Аналіз образів професорів і концептуально значущих ознак інтелектуального дискурсу І. Багряного. Особливості пріоритету тоталітарної дійсності та реальної практики над науковою теорією, творчої думки над ерудованістю, простонародної етики над наукою.

Аналіз впливу філософії екзистенціалізму, насамперед її французької гілки, на творчу топологію українських шістдесятників, котрі намагалися поєднати слово і вчинок у моральному імперативі. Специфіка екзистенційного бунту в її шістдесятницькому варіанті.

Знайомство маленького читача з літературою, формування процесу читання, визначення його змісту. Вивчення інтермедіальних взаємозв’язків між сюжетами і персонажами, які з’явилися у тексті. Проблема перекодування твору одного виду мистецтва засобами іншого.

Аналіз художньої прози М. Хвильового із збірки "Сині етюди". Розгляд новели "Арабески" як інтермедіальної матриці із образотворчими (зоровими) та музичними елементами конструкції. Оцінка значення твору у створенні інтертекстуальної свідомості читача.

Аналіз роману письменниці Л. Ґійом "Блукальці" крізь призму інтермедіальних студій дає можливість простежити присутність різних медіа у структурі твору. Своєрідний фото колаж, який лежить в основі композиції, дозволяє авторці мандрувати у часі і просторі.

Використання техніки verbatim, дописів у соцмережах, блоків, інших інтернет-текстів, включення до драматичних текстів елементів, що репрезентують різні прийоми, жанри і формати нових медіа. Дослідження їх впливу на традиційну структуру драматичного твору.

Дослідження взаємозв'язку архітектурного та малярського інтертексту з ідейно-стильовими домінантами неоромантичного струменя творчого мислення Ю. Яновського на прикладі роману "Чотири шаблі". Розуміння ідеологічних засад національної самосвідомості.

Аналіз інтерпретаційних варіантів імпліцитних смислів рубайят О. Хайяма. Особливості експліцитного розуміння смислів віршів. Дослідження специфіки декодування імпліцитних смислів на прикладі аналізу функціонування образу вина в чотиривіршах О. Хайяма.

Особливості вивчення античної міфології. Поема Івана Котляревського "Енеїда" та однойменна танцювальна вистава як джерельна база для порівняльного аналізу. Знайомство з питаннями інтерпретації міфологічних образів в поемі І. Котляревського "Енеїда".

Розгляд особливостей концепції минулого Н. Королеви, яке вона репрезентує як специфічне продовження давно минулого, а сучасність, в свою чергу, як продовження минулого. Характеристика концепції минулого Королеви як людини, яка шукає Істину та Віру.

Аналіз літописних та усних джерел, якими послуговувалася при написанні оповідання "Аскольдова могила" в збірці "Легенди старокиївські" письменниця української діаспори Наталена Королева. Розкриття історичної постаті Аскольда, його походження та життя.

Екранізація як варіант інтерпретації художнього тексту і місце перетину різних комунікативних систем. Прийоми і принципи візуалізації художніх світів літературних творів. Кіноінтерпретації літературного образу Д. Грея в кінематографі XXI століття.

Специфіка інтерпретації образу Жанни д’Арк у французькій драматургії першої половини ХХ ст., творах Ш. Пеґі і П. Клоделя. Мотиви звернення авторів до цього типового образу світової літератури, вплив "католицького відродження" на вибір жанрового втілення.

Дослідження у розрізі доби постаті П. Калнишевського - останнього кошового Запорозької Січі, його побуту, рис характеру, управлінських якостей. Систематизація історичних фактів і художнього обрамлення поеми й відтворення цілісного образу кошового отаману.

Вплив авторських світоглядних, філософських, естетичних пошуків на формування образу Т. Шевченка в ліриці В. Самійленка. Новаторські засоби моделювання образу Кобзаря. Внесок В. Самійленка у розвиток поетичної шевченкіани кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Проблема дослідження інтерпретації протогенетичних міфічних образів у романі М. та С. Дяченків "Відьомська доба" шляхом реалізації прийому парастазису. Особливість специфіки конфлікту роману, пантеїстичного трактування авторами проблем добра та зла.

Основні аспекти неоромантичної творчості Лесі Українки на прикладі поеми "Ізольда Білорука". Прагнення по-новому розкрити світові сюжети в українській літературі. Епічність зображення характерів, лірична емоційність і витонченість, драматизм поеми.

Усвідомлення засадничої ролі Т Шевченка і його творчості для України. Складання "культу Шевченка", до якого в різний спосіб були залучені протилежні ідеологічні сили. "Боротьба за Шевченка" у ХХ ст. Протиріччя в інтерпретації його творчості у цю добу.

Засоби збереження неповторності Шевченкового слова англійською мовою. Виявлення стилістичної належності слів і словосполучень у досліджуваному творі. Порівняльний аналіз низки перекладів вірша Т. Шевченка "Заповіт" (Ліліан Войнич, Віри Річ, Джона Віра).

Специфіка вивчення художнього образу в розрізі актуальних питань сучасної поетики та в контексті викладання літературознавчих дисциплін. Типологія художніх образів у літературному тексті, виокремлення їхніх ключових функцій та аналіз показових зразків.

Алюзії на дитячі ігрові вірші в творах англійського фентезі як інтертекстуальні методи, що забезпечують несуперечливість реальності вторинного світу. Оновлення міфологічного мислення, прихованого в дитячому фольклорі. Компоненти колективного несвідомого.

Дослідження ігрових феноменів у книгах "Літературного ярмарку". Переосмислення барокових елементів інтертекстуальності драми та вертепу. Реконструкція літературної традиції та специфічного ігрового простору інтермедій. Аналіз поеми "Гофманова ніч".

Аналіз художньої семантики та сюжетних функцій інтертекстуальної референції на роман Михайла Загоскіна "Юрій Милославський" у шевченковій повісті "Княгиня". Особливості реконструкції смислових зв'язків повістей Тараса Шевченка із творами-попередниками.

Особливості драматургічної інтертекстуальності, яка нині претендує на ключове місце серед комунікативних стратегій сучасної культури. Сутність поняття "сучасна драматургія". Характеристика діяльності західноєвропейських та українських письменників.

Аналіз метатексту, утвореного найвідомішими антиутопіями ХХ сторіччя, які стали літературно-естетичною реакцією на кризові процеси у суспільній свідомості. Співставлення знакових творів останніх десятиліть зі зразками класичної антиутопічної літератури.

Метою статті є реконструкція поняття карнавалу, що лежить в основі роману Ю. Андруховича "Рекреації" як оригінального інтертекстуального утворення. Новизна: уперше дискурс карнавалу висвітлено в контексті компаративного аналізу змісту двох практик.

Суть фольклорних джерел інтертексту В. Реви. Аналіз інтегральних та типодиференційних ознак традиційних образних структур. Дослідження стилізації як найуживанішої поетом форми інтертексту - фольклоризму. Семантичне й естетичне сприйняття його поезії.

Осмислення суті інтертекстуальної взаємодії яка виявляться на різних рівнях структури тексту та передається не лише за допомогою тропів і стилістичних фігур, а й словотвірних моделей, орфографічних відхилень від норми, фонічних і ритмічних засобів.

Розгляд інтертекстуальності як специфіка поетики роману В. Лиса "Острів Сильвестра". Характеристика внутрішніх та зовнішніх інтертекстуальних зв’язків, архетекстуальність та гіпертекстуальність роману. Дослідження окремих виявів автоінтертекстуальності.

Дослідження основних визначальних компонентів ідіостилю Олеся Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття. Характеристика ключових тем фантастичної літератури, пропущених крізь особливість письменницького ставлення до життєвого матеріалу.