Вивчення листування Михайла Косача і Лесі Українки як органічної складової національної публіцистики зламу століть у напрямку обговорення шляхів формування української політичної нації. З’ясування настроїв тогочасної свідомо національної інтелігенції.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923–1926 років. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925–1928 років.

Аналіз різноманітних точок зору на сутність епітета як стилістичної фігури. Особливості його вживання як специфічного засобу поетичної мови. Розкриття типових характеристик епітетів у поетичних текстах А. Фета. Опис їх функцій як образного означення.

Дослідження художньої спадщини представників української діаспори. Аналіз творчості Самчука, епопейний задум та система персонажів його романів. Зображення образу Марії та людських трагедій в часи голодомору. Особливості літературного стилю письменника.

Місце і роль епічного компонента в художній системі поеми Адама Міцкевича "Dziady", його взаємодія з іншими компонентами, зокрема ліричними та драматичними. Загальний аналіз структури та характеру ремарок поеми "Dziady". Особливості побудови твору.

Визначення характерних рис ідіостилю У. Самчука. Дослідження неповторного творчого почерку прозаїка, аналіз його романістики та епічної стильової домінанти (властивостей хронотопу). Місце його художньої спадщини в історії вітчизняної літератури ХХ ст.

Розгляд екзистенційно-філософських ідей, пов'язаних з темою "епоха й людина", в повоєнній прозі І. Багряного. Екзистенційні мотиви, що визначають художньо-філософську основу творів письменника. Екзистенційний конфлікт між людиною й тоталітарною системою.

Аналіз проблеми епохи й людини в контексті ідейно-філософських концептів літератури ХХ ст. Дослідження екзистенціальної парадигми в поетичній творчості українських письменників. Екзистенціалістська модель у інтелектуальних романах повоєнного періоду.

Особливості наукових інтерпретацій літератури доби українського Ренесансу в історико-літературних дослідженнях учених. Еволюція наукових поглядів на український літературний Ренесанс. Дослідження впливу польської літератури на українську у XVI ст.

Своєрідність осмислення вічної проблеми любов — смерть у контексті європейської літератури, тематологічні виміри різних за жанровими ознаками творів. Тісний зв’язок художника з суспільною психологією часу. Дослідження проблеми народності в літературі.

Дуалістичність письменника Марка Черемшини глибоко вкорінилася у його творчості, котра стала вагомою складовою гуцульського тексту в українській літературі початку ХХ століття, вияви Еросу й Танатосу, їх протиставлення і водночас гармонійне переплетення.

Формування еротичного модусу в суспільно-філософській та літературно-критичній думці 20–30-х рр. Специфіка авангардистської модифікації еротичного дискурсу (футуристичної та конструктивістської). Аксіологічна значимість неоромантичного еротизму.

Аналіз історіософської есеїстики Ю. Липи, на підставі положень якої обґрунтовується фігура Т. Шевченка. Суть геополітичної Чорноморської концепції. Полеміка між Д. Донцовим та Ю. Липою, відмінне розуміння шляхів і засобів реалізації національної ідеї.

висвітлення неординарних епізодів, пов’язаних із дослідженням французькою славісткою багатовікової історії Будишина (Бауцена), столиці Лужиці. Причини, що спонукали Марі де Во Фаліпо до зацікавлення історією Будишина. Зміст розділу "Мова-мучениця".

Проаналізовано "Сербський сюрреалізм" з погляду тих риторичних стратегій, які В. Махно використав задля забезпечення акту комунікації зі своїми реципієнтами. Увагу приділено характеру осмислення автором факторів, які визначили нинішнє становище Сербії.

Здійснення класифікації есеїстки О. Ірванця за проблемно-тематичними напрямами: суспільно-політичним, історичним, морально-етичним, філософським та подорожнім. Розгляд жанрових різновидів Ірванцевої есеїстики: есе-спостереження, есе-роздум, есе-полеміка.

Рассмотрение художественных особенностей произведений Сергея Есенина. Имажинизм как литературное течение. Особенности перевода сказок, частушек, крестьянских песен, пословиц и поговорок писателя на армянский язык. Вольный подход переводчиков к оригиналу.

Суть ведущего места Есенина и Маяковского в развитии русской поэзии. Поиски принципов лирического раскрытия психологии новой личности в стихах авторов. Анализ эмоционально-образной силы работ Васильева. Особенность многогранного федоровского образа.

Обзор биографии и жизненного пути поэта С. Есенина. Описания его профессиональной деятельности, участия в группе имажинистов, выступлений перед публикой. Анализ тематики литературных произведений, построения сюжетных линий, поэтической концепции мира.

Секрет небывалого успеха романа о приключениях Робинзона Крузо. Описание некоторых особенностей художественного метода Даниэля Дефо. Сущность поэтизации на примере отношения к труду главного героя. Анализ текста и философско-этических взглядов эпохи.

Вивчення феномену самітництва, всебічного впливу на життя людей у середньовічній Японії - незамінне для розуміння цього та пізніших періодів японської історії та філософії і культури. Самітницька література як джерело інформації про образ самітника.

Розгляд особливостей естетизму О. Уайльда. Аналіз змісту творів письменника: "Щасливий принц", "Соловей", "Саломея", "Кентервільський привид", "Портрет містера W. Н.". Розкриття моральних проблем, проблем добра, користі, краси, кохання у його оповіданнях.

Дослідження художніх засобів репрезентації взаємозв'язку суспільно-політичних та естетичних концепцій в період Французької революції 1789-1794 рр. в романі А. Франса "Боги жадають". Ознаки цього твору як політичного роману й "романа про художника".

Дослідження історико-культурних чинників виникнення естетики модернізму в письменницькій критиці кінця XIX-початку XX століть; опис динаміки її розвитку. Характеристика поетикальних особливостей літературно-критичних творів російських модерністів.

Естетичні концепції екзистенціалізму, що ґрунтувались на аксіомах: визнання істинним індивідуальне існування людини; необхідність орієнтації індивіда на внутрішнє "я", простір суб’єктивних бажань"; можливість пізнання "екзистенції" за допомогою інтуїції.

Формування естетичної парадигми у європейській літературі межі ХХ-ХХІ ст., яка відрізняється від постмодерністської, жанрова трансформація, естетика мінімалізму, поетичне "винахідництво" образу реальності за допомогою використання образів "примар".

Літературно-критичний аналіз ліричних творів В. Барки. Специфіка художньої свідомості та система символів. Функції неологізмів, реалізація та нейтралізація синестезійних образів, метафор і метонімій, створення антиномічних образів у творах В. Барки.

Відображення багатоманіття естетичної проблематики у творах видатних представників англійській прози ХХ ст. Основні елементи естетизму у творчості письменників. Художні підходи до філософської постанови краси як цінності віщої ніж добро та моральність.

Характеристика символізму як літературної течії. Розгляд історичної фігури П. Верлена як "короля" символізму. Встановлення естетичної спадкоємності між символістами і романтиками. Характеристика праць найвідоміших представників символізму у світі.

Дослідження форм хронотопу, наділених естетичною функцією, які сприяли відтворенню обставин, створенню напруженої психологічної атмосфери, розкриттю українських національних характерів, котрі в екстремальних ситуаціях проявили свою істинну сутність.