Порівняння процесу становлення і результатів діяльності двох особистостей – українця Іринея Фальковського та поляка Саніслава Сташіца. Формування портрету, характерного для творчої і діяльної особи епохи Просвітництва на основі аналізу їх життєвого шляху.

Дослідження особливостей теорії романтичної іронії, що була зумовлена сократівською іронією й розроблена представниками єнської школи романтизму. Визначення специфіки національної фольклорної сміхової культури та традицій українського низового бароко.

Дослідження архітворів англійської літератури XVIII століття - романів "Історія Тома Джонса, знайди" Г Філдінга та "Життя й думки Трістрама Шенді, джентльмена" Л. Стерна. Аналіз головних чинників, які зумовлюють іронічну тональність у романній оповіді.

Повернення романтичного іроніка, ґрунтовно витісненого з маґістральних естетичних практик наступною позитивістською добою. Нове у концептуальних шатах. Мистецтво, що усвідомило себе як модерне. Мовотворчість автобіографічних персонажів Юрія Андруховича.

Іронічний ефект на основі зіставлення тексту й паратексту в новелі М. Коцюбинського "Подарунок на іменини". Аналіз когнітивних рівнів твору (буквальний, статусний, іронічний, символічний). Художні деталі-індекси та виявлення читацьких естетичних реакцій.

Розгляд окремих іспаністських студій, які відобразились у творчості українського поета-лірика, сатирика, драматурга і перекладача В. Самійленка. Аналіз його перекладацької діяльності, яка стосується творів Б. Ібаньєса та інших іспанських белетристів.

Розкриття особливості потрактування категоріального поняття "істина" у творчості Т. Шевченка і Л. Українки. Аналіз низки спільних та відмінних рис художнього осмислення категорії істини кожним із митців. Джерело онтологічної традиції у сприйнятті істини.

Науково-теоретичне обґрунтування ціннісної моделі життя і творчості Д. Кременя з позиції соціокультурної рецепції. Новий підхід до вивчення лірики поета для вчителів літератури, заснований на комплексному використанні різних методів і технологій.

Гротескне тло як основа для однієї з найвідоміших п'єс А. Шніцлера - "Зелений какаду". Суперечність між буденним життям і вищими питаннями людського існування. Формула життя-гри, химерного дійства. Вплив обставин на долю людини у п'єсі "Юний Медард".

Досягнення Зинаїди Тулуб в жанрі історико-біографічної прози. Поєднання фактів та художнього вимислу у романі "В степу безкраїм за Уралом" про перебування Тараса Шевченка на засланні в казахських степах. Внесок письменниці у художню шевченкіану.

Дослідження часової ретроспекції в романі Анатолія Рибакова "Важкий пісок". Аналіз питання автентичності опису жертв Голокосту. Дослідження різниці в поняттях "простір" і "місце". Суть поєднання особистих спогадів і загальнолюдської пам’яті в творі.

Змістова структура, функційне навантаження і призначення онімної одиниці цілісного тексту. Роль імені художнього тексту. Встановлення залежності пізнання мовної особистості В. Стуса від вибору імені, текстового і позатекстового потенціалу поетонімів.

Основні положення естетики П.Д. Боборикіна, його історико-літературна концепція стосовно історії російського та західноєвропейського роману в контексті естетичних та філософських шукань автора. Аналіз монографії "Європейський роман у XIX столітті".

Аналіз засад історико-літературних синтез Пантелеймона Куліша у контексті загальноєвропейських історіографічних традицій. Етапи розвитку історії письменства в українському літературознавстві. Особливості європейської літературної історіографії ХІХ ст.

Мемуарні свідчення громадсько-політичного діяча Л. Чикаленка як важливе джерело з історії внутрішніх чинників. Загальна характеристика історико-мемуарної спадщини Л. Чикаленка про події 1919 року в Україні. Аналіз зустрічей мемуариста з Є. Петрушевичем.

Виявлення провідних міфопоетичних особливостей творчості Відала в межах історико-міфологічного дискурсу як організуючого чинника його прози. Оцінка творчості Ґора в зарубіжному, радянському та українському літературознавстві й літературній критиці.

Аналіз історико-функціональних аспектів дебютної збірки А. Кримського, її діа(полі)логічних взаємин з поетикою епохи. Типологічні аспекти твору, який, вступаючи у жанрові і стильові відношення з текстами, стає конструктивним чинником літературної епохи.

Поняття, визначення та носії стилю. Зв’язок між стилем та змістом твору. Історично-літературний процес і автор. Шевченко як виразник українського типу художнього мислення. Питання стилю на сучасному етапі. Творче обличчя автора на фоні ідеології епохи.

Історія та головні етапи написання поеми "Гайдамаки" Т.Г. Шевченком, особливості висвітлення в даному творі героїчного минулого українського народу. Розкриття моральних якостей Максима Залізняка та інших героїв у ході священної для народу боротьби.

Аналіз формування та корекції історичної пам’яті у романах Івана Федосійовича Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Дослідження маловідомих фактів української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських і культурних діячів.

Аналіз творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень. Зародження кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської літератури, її розвиток в складі придворної літератури Кримського ханства і загасання в Османській імперії.

Знайомство з історією української літератури. Розгляд української еміграційної прози ХХ століття. Загальна характеристика творчої діяльності Ю. Косача, аналіз найвідоміших творів українського поета. Особливості концепції екзистенціалізму Ж.П. Сартра.

Творчість Косача як важливий етап становлення і розвитку письменника у контексті доби міжвоєння крізь призму формування його світоглядних уявлень, переконань і в аналізі історичних оповідань прозаїка. Ідейно-формальні особливості та художні вартості.

Розгляд проблеми взаємин між художньою літературою та історією ментальностей й історією повсякденності. Історія повсякденності як джерело контекстуальних фактів для дослідження історії літератури. Дослідження історії ментальностей та повсякденності.

Специфіка художнього переосмислення історичної тематики у драматургічній спадщині Людмили Старицької-Черняхівської, її теоретичні погляди на історичну драму. Розглянуто п’єси "Гетьман Дорошенко", "Іван Мазепа", "Останній сніп", "Аппій Клавдій", "Сапфо".

Історичний роман Ю. Липи "Московія" як про подію в біографії автора та про актуальність проблематики й джерельної бази твору в контексті російсько-української війни. Уточнення фактів біографії й творчості Ю. Липи; еволюція поглядів письменника.

Дослідження особливостей відображення художньої дійсності (вимисел, домисел, факт) в історичному романі B. Терлецького. З’ясування співвідношення наукового факту й художнього домислу та вимислу в романі. Розкриття ролі документа в художній структурі.

Аналіз роману Джона Фаулза "Жінка французького лейтенанта" під кутом зору історичного хронотопу. Хронотопний аналіз як важлива складова осмислення твору. Історичний хронотоп роману - зображення історичного періоду як періоду зародження моралі ХХ століття.

Дослідження роману Тоні Моррісон "A mercy" під кутом зору історичного хронотопу, що забезпечить новизну погляду на цей нього. Аналіз подій, описаних у романі, у конкретних часових і просторових рамок. Оцінка прикмет часу, характерних для XVII століття.

Характеристика художніх творів Б. Лепкого, його перекладів і літературно-критичних праць. Аналіз робіт Богдана Лепкого про Т. Шевченка. Дослідження основної і другорядної ідеї висвітлення образу Тараса Шевченка, авторської концепції бачення Кобзаря.