Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.

Розгляд питання нерівності між чоловіками та жінками на матеріалі зарубіжної літератури ХІХ-ХХ ст. Аналіз проявів маскулінності, гендерних ролей і стереотипів поведінки головних героїв роману англійського письменника Дж. Остін "Гордість і упередженість".

Аналіз вербалізації міні-концепту "ворог" у творах сучасних українських авторів про війну у зоні ООС на Сході України на основі широкого поля лексико-семантичних груп. Виділено низку епітетів-кольороназв та метафоричних моделей із негативним значенням.

Причини використання червоного кольору в образах війн, перетворень і революцій. Аналіз символізму та сакрального локусу віршів О. Довгого. Використання поетом різних відтінків червоного у своїй творчості. Переосмислення автором українських міфів.

Дослідження міфопоетичних картин різних письменників-символістів. Методики лінгвопоетичного аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті. Синтез історичного в поезії О. Олеся на матеріалі збірки "Княжа Україна".

У науковій статті висвітлено художньо-творчий потенціал мовної особистості Івана Перепеляка. Розглянуто те, як він сприймається у різноманітному накопиченні ідей, образів, ситуативних сцен, емоцій тощо. Детально висвітлено ідіостиль художника слова.

Огляд конструкцій з непрямою мовою в творах Л. Українки з погляду структури синтаксичних одиниць й семантики ввідних дієслівних лексем. Речення-мікротексти, побудовані за схемою "текст - слова автора - непряма мова", "слова автора - непряма мова - текст".

Розгляд образу свободи як провідного смислотворчого чинника у поетичній творчості Христі Алчевської. Виокремлення індивідуально-авторських засобів вербалізації образу: епітетних та метафоричних структур, народно-поетичної символіки, прийомів естетизації.

Аналіз індивідуальних особливостей поетичних текстів. Дослідження процесів, що відображають семантичну трансформацію слова, формування художнього значення, перетворення слова на естетичний знак. Оцінка індивідуальних стильових особливостей поезії Сосюри.

Розгляд особливостей текстів п’єс Л. Подерв’янського "Гамлєт, або Феномен датського кацапізму" й "Король Літр". Характеристика теорії інтертекстуальності М. Бахтіна. Творчість Л. Подерв’янського в сучасній українській літературі як вияв епатажності.

Вивчення різноманітних виявів психопатології особистості в дискурсі. Вербалізація концептуальних параметрів індивідууму в сучасній англомовній художній прозі. Дослідження виявів психопатології персонажа в романі Стівена Кінга "Що впало, те пропало".

Результати дослідження вербалізації сакрального простору в поетичних творах В. Герасим'юка. Особливості вербалізації понять "смерека", "ягня", "простір" у поезії Герасим'юка. Використання лексики на позначення сакрального для розкриття мистецького "Я".

Особливості вербалізації спонукальної модальності в мові прози для дітей - визначення, неспеціалізовані синтаксичні засоби для вираження спонукальної модальності. Умови їхньої актуалізації, використання модифікаторів семантико-синтаксичної структури.

Аналіз угорськомовних віршів з циклу любовних епіграм В. Довговича. Приклади інтимної поезії, у яких розгортається особиста любовна драма поета і молодої панни Аґнеш Візер. Філософія кохання Довговича, що є класичним взірцем любовної барокової лірики.

Дослідження типології аспектів ментальних феноменів, вербально репрезентованих в есе Джона Берджера. Характеристика подвійної ролі есеїстичних метаекфрастичних контекстів вербальної експлікації ментальних феноменів у потенційній взаємодії з читачами.

Семантико-функційна специфіка стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент вербальної мережі. Вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Діденко.

Аналіз імпресіоністичних засобів прози братів Ґонкурів та І. Франка. Синтез музики й літератури. Екфрастичні описи творів живопису та музики. Синестезійні можливості слова, його сугестивна сила, яка розширює горизонти світовідчуття, уяву й інтуїцію.

Аналіз імпресіоністичних засобів прози братів Ґонкурів та Івана Франка: синтезу музики й літератури. Екфрастичні описи творів живопису та музики. Синестезійні властивості слова, його сугестивна сила, яка розширює горизонти світовідчуття, уяву й інтуїцію.

Досліджено особливості лінгвальної репрезентації образ страховиська в сучасній українській дитячій літературі. Представлено літературний дискурс страху і страховиськ. Схарактеризовано нові образи страховиська, появу яких спричинила пандемія COVID-19.

Ирония - метод реализации субъективно-оценочной модальности, которая представляет собой художественную форму авторской оценочной позиции. Основные способы создания комического эффекта, которые использует Дитер Нур в своих литературных произведениях.

Исследование феномена иронии в творчестве современного немецкого писателя Дитера Нура. Выявление новых механизмов формирования иронического смысла в художественном тексте. Анализ средств, которыми пользуется автор для достижения комического эффекта.

Проблема збереження культурної самобутності окремих етнічних спільнот, їхньої національної ідентичності. Аналіз роману Дж. Харріс "П’ять половинок апельсина", елементи духовної та матеріальної культури народу. Залучення читача до специфічних французьких з

Розгляд моди як ідентифікувальної матриці, через яку особистість усвідомлює свою самототожність. Репрезентація персонажів роману через одяг, взуття, аксесуари, макіяж, манікюр, зачіску, ходу, поставу. Відображення їхньої сутності через мовні одиниці.

Аналіз тексту роману "Тенета для Полісся" з погляду вербальних можливостей лексики задля створення образу Полісся, змалювання образних картин поліської природи. Домінанти, образні номінації та стилістичні конструкції, які розкривають особливості стилю.

Вербальний простір слів-символів у художній творчості Г. Тютюнника. Традиційні вияви національного українського лінгвосимвольного фонду, індивідуально-авторські домінанти символьної образної системи. Слова-символи у творах письменника як художні деталі.

Розгляд особливостей функціонування відкритого та закритого простору в тексті. Художній простір в оповіданні в контексті типів інформації, типів викладу та композиційно-мовленнєвих форм. Частотні списки лексем, що представляють художній простір у творі.

Аналіз топонімічних назв фентезійного наративу та засоби їх перекладу з англійської українською. Розгляд літературної географії та мапування тексту наративу на прикладі четвертої частини септології пригод "Гаррі Поттер і келих вогню" Дж. К. Ролінґ.

Стаття присвячена аналізу репрезентації поняття "ніч" в когнітивному аспекті. Світ природи і світ людини в поезії Ф. Тютчева, що представлені в образах світу ночі, об’єднуються за допомогою антропоморфної метафори. Аналіз лексичних метафоричних засобів.

Факти рецепції творчості бельгійського французькомовного письменника Вергарна поетами і літературознавцями ХХ-ХХІ століть. Суть неординарних епізодів критичного прочитання та наукової інтерпретації літературної спадщини класика бельгійської літератури.

Біографія та творча діяльність доктора філологічних наук Т. Карабовича. Літературознавче прочитання низки перекладів і літературно-критичних праць польського письменника. Дослідження специфіки некласичного віршування авторської збірки поезій "Лугини".