Екранізація як варіант інтерпретації художнього тексту і місце перетину різних комунікативних систем. Прийоми і принципи візуалізації художніх світів літературних творів. Кіноінтерпретації літературного образу Д. Грея в кінематографі XXI століття.

Специфіка інтерпретації образу Жанни д’Арк у французькій драматургії першої половини ХХ ст., творах Ш. Пеґі і П. Клоделя. Мотиви звернення авторів до цього типового образу світової літератури, вплив "католицького відродження" на вибір жанрового втілення.

Дослідження у розрізі доби постаті П. Калнишевського - останнього кошового Запорозької Січі, його побуту, рис характеру, управлінських якостей. Систематизація історичних фактів і художнього обрамлення поеми й відтворення цілісного образу кошового отаману.

Вплив авторських світоглядних, філософських, естетичних пошуків на формування образу Т. Шевченка в ліриці В. Самійленка. Новаторські засоби моделювання образу Кобзаря. Внесок В. Самійленка у розвиток поетичної шевченкіани кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Проблема дослідження інтерпретації протогенетичних міфічних образів у романі М. та С. Дяченків "Відьомська доба" шляхом реалізації прийому парастазису. Особливість специфіки конфлікту роману, пантеїстичного трактування авторами проблем добра та зла.

Основні аспекти неоромантичної творчості Лесі Українки на прикладі поеми "Ізольда Білорука". Прагнення по-новому розкрити світові сюжети в українській літературі. Епічність зображення характерів, лірична емоційність і витонченість, драматизм поеми.

Усвідомлення засадничої ролі Т Шевченка і його творчості для України. Складання "культу Шевченка", до якого в різний спосіб були залучені протилежні ідеологічні сили. "Боротьба за Шевченка" у ХХ ст. Протиріччя в інтерпретації його творчості у цю добу.

Засоби збереження неповторності Шевченкового слова англійською мовою. Виявлення стилістичної належності слів і словосполучень у досліджуваному творі. Порівняльний аналіз низки перекладів вірша Т. Шевченка "Заповіт" (Ліліан Войнич, Віри Річ, Джона Віра).

Специфіка вивчення художнього образу в розрізі актуальних питань сучасної поетики та в контексті викладання літературознавчих дисциплін. Типологія художніх образів у літературному тексті, виокремлення їхніх ключових функцій та аналіз показових зразків.

Алюзії на дитячі ігрові вірші в творах англійського фентезі як інтертекстуальні методи, що забезпечують несуперечливість реальності вторинного світу. Оновлення міфологічного мислення, прихованого в дитячому фольклорі. Компоненти колективного несвідомого.

Дослідження ігрових феноменів у книгах "Літературного ярмарку". Переосмислення барокових елементів інтертекстуальності драми та вертепу. Реконструкція літературної традиції та специфічного ігрового простору інтермедій. Аналіз поеми "Гофманова ніч".

Аналіз художньої семантики та сюжетних функцій інтертекстуальної референції на роман Михайла Загоскіна "Юрій Милославський" у шевченковій повісті "Княгиня". Особливості реконструкції смислових зв'язків повістей Тараса Шевченка із творами-попередниками.

Особливості драматургічної інтертекстуальності, яка нині претендує на ключове місце серед комунікативних стратегій сучасної культури. Сутність поняття "сучасна драматургія". Характеристика діяльності західноєвропейських та українських письменників.

Аналіз метатексту, утвореного найвідомішими антиутопіями ХХ сторіччя, які стали літературно-естетичною реакцією на кризові процеси у суспільній свідомості. Співставлення знакових творів останніх десятиліть зі зразками класичної антиутопічної літератури.

Метою статті є реконструкція поняття карнавалу, що лежить в основі роману Ю. Андруховича "Рекреації" як оригінального інтертекстуального утворення. Новизна: уперше дискурс карнавалу висвітлено в контексті компаративного аналізу змісту двох практик.

