Дослідження урбаністичного дискурсу роману М. Вальзера, зокрема парадигми міського тексту в контексті мультикультуралізму. Розгляд мультикультуралізму як расової, національної, регіональної, родової, гендерної множинності, способи його вияву в місті.

Рассматриваются личные контакты Е. Ковалевского и И. Тургенева. Писателей связывали деятельность в Литературном фонде, общность взглядов на освободительное движение, близость эстетических воззрений. Литературные связи анализируются на примере очерков.

Обоснование необходимости презентации творческих достижений современного поэта на разнообразных коммуникативных площадках. Описание и характеристика различных типов таких коммуникативных площадок, анализ необходимости их конвергентного использования.

Определение и анализ основной темы романа И.А. Гончарова "Обрыв" — духовного состояния России, стоящей на краю "обрыва" (атеизма). Характеристика попытки романиста, не выходя за рамки реализма, показать борьбу в человеческой душе "бесов" и Святого Духа.

Анализ главных образов книги "Братских песен" Н. Клюева (1952) в аспекте отражения в ней Евангелия. Выражение идеологии "Голгофских христиан" в поэтическом сборнике. Призыв к деятельной любви и добровольному самопожертвованию во имя Царствия Божьего.

Итоги и перспективы изучения евангельского текста в произведениях Ф. Достоевского на современном этапе, выявляются направления и методологические проблемы их анализа и интерпретации в рамках этнопоэтики как нового научного направления в литературоведении.

Художественные достоинства роман И.С. Тургенева "Отцы и дети", политические проблемы, поднятые писателем на его страницах. Яркие эпизоды идейной борьбы между основными общественными силами в России конца 50-х годов Х1Х века. Личность молодого нигилиста.

Краткое исследование истории работы А.С. Пушкина над романом в стихах "Евгений Онегин". Раскрытие образа драматичности жизни дворянской интеллигенции на фоне картин повседневной русской жизни эпохи. Описание поэтического стиля и основных образов романа.

История создания романа. Жизнь столичного дворянства как развернутая экспозиция. Автор и герой в романе. Евгений Онегин в деревне. Сестры Ларины. Именины Татьяны. Дуэль как кульминация первой сюжетной линии. Жизнь московского дворянства. Герои Пушкина.

Проблема художественной специфичности романа А.С. Пушкина "Евгений Онегин", научные исследования романа. Пушкинский концепт русского мира и его авторская позиция. Личность А.С. Пушкина и его эпоха, "проблема человека" и русского национального характера.

Исследование проблемы художественной специфичности романа А.С. Пушкина "Евгений Онегин". Характеристика пушкинского концепта русского мира. Особенности авторской позиции романа "Евгений Онегин", проблемы человека и русского национального характера в нем.

Евгений Сверстюк - яркий представитель современной украинской философской, морально-религиозной, публицистической мысли. Определение места данного писателя среди диссидентов-шестидесятников, сыгравших большую роль в оздоровлении украинского общества.

Дослідження еволюції вивчення соціальної функції сміху. Аналіз соціального аспекту комічного в теоретичному доробку А. Бергсона, З. Фрейда, М. Чернишевського, М. Бахтіна. Вивчення процесів трансформації руйнівної та відтворювальної функції сміху.

Опис антропонімного простору літературних казок ХІХ-ХХ століть з урахуванням його еволюційного розвитку, відображення традицій і новаторства у вживанні власного імені. Виявлення складу найменувань персонажів народних казок, їх форми та варіанти.

Відображення Хемінгуея в його героях. Типові представники "героїв кодексу": Сантьяго як новий герой у творчості письменника. Роберт Джордан як традиційний герой. Образ Фредеріка Генрі "Прощавай, зброє!". Неоднозначність та еволюція хемінгуеївського героя.

Дослідження низки готичних романів з погляду трансформації жанру під впливом часу. Становлення фонової готичної атрибутики. Використання тропів, що створюють похмуру атмосферу та тяжіння. Втрата готикою позицій домінування в літературі у XX столітті.

Особливості новаторської наративної стратегії роману, роль ретроспекції у ньому. Оригінальність і важливість часопросторової поетики, взаємодія зображеного простору і типажу. Символіко-етична проекція поетики роману, його новаторство і світовий резонанс.

Вплив і взаємодія психоаналізу й фемінізму в етнопсихологічній концепції особистості у творчості П. Загребельного. Національні домінанти й універсальні парадигми персональної системи письменника. Міфопоетична закодованість героїв прози П. Загребельного.

Порушено проблему виокремлення в сучасній українській літературі жанру "химерної прози". Проведено паралелі між народними уявлення про містичні явища та інтерпретування їх у сучасній літературі. Здійснено спробу осмислити сучасний стан "химерної прози".

Дослідження еволюції японського жанру кайдан та причин появи жанру неокайдан. Збереження японського пріоритету психологічної компоненти жаху і напруженого очікування. Характеристика елементів древніх вірувань, духів і монстрів зі старого кайдану.

Поема як жанр ліро-епосу, основні різновиди. Еволюціонування жанрової форми поеми у творчому світі В. Сосюри: від "Червоної зими" до "Каїна" та "Розстріляного безсмертя". Сюжет і композиція та проблематика поем. Використання художніх засобів в творах.

Висвітлення художньої специфіки притчових творів у поезії Дмитра Павличка. Особливості розвитку Дмитром Павличком поетичних традицій Івана Франка у царині сатири, гумористики та притчописання. Дослідження віршів-притч у поетичному спадку Дмитра Павличка.

Дослідження проблеми еволюції історичного роману в роботах радянських і європейських літературознавців. Підходи до аналізу історичного роману та отримання цілісної картини його розуміння в європейській літературі та у французькій літературі зокрема.

Вивчення еволюції перекладів творів Е. Хемінгуея українською мовою як форми рецепції творчості прозаїка національною літературою. Динаміка перекладного процесу в контексті суспільно-історичного розвитку України. Вивчення літературних передумов рецепції.

Аналіз жанрової специфіки історичної повісті, провідні аспекти її дослідження. Роль співвідношення історичної правди й художнього домислу, системи образотворення, аспектів поетики й художнього хронотопу у відображенні досвіду українського державотворення.

Дослідження проблеми співвідношення дидактичного і карнавального елементів у англійській середньовічній драмі з перспективи розвитку в ній комічних персонажів. Аналіз творчості Джона Гейвуда, поява та розповсюдження ренесансного образу сценічного коміка.

Головні причини та історичні передумови активізації студій над східноєвропейською духовнопісенною творчістю XVII – XIX ст., головно українською. Перекладацька праця Симона Тодорського, її аналіз та оцінка значення. Монографія Д. Штерна, її зміст.

Трансформація образу українського села в літературній творчості митців ХХ – початку ХХІ ст. Підходи до усвідомлення місця й ролі села в історичному поступі українського народу. Особливості відображення його образу в радянській і сучасній літературі.

Особливості реалізації образу Шерлока Холмса крізь призму модерного світобачення. Етапи та закономірності його еволюції під впливом кризових явищ даного періоду, що відображено у пізніших творах детективного циклу Конан Дойля на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Розвиток фольклористичної концепції Івана Франка. Еволюція критичної рецепції фольклористичних публікацій Оскара Кольберга у його працях. Особливості еволюції оцінки наукового доробку Кольберга у рецензіях і статтях українського письменника Івана Франка.