Дослідження заперечних конструкцій, які входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій на матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь". Аналіз впливу заперечення на посилення текстової динаміки, увиразнення сюжетних колізій.

Дослідження стилетворчих засобів поетичного мовлення творів Яра Славутича. Розкриття особливостей функціонування двох груп експресивних слів: ті, що виражають поняття та емоції одночасно; такі, що не мають понятійної основи, а виражають лише емоції.

Розгляд метафізичного горизонту буття людини у зв’язку з поетикою експресіонізму у новелістиці М. Черемшини. Дослідження екзистенційних станів, хронотопу, художніх деталей в їхньому відношенні до експресіонізму та метафізичної природи людського буття.

Розгляд роману "День гніву" Ю. Косача в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Визначення місця твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі середини ХХ ст. Описання функцій прийому психологізму та поетичної техніки роману.

Дослідження автобіографічних творів О. Довженка та В. Сосюри крізь призму художньої виразності авторського самовираження у нефікційній прозі. Виявлення естетичних характеристик та експресіоністичних особливостей оповідей українських авторів-нараторів.

Портрети персонажів новел Василя Стефаника. Ілюстрація мовою малярства вербальних описів героїв творів письменника, їх візуалізація із строгим дотриманням авторського тексту. Вияв експресіоністичної з елементами авангардизму манеру письма В. Стефаника.

Основні причини інтеграції позафахової інформації в текст літературознавчого призначення. Терміни на позначення жанрових утворень - ключові літературознавчі архетипи, які формують множинність понять та забезпечують інструментарієм сферу рецепторики.

Побудова на виразно християнських знаках і символах - особливість поетичного світу Ґ. Тракля. Наявність виразних ознак модерністської експресіоністської манери письма, якій притаманні есхатологічні, апокаліптичні манери - риса творчості цього поета.

Літературна антропологія як спроба переоцінки гуманістичної традиції, започаткованої в епоху Просвітництва. Кліффорд Гірц - один з основоположників інтерпертативної антропології. Сутність концепції "ризикованого мислення" Ганса Ульріха Гумбрехта.

Аналіз прикрашання оповідання всередині описом, яке він перериває. Дослідження художніх прийомів російських поетів-модерністів. Розгляд екфрасису як відтворення одного мистецтва засобами іншого. Встановлення його ролі у поетиці митців "срібного віку".

Аналіз проблеми взаємодії слова й візуального образу, що виявляє себе у формах екфрастичної репрезентації предметів візуальних мистецтв (скульптури, архітектури та живопису). Приклади синестезійного екфрасису на тему моря в бесіді Ербаля з художником.

Роль та значення Інтернету у сучасному літературному процесі, його місце у процесі самоорганізації та реалізації мистецьких проектів. Характеристика першого українського проекту, створеного силами віртуальної спільноти "Світло згасло в Країні Див".

Аналіз явища театралізації XIX століття на прикладі повісті "Навіжена" І. Нечуя-Левицького. Характеристика наявних театральних елементів у творі, концептів "маскування" та "двійництва" головної героїні. "Театральність" як один із сюжетотворчих елементів.

Традиції барокової літератури та їх відображення у поетичному мистецтві романтизму й у прозі, в драматургії письменників. Вплив традицій ораторського мистецтва на творчість романтиків. Риторичні настанови курсів братських шкіл. Аналіз творів П. Куліша.

Розгляд означення "драма ідей", "мелодрама" як підмінні назви експресіоністської драми. Характерність наявності загострених конфліктів, посиленої емоційності персонажів; деформації реальності; трагічного світосприйняття для драматургії Винниченка.

Аналіз ряду поетичних образів - складників образної структури поезій В. Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Доказ, що ключовою метою майстра слова стало "опоетизувати" роботу митця - віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора.

На матеріалі п’єс із антології "У пошуку театру" (2003 рік) виокремлено смислові та формозмістові елементи постмодерної поетики української драми межі XX-XXI століть. довести приналежності постмодерної поетики до якісно нового літературного напряму.

Елена Телига как известная украинская поэтесса, патриот и защитник ценностей своей Родины, краткий очерк ее жизни, личностного и творческого становления. Анализ некоторых наиболее известных произведений автора, их основополагающие идеи и содержание.

Дослідження публіцистики, мемуарів та художніх есе Е. Панчука про О. Кобилянську. Оцінка праць літературознавця. Дослідження виступів у пресі, найчастіше в обласній газеті “Радянська Буковина”, як перших спроб наукового осмислення великої постаті.

Характеристика генезису емблематичного та панегіричного жанрів української поезії епохи бароко, її риси: концептизм, метафоризм, алегоризм, символізм. Поняття синтетичного жанру геральдичної поезії. Винайдення книгодрукування і розвиток друкарства.

У тексті статті інтерпретуються художні та стильові особливості емблематичного конструювання ейдосів українського письменника, їхні джерела, контексти та поняттєві номінації автора. Зосереджено увагу на ознаках емблематичного мовлення Г. Сковороди.

Порівняння та інтерпретація емблематичних форм та схем у різних контекстах, виявлення функціональної спорідненості у моделюванні когнітивних сенсів. Автор опирається на наукову методику семіотики та герменевтики, використовує когнітивну теорію літератури.

Спільні та відмінні риси в зображенні Леніна в малій прозі українських та російських письменників міжвоєнної доби. Опис сатиричного змалювання вождя пролетаріату у творах А. Аверченка, О. Купріна, С. Чорного. Аналіз підходів до виявлення характеру Леніна.

Характерні ознаки польської кресо-пограничної та еміграційної літератури ХХ ст. Розриття сенсу поняття "ідеологічна батьківщина" в творчості Р. Верника. Аналіз ностальгічного дискурсу в романі письменника "Твори пам’яті", пошук автором втраченого світу.

У статті здійснено аналіз еміграційної літературознавчої, видавничої та громадської діяльності Юрія Стефаника на основі україномовної закордонної періодики, що видавалась наприкінці ХХ ст. в Канаді ("Українські вісті", "Свобода", "Гомін України").

Публікування листів К. Грушевської з Женеви до М. Жуковської у Прагу, написаних під час еміґраційного періоду життя родини Грушевських. Створення міжнародної жіночої організації за кордоном, відвідування мистецьких заходів та перебування на курорті.

Аналіз поширення літературної спадщини Шевченка у франкомовному культурному просторі. Нарис про життя і творчість Т.Шевченка літературознавця і перекладача Е. Дюрана-Гревіля, який був найкращим джерелом інформації французів про українського поета.

Дебют Е. Андієвської ("Поезії", 1951) та її поетичної творчості. Рання поезія та багатоплощинність метафори віршів поетеси. Поступова герметизація тексту. Поетика як "приймальна станція", що фіксує музичний ритм світотворення. Короткий жанр притчі.

Виявлення семантики емоцій у сучасній німецькій мові через художнє порівняння як стилістичний прийом. Два різновиди образів емоцій: реальні й уявні. Класифікація емоцій за різними критеріями, як-от: форма, вияв, виразна функція, модальність, семантика.

Визначення специфіки використання емоційного концепту "angst" у творах Г. Гейне для відображення індивідуальної емоційної картини світу автора. Виявлення лексем, які позначають концепт "angst" у поезіях Г. Гейне зі збірки "Buch der Lieder" і "Harzreise".