Жизнь и творчество великого русского поэта Пушкина Александра Сергеевича (6 июня 1799 – 10 февраля 1837): его детсво, учеба, личная жизнь, творческие интересы и место в истории, а также его непревзойденное литературное мастерство и трагическая смерть.

Нелегкий життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка, великого мислителя і пророка, художника і письменника, поборника незалежності і батька української нації. Актуальність поезії на сьогоднішній день. "Заповіт" Т.Г. Шевченка на мовах світу.

Стихотворный роман А.С. Пушкина "Евгений Онегин" как энциклопедия русской жизни первой четверти XIX века. Фильм "Онегин". Актерская работа Ральфа Файнса. Главные музыкальные произведения, прозвучавшие в фильме. Опера, анализ ссоры Онегина и Ленского.

Анализ монографии М.В. Лескинен "Великоросс/великорус. Из истории конструирования этничности. Век XIX". Исследование вопросов, касающихся методологии автора книги, опирающейся на труды французских конструктивистов. Развенчивание мифа о "народе-богоносце".

Содержание концепции Велимира Хлебникова о повторяемости исторических событий в стихотворении "Дуб Персии", которая в некоторой степени соответствует убеждениям маздаяснийцев о циклическом взгляде на историю. Цель и задачи стихотворения "Дуб Персии".

Анализ проблем соотношения вымышленных и реальных событий, описываемых в старинных летописях. Анализ работы летописца, сосредоточенного не в фактологичности изложения, а на размышлениях о значимом событии "обновленья житья", его последствий для поколений.

Изучение некоторых ключевых проблем, которые были раскрыты в современном литературоведении, занимающемся изучением венецианского текста Бродского. Выявление и описание характера взаимодействия венецианского и петербургского локусов в творчестве поэта.

Венеция как особое пространство, в котором человек через чувственное соприкосновение с красотой города постигает новый смысл жизни, открывает скрытую истину. Город как событие истины и красоты для русских поэтов, возможность увидеть действительность.

Проблема целостного мировоззрения, духовных исканий Л.Н. Толстого, обретения им новой веры. Анализ художественных и религиозно-философских произведений писателя. "Исповедь" (1882) как "необычайно важный документ эпохи, литературы и биографии писателя".

Внешние и психологические характеристики романтического героя, а также лексические средства их отображения в "Восточных повестях" английского поэта-романтика Байрона. Понятие "байронический герой", его доминирующие черты и идейно-художественная ценность.

Рассмотрение эмерджентного параметра порядка и турбулентности в повествовании "Мертвых" Дж. Джойса через призму авторской концепции писателя. Вербализация фрактальных смыслов "дерево счастья", "музыка сознания", "зеркальное отражение" и "гостеприимство".

Особенности вербализации концепта-архетипа EARTH в прозе Голдинга. Структура и характеристики вербализованного концепта с точки зрения его архетипической природы. Качественно-количественный анализ номинативных единиц, вербализующих концепт-архетип EARTH.

З’ясування специфіки вербалізації австрійського міту в тетралогії С. Вінценза "На високій полонині". Мітокритична інтерпретація творчості видатного польського письменника-гуманіста сприятиме сучасному аналізу задуму тетралогії на ідейному рівні.

Визначення засобів омовлення авторського світовідчування в поетичних творах І. Низового на матеріалі збірки "Українься, Вкраїно". З'ясування векторів оприявнення світовідчуття митця, виявлення маркерів їх ідентифікації і лінгвальних одиниць реалізації.

Дослідження особливостей становлення видатного українського майстра слова другої половини ХХ століття Ю.М. Мушкетика. Розгляд фреймів, які формують архетипний концепт тінь у його творі, окреслення лінгвопоетичних засобів, що становлять ці фрейми.

Аналіз специфіки мовного вираження концептів чоловік та жінка у народних соціально-побутових казках України та Великобританії. Особливості гендерних номінацій героїв. Стереотипні лінгвокультурні асоціації, пов’язані з маскулінністю та фемінністю.

Декодування художнього тексту на предмет виявлення у ньому індивідуального психологічного змісту. Відображення емотивної і афектино-екзальтованої акцентуації творів Шевченка у високій частотності емотивів сльози, плач та повторюваності словесних формул.

Використання одиниць лексичного й синтаксичного рівнів мови для створення емоційного впливу на читача та виклику в нього емоційних переживань. Комплексний аналіз особливостей вербалізації емоції "збентеження" в тексті роману К. Вудінга "Отрута".

Здійснення лексико-семантичний аналіз мовних одиниць, позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. Характеристика психічних основ українців в романі О. Ільченка. Мовностильові засоби вираження національного характеру українців.

Розгляд творчості М. Вороного, вивчення творів збірки "В сяйві мрій". Аналіз засобів вербалізації жіночих персонажів, розгляд їх як частини загального мовного образу жінки в поетиці М. Вороного. Опис основних типологічних особливостей фемінних образів.

Специфіка гендерної вербалізації ольфакторної інформації на матеріалі української прози. Засоби опису ольфакторія українськими письменниками та письменницями. Порівняння жіночого та чоловічого опису категорії запаху як вербалізації об’єктивної реальності.

Опис трьох рівнів вербалізації константи німецької культури в одному з ключових художніх текстів "Смерть у Венеції". Застосування методу семантичної ротації, який є доцільним для аналізу вербалізації індивідуально-авторської концептосфери письменника.

Результати дослідження вербалізації релігійних концептів в епістолярії Т. Шевченка. Аналіз лексики листів з точки зору ключових релігійних концептів як своєрідного засобу розкриття внутрішнього письменницького "я" як релігійної мовної особистості.

Роль вивчення концептів при дослідженні специфіки авторського світосприйняття. Визначення поняття "концепт" та основні актуалізатори концептів. Аналіз найчастотніших мовних засобів репрезентації концепту "fear" ("страх") та можливих додаткових значень.

Особливості вербалізації концепту "війна" у романі письменниці Г. Вдовиченко "Маріупольський процес". Висвітлення подій на Сході України влітку та восени 2014 року. Інтерпретація воєнного дискурсу в різних національних та авторських картинах світу.

Характеристика психолінгвістичних основ образу української жінки, що виявляються не лише в стереотипах поведінки, а й у мові художньої творчості. З’ясовано, що найменування жінки характеризується іменниками і прикметниками з позитивною конотацією.

Особливості авторського вираження концепту зовнішність людини на матеріалі роману "Олівер Твіст" і повісті "Різдвяна пісня в прозі" англійського письменника-реаліста. Вербальні засоби вираження вказаного концепту. Аналіз художньої мови творів Ч. Діккенса.

Розгляд особливостей вербалізації концепту "небо" у творах поета українсько-польського помежів'я - Лева Венглінського. Дослідження польськомовних творів, в яких концепти простору надають історичної та художньої конкретики, апелюють до історичної пам'яті.

Описується концепт "холмщина", який функціонує в драматичній поемі І. Огієнка як ментальне утворення, яке передає авторське бачення і опис морально-духовного та ментального простору культури через вербалізацію мовних сутностей. Оцінка актуальності роботи.

Дослідження вербалізації концепту Батьківщина у ліричній творчості Мехмета Акіфа Ерсоя, творця турецького державного гімну. Дослідження збірки поезій "Safahat". Виокремлення вербальних репрезентацій концепту Батьківщина, виділення його ядра та периферії.