятия. Алфавитный словник и частотный словарь религиозной лексики в актуализированном лексиконе писателя. Содержание ключевых религиозных концептов в языковой картине мира А.А. Фета, их репрезентация в текстах.

Рассмотрение лексико-тематической группы слов с общей семой одежда, выявленной методом сплошной выборки в поэтических текстах А.А. Ахматовой. Описание и классификация лексики на основе проведенного лексико-семантического (эпидигматического) анализа.

Общенародная и социально или диалектно ограниченная лексика. Лексика современного русского языка с точки зрения сферы своего употребления. Общая характеристика творчества С. Есенина. Особая роль лексики ограниченного употребления в лирике С. Есенина.

Екстра- та інтралінгвальні чинники формування словника прози Уласа Самчука. Народнорозмовна основа лексики ідіостилю творів письменника. Зв’язок мовотворчості Уласа Самчука та його світобачення. Основні словесно-образні домінанти творчості письменника.

З'ясування особливостей вираження внутрішнього стану персонажів у творах через систему ключових концептів. Визначення основних домінантних рис у вербалізації лексем біль і жаль у художній лінгвокартині Тютюнника. Ментальна специфіка образів жалю та болю.

Изучение понятия "любовь" с точки зрения лексико-семантического аспекта на материале поэтических писем А.К. Толстого. Сема в структуре лексем, не связанных с семантикой пространства и времени. Смысловые сдвиги в семантической структуре хронотопа.

Анализ специфических признаков орнаментальной прозы в новом ракурсе – с точки зрения лексико-семантического своеобразия образных рядов, широко представленных в орнаментальных текстах. Образные средства, реализующие модель переноса "Человек – природа".

Категория эмоций в художественных текстах, соотношение понятий "эмоциональность" и "эмотивность". Критерии выявления эмоциональной лексики, языковые средства выражения эмоций в текстах. Особенности выражения эмотивности в произведениях Э. Хемингуэя.

Множественность образов цветовых концептов - один из основных факторов, который дает представление о поэтическом фрагменте действительности. Определение роли цветосветового восприятия в мировоззренческой концепции К. Батюшкова и О. Мандельштама.

На прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків слова у мовотворчості Лесі Українки.

Характеристика метафори в поетичних текстах М.Т. Рильського. Аналіз наскрізного метафоричного образу дорога в поетичному ідіолекті М.Т. Рильського — життя як дорога й дорога як життя. Аналіз пов’язаного із образом "дорога" метафоричного образу "мости".

Аналіз лексем поетичного мовлення В. Стуса, що складають "піраміду страждання" і передають вияв фізичного і морального болю людини, її буття у світі. Драматизм усього життя у віршах Василя Стуса, який відображає індивідуальну версію буття як трагедії.

Розгляд особливостей змістового наповнення досліджуваного мовомисленнєвого конструкту в поетичній збірці Ліни Костенко "Річка Геракліта". Виявлення лексичних елементів авторської словотвірної практики. Характеристика титульного імені концепту "час".

Аналіз частиномовної належності антонімів; включеності метафор, епітетів, порівняння у тропеїчні структури поетичного тексту Богдана Томенчука. Опис структурних особливостей оксиморонів. Смислова будова антитези; функції контрастивів у художньому тексті.

Роль кінетичної лексики в системі засобів художнього моделювання людини. Визначення лексичного складу кінетичних комплексів та їх класифікація. Закономірності функціонування кінем в контексті цілого художнього твору, встановлення їх основних функцій.

Дослідження гендерних проблем в романі "The Bell Jar" та прийомів показу самореалізації жінки. Виокремлення та аналіз основних лексико-семантичних засобів, за допомогою яких реалізується образ жінки. Показ соціальних колізій, з якими зустрічається жінка.

Поняття "опис природи", аналіз його предметно-логічних параметрів на основі лексико-тематичних угруповань. Виокремлення фреймової лексичної групи "пейзаж" і мовностилістичний аналіз складових компонентів, функціональне навантаження у художньому дискурсі.

Розгляд лексико-синтаксичних повторів (анадиплосис, просаподосис, подвоєння) як засобів увиразнення віршової оповіді. Визначення їх різновидів, з’ясування особливостей їх реалізації у тканині українського поетичного тексту ІІ половини ХХ - початку ХХІ ст.

Жанр рассказа в творчестве английских прозаиков XIX в. Проблема терминологических определений. Жанровая "размытость" малой прозы и отсутствие четких дефиниций. Особенности жанровых трансформаций в новеллистике Ч. Диккенса, У.М. Теккерея, Т. Гарди.

Проаналізовано стилістичні особливості монологічного мовлення в романі І. Франка "Для домашнього огнища". Вживання невласне-прямої мови як особливого стилістичного прийому в творах автора. Розглянуто синтаксичні одиниці як засіб стилістичної виразності.

Проаналізовано жанрові закономірності щоденникового тексту, визначено його лінгвостилістичні ознаки. Установлено, що точність і стислість викладу в інформаційному жанрі зумовлюється, перш за все, функціонуванням нейтральної суспільно-політичної лексики.

Загальна характеристика поетичної мовотворчості Є. Гуцала. Аналіз семантико-функціональних, стилістичних особливостей компонентів домінантних лексико-тематичних парадигм у поетичних творах Є. Гуцала. Знайомство з основними збірками українського поета.

Розгляд питань національної самоідентичності в українській літературі. Популяризація самоцінності розмовно-побутової й окнижненої практики спілкування у творах Агатангела Кримського. Авторські пріоритети у виборі рядів лексико-фразеологічних синонімів.

Характеристика особливостей академічного дискурсу. Найбільш продуктивні лексико-фразеологічні засоби, що виступають у ролі експлікантів переконання в дискурсі І. Огієнка. Фразеологічні одиниці, зафіксовані в академічній промові "Українська культура".

Аналіз лексико-фразеологічних ресурсів авторського казкового тексту як репрезентантів мовної картини певного історичного періоду. Дослідження ознак мовлення персонажів, авторського ставлення до них і відображення епохи на прикладі казки I. Андрусяка.

Обґрунтування необхідності системного лексикографічного представлення синтаксичної термінології, актуалізованої в працях Івана Огієнка. Висвітлено оригінальну Я-концепцію вченого-патріота щодо аналізу граматичних явищ, спробу їх наукової типології.

Характеристика онімного різноманіття на матеріалі корпусу прижиттєвих новел Василя Стефаника. Розгляд способу лексикографічного опису онімних одиниць різних типів. Ознайомлення зі взаємозв'язком онімної номінації та зображуваного персонажа твору.

На матеріалі корпусу прижиттєвих новел Василя Стефаника проаналізовано їх онімне різноманіття, запропоновано спосіб лексикографічного опису онімних одиниць різних типів, представлено взаємозв’язок онімної номінації та зображуваного персонажа твору.

Словарный состав языка, его лексико-стилистические особенности. Творчество Кэролл Энн Даффи в контексте британской поэзии. Анализ лексических особенностей стихотворений поэтессы на примере поэзии "Миссис Мидас", неоднозначность смысла некоторых символов.

Выявление и описание лексического своеобразия рассказа А.И. Солженицына. Особый интерес писателя к правдивому воспроизведению жизненной реальности в сочинениях. Противоположность двух частей как важнейший композиционный принцип двучастных рассказов.