Суть фольклорних джерел інтертексту В. Реви. Аналіз інтегральних та типодиференційних ознак традиційних образних структур. Дослідження стилізації як найуживанішої поетом форми інтертексту - фольклоризму. Семантичне й естетичне сприйняття його поезії.

Осмислення суті інтертекстуальної взаємодії яка виявляться на різних рівнях структури тексту та передається не лише за допомогою тропів і стилістичних фігур, а й словотвірних моделей, орфографічних відхилень від норми, фонічних і ритмічних засобів.

Розгляд інтертекстуальності як специфіка поетики роману В. Лиса "Острів Сильвестра". Характеристика внутрішніх та зовнішніх інтертекстуальних зв’язків, архетекстуальність та гіпертекстуальність роману. Дослідження окремих виявів автоінтертекстуальності.

Дослідження основних визначальних компонентів ідіостилю Олеся Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття. Характеристика ключових тем фантастичної літератури, пропущених крізь особливість письменницького ставлення до життєвого матеріалу.

Визначення специфіки інтертекстуальних мотивів як елементів, що забезпечують поліфонічну єдність художнього світу Купріна. Аналіз проблеми співвідношення життя і мистецтва. З’ясування особливостей її ролі у становленні художньої системи письменника.

Дослідження інтертекстуальних зв’язків у відомому творі сучасного канадського письменника. Основні претексти роману М. Ондатже "The English Patient". Роль християнських перегуків, акцентування паралелей з архангелами, Ісусом Христом, Дівою Марією.

Дослідження є розгляд основних рис сучасної літератури, для якої стає нехарактерним чітке розмежування меж між літературними течіями й жанрами. Особливості текстів Б. Акуніна, які створюють складний простір, насичений різними інтертекстуальними елементами

Інтертекстуальність як літературознавча проблема, історія її вивчення в творчості М. Булгакова. Конструктивна роль інтертекстуальності в драматичних творах. Імагогічна роль інтертекстуальності. Вплив інтертекстуальності на жанровий зміст п’єс Булгакова.

Розгляд проблеми інтертекстуальності як провідної ознаки інтелектуальної прози на матеріалі роману-тетраедра О. Слоньовської. Художні прийоми та сюжетні колізії. Діалог між текстами різних культур. Використання інтерпретації міфічних образів, легенд.

Дослідження самобутності поетичного мислення М. Вінграновського на матеріалі твору з експліцитними інтертекстуальними елементами. Оригінальність трактування мандрівного сюжету та виявлення спільних мотивів у творах М. Вінграновського та М. Лермонтова.

Тэма каханне і любоў ў беларускай літаратуры. Інтымная лірыка Яўгеніі Янішчыц. Творы Я. Янішчыц пра нешчаслівае каханне. Творчую біяграфію С. Грахоўскага. Сплав лірычнага і драматычнага напружання. Лірычны герой многіх твораў Анатоля Вярцінскага.

Казкі Андэрсана і фальклорная казачная традыцыя. Сутыкненне сапраўднага мастацтва і мастацтва ілжывага. Сіла асветніцкіх традыцый у перыяд агульнага панавання рамантызму ў еўрапейскай літаратуры. Русалкі ў еўрапейскай міфалогіі. Розныя назвы русалак.

Роль онімної лексики у художньому тексті. Дослідження дії мікротопоніма (ороніма) Ясенова, що функціонує у творах відомого українського письменника Чендея, та його переходу у літературно-художній антропонім. Розкриття інформаційного заряду оніма Ясенова.

Дослідження літературно-художніх антропонімів, що функціонують у детективних романах А. Кокотюхи. З'ясування енциклопедичного та інформаційного навантаження, визначення ролі онімів у розкритті мисленнєво-емоційного світу героя і творчому задумі.

Дослідження семантико-стилістичних особливостей іншомовної лексики в романі П. Загребельного "Роксолана" як виклику традиційному історичному роману. Аналіз запозичень, стилістична роль іншомовної лексики. Метафоризація на основі асоціативної суміжності.