Дослідження інтерпретації емансипаційного дискурсу Е. Ожешко й Н. Кобринської. Типологічно подібні й індивідуально авторські постулювання емансипаційних ідей в літературно-публіцистичному доробку письменниць. Функції жінки в соціальному контексті.

Особливості ідейного звучання та художнього втілення образу чутливості героя у мораліте "Природа" англійського драматурга Генрі Медвола. Літературне зображення небезпеки чуттєвого розкріпачення людини. Асоціювання чутливості з безглуздям у п’єсі.

Т. Шевченко – новий тип письменника в українській літературі й новий тип особистості, громадянина в історії України. Принципи й постулати представників українського націоналізму: волелюбність, народність, національна честь і гідність, патріотизм.

Комплексний аналіз ролі ліричних відступів у художньому полотні прози Івана Нечуя-Левицького. Відзначення функційного потенціалу відступів у структурі жанрово-стильового оформлення тексту роману "Хмари" у контексті розвитку української літератури.

Мовно-політичний світогляд лінгвоперсони Д. Донцова як ідеологічне продовження думок Т. Шевченка. Розгляд індивідуального мовленнєвого символу, вжитого з позитивною конотацією, який автор подає як ідейну домінанту. Зв’язок максими "любов" з Україною.

У статті аналізується значність неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів Г. Хаггарда. Описані підстави для зарахування їх до корпусу творів якщо не "високої" художньої літератури, то принаймні до класу явищ мідл-літератури.

Дослідження особливостей функціонування художньої деталі, як мікрообразної структури у романі Івана Франка "Борислав сміється". Вивчення деталі, як засобу психологічної характеристики образів роману. Характеристика жіночих образів і колористики твору.

Витоки становлення та саморозвитку творчих індивідуальностей в українському літературознавстві ХІХ-ХХ століть. Розгляд змісту та художнього інструментарію письменників даного періоду. Інтерпретація драматургічного доробку маловідомих письменників.

Комплексний аналіз особливостей збірки П. Сунліна "Розповіді Ляо Чжая про незвичайне" на прикладі визначеної новели. Дослідження культури, вірувань, філософії та історії Китаю, переданих автором через збірку. Історичні умови розвитку творчості новеліста.

Аналіз образів Кассандри, Ніке та Немезіди - одних із ключових у ліриці Є. Маланюка. Традиційне й новаторське у тлумаченні античних міфем, уведення яких є виявом прийому авторського міфологізування. Трансформації античних міфем у фольклорі і літературі.

Мовні засоби вираження текстових концептів у заголовках романів Тоні Моррісон: "Сула", "Пісня Соломона" та "Смоляне опудалко". Заголовок літературного твору - ключ до розуміння ідеї. Вплив афроамериканського світосприйняття письменниці на її творчість.

Структурний аналіз тексту романів про "Гаррі Поттера" з фольклористичних позицій за методологією В.Я. Проппа. Виявлення основоположних фольклорних архетипів у творчості Дж. Роулінг і визначення їхніх функцій в оригінальному тексті і прозі "фан-фікшн".

Особливості ідентичності художника у традиції поваги до материнства за драмою "Чорна Пантера і Білий Медвідь" В. Винниченка. Знайомство з головними особливостями драматургії В. Винниченка, характеристика творчої діяльності видатного письменника.

Біографічні дані, перший історичний роман в українській літературі П. Куліша "Чорна рада". Означення та мета роману - історичного роману, роману-хроніки. Історичне джерело роману "Чорна рада". Мета українського національного відродження в творах Куліша.

Дослідження національної ідеології Лесі Українки,як ідеї войовничого націоналізму для нащадків та вираження її поглядів у поезії, де прослідковується її віра, безмірна туга і нестямний порив, упоєння хвилями тріумфу і трагізм безпросвітної боротьби.

Розгляд вісниківського неоромантизма як національно-модерністичної літературної течії, закоріненої в лицарській, водночас героїчній та містичній, художній традиції давньої літератури, у творчості Т. Шевченка та Лесі Українки. Основні риси неоромантизму.

Війна як важка травма народу та особистості. Роман О. Гончара "Прапороносці" – нова сторінка художнього епосу про Другу світову війну, що показує звичайних людей, які на своїх плечах винесли тягар війни. Образи рядових воїнів у романі О. Гончара.

Дослідження погляди Панаса Мирного на "жіноче питання", розгляд специфіки осмислення проблеми жіночої емансипації, яку письменник актуалізував у своїх щоденникових записах. Думки стосовно зміни їхнього соціального статусу в суспільстві II половини ХІХ ст.

Ідеї свободи в драматичній поемі Лесі Українки "На руїнах", написаної на основі біблійних тем, які пов'язані з історичними подіями в бутті єврейського народу. Інтерпретація ідейного змісту твору крізь призму базових категорій філософії екзистенціалізму.

Дослідження проблеми синтезу мистецтв у творчості І. Франка загалом та його пейзажистиці. Синтез мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій Франка із новели "Вільгельм Телль" та оповідання "Дріада". Тенденція до синтезу музики, малярства і слова.

Аналіз із рецептивної позиції ідилічних пейзажних візій Т. Шевченка, дослідження їх поетики. Дослідження статей, в яких вивчаються окремі образи-символи шевченкового пейзажу, і праць, де досліджується художня манера письменника у змалюванні природи.

Ідіодискурс американського письменника-гумориста Д. Баррі. Авторська індивідуальність та творчий потенціал як прояв лінгвокреативного мислення. Креативність як інструмент створення карнавальної моделі світу автора. Комічна тональність художніх текстів.

Аналіз стилістичних особливостей репрезентації художнього світу Н. Бічуї з урахуванням мистецько-літературних домінант другої половини ХХ ст. Розмежування індивідуально-авторських прийомів стильового оформлення текстового простору художніх творів авторки.

Проаналізовано розширену типологію прийомів метадрами. Доведено, що п'єса Павла Ар'є "Людина в підвішеному стані" є прикладом оригінального застосування метадраматичної поетики, зокрема за рахунок концептуально ускладненої ієрархії зазначених прийомів.

Аналіз життєвого шляху і поетично-пісенної творчостї колишньої учасниці ОУН, зв’язкової Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, довголітнього політв’язня найсуворіших совєтських тюрем, відомої громадської діячки, Героїні світу Ольги Ільків.

Розгляд творчості американського православного богослова Д. Гарта. Теологічне обґрунтування феномену ікони, її розрізнення від ідола. Характеристика типів релігійності. Осмислення специфіки християнського гуманізму. Визначення джерел культа насильства.

Визначення теоретико-літературного значення поняття "іконічність" як специфічної властивості літературно-художнього образу. Аналіз образної системи творів І.С. Шмельова "Сонце Мертвих" та "Куликове Поле". Виявлення специфіки прояву іконічного начала.

Дослідження специфіки, методології, іконічно-конвенційної виразовості термінології та "емблематичної" акомодації у висвітленні "психоісторії" української літератури Н. Зборовської. Поструктуралістичне уявлення про форму і зміст художнього повідомлення.

Аналіз імагологічної рецепції образу української столиці в романі франкомовного бельгійського письменника Тірі "Проїздом у Києві". Суть гетерообразу Києва як цінного засобу осмислення історичної дійсності 1917-1918 років і власного етнокультурного "Я".

Дослідження імагологічного виміру культурних, урбаністичних і театральних образів новели франко-марокканського митця Тагара Бен Джеллуна в системі постколоніального та "донкіхотівського" дискурсів. Взаємодія образів різних культур у художньому тлі твору.