Розгляд особливостей змістового обсягу і структури лінгвокультурного концепту-власної назви "Київ" у художньому дискурсі П. Загребельного. Всебічне вивчення національно-мовної картини світу як одна з найважливіших проблем сучасної лінгвоукраїністики.

Змістовий обсяг і структуру лінгвокультурного концепту-власної назви "Київ" у художньому дискурсі П. Загребельного. Ядерна зона та полісегментна будова асоціативно-периферійної сфери концепту. Когнітивні коди, що відбивають специфіку образу Києва.

Характеристика лінгвокультурологічного статусу лірики мінезангу. Аналіз лінгвопрагматичних особливостей вторинних номінацій частин тіла людини в поезії мінезингерів. Визначення рис лінгвокультурного концепту minne в поезії німецьких мінезингерів.

Аналіз понятійної, образної та конотаційної складових концепту Yankee в англомовній картині світу та визначення розбіжностей у сприйнятті цього концепту в американській та британській лінгвокультурі, його роль у концептуалізацїї американської півночі.

Спрямування досліджень із системно-структурної парадигми на функціональну, когнітивну парадигму. Відтворення логіко-семантичних ліній лінгвокультурного концепту sire/seigneur у фольклорному дискурсі Франції на матеріалі твору "Пісня про Роланда".

Лінгвокультурний аналіз друкованої реклами з морфологічного і синтаксичного поглядів та з урахуванням порушення норм української літературної мови, впливу на читачів за допомогою лінгвістичних засобів. Характеристика друкованих рекламних оголошень.

Аналіз взаємодії мови та традицій в аспекті лексико-семантичної парадигми. Переваги та недоліки лексикографічної теорії нового слова. Культурологічні чинники формування висловлювань. Національно-культурне маркування англомовних новоутворень в Україні.

У вітчизняній лінгвістиці неологізми вивчаються з позицій стилістичної, психолінгвістичної, денотативної, структурної та історичної теорій, що базуються на критеріях новизни походження, що позначається денотатом, новизни форми та значення слова.

Особливості вияву мовної особистості Редьярда Кіплінга у художніх прозових творах. Специфіка вербалізації концептів як маркерів лінгвокультурного простору прози автра з урахуванням їхньої значущості для англійської та індійської культурних традицій.

Дослідження суцільної вибірки прислів’їв на позначення органічного світу з пареміологічного фонду української, англійської, та новогрецької мов. Вивчення їх семантики. Визначення способів перекладу прислів’їв на українську мову. Наведення прикладів.

Помилки та труднощі, що виникають при перекладі кінотексту у разі нехтування лінгвокультурним, соціолінгвістичним компонентом. Міжкультурна свідомість - запорука успішного перекладу. Можливості граничного рівня адаптації кінотексту до іншомовної культури.

Відмінності від понять "соціальна роль", "стереотип", "модельна особистість" та "мовленнєвий портрет". Визначення образно-перцептивних характеристик лінгвокультурного типажу "американський президент" на матеріалі англомовного масмедійного дискурсу.

Розробка моделі опису лінгвокультурного типажу "козак" із урахуванням його образних, оцінних і ціннісних характеристик. Виокремлення поетикальних засобів змалювання народних героїв з урахуванням специфіки літературного та фольклорного світосприйняття.

Аналіз типажу Aussteiger як лінгвокультурного типажу у межах лінгвокультурології. Дослідження типізованої особистості, упізнаваність якої відбувається завдяки певним специфічним характеристикам вербальної й невербальної поведінки та ціннісної орієнтації.

Причиною термінологічної невизначеності лінгвокультурного типажу є його тісний зв’язок із суміжними термінопозначеннями на зразок "мовна особистість", "стереотип". Урахування особливостей соціальних інституцій на території проживання суб’єкта дослідження.

З'ясування ролі українських елементів у літературних творах Л. Венглінського, написаних польською мовою. Вплив української мови на лексичну систему літературних творів автора. Виділення українських лексичних запозичень у поетичних текстах Венглинського.

Розгляд векторів дослідження англомовного кулінарного рецепта як тексту та мовленнєвого жанру. Роль рецептів у культурній традиції етнічної спільноти. Особливості функціонування рецептів у різних функціональних стилях та як елемент глютонічного дискурсу.

Аналіз функцій культурно-мовних компонентів, що активують функцію лінгвокультурного впливу ідіомовного доробку одного з новаторів так званого "покоління тридцятих" у модерній грецькій літературі М. Карагациса. Використання соціальної діалектної лексики.

Лінгвокультурні засоби, що притаманні українському тексту. Визначення способів їх передачі англійською мовою у процесі міжмовної комунікації, Способи перекладу експресивних виражальних засобів у тексті-джерелі та їх відтворення у приймаючій культурі.

Виявлення культурних, лінгвокультурних та лінгвопрагматичних рис політичного анекдоту у міжкультурній комунікації. Його сутність та головні дискурсивні ознаки. Кореляції лінгвопрагматичних властивостей комічної ситуації у науковій парадигмі знань.

Суть слогану як рекламного тексту, його роль у творенні образу університету та освітніх послуг. Лінгвістичні та структурні особливості слоганів вузів України та Китаю. Етнокультурні риси використання мовних засобів для творення образу навчального закладу.

Аналіз фразеологічних одиниць української та російської мови, в яких визначено невербальну поведінку. Розгляд лінгвокультурної складової стійких висловлювань, здатності мовних засобів передавати особливості менталітету нації та стереотипи поведінки.

Роль лінгвокультурології як науки в сучасній мовній картині світу. Виявлення лінгвокультурних елементів поеми Г. Гайне на лексичному рівні, їх відтворення у перекладі Л. Первомайського. Складнощі відображення німецької мови при перекладі українською.

Аналіз реконструкції сенсів із царини ірраціонального, що впливають на формування національних лінгвокультур і картин світу. Дослідження концепту-міфологеми "дракон" в різних сферах людської діяльності. Суть локативно темпоральних та аксіологічних ознак.

Дослідження проблеми лінгвокультурної кодифікації. Поняття лінгвокультурних кодів: типологічна класифікація та співвідношення з категорією картини світу. Аспекти огляду соматичного, біоморфного, артефактного і гастронімного лінгвокультурних кодів.

Розглянуто історичний розвиток систем світського, академічного, церковного, професійного, придворного та аристократичного гоноративів французької мови і гонорифіків. З’ясовано форми основних скорочень, описано характерні випадки їхнього вживання.

Дослідження лінгвокультурних конотацій етнонімів русин, литвин, татарин і німець, вичленуваних на підставі внутрішньої форми українських стійких висловів за допомогою методу компонентного аналізу. Самооцінка українців, засвідчена в мікротекстах паремій.

Опис мовних особливостей англомовного рекламного дискурсу. Дослідження поняття, структури та функцій рекламного тексту, особливості вживання англомовної рекламної лексики. Визначення основних помилок та тенденцій в перекладі англомовної реклами.

Розгляд лінгвокультурних особливостей грецьких анекдотів про пандемію COVID-19. Вивчення відображення в анекдотах ставлення греків до ситуації, що склалася внаслідок епідемії. Дослідження тематичних груп у межах дібраних анекдотів про коронавірус.

Відображення в анекдотах ставлення греків до ситуації, що склалася внаслідок епідемії. Структурна, тематична класифікація дібраних анекдотів, механізми творення комічного; вживані в них засоби. Мова грецьких анекдотів - розмовна, з елементами просторіччя.