Розгляд питання нерівності між чоловіками та жінками на матеріалі зарубіжної літератури ХІХ-ХХ ст. Аналіз проявів маскулінності, гендерних ролей і стереотипів поведінки головних героїв роману англійського письменника Дж. Остін "Гордість і упередженість".
Аналіз вербалізації міні-концепту "ворог" у творах сучасних українських авторів про війну у зоні ООС на Сході України на основі широкого поля лексико-семантичних груп. Виділено низку епітетів-кольороназв та метафоричних моделей із негативним значенням.
Причини використання червоного кольору в образах війн, перетворень і революцій. Аналіз символізму та сакрального локусу віршів О. Довгого. Використання поетом різних відтінків червоного у своїй творчості. Переосмислення автором українських міфів.
Дослідження міфопоетичних картин різних письменників-символістів. Методики лінгвопоетичного аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті. Синтез історичного в поезії О. Олеся на матеріалі збірки "Княжа Україна".
Аналіз індивідуальних особливостей поетичних текстів. Дослідження процесів, що відображають семантичну трансформацію слова, формування художнього значення, перетворення слова на естетичний знак. Оцінка індивідуальних стильових особливостей поезії Сосюри.
Розгляд особливостей текстів п’єс Л. Подерв’янського "Гамлєт, або Феномен датського кацапізму" й "Король Літр". Характеристика теорії інтертекстуальності М. Бахтіна. Творчість Л. Подерв’янського в сучасній українській літературі як вияв епатажності.
Результати дослідження вербалізації сакрального простору в поетичних творах В. Герасим'юка. Особливості вербалізації понять "смерека", "ягня", "простір" у поезії Герасим'юка. Використання лексики на позначення сакрального для розкриття мистецького "Я".
Особливості вербалізації спонукальної модальності в мові прози для дітей - визначення, неспеціалізовані синтаксичні засоби для вираження спонукальної модальності. Умови їхньої актуалізації, використання модифікаторів семантико-синтаксичної структури.
Аналіз угорськомовних віршів з циклу любовних епіграм В. Довговича. Приклади інтимної поезії, у яких розгортається особиста любовна драма поета і молодої панни Аґнеш Візер. Філософія кохання Довговича, що є класичним взірцем любовної барокової лірики.
Дослідження типології аспектів ментальних феноменів, вербально репрезентованих в есе Джона Берджера. Характеристика подвійної ролі есеїстичних метаекфрастичних контекстів вербальної експлікації ментальних феноменів у потенційній взаємодії з читачами.
Семантико-функційна специфіка стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент вербальної мережі. Вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Діденко.
Аналіз імпресіоністичних засобів прози братів Ґонкурів та Івана Франка: синтезу музики й літератури. Екфрастичні описи творів живопису та музики. Синестезійні властивості слова, його сугестивна сила, яка розширює горизонти світовідчуття, уяву й інтуїцію.
Досліджено особливості лінгвальної репрезентації образ страховиська в сучасній українській дитячій літературі. Представлено літературний дискурс страху і страховиськ. Схарактеризовано нові образи страховиська, появу яких спричинила пандемія COVID-19.
Ирония - метод реализации субъективно-оценочной модальности, которая представляет собой художественную форму авторской оценочной позиции. Основные способы создания комического эффекта, которые использует Дитер Нур в своих литературных произведениях.
Исследование феномена иронии в творчестве современного немецкого писателя Дитера Нура. Выявление новых механизмов формирования иронического смысла в художественном тексте. Анализ средств, которыми пользуется автор для достижения комического эффекта.
Розгляд моди як ідентифікувальної матриці, через яку особистість усвідомлює свою самототожність. Репрезентація персонажів роману через одяг, взуття, аксесуари, макіяж, манікюр, зачіску, ходу, поставу. Відображення їхньої сутності через мовні одиниці.
Вербальний простір слів-символів у художній творчості Г. Тютюнника. Традиційні вияви національного українського лінгвосимвольного фонду, індивідуально-авторські домінанти символьної образної системи. Слова-символи у творах письменника як художні деталі.
Розгляд особливостей функціонування відкритого та закритого простору в тексті. Художній простір в оповіданні в контексті типів інформації, типів викладу та композиційно-мовленнєвих форм. Частотні списки лексем, що представляють художній простір у творі.
Аналіз топонімічних назв фентезійного наративу та засоби їх перекладу з англійської українською. Розгляд літературної географії та мапування тексту наративу на прикладі четвертої частини септології пригод "Гаррі Поттер і келих вогню" Дж. К. Ролінґ.
Стаття присвячена аналізу репрезентації поняття "ніч" в когнітивному аспекті. Світ природи і світ людини в поезії Ф. Тютчева, що представлені в образах світу ночі, об’єднуються за допомогою антропоморфної метафори. Аналіз лексичних метафоричних засобів.
Факти рецепції творчості бельгійського французькомовного письменника Вергарна поетами і літературознавцями ХХ-ХХІ століть. Суть неординарних епізодів критичного прочитання та наукової інтерпретації літературної спадщини класика бельгійської літератури.
Новаторство верлібрових структур Е. Андієвської нового тисячоліття, експериментальна природа її вільного вірша в контексті еволюції жанру. Версліброві експерименти М. Семенка. Початки класичного українського верлібру в творчості Т. Шевченка, І. Франка.
Аналіз образу Вернигори як персонажа одного з найбільших польських національних міфів, що популярністю викликав зацікавлення у представників української школи в польському романтизмі. Його дослідження як символу єднання двох народів середини ХІХ ст.
Дослідження художнього наративу англійського письменника-фантаста Дж. Віндема. Системно-аналітичний огляд творчого спадку даного автора з акцентом на періодизації його письменницької активності. Уявлення про еволюцію творчості Віндема в 50-ті роки ХХ ст.
Вертикальный контекст как информация историко-филологического характера, включающая в себя реалии, разного типа литературные аллюзии и цитаты. Элементы структуры вертикального контекста новелл Томаса Манна "Тристан" и "Тонио Крегер", общая оценка.
Аналіз значення, походження функції обрядової весільної лексики повістей буковинської письменниці О. Кобилянської. Мовно-образний світ слов’янського простору. Дослідження слов’янської обрядовості. Проведено паралелі з буковинською весільною термінологією.
Дослідження народних українських традицій, звичаїв та обрядів. Використання живопису та художньої літератури для збереження національної пам’яті. Розгляд весілля як історичного етнокультурного феномену України у романі Василя Махна "Вічний календар".
Порівняльний моніторинг весільних пісень, які Квітка записав від Л. Українки, з тими, які в сучасних записах зберігаються в архіві Інституту культурної антропології. Стійкість репертуару текстів упродовж століття. Пісенний масив, що зафіксувала авторка.
Аналіз способів визначення регіональної специфіки побутування основних сюжетів, образів, мотивів та видових номінацій весняних пісень. Загальна характеристика весняної календарної поезії українців, знайомство з найвідомішими образами та мотивами.
Характеристика жанрової природи малої прози Т. Гарді. Історія створення вессекського циклу оповідань, аналіз рис поетики письменника. Виявлення принципів творення вторинної реальності (світу Вессексу), а також специфіка конструювання образів героїв.
