Раскрытие специфики видения "положительно прекрасного", проявления менипповой сатиры и карнавального мироощущения в произведениях Ф. Достоевского. Отслеживание мистериальной символики карнавала и проблемы карнавальной традиции в мире Достоевского.
Найбільше уславився Іван Карпенко-Карий як драматург. Перші твори з’явилися 1883 року (оповідання "Новобранець"). Усього написав 18 оригінальних п’єс, для яких характерними є жанрове розкриття, варіантність тлумачення образів, музичність, філософічність.
Исследование проблем влияния классической китайской литературы на формирование традиционной китайской культуры. Сопоставление на материале главы "Клятва в персиковом саду" романа "Троецарствие" реальных исторических событий и личностей с вымышленными.
Раскрытие принципов создания Ю. Поляковым модели мира СССР 1960-х годов в романе. Воспроизведение общественных отношения между людьми: между родственниками, соседями и коллегами, советских людей к власти. Историческая ценность произведения автора.
Основные символы в лирике русских символистов (на материале поэзии А. Белого, А. Блока) и в болгарской поэзии. Специфика изображения картины мира в поэзии. Методика изучения русского символизма в старших классах в современной общеобразовательной школе.
Космогоническая картина мира по представлениям "Младшей Эдды" С. Стурлуссона. Изначальные древнеисландские представления об устройстве мира, главенстве природных сил, торжестве естественности мироздания. Воздействие христианской философии и истории.
Определение роли и значения литературных впечатлений Пушкина как реалий духовной биографии поэта. История взаимоотношений Пушкина и Мицкевича. Проблема профессиональной порядочности редактора журнала "Сын отечества". Воспоминания Пушкина о Байроне.
Казахстанская внешняя политика: первый опыт, первые уроки. Последствия распада СССР, основные проблемы. Интерес зарубежных стран в развитие Казахстана. Подписание Лиссабонского протокола. Действия первого министра иностранных дел. Договор с Узбекистаном.
Аналіз й інтерпретації творів Тракля і Свідзінського в літературознавстві. Питання візійного часу у творчості. Перегук духовно-поетичних світів митців. Первісність самопізнання у творчості Свідзінського. Особливість Траклевого художнього світогляду.
Эмотивная категориальная ситуация в художественном тексте. Страх как доминантная эмоция в прозаическом творчестве Эдгара Алана По. Эмоциональный концепт "страх" в лингвистике. Эмоциональные категориальные ситуации в новеллах Э.А. По, понятие их агентов.
Исследование категорий "любовь" и "Бог" в понимании великого русского мыслителя и писателя Льва Николаевича Толстого, их отражение в произведениях. Особенности познания Бога через разум и любовь, а также метод разумной веры в рассуждениях Л.Н. Толстого.
Рассмотрение информационных уровней, содержащихся в тексте как "инструмента" анализа повести Н.В. Гоголя "Ночь перед Рождеством". Выявление фактуального, подтекстового и концептуального уровней. Раскрытие многогранности художественного мира произведения.
Исследование поэтики произведений Генри Джеймса. Выявление компонентов группы мифологем "national identity". Определение особенностей их отражения в художественных текстах Генри Джеймса. Их роль в создании образа американского национального характера.
Смысл - контекстуальное значение высказывания, включенное в диалог с помощью интонационного оформления. Способность к саморегуляции, относительная временная устойчивость среди хаоса - свойства, придающие литературе черты художественного произведения.
Осмысление целей и задач ленинградской неподцензурной поэзии 1970-х гг. Стратегия метафизической ориентации на творчество как на сакральный акт. Анализ концепции Кривулина сквозь понятие спиритуальности, объединяющее эстетические и религиозные коннотации.
Ложь как категория, определяющая сюжетный ход многих отечественных драматургических произведений ХХ века. Знакомство с категориальными оппозициями, релевантными для понимания концепции художественного произведения. Анализ творчества А. Гельмана.
Вопросы функционирования грамматической категории обращения в калмыцком языке. Особенности менталитета народа, специфические национально-культурные черты людей. Рассмотрение аутентичных текстов калмыцких сказок в записи финского ученого Г.Й. Рамстедта.
Исследование идеи двоемирия, которая находит художественную реализацию в повестях "Сильфида", "Саламандра" и "Косморама". Изучение чудесного в романтическом творчестве В.Ф. Одоевского. Характеристика духовного и нравственного совершенствования героя.
Границы эстетического восприятия действительности в романе Даниэля Дефо "Робинзон Крузо". Труд как сфера радостного и удивительного в интерпретации писателя. Воспитание и испытание человека как эксперимент автора, побуждающий персонажа к работе.
Особливості декодування інформації у знаковому іконічному літературному просторі. Специфіка творчості доби модернізму. Створення картини світу у свідомості читача візуальними засобами. Розкриття змісту художніх текстів і поезії за допомогою ілюстрацій.
Естетичні особливості трагедії як жанру драматургії. Трагічний конфлікт як джерело духовного поступу людства. Діалектичний характер його змісту. Розуміння трагічного в естетиці Арістотеля, Ф. Шіллера, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Ф. Ніцше та А. Шопенгауера.
Створення динамічної фрактальної моделі-матриці категорії sacrum, можливості її застосування у літературознавчих дослідженнях на прикладах художньої прози. Біблійний ґлокалізм та стилізація у літературі. Антропологічні та морфологічні аспекти сакрального.
Специфіка сучасного гуманітарного знання. Спорідненість теоретичної бази постструктуралізму і постмодернізму. Зображення світу в літературному творі. Застосування категорії автора. Узагальнення основних ідей М. Бахтіна, В. Виноградова і Б. Кормана.
Походження, трактування, класифікація інтертекстуальних засобів. Визначення, види, форми, типи та функції літературної інтертекстуальності. функціонування теорії інтертекстуальності на різних герменевтичних рівнях. Випадки міжтекстових взаємодій.
Суть теоретичних засад постколоніальної критики. Дослідження моделей для викриття та аналізу дискурсу Іншого у літературному творі. Особливість мови персонажів письменницького оповідання. Розгляд мімікрії Ж. Лаканом та зіставлення її з камуфляжем.
Визначення складників модальності у літературному творі та її зв’язку із наративною ситуацією. Форма представлення авторського "Я" в тексті. Особливі творча манера та оповідний стиль письменника Уве Йонсона. Циклічний характер, повторюваність його творів.
Засади диференційованого підходу до осмислення проблеми еволюції художнього психологізму й сутнісного наповнення поняття, внесок радянських літературознавців у розробку концептуальної бази означеної проблеми. Процес еволюції художнього психологізму.
Осмислення категорії творчого часу та визначення його ролі у створенні сюжету. Характеристика часово-просторових відносин у документально-художній літературі. Особливість дослідження жанрово-стилістичної специфіки щоденника як жанру мемуарної прози.
Анализ жизненного пути и взаимодействия Каткова и Белинского, которые заложили основы ценностно-мировоззренческой культуры молодого поколения. Значимость полемики Каткова и Белинского как фактора, способствовавшего снижению нигилизма в обществе.
Процесс формирования христианской эстетики в начале ХХ века. Факторы, повлиявшие на принятие Т.С. Элиотом англокатолической веры. Католическая эстетика в поэзии и драматургии Т.С. Элиота: на примере драмы "Убийство в Соборе" и поэмы "Пепельная Среда".
