Знайомство з найбільш ефективними способами підвищення ефективності освітнього процесу, аналіз особливостей. Характеристика лінгводидактичних засад формування комунікативної компетентності майбутніх учителів-словесників у процесі навчання стилістики.

Узагальнення досвіду педагогів з використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови учнів старшої ланки. Активізація мовних одиниць у вправах, наближених до природного дискурсу, з метою формування стійких умінь і навичок учнів.

Дослідження лінгводидактичних аспектів діяльності та наукового доробку українського вченого Я.Я. Яреми. Аргументований вибір тих праць, які стосуються лінгводидактики в цілому та граматично-комунікативної методики навчання іноземної мови зокрема.

Засоби вербальної комунікації в професійному середовищі. Підвищення культури спілкування, етикету та толерантності сучасної ділової людини. Розвиток діалогічного та полілогічного мовлення студентів. Вироблення стратегії навчання майбутніх філологів.

Вивчення лексико-семантичної групи дієслів руху як важливий складник процесу оволодіння українською мовою інокомунікантами. Принципи і прийоми, що забезпечують засвоєння відомостей про дієслова руху в курсі дисципліни "Українська мова як іноземна".

Специфіка значення, морфологічних ознак, синтаксичних функцій та стилістичних особливостей прикметників української мови як об’єкта вивчення в іншомовній авдиторії. Запропоновано систему вправ для вироблення умінь та навичок їх використання в мовленні.

Розгляд різноаспектних інтерпретацій поняття "діалог" і "художній діалог" у сучасній лінгводидактиці. Розкриття лінгводидактичних особливостей використання художнього діалогу на заняттях з української мови у процесі навчання студентів-іноземців.

Аналіз досліджень юридичного дискурсу та його різновидів, зокрема адвокатського дискурсу. Визначення адвокатської судової промови і білінгвістичних особливостей в німецькомовному й україномовному юридичному дискурсах. Типові тексти для кожного з модусу.

Становлення фахової української термінології медичної спеціальності. Аналіз термінологічної лексики медичної галузі як чинника впливу на соціалізацію і становлення ідентичності майбутніх спеціалістів-іноземців, які навчаються в українських медичних ЗВО.

Встановлення інвентарю семантико-текстуальних маркерів підкарних ознак кримінальних злочинів, породжених російсько-українською війною, зокрема виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії. Об’єктивний зміст текстуального маркера.

Дослідження лінгвоемотивних моделей епіграфів в сучасному англомовному художньому дискурсі. Розгляд роману Джона Фаулза. Аналіз та опис процесу передачі, сприйняття та інтерпретації художнього тексту і ситуацій через вербальні й невербальні засоби.

Висвітлення лінгвоестетичних та художньо-когнітивних особливостей поетичної мови в межах пошуково-дослідницької парадигми, необхідної для формування цілісних уявлень про поетичне мистецтво. Вплив духовності на способи художньої когніції і поетичної мови.

Критичний аналіз основної проблематики лінгвоестетичного підходу до вивчення художньої концептосфери та дискусійних питань мовного знакоутворення в художньому тексті. Перспективи лінгвокогнітивної інтерпретації естетично маркованих текстових одиниць.

Розгляд спроб проектування іміджу Агатангела Кримського на ототожнення автообразу (образу свого) і гетерообразу (образу іншого). Усвідомлення українськості Кримського як самовідданого служіння ідеям справедливості на тлі його неукраїнського походження.

Аналіз загально-філософських і лінгвістичних підходів до визначення поняття "дискурс", наукова інтерпретація його видів. Розкриття лінгвоісторичного аспекту дефініції дискурсу. Характеристика дискурсу як когнітивного, мисленнєво-комунікативного утворення.

Аналіз поглядів лінгвістів та науковців на етимологізацію запозичень у різноструктурних мовах. Розвиток національної граматики у Греції та Римі. Встановлення звукових відповідностей між індоєвропейськими мовами та історичними фонетичними законами.

Розгляд у лінгвоісторіографічному аспекті сукупності досліджень основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці. Погляди на питання визначення поняття дискурсу, його еволюцію, розвиток та перспективи подальших досліджень в лінгвістиці.

Дослідження основних характеристик дискурсу, авторами яких є мовознавці кінця XX – поч. ХХІ ст. Поняття дискурсу, його еволюція. Теоретичне та прикладне значення подальших досліджень дискурсу в лінгвістиці, їх головні напрямки та подальші перспективи.

У статті досліджено питання пошуку причин мовних змін у лінгвістичній науці кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. у роботах українських мовознавців (П.О. Бузук, А.Ю. Кримський) у контексті лінгвоісторіографії. Вивчення особливості лінгвістичної реконструкції.

Роль абстрактного та конкретного знання у формуванні семантики метафоричного терміна "directed motivational currents" (спрямовані мотиваційні потоки) і конструюванні смислу відповідного поняття. Когнітивні студії термінів. Методи семантичного аналізу.

Характеристика художнього фантастичного образу (на матеріалі творів О.Р. Бєляєва), як факту вербалізації ментальних процесів з позицій когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. Основні механізми створення образу: аглютинація та гіперболізація.

Характеристика лінгвокогнітивних параметрів явища художньої гіперболізації, його місце в системі тропеїчних засобів української мови. Аналіз реалізації контекстного зближення й розмежування гіперболи щодо метафори, порівняння, символу та епітета.

Суть дискурсивної реперезентації гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що діють на процес літературного текстотворення. Синтез топікальних гендерно-маркованих контекстів. Опис лексичних, граматичних і графічних експресивних засобів.

Дискурсивна репрезентація гендеру автора шляхом аналізу екстралінгвальних чинників, що впливають на процес літературного текстотворення. Дослідження топікальних гендерно-маркованих контекстів як ключових фрагментів змістово-смислової організації творів.

Прагматичні характеристики англійських телескопізмів та оказіоналізмів. Лінгвокогнітивна природа способів оказіонального словотворення в англомовному постмодерністському художньому тексті. Лексичний квантор в англомовному публіцистичному дискурсі.

Лінгвокогнітивні аспекти прагматики адресату англомовної художньої прози. Аналіз лінгвістичної моделі комунікації, особливості її структури. Трансформація постмодерністського тексту у різновид інтерактивного художнього твору, де читач стає персонажем.

Маніпуляції стилістичними прийомами у сучасній поезії. Особливості осмислення образності лімінального, значення ірраціональних способів концептуалізації дійсності. Вплив категоризації та відкладеної категоризації на осмислення образності лімінального.

Особливості моделювання творення англомовного детективного тексту та інтерпретації його дискурсу з використанням ієрархії підпорядкованих фреймів. Функції текстоспецифічних ментальних структур і фреймів загального знання, репрезентації та інтерпретації.

Дискурсивний портрет харизматичних лідерів - предмет аналізу мовознавчих студій. Особливості застосування методики комплексного лінгвокогнітивного аналізу історико-мемуарних творів В. Черчилля як текстової форми дискурсу рефлексії політичного лідера.

Вирішення проблеми лінгвокогнітивного моделювання змісту концепту "простір" у сучасній англомовній картині світу. Характеристика сукупності лексичних репрезентацій концепту. Визначення лексичного ядра та основних периферійних зон дослідженого концепту.