Ідеї свободи в драматичній поемі Лесі Українки "На руїнах", написаної на основі біблійних тем, які пов'язані з історичними подіями в бутті єврейського народу. Інтерпретація ідейного змісту твору крізь призму базових категорій філософії екзистенціалізму.
Дослідження проблеми синтезу мистецтв у творчості І. Франка загалом та його пейзажистиці. Синтез мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій Франка із новели "Вільгельм Телль" та оповідання "Дріада". Тенденція до синтезу музики, малярства і слова.
Аналіз із рецептивної позиції ідилічних пейзажних візій Т. Шевченка, дослідження їх поетики. Дослідження статей, в яких вивчаються окремі образи-символи шевченкового пейзажу, і праць, де досліджується художня манера письменника у змалюванні природи.
Ідіодискурс американського письменника-гумориста Д. Баррі. Авторська індивідуальність та творчий потенціал як прояв лінгвокреативного мислення. Креативність як інструмент створення карнавальної моделі світу автора. Комічна тональність художніх текстів.
Аналіз стилістичних особливостей репрезентації художнього світу Н. Бічуї з урахуванням мистецько-літературних домінант другої половини ХХ ст. Розмежування індивідуально-авторських прийомів стильового оформлення текстового простору художніх творів авторки.
Проаналізовано розширену типологію прийомів метадрами. Доведено, що п'єса Павла Ар'є "Людина в підвішеному стані" є прикладом оригінального застосування метадраматичної поетики, зокрема за рахунок концептуально ускладненої ієрархії зазначених прийомів.
Аналіз життєвого шляху і поетично-пісенної творчостї колишньої учасниці ОУН, зв’язкової Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, довголітнього політв’язня найсуворіших совєтських тюрем, відомої громадської діячки, Героїні світу Ольги Ільків.
Розгляд творчості американського православного богослова Д. Гарта. Теологічне обґрунтування феномену ікони, її розрізнення від ідола. Характеристика типів релігійності. Осмислення специфіки християнського гуманізму. Визначення джерел культа насильства.
Визначення теоретико-літературного значення поняття "іконічність" як специфічної властивості літературно-художнього образу. Аналіз образної системи творів І.С. Шмельова "Сонце Мертвих" та "Куликове Поле". Виявлення специфіки прояву іконічного начала.
Дослідження специфіки, методології, іконічно-конвенційної виразовості термінології та "емблематичної" акомодації у висвітленні "психоісторії" української літератури Н. Зборовської. Поструктуралістичне уявлення про форму і зміст художнього повідомлення.
Аналіз імагологічної рецепції образу української столиці в романі франкомовного бельгійського письменника Тірі "Проїздом у Києві". Суть гетерообразу Києва як цінного засобу осмислення історичної дійсності 1917-1918 років і власного етнокультурного "Я".
Дослідження імагологічного виміру культурних, урбаністичних і театральних образів новели франко-марокканського митця Тагара Бен Джеллуна в системі постколоніального та "донкіхотівського" дискурсів. Взаємодія образів різних культур у художньому тлі твору.
Аналіз подорожніх нарисів Г. Пагутяк "Новий рік у Стамбулі" та "Сентиментальні мандрівки Галичиною" крізь призму імагологічного творення образів "себе", "свого" ("чужого"). Визначення робочого поняття літературної імагології, що досліджує образи "інших".
Питання взаємодії культурних традицій у здебільше агресивному середовищі. Образ чужинця, що намагається інтегруватися в суспільство, яке його відкидає. Розгляд національної ідентифікації на прикладі єврейської складової. Жіночі образи в романі "Замок".
Компаративний аналіз крізь призму імагологічних теорій "міського тексту" із творчого доробку представників "Празької школи". Розгляд творчої ідентичності поетів в контексті взаємопроникнення, взаєморозуміння, взаємного діалогу з іншим, взаємозбагачення.
Реконструкція образу етнічно-чужого (італійця, француза) у творчій свідомості американця Дж. Стейнбека. Образ слов’янських народів, створений письменником у його публіцистиці. Автостереотипна уява Америки та американця у творчій свідомості Дж. Стейнбека.
Поняття імпліцитного автора як втіленої свідомості у художньому прозовому тексті та окреслює когнітивну перспективу розуміння наративу. Когнітивний підхід розширює горизонти лінгвістичного опрацювання художнього тексту та зосереджується на мові.
Оновлення та збагачення наратологічних концепцій в Україні. Дослідження наративів в українській літературі та культурі. Розвиток теорії тексту, лінгвістичної прагматики та когнітивної лінгвістики. Моделювання імпліцитним автором художнього світу читача.
Зображення існування персонажів після апокаліпсису та їхнього мислення. Дослідження характеру мислення героїв постмодерністських текстів. Відтворення процесу розпаду пам’яті, свідомості на мікроструктури: відчуття, моменти часу, спалахи пам’яті, сюжети.
Дослідження особливостей індивідуального мовлення письменників на прикладі творчості митців Східної Слобожанщини. Залежність образної системи, архітектоніки твору від творчої особистості письменника, його ідейно-естетичної концепції та світобачення.
Дослідження семантики творчої психології, спрямованої на аналітичне і інтуїтивне осягнення коду українства через формування нової високодуховної художності в романі Ніли Зборовської "Українська реконкіста". Дослідження жіночих образів роману Зборовської.
Розгляд біографії сучасного українського письменника, автора першого українського технотрилера – М.Кідрука. Особливості відображення типової лексики, використаної письменником у своїх творах. Аналіз творів та питання в них індивідуального стилю творчості.
Своєрідність епіграфа як комунікативно-прагматичної мовної одиниці. Його індивідуальність і функціональне призначення у тексті роману. Типологічна класифікація епіграфа. Закономірності його використання автором і роль у сприйнятті твору читачем.
Дослідження санскритської теорії походження китайської літературної драми. Визначення основних фактів впливу індійської санскритської драми на ґенезу юанської драми, дослідження санскритського впливу на китайську літературну драму китайськими вченими.
Характеристика фольклорного аспекту творчості українського письменника Олеся Гончара. Наявність у романному та публіцистичному доробках митця жанрів української народної пісні. Використання, місце і роль народної пісні у житті та творчості О. Гончара.
Аналіз лінгвостилістичної природи інтелектуальної лексики українських прозових текстів в аспекті авторської модальності. Розгляд текстової вербалізації поняття інтелектуалізація мови письменника на прикладі текстів кінця XX – початку XXI століття.
Вивчення інтелектуалізму творів Шевчука як своєрідного типу художнього мислення автора. Аналіз індивідуальних художньо-стильових прийомів умовності у творах В. Шевчука в контексті загальної моделі прози, індивідуальні художньо-стильові прийоми умовності.
Окреслення суспільного та інтелектуального феномену Великого Каменяра, величність його постаті в контексті історії та сучасності. Особливості та значення використання літературної спадщини І. Франка, документальних видань та соціогуманітарних досліджень.
Розгляд літературно-критичних поглядів Ю. Шереха періоду Мистецького українського руху. З’ясування розуміння митцем феноменів "вісниківства" та неокласицизму. Аналіз світоглядних й естетичних позицій митця в контексті ідеологічних і літературних дискусій.
Особливості поетичної прози Ю. Івакіна, спрямованої на формування образу життя науки. Початок творчого життя письменника, розвиток таланту пародиста. Характеристика пародії на роман Ю. Мушкетика "Біла тінь". Опис та специфіка творчості Остапа Вишні.
