Теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність педагога-гуманіста В.О. Сухомлинського. Проблеми організації навчально-виховного процесу з учнями молодшого шкільного віку. культ жінки-Матері, педагогічні казки та зміст освіти.

Характеристика 1880-их років на Наддніпрянщині, які стали періодом розквіту українського професійного театру, справжнім батьком якого вважають М. Кропивницького. Театральна діяльність М.П. Старицького. Талановитий драматург-новатор І. Карпенко-Карий.

Дослідження змісту літературної композиції в політично-сатиричній поемі Тараса Шевченка "Сон". Особливості подання ліричних роздумів автора від ім’я оповідача. Тематичність продовження подій поеми "Сон" у "Кавказі". "Кобзар" у творчості письменника.

Характеристика головних способів та проблем перекладу фразеологізмів у творі Ф.М. Достоєвського "Брати Карамазови". Особливості моделі аналізу художнього тексту з виявленням фразеологічних одиниць та адекватним розумінням їх ідейно-художньої функції.

Віршовий прийом - перенесення фрази або частини з одного рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної павзи із смисловою. Перерване (нерегулярне) римування, що з'являється епізодично. Монорима – вірш, у якому всі рядки пов'язані однією римою.

Проблема визначення лінгвістичної компресії та аналіз використання цього стилістичного прийому на матеріалі п’єс Оскара Уайльда. Дослідження синтаксичного, лексико-граматичного та лексичного видів компресії, як найбільш вживаних у драматургічних творах.

Методологія феноменологічної інтерпретації у творах українських письменників. Аналіз ліричної поезії та прози П. Тичини, В. Голобородько, В. Симоненко, Г. Білоуса, В. Стуса, Г. Тарасюк. Характеристика образів головних героїв та форм інтерпретації.

Літературний аналіз різних типів інтертекстуальних зав'язків у сучасних казках та фантастичних розповідях для підлітків. Використання архетипних, казкових та міфологічних сюжетів, образів і мотивів в якості ремінісценцій, парафразів та стилізацій.

Виявлення й конкретизація на матеріалі поезій Т.Г. Шевченка найзагальніших, системно значущих ознак, які покладено в основу вирізнення предикатів дії. Дієслово як основний морфологізований засіб вираження предикатів дії, що відповідає семантиці вербатива.

Тема вигнання та втрати вітчизни в поезії Романа Бабовала та Марії Ревакович. Мотиви втраченої вітчизни та пошуку власної ідентичності як складова творчості поета у чужомовному середовищі. Метафорика та образність поезії як відчуття стану викоріненості.

Вивчення художньої своєрідності роману "Зачаровані музиканти" Галини Пагутяк, з’ясування специфіки художньої трансформації жанру видіння в прозі письменниці. Композиційна структура історичного роману. Типологія родинного прокляття та помсти в творі.

Розгляд використання видіння в історичному романі Г. Пагутяк у контексті історико-літературних змін у поетиці жанру. Вивчення художньої своєрідності роману, з’ясування специфіки художньої трансформації жанру видіння в історичній прозі письменниці.

Вивчення типологічних трансформацій дитячої книжки. Висвітлення питання українського ринку дитячого книговидання щодо виготовлення різних типів книжок. Видавнича діяльність українських видавництв щодо випуску дитячої літератури різних типів видань.

Превалювання лірики особистісного виду над іншими - громадянською, пейзажною, філософською - в творах І. Малковича. Аналіз внутрішньої єдності лірики і тенденції до її безперервного розвитку. Зв'язок естетичного світогляду і поетичного мислення художника.

Зображення давнини в роботах українських еміграційних поетів 20-х років ХХ століття Є. Маланюка, Ю. Дархана, О. Стефановича. Мотиви минулого, тема козаків, варягів, життя князів Київської Русі. Україна як фантом в історико-софіологічній поезії Ю. Липи.

Художественные критерии детской литературы. Мировая детская классика в интерпретации русских художников, драматургов, кинорежиссеров. Сказка как жанр детского фольклора. Малые фольклорные жанры. Рассказы А. Чехова для детей. Особенности прозы В. Гаршина.

Концептуальная, фактуальная и подтекстовая информация в художественном тексте. Понятие концепции (идеи произведения) и ее выражение с помощью фабулы. Последовательное развертывание сюжета. Диалог читателя с текстом. Внимание к слову и его понимание.

Выявление видов контекста в рассказах В.М. Гаршина и их анализ в аспекте творчества писателя. Преобладание биографического контекста, исповедальность и автобиографичность рассказов, через которые писатель повествует о своих переживаниях и ощущениях.

Рассматриваются виды окказиональной конверсии в сопоставительном аспекте на материале русского и французского языков. Выявляются в данных языках парадигмы деривационных значений и словообразовательных типов, характеризующихся общностью и различием.

Рассмотрение тропов и их применения. Ни одно художественное произведение не обходится без тропов. Художественное слово - многозначное, писатель создаёт образы, играя значениями и сочетаниями слов, используя окружение слова в тексте и его звучание.

Хронотоп в лирическом произведении как вид интериоризации, раскрывающий внутренний мир лирического героя. Анализ конкретного, линейно-исторического и циклического видов хронотопов в лирических произведениях казанского поэта XX века Леонида Топчия.

Характеристика художественных функций основных географических и мифопоэтических подробностей, связанных с образом Византии (где город выступает как предмет изображения и эстетической рефлексии) на примере анализа произведений Г. Флобера и Н. Гумилева.

Поезія - основний засіб інтелектуального, мистецького осягнення істини, глибоко індивідуального, суб’єктивного ставлення до навколишнього світу. Бажання проникнути за межі людської реальності - одна з головних умов художнього методу поетів-містиків.

Поняття "національна ідентичність" в світлі сучасних наукових інтерпретацій. Особливості структурування концепту "англійськість" в сучасній літературі. Роман Дж. Барнса "Англія, Англія" та специфіка репрезентації концепту "англійськість" у ньому.

Анализ особенностей визуальной организации романа А. Белого "Петербург" - второго крупного прозаического произведения писателя. Взаимосвязь микро- и макроуровней текста: внешнего визуального облика, ритмической организации текста и идейного замысла.

Анализ стихотворения "Остров Израиль", песни "Дорога в Израиль" Городницкого с позиции пространственной и временной организации, визуальной образности, при помощи которой изображается художественный мир произведений. Хронотоп Израиля в этих произведениях.

Рассмотрение семантики, функций и форм визуальности в прозаических произведениях Чехова. Изучение направленности взгляда чеховского наблюдателя и определение ее сюжетной роли. Систематизация средств и способов видения, реализующихся в текстах писателя.

Систематизация средств и способов видения, реализующиеся в текстах Чехова, описание их семантики и сюжетной роли. Исследование значения и функций визуальных искусств в художественной прозе Чехова, определение визуальных моделей, с ними связанных.

Передача абстрактной категории памяти через чувственные, в первую очередь, визуальные образы. Особенность сочетания визуальной образности с прямым и трансгрессивным видением лирического субъекта. Анализ переживания и переосмысления травматического опыта.

Исторические сведения и главные факты из жизни Викентия Вересаева. Краткая характеристика, особенности, а также целесообразность публикации биографической повести "Записки врача". Нововведения, клинические эксперименты и источники врачебной практики.