З’ясування обов’язкових аспектів, які необхідно брати до уваги, досліджуючи сучасні тенденції в інтерпретуванні лінгвістичної оцінки. Розгляд одного з напрямів вивчення мовної категорії оцінки - розробки лінгвоаксіологічних проблем у вивченні фразеології.

Фундаментальні праці, теорії та найсуттєвіші результати, в яких розглядається стан синтаксису французької мови на рубежі ХХ-ХХІ ст. Структуралізм як визначальний напрям дослідження. Перспективні напрямки подальших наукових розвідок у сфері синтаксису.

Исследование отношения законодательного явного понятие "осужденный" к видовым уголовно-правовым (явным и потенциальным) понятиям. Ознакомление с содержанием понятий "объем понятия", "класс", "предмет" и "признак" с позиции разных отраслей знаний.

Матрица смежности значений лексических единиц, составляющих понятие "активность". Схема смысловых блоков понятия "активность". Изыскание способов лексико-синтаксического уплотнения научного знания с учетом особенностей и условий восприятия информации.

Правомірність та узагальнення основних підходів до виділення одиниць дискурсу у чотирьох програмах дослідження сучасної антропно зорієнтованої лінгвістики: пізнавальній, ідентифікаційній та комунікативній. Когнітивна лінгвістика та її інструментарій.

Обґрунтування релевантної одиниці перекладознавчого аналізу кінотексту піджанру з огляду на її варіативність залежно від мети та завдань наукової розвідки, жанру чи типу тексту. Елементи кінотексту на мікросинтаксичному та макросинтаксичному рівнях.

Проблема позначення кольору, суть філософських категорій одиничне і особливе, їх зв’язок із загальним у пізнанні. Лінгвофілософські закони, аналіз семантичної структури, лексико-семантичні групи та специфіка функціонування лексем на позначення кольору.

Сложность процесса овладения иностранным языком и культурой во вне языковой и культурной среде. Исследование проблем обучения межкультурной коммуникации в парадигме толерантности, с учетом равных прав и ответственности двух взаимодействующих сторон.

Характеристика однозначных и многозначных слов в русском языке. Рассмотрение понятия прямого и переносного значения (метафора и метонимия). Один из видов метонимических переносов — синекдоха. Различение переносных значений по степени образности.

Дослідження кратності як домінантного категоріального значення сталих дієслівно-іменникових словосполучень. Аналіз можливості вживання семельфактивних і мультиплікативних дієслів у ролі субстантивного компонента сталих дієслівно-іменникових сполучень.

Сегментные уровни языковой иерархии. Аффикс как факультативная часть слова. Классификация морфем. Анализ критериев выделения частей речи. Влияние контекста на понимание частеречной принадлежности одноморфемных слов. Черты агглютинации в английском языке.

Розгляд усічені форми у "жіночому" художньому дискурсі доби постмодернізму. Висвітлення різне морфологічне оформлення структур з однорідними присудками. Розкриття сутності сполучникового та безсполучникового сурядного зв’язку між однорідними членами.

Характеристика ознак однорідних членів речення. Дослідження головних та другорядних членів речення. Особливість вимови однорідних членів речення з відповідною інтонацією. Розгляд розділових знаків при однорідних членах. Аналіз правильної розстановки ком.

Аналіз особливостей та структурних виявів категорії однорідності на семантико-синтаксичному рівні простого речення. Визначення спільних й відмінних диференційних ознак категорій сурядності та однорідності. Дериваційні параметри однорідних синтаксем.

Рассмотрение аспекта влияния семантического, лексического, прагматического наполнения аргументативных компонентов на выявление однородности или неоднородности этих компонентов. Выделение однородных компонентов посредством апелляции к теории аргументации.

Понятие об определении в русском языке. Категориальное значение прилагательного и определения в предложении. Способы выражения согласованного определения. Изучение неотъемлемой принадлежности художественного почерка И.С. Тургенева в стихотворении.

Ознакомление с главными признаками неоднородности определений в русском языке. Характеристика процесса использования интерактивных методов при обучении однородных и неднородных определений. Рассмотрение содержания понятия об определении в русском языке.

Особенности употребления и характеристики однородных членов предложения и однородных сказуемых в английском и русском языках. Анализ способов передачи при переводе с английского языка на русский однородных сказуемых на примерах художественной литературы.

Понятие и общая характеристика однородных членов предложения, их грамматические, морфологические и лексические признаки, относящиеся к осложняющим конструкциям. Перечисление как самое простое значение. Три основных функции однородных членов предложения.

Аналіз структурної та семантичної організації односкладних речень у рекламному тексті. Текст реклами як основна одиниця рекламної комунікації. Диференційні ознаки рекламної комунікації, особливості вживання речень, їх прагмалінгвістичні особливості.

Суб’єктна синтаксема українського односкладного речення та її моделі. Лексико-граматичні засоби вираження суб’єктної синтаксеми односкладного речення в текстах поетичних творів українських поетів: Л. Костенко, Б. Олійника, Д. Павличка і В. Симоненка.

Проблемы отражения концептуальной картины мира писателя в художественном тексте (на материале романа Ф.М. Достоевского "Бесы"). Особенности функционирования в тексте безлично-инфинитивных конструкций как собственно лингвистических ключевых знаков.

Определение особенностей функционирования в тексте безлично-инфинитивных конструкций, как собственно лингвистических ключевых знаков. Изучение видов концептуализации. Анализ концептуального пространства, как части семантического пространства текста.

Основні лексеми, які служать модусними мотиваторами на позначення інтенсивності запаху в російській, українській мовах. Назви рослин - один з фрагментів національно-мовної картини світу. Пізнавальні функції модусу як мотиваційної бази найменування.

Значення запахів в людському пізнанні. Одоративні маркери художнього тексту як компоненти системи мовних і надмовних ідіозасобів, що формують різні види підтексту. Одоративний зміст поетичного мовлення ХХ ст. як засіб формування змістової глибини тексту.

Основные способы обозначения во французском языке оценочного критерия как результата познания одорических свойств объектов. Характеристика взаимодействия объективного и субъективного при формировании ценностных суждений субъекта восприятия запаха.

Исследование одушевленного маркирования между русским, украинским и белорусским языками. Исследование вариативности одушевленного маркирования в русском и украинском языках метафорических словосочетаний, которые реферируют к неодушевленному объекту.

Работа представляет результаты корпусного исследования маркирования прямого дополнения: ставится цель проанализировать, как именно взаимодействуют факторы одушевленности и референциального статуса. Выбор оформления прямого дополнения в удмуртском языке.

Ознайомлення з різними підходами до розуміння поняття "подія". Дослідження події внутрішньої будови мовленнєвої події в масмедійному політичному дискурсі України. Визначення ролі ознаки, що описує об'єкти пізнання. Розгляд несуттєвих ознак події.

Короткий огляд процесу адаптації лексичних запозичень в лінгвістичних працях ХХ-ХХІ ст. Формування й удосконалення принципів освоєння іншомовного слова та розробка конкретного механізму визначення етапів та ступенів адаптації запозичень у мові-реципієнті